Лімфома у кішок: прогнози виживання для тварин з пухлиною та опис захворювання

Важливо! Пухлинний процес невблаганний і стрімко прогресує, тому лікування потрібно починати якнайшвидше.

Перша

Уражається лише 1 лімфовузол. Може спостерігатися формування однієї екстранодулярної освіти.

Друга

Відбувається залучення до онкологічного процесу регіональних лімфатичних вузлів. Не виключається поява первинної пухлини у ШКТ.

Третя

Для цієї стадії характерні екстранодулярні новоутворення та пухлинні процеси, що зачіпають порожнину очеревини.

Четверта

Крім уражень органів, перерахованих у перших 3-х пунктах, негативний вплив зазнає селезінка та печінка. Ймовірно одночасне онкопоражение цих двох структур.

П`ята

Наголошуються всі ознаки, характерні для 1-4 стадій. Також діагностується порушення роботи кісткового мозку та центральної нервової системи.

Замість здорових клітин у складі крові утворюються ракові.

Можливі місця локалізації

У більшості випадків при розвитку захворювання новоутворення діагностують у таких анатомічних структурах, як:

• шлунково-кишковий тракт;
• 
  печінка;
• нирки;
• кістковий мозок;
• носові проходи;
• порожнина грудини;
• лімфатичні вузли.

У літніх кішок поразки найчастіше піддається порожнину носа та кишечник.

Група ризику та причини розвитку лімфоми у котів

Лімфосаркома у котів може виникнути у будь-якому віці. Є кілька факторів, що впливають на появу цього захворювання.

У групі ризику:

• вихованці, що живуть у будинку, де постійно курять;
• тварини зі зниженим імунітетом та хронічними хворобами;
• інфіковані вірусами лейкозу (FeLV) та імунодефіциту (FIV);
• бірманські та сіамські породи кішок.

Хворий кіт довго страждає від болю

До відома! Канцерогени, небезпечні для людей, негативно впливають на здоров`я домашніх тварин та викликають у них ракові хвороби.

Причини розвитку лімфоми у котів:

• вірус лейкемії кішок (FeLV) підвищує ризик захворювання у 62 рази. Близько 20% хворих були заражені цим вірусом;
• вірус імунодефіциту (FIV) збільшує ризик у 6 разів;
• постійний контакт тварини з канцерогенами, особливо з тютюновим димом, солями важких металів, іонізуючим випромінюванням;
• знижений імунітет;
• ряд хронічних хвороб, у тому числі анемія, запальні процеси, інфекції (зокрема, хелікобактер) та ін.;
• генетичний фактор - приналежність до сіамської або бірманської породи.

Збільшений лімфовузол

Механізм розвитку

В організмі порушується виробництво лімфоцитів. Це призводить до зміни ДНК, внаслідок чого клітини мутують. Змінені клітини активно розмножуються та розносяться по всьому тілу. Лімфома швидко дає метастази. Якщо кіт хворий одночасно на лейкоз і лімфому, то страждає кістковий мозок, порушується процес кровотворення.

Симптоми лімфоми у котів

Симптоми лімфом у кішок різні і залежать від виду лімфосаркоми, що вразила тварину. Найбільш характерними симптомами є зниження активності, млявість, стомлюваність, зниження ваги. При розвитку середостінної (або медіастинальної) лімфосаркоми відзначають виражену скруту дихання. Кішка часто приймає вимушену позу: витягує шию, намагається вдихнути більше повітря. Пов`язано це з розвитком великого пухлинного ураження вилочкової залози – тимусу та зі стисненням легень пухлинної тканиною. Також часто при лімфосаркомі тимусу у кішок відзначають скупчення рідини в грудній клітці, що призводить до ще більшого здавлення легень. При аліментарній лімфосаркомі, що вражає шлунково-кишковий тракт, часто відзначають появу блювоти та запорів, іноді розвиваються проноси. Відбувається розвиток пухлинних уражень брижового лімфовузла, кишечника, шлунка. Часто розвивається повна кишкова непрохідність, що потребує екстреної хірургічної операції. При множинні лімфосаркоми основним симптомом є збільшення лімфатичних вузлів про все тіло. При ретельному огляді відзначають також збільшення селезінки та печінки. При всіх типах лімфом у кішок частою є анемія - зниження рівня гемоглобіну в крові, а зміна кількості лейкоцитів може відбуватися як у бік збільшення (лейкоцитоз), так і у бік їх зменшення (лейкопенія).

