Дисбактеріоз у котів

Цю хворобу «винайшли» російські харчовики та фармацевти для збуту продукції з про- та пребіотиками. У жодному міжнародному реєстрі захворювань немає недуги під назвою «дисбактеріоз», але в Росії його постійно виявляють у немовлят та дорослих. Описано також дисбактеріоз у котів.

Що таке дисбактеріоз

Під цим терміном ховається не хвороба, а стан мікробного дисбалансу, який нерідко супроводжує серйозне захворювання. Здоровий організм заселений як зсередини, так і зовні безліччю мікроорганізмів, які називаються нормальною мікрофлорою. Дисбактеріоз, він же дисбіоз, свідчить про те, що у складі/роботі мікроорганізмів стався збій.

Мікрофлора травного каналу

Вона вважається найбагатшою (після кишечника) як за кількістю, так і якістю корисних мікроорганізмів. Так, у ротовій порожнині живуть лактобактерії, стрепто- та ста­-філококи, біфідобактерії, спірохети, гриби роду Candida та найпростіших. Мікроорганізми (у вигляді біологічної плівки) покривають усі слизові оболонки та живуть у травному тракті.

Мікрофлора шлунка

Вона менш представницька (на тлі того ж кишечника), що пояснюється підвищеною кислотою­-ністю шлункового соку. У шлунку виявлено:

• дріжджі;
• бацили;
• лактобактерії;
• сарцини;
• кислотостійкі бактерії.

Мікрофлора шлунково-кишкового тракту

Її складають дві групи мікроорганізмів – постійні та факультативні. До першої, званої частіше облігатної, відносяться молочнокислі бактерії,. sporogenes, ентерококи, С.petfringens та інші, що пристосувалися до умов проживання. До другої групи входять мікроорганізми, які змінюються залежно від різних факторів (їжі, режиму і не лише).

Роль нормальної мікрофлори

Біфідо- та лактобактерії, що живуть у нас, кишкова паличка та інші представники корисної мікрофлори відповідають за несприйнятливість організму до інфекційних хвороб. Доведено, що молочнокислі бактерії зайняті у виробництві мікроцинів – антибіотичних компонентів з широким спеком&три дії.

Важливо! У свою чергу лактобацили, включаючи L. plantarum, L. acidophilus та L. casein, пригнічують зростання стафілококів, сальмонел, синьогнійної палички, листерій та інших збудників тяжких інфекцій.

Крім того, мікрофлора ШКТ визнана додатковим джерелом білка і задіяна в пе&Си-реварювання грубих кормів у травоїдних. Нормальна мікрофлора гальмує розвиток патогенних/гнильних процесів, а також бере участь у виробленні­-мінів.

Чим небезпечний дисбактеріоз

У нашій країні цей термін зазвичай вживається в описах дисбактеріозу кишечника. Наказ МОЗ від 2003 р. описав цей розлад як «синдром, при якому відбулася якісна та/або кількісна зміна складу мікрофлори кишечника». Життєдіяльність мікрофлори може бути порушена з різних причин, що тягнуть дисбіоз та розвиток серйозних патологій.

Дисбактеріоз часто є супутником запального процесу в кишечнику і навіть синдрому хронічної втоми. Сучасні кішки страждають від дисбіозу не менше, ніж їхні господарі. Це не дивно – тварини мало рухаються, не бувають на свіжому повітрі та їдять рафіновані продукти, що позначається на роботі шлунково-кишкового тракту.

Важливо! Дисбаланс корисної та патогенної мікрофлори, що призводить до дисбактеріозу, знижує імунітет: відомо, що в кишечнику знаходиться до 70% імунної системи.

Якщо ви запідозрили, що у вашої кішки порушено природну мікрофлору, ведіть її до лікаря. На ранніх стадіях дисбіоз нерідко вказує на розвиток гастриту, гастроентериту, гепатиту та алергії.

Причини дисбактеріозу

Їх може бути багато, і вони далеко не завжди фізіологічного плану. Каталізаторами дисбактеріозу у кішок стають такі фактори, як:

• ниркова/печінкова недостатність;
• сильний стрес, наприклад, переїзд чи зміна господаря;
• радіаційне опромінення;
• гормональний збій;
• антибактеріальна терапія;
• неправильні умови утримання;
• зараження гельмінтами.

Неправильне

Це поширена помилка більшості власників, що складається з низки недоліків (сперте повітря в кімнаті або, навпаки, постійні протяги-часте миття- поганий корм). Не розраховуйте на здорового вихованця, напихаючи його «сушінням» економ-класу, де немає потрібних мінералів/вітамінів. Подібна продукція перенасичена вуглеводами та жирами, що провокують шлунково-кишкові нездужання. Нерідко кішки перестають сприймати нормальну їжу, у них з`являються нудота та блювання.

Гормональний збій

В цьому випадку винуватцями дисбіозу стають:

• вагітність;
• вікові зміни;
• ослаблена підшлункова залоза;
• гормональні контрацептиви, у тому числі контрасекс та гестренол.

Тривале лікування антибіотиками

Цей різновид дисбактеріозу, що виникає після затяжної антибактеріальної терапії, вважається найбільш складним. Після антибіотиків на зміну нормальній мікрофлорі приходять бактерії-окупанти, що характеризуються нечутливістю до великого числа медикаментів.

Симптоми дисбактеріозу у кішки

У тварин, як і в людей, корисна мікрофлора гине повністю або частково. Характерні симптоми дисбіозу:

• пригніченість та апатія;
• здуття черевної порожнини;
• порушення апетиту;
• зневоднення організму;
• розлад стільця, включаючи наявність кров`яних домішок;
• нездоровий вид вовни.

