Чи можна кішкам давати рибу

У дискусії, чи можна давати рибу кішкам, досі не знайдено зерно істини. Категоричне «ні», що виходить від біологів, вступає в непримиренну суперечність із досвідом кошатників, чиї васьки дожили до сивини, харчуючись однією рибою.

За та проти риби в раціоні кішці

Якщо у кішки відібрати миску з кормом і відправити на вільні хліби, вона згадає що голод не тітка напівзабуті навички і почне полювати на дрібну звірину, включаючи гризунів, пташок, амфібій (тритонів та жаб), рептилій (ящірок та змій), безхребетних звичайно, рибок. Пустіть кішку, що зголодніла, на берег і ви побачите, як спритно, одним ударом лапи, вона чіпляє необережну рибку.

Користь риби

Не дивно, що від риби багато кішок втрачають голову: у світі мало такої надкорисної і одночасно легкозасвоюваної їжі. Навіть у найвищих калорійних сортах присутні не більше 25–30 % жиру, а рибний білок перевершує будь-який м`ясний за швидкістю перетравлення та наявністю унікальних амінокислот. Що вже говорити про всі відомі жирні кислоти омега-3 та омега-6, що підтримують здоров`я судин/серцевого м`яза за рахунок регуляції міжклітинних процесів. Особливо багато цих кислот у жирних видах, таких як:

• сьомга;
• скумбрія;
• тунець;
• лосось;
• райдужна форель;
• оселедець;
• сардіна.

Риба – суцільний плавучий вітамінно-мінеральний комплекс, де вітаміни A, D, E гармонійно поєднані із залізом, кальцієм, цинком, фосфором, магнієм та селеном. Мешканці морів додають до переліку йод, кобальт та фтор.

Це цікаво! У рибному білку мало сполучних тканин, та й ті представлені переважно колагеном, що швидко перетворюється на желатин (розчинну форму). Ось чому риба моментально розварюється, а в шлунку без опору піддається впливу травного соку.

З цієї причини рибні протеїни засвоюються на 93-98%, а м`ясні – лише з 87-89%. Дієтологи люблять рибу за невелику калорійність: 100 г річкової рибки дадуть організму 70-90 ккал, тоді як яловичина – майже вдвічі більше.

Відсоток білка в різних видах риби варіюється. Кладезем протеїнів є великі представники загону лососевих (семга, сиг, лосось, форель), тунець, а також осетрові (севрюга і білуга).

Небезпека та шкода

А тепер вислухаємо доводи лікарів, біологів та кошатників, чиї вихованці постраждали від непомірного споживання риби. Список претензій включає майже два десятки пунктів.

Провокація сечокам`яної хвороби. Це найпоширеніше звинувачення, що звучить на адресу риби. Кажуть, що її постійна присутність у меню ускладнює роботу нирок та сечовивідних шляхів, покладаючи вину на надлишок магнію та порушення мінерального балансу загалом.

Важливо! З недавніх пір розвіяно твердження про те, що камені в сечовому міхурі та нирках відкладаються лише у кастрованих тварин. Як з`ясувалося, МКБ розвивається у котів, що народжують, і не позбавлених чоловічої сили котів.

Оксидативний стрес. Він виникає у кішок, що сидять на монодієті із сирої риби. У них відзначається збій окиснювально-відновного балансу, що призводить до засилля шкідливих вільних радикалів.

Дефіцит кальцію. Як не дивно, але всі риб`ячі потрухи, шкіра і кістки містять надзвичайно мало кальцію. На тлі підвищеної частки фосфору (при натуральному типі харчування) це знову-таки загрожує нездужаннями сечовидільної сфери.

Ожиріння. До нього веде дефіцит вітаміну Е у поєднанні з надлишком жирних кислот. У кішки запалюється жирова тканина, тьмяніє шерсть, з`являється млявість, зростає температура і пропадає апетит. При паннікуліті (хвороби жовтого жиру) кішок не слід гладити, тому що вони болісно переносять навіть найделікатніші дотики.

Розлад метаболізму. Виникає через нестачу вітаміну B1, зайнятого у всіх обмінних процесах. Він руйнується під впливом особливого ферменту (тіамінази), зосередженого в голові та нутрощах риби. Найнебезпечнішою тіаміназною рибою визнані щука, короп, лящ, снеток, сиг, гольян, сомік, голавль, язь, оселедець, салака, мойва, сардинелла, сардина, корюшка, окунь, карась, лин, чебак, минь, тюлька, , сорога, морський сом, бельдюга та морський лящ.

Нейтралізується тіаміназа при півгодинному варінні, але за цей час риба втрачає і корисні компоненти. Можна додавати до котячої їжі бенфотіамін (синтезований жиророзчинний вітамін B1), який засвоюється краще за тіамін.

Залозодефіцитна анемія. Буває спровокована поїданням свіжої риби, що містить триметиламіноксид (ТМАО). Він пов`язує залізо, позбавляючи його здатності засвоюватися. Анемія відзначається у кішок, яких годують:

• оселедцем зимового улову;
• сайкою;
• минтаєм;
• мойвой;
• пікшей;
• сріблястим хеком
• трісочкою Есмарка;
• путасу та деякими іншими видами.