Аліментарна саркома

При цьому виді Лімфоми спостерігають такі патологічні симптоми:

• Запори. Викликані пухлиною, що розвивається. Просування продуктів травлення не можуть. У важких випадках кишечник закупорюється новоутворенням або перетискається пухлиною, що розвивається в черевній порожнині. У такій ситуації показано негайне хірургічне втручання.
• Блювота. Є наслідком запору. Уповільнене просування хімусу аліментарним каналом супроводжується розвитком гнильної мікрофлори, продукти екскреції якої викликають інтоксикацію. Організм намагається боротися, посилюючи перистальтатичні, а також атиперистальтичні рухи.

Блювота

Риніт

Нежить, а також витікання з носа та очей є симптомами імунодефіциту котів. Гіпертрофуються місцеві лімфовузли. Вихованець чхає, тре морду лапами. Виділення можуть бути смердючими та різнокольоровими.

Нежить із гнійними виділеннями

Множинна лімфома

Патологія проявляється гіпертрофією лімфовузлів по всьому тулубу. Скрупульозне дослідження виявляє збільшення селезінки, а також печінки та інших внутрішніх органів.

Ознаки

Клінічні симптоми залежать від форми лімфоми.

Аліментарна форма:

• відсутність апетиту;
• млявість, летаргія;
• блювання;
• діарея;
• констипація (запор);
• втрата ваги.

Медіастенальна форма:

• задишка;
• утруднене, часто дихання;
• кашель;
• втрата апетиту;
• втрата ваги;
• зниження активності, летаргія.

Мультицентрична форма:

• збільшення, болісний набряк поверхневих лімфовузлів (підщелепні, пахвові, пахові);
• втрата апетиту;
• втрата ваги;
• депресія.

Інші симптоми залежать від того, які внутрішні органи залучені до патологічного процесу.

Причини розвитку лейкому

Виникненню лімфоми у кішок сприяють численні провокуючі фактори.

Проте на перше місце фахівці висувають вірусну теорію.

Вірус лейкозу котів

Це одна з найпоширеніших причин розвитку онкологічних захворювань. Відноситься до сімейства ретровірусів і є онковірусом імуносупресивного типу.

Поява захворювання пояснюється проникненням ДНК вірусу в хромосоми у зоні онкогенів.

Лімфотропний лентивірус

Сприяє виникненню імунодефіциту, який має безпосереднє відношення до генезу пухлини, провокуючи порушення роботи імунітету та активуючи онкогенні шляхи.

Все це призводить до того, що організм тварини стає вразливим до будь-якого інфекційного процесу. Мікроорганізм небезпечний тим, що протягом тривалого часу може ніяк не проявляти себе.

Згідно зі статистикою, близько 1% кішок, які мешкають на вулиці, є носіями збудника.

Інші причини

Серед інших факторів виділяють такі:

• 
  отруєння отрутохімікатами;
• проживання у приміщенні, де постійно курять;
• погана екологічна обстановка;
• наявність захворювань, що протікають у хронічній формі, а також запалення, анемія та ін.;
• спадкова схильність (переважно онкопатології схильні до кішок бірманської або сіамської породи).

Негативний вплив сприяє мутації клітин генетично. На тлі такого стану відзначається порушення розподілу клітинних структур, внаслідок чого відбувається їхнє стрімке розмноження. Все це стимулює формування пухлинних текстур.

Коли треба бити на сполох

Якщо у тварини різко знижується активність та спостерігається стрімке зменшення маси тіла, це вказує на патологічні зміни в організмі.

При розвитку лімфоми можуть спостерігатися такі симптоми:

1. Утруднене дихання – перша ознака, що свідчить про лімфосаркому медіастинальної форми. На місці тимусу починає формуватися велике новоутворення, що чинить тиск на легені.
2. 
   Запор. Пухлина перешкоджає спорожненню кишечника. У занедбаних випадках розвивається кишкова непрохідність.
3. Блювота. Затримка продуктів харчування сприяє формуванню гнильної мікрофлори, що веде до інтоксикації організму вихованця.
4. Гіпертрофія лімфовузлів.
5. Збільшення печінки, селезінки та інших анатомічних структур.
6. Параліч.
7. Носові та очні виділення.