Діагностика та лікування

Поставити правильний діагноз непросто через симптоматику, яка часто відноситься не до дисбіозу, а до інших захворювань.

Діагностування

Сумнівів у діагнозі майже не виникає, якщо кішка проходила курсове лікування антибіотиками: у цьому випадку дисбактеріоз неминучий.

У клініці тварині проводять обстеження, що включає:

• біохімію крові;
• діагностику підшлункової залози/печінки;
• аналіз сечі/калу;
• мазок на наявність глистів.

Основне лікування починають після позбавлення від гельмінтів.

Терапія

Дисбактеріоз у кішок виліковується за 1-2 місяці. За цей час необхідно:

• очистити ШКТ;
• відновити мікрофлору;
• нормалізувати метаболізм;
• підтримати імунітет;
• стабілізувати психіку.

Медикаментозне лікування складається з курсу вітамінів, введення антигістамінних ліків (що знімають алергічні прояви, включаючи набряклість) та препаратів, що піднімають імунітет. При дисбіозі заборонені гормональні контрасекси. При яскравій симптоматиці можна давати активоване вугілля або смекту.

Очищення ШКТ

З цією метою лікар зазвичай призначає фітоеліт: по таблетці 4-5 разів на день (перший тиждень) та 3 рази на день (другий тиждень). На третьому тижні дозу знижують до 1/2 таблетки, яку слід давати раз на добу. На останньому, четвертому тижні лікування дають 1 таблетку раз на тиждень.

Відновлення мікрофлори

Перше, що потрібно зробити, це посадити вихованця на полегшену дієту з високою часткою сквашених молочних продуктів. Це допоможе відновити мікрофлору, заселивши її лакто- та кисломолочними бактеріями. Паралельно з цим у котячих стравах повинні з`явитися пребіотики (харчові волокна, що ферментуються в кишечнику). Вони стають живильним субстратом для корисних мікроорганізмів, що витісняють патогенні бактерії.

Важливо! Встановлено, що багато корисних для ШКТ волокон міститься в топінамбурі, кульбабах, спаржі та бананах. Якщо кішка їсть натуральні продукти, подрібнені рослини можна просто додавати в їжу.

Лактоферон дають, якщо він виписаний ветеринаром. Без його рекомендацій прийом препарату лише нашкодить.

Підтримка імунітету

З цією метою прописують неоферон у вигляді розчину. Схему, як і спосіб введення імуномодулятора (підшкірно або внутрішньом`язово), визначає лікар. При необхідності курс повторюють, витримавши паузу в 2-3 тижні.

Нормалізація психологічного фону

Позбавити тварину від стресу допомагає рослинний препарат «Кіт Баюн», що випускається у таблетованій та рідкій (настій) формах. Це багатоцільові ліки, основою яких стали трави (корінь валеріани, материнка, глід, буркун, собача кропива, меліса, м`ята, таволга звіролиста, кропива, чебрець, звіробій, півонія та інші). Дозування та схему прийому встановлює ветеринарний лікар.

Пробіотики

У цій категорії добре показали себе нормофлорини, що пригнічують «погані» мікроорганізми і насичують кишечник «хорошими» бактеріями (спроможними синтезувати вітаміни груп B і К).

Це цікаво! Не варто давати пробіотики на свій страх і ризик, доки не зроблено необхідні аналізи. Кишечник кішки колонізований мільйонами бактерій, і лише медичне обстеження встановить, які з них потрібно заповнити.

Препарати можна застосовувати не тільки для лікування, але і для запобігання дисбіозу. Профілактична доза зазвичай вдвічі менша за терапевтичну.

Народні методи

При скупченнях газів кішці показано масло кмину або кропу (по 3-5 крапель протягом дня). Позбутися від запорів допоможе рицинова олія. Для нормалізації апетиту використовується рослинний відвар з деревію, кропу, коріандру та базиліку. Трави змішують у рівних частках і заливають окропом, після настоювання фільтрують і дають кішці по 10 крапель на день.

Профілактика дисбактеріозу у кішки

Підтримувати здоровий баланс мікрофлори кишечника легше, ніж приводити його до норми, особливо якщо до дисбіозу вже додалися серйозні хвороби.

Комплекс превентивних заходів виглядає так:

• регулярна дегельмінтизація тварин (навіть тих, хто не виходить на вулицю) – домашні кішки заражаються паразитами через одяг/взуття господаря. Глистогонні засоби застосовують раз на півроку;
• коригування котячого раціону – корми низької якості рано чи пізно викликають відхилення у діяльності шлунково-кишкового тракту, пов`язані з алергічними проявами;
• контроль котячих страв – поштовхом до розвитку дисбактеріозу часто стають синтетичні матеріали (оболонка ковбаси, фрагмент плівки), що випадково потрапляють у їжу;
• табу на безконтрольне застосування антибіотиків – ці ліки повинні використовуватись у крайніх випадках, якщо інші медикаменти були неефективними;
• введення в раціон про- та пребіотиків, якщо кішка проходить або пройшла курсове лікування з антибіотиками.

Курсова терапія, куди включені пробіотики з лакто- та біфідобактеріями, рекомендована кішкам так званих «штучних» порід та тваринам зі схильністю до дисбіозу.

Небезпека для людини

Дисбактеріоз кишечника у кішок абсолютно безпечний для людей. Цей синдром не передається людині/тварини і швидко виліковується.

Відео про дисбактеріоз у кішки