Триметиламіноксид уповільнює розвиток кошенят, а у дорослих особин викликає безпліддя. ТМАО також розкладається при варінні, але якщо тріскових риб у раціоні багато, останній треба збалансувати, оскільки залізо із тварин продуктів легше засвоюється. Інший спосіб - давати кішці залізовмісні препарати.

Гіпертиреоз. Захворювання, на думку Агентства з охорони навколишнього середовища США, викликане непомірним споживанням риби. У 2007 році американці провели дослідження, що показало, що гіперфункція щитовидної залози в 5 разів частіше відзначалася у кішок, які віддавали перевагу рибним консервам, ніж у тих, хто їв м`ясні.

Глистна інвазія. Так, джерелом опісторхозу (надовго вражаючого підшлункову залозу, жовчний міхур і печінку) можуть стати коропові риби. У них живуть не тільки личинки котячої двоустки, що викликають опісторхоз, але й інші гельмінти, наприклад, стрічкові черви.

Знижена згортання крові. Риба не в змозі підтримати вироблення вітаміну K, відповідального за правильне згортання. Через нестачу вітаміну K рибозалежні коти нерідко гинуть. Причина летального результату – крововилив у шлунково-кишковий тракт та печінку. Не всі ветеринари борються за застосування менадіону, водорозчинного замінника вітаміну K, вважаючи його досить токсичним. Менадіон синтезували ще в СРСР під торговою маркою «Вікасол».

Розлади травлення. Вони трапляються через багато жирної м`якоті або одноманітного годування, коли кішці дають тільки молоки, ікру або риб`ячі голови. Розділяючи рибу, визначайте на око її жирність, щоб уберегти вихованця від діареї.

Травмування кістками. Рибний скелет складається з дуже небезпечних (дрібних і великих кісток), які легко застряють у гортані, стравоході та навіть кишечнику.

Харчова алергія. За частотою алергічних реакцій (завдяки гістаміну) риба входить до ТОП-3 найнебезпечніших у цьому плані продуктів.

Скомбоїдне отруєння. Назва отримана від сімейства скумбрієвих (лат. Scombridae), куди входять скумбрія, макрель, тунець та споріднені з ним види. Тут також помічений гістамін, який виступає в ролі токсину, що виділяється при бактеріальному розкладанні скумбрієвих. При скомбоїдному отруєнні, як і при алергії, рекомендовані антигістамінні засоби.

Висока токсичність. Вона пояснюється присутністю у водоймах солей важких металів, пестицидів та іншої отруйної гидоти, включаючи діоксини та хлорбіфеніли. Останні демонструють як крайню токсичність, а й відмінну стійкість: вони накопичуються у організмі роками, у своїй майже розкладаючись.

Це цікаво! Рибницькі ферми є розсадником хлорбіфенілів, що знаходяться в риб`ячому фарші та жирі, якими годують лососів. За інформацією журналу Science, у промисловому лососі в 7 разів більше хлорбіфенілів, ніж у дикому.

На тлі всього сказаного останній мінус виглядає безневинно, але здатний зіпсувати життя кошатнику з гострим нюхом: фекалії рибозалежних (особливо від мінтаю) кішок випромінюють непередаваний аромат.

Яку рибу можна давати кішці

Багато котів люблять запах/смак риби, і одного разу звикнувши, ігнорують іншу їжу. Вибираючи між морськими та прісноводними мешканцями, краще зупинитися на перших (з підвищеним вмістом мінеральних компонентів).

Далі шукайте види, що не накопичують важкі метали:

• лососьові;
• сайда, оселедець;
• сардини та хек;
• анчоуси та зубатка;
• тиляпія та пікша;
• тріска та річкова форель;
• камбала та мерланг.

Постачальником найсмачніших, корисних і нешкідливих риб (зростаючих на волі) вважається сімейство лососьових: горбуша, сьомга, кета, форель, нерка, чавича, кижуч, кумжа, омуль, сиг, голець, таймень, харіус і льон.

Літнім і ожирілим кішкам підійдуть нежирні види, такі як європейська камбала, палтус, тріска, хек та пікша. Якщо даєте рибу, погано сиру або варену, по можливості видаляйте кістки. Частина ветеринарів наполягає на вживанні сирої!) риби тріскових порід, де немає гельмінтів.

Яку рибу не можна давати кішкам

Вся річкова/озерна риба несе потенційну загрозу вусатим, особливо тим, хто звик покладатися на господарів. Звичні до рибної дрібниці сільські васьки кістками не давляться, а от зніженим міським кішкам краще подати оброблену рибу, з якої вийнято гострі кістки.

Важливо! Небезпечні навіть великі щуки та коропи, у яких багато дрібних та гострих кісточок. Не годуйте котів мойвою, кількою, путасу, мінтаєм та сайрою. Користь у них мало. Крім того, мінтай тримає серед риб пальму першості за заглистованістю.

Якщо немає можливості балувати кішку благородною рибою, додавайте до її корму препарати з омега-3 та омега-6, наприклад, Nutricoat або Brewers Yeast.

Відео про годування кішки рибою