Варто зазначити, що за будь-якої форми лімфоми кількість лейкоцитів може відхилятися від нормальних значень у будь-який бік. В результаті розвиток захворювання завжди супроводжується ознаками гіпопластичної анемії.

клінічна картина

Залежно від форми захворювання спостерігаються такі симптоми:

1. Здуття живота. Він може бути твердим та болючим.
2. Затримка стільця до повної відсутності дефекації. Це зумовлено непрохідністю кишечника. При частковому блокуванні просвіту кал може стати стрічкоподібним.
3. Діарея. Виникає при запаленні слизової шлунково-кишкового тракту та порушенні роботи печінки та нирок.
4. Відмова від їжі. Додатково спостерігається швидка втрата ваги. У короткошерстих кішок починають виступати ребра та кістки стегон.
5. Блідість слизових покривів.
6. Зневоднення. Легко виявити під час огляду пащі. Десни стають липкими, сухими. Слина в`язка.
7. Погіршення зовнішнього вигляду вовни. Кішка може частково облисіти. Волоски перестають блищати, тьмяніють і ламаються.
8. Апатія. Спочатку тварина стає млявою, на пізніх стадіях слабо реагує на подразники.
9. Порушення серцебиття. Може бути аритмія чи сповільнений пульс. Деформуються клапани та стінки.
10. Кашель.
11. Збільшення лімфовузлів. Вони виявляються при пальпації. Освіта рухливі. Дискомфорт у котів не викликають.
12. Порушення зору. Може розвинутися кератит або глаукома.
13. Виразки та численні мокнучі рани на шкірі.
14. Розростання слизових оболонок носа. Втрачаються контури мочок.
15. Судоми та параліч.
16. Збільшення нирок та розвиток ниркової недостатності.
17. Збільшення печінки. При проведенні УЗД виявляється порушення ехогенності.

Діагностика пухлини

Підозри можуть з`явитися на стадії огляду та опитування. Лікар порівнює симптоми із класичною клінічною картиною. Ветеринар обмацує тварину, щоб оцінити стан лімфовузлів. Інформативний огляд вовняного покриву.

Для уточнення діагнозу призначають такі дослідження:

1. Рентген та УЗД.
   У тканинах можуть бути виявлені осередки захворювання.
2. Аналіз методом ПЛР.
   У лабораторії виявляють збудника патології, що вказує на лімфому. Також це допомагає оцінити стан тварини.
3. Пункція кісткового мозку.
   Проводиться аналіз окремих клітин, під час якого лаборант виявляє аномальні утворення.
4. Загальне та біохімічне дослідження крові.
   Результати вказують на наявність запалення та допомагають визначити, які органи торкнулося захворювання.

Місця, де може проявитися захворювання та причини

Як можливі причини захворювання виділяють два віруси:

• вірус імунодефециту (лімфотропний лентивірус) – бере участь у пухлинному генезі та активізує онкологію;
• вірус лейкозу (найчастіша причина виникнення захворювання) характеризується тим, що ДНК вірусу з`єднується з ДНК тварини і призводить до розвитку лімфоми.

Нирки

Ниркова лімфома може бути первинною та вторинною, розвивається вона у 5%. Найчастіше зустрічається у тварин у середньому віці – від 6 до 8 років.

Носова порожнина

Назальна лімфома становить одну третину всіх уражень носа (невірусного характеру). Розвивається зазвичай у літніх особин – з 9 до 12 років.

У черевній порожнині та кишечнику

Розвивається і у молодих, і у дорослих тварин, найчастіше у літніх людей.

Ранні попереджувальні знаки

Оскільки лімфома зазвичай включає шлунково-кишковий тракт, ранні симптоми лімфоми досить неспецифічні і включають часті блювання і зміни в стільці, зазвичай діарею.

"Багато власників кішок вважають, що блювота нормальна, але якщо у вашої кішки блювота раз на тиждень або більше, це не нормально", - говорить доктор Авей. «З низькосортними лімфомами я зазвичай бачу історію принаймні шести місяців регулярного блювання».

Інші симптоми включають втрату ваги та апетиту.

Перша допомога у домашніх умовах

Лімфаденіт, незалежно від форми, характеру перебігу не можна залишати поза увагою через розвиток можливих ускладнень.

Перша допомога в домашніх умовах спрямована на покращення, нормалізацію загального стану домашнього вихованця. Порадити конкретні методики лікування неможливо, тому що лімфаденіт найчастіше є наслідком різних патологій та хвороб.

Вибір препаратів для загальної, місцевої терапії залежить від причини. Зняти запалення допоможуть холодні компреси, протизапальні ліки. Для усунення больового синдрому дають анальгетики.

Особливості лікування

Основа лікування лімфоми – хіміотерапія. У 60% випадків досягається позитивна реакція організму кішок на такий спосіб боротьби із захворюванням. Якщо хвороба запущена, покращення спостерігається лише у 5% тварин. Курс хіміотерапії триває 4-6 місяців, протягом яких 1 раз на тиждень вихованцю дають необхідні ліки. Для контролю результативності курсу періодично проводять лабораторні аналізи.

Монохіміотерапія передбачає використання препарату одного виду. Як правило, використовуються Циклофосфан або Доксорубіцин. Однак цей вид терапії малоефективний, тому найчастіше тварині призначають комбіноване лікування декількома лікарськими засобами.

Розроблено дві схеми прийому коштів:

• Сміття, до якої входять Циклофосфан, Преднізолон та Вінкрістин. Лікування проходить без сильних побічних ефектів і недорого.
• АСОР з одночасним застосуванням Циклофосфаміду, Вінкрістіну, Преднізолону, Доксорубіцину. Схема показана при лікуванні тяжких стадій захворювання.

Якщо лімфома досягає великого розміру та загрожує життю чотириланного пацієнта, проводиться хірургічне видалення пухлини. Після операції тварині призначають обов`язковий курс хіміотерапії. При досягненні стійкої ремісії стан значно покращується, але це не означає, що пацієнт стає здоровим. Вихованця слід показувати ветеринару кожні 3 місяці.

Лікування

Лімфома відноситься до вкрай агресивного виду злоякісних пухлин. На сьогоднішній день розроблено кілька основних схем хіміотерапії, що дозволяють досягти ремісії захворювання (зникнення клінічних ознак, пухлинної інфільтрації на певний час). Тривалість лікування становить, як правило, 4-6 місяців.

При виявленні окремих добре відмежованих пухлинних мас у кишечнику показано їх хірургічне видалення (особливо коли пухлина викликає обструкцію/непрохідність кишечника). Опромінення може бути використане при назальній лімфомі (пухлина інфільтрує носові ходи).

Комбінація хірургічного лікування та хіміотерапії також застосовується за певних показань.

Як лікувати

Після всіх процедур можна встановити остаточний діагноз, оцінити рівень тяжкості стану, зробити прогноз і призначити адекватне лікування.

На жаль, господарі пізно звертаються до ветклініки, тому у більшості хворих котів діагностують 3-ю стадію лімфоми.

Заводники часто спізнюються з візитом до ветеринара

Хірургічне лікування

За необхідності проводиться операція на кишечник, під час якої з нього видаляються солітарні маси та ділянка з обструкцією. Крім того, у ряді випадків роблять трансплантацію кісткового мозку.

Призначення хіміотерапії

Основний метод лікування лімфоми – хіміотерапія. Схему лікування лікар призначає індивідуально для кожного пацієнта. Хворій кішці призначають курс лікування спеціальними препаратами. Рекомендується прийом таблеток перорально, оскільки цей метод кішка переносить легше, ніж крапельниці та ін`єкції. Застосовуються такі препарати, як вінкрістин, преднізолон, циклофосфамід, хлорамбуцил, доксорубіцин. При лейкозі призначають ще й L-аспарагіназу.

Якщо кішка погано переносить хіміотерапію, то призначають більш щадні ліки.

Перед призначенням хімії з`ясовують кількість лейкоцитів. Якщо їх менше 2500, лікування відкладають на 7 днів, потім роблять аналіз наново.

Зверніть увагу! У багатьох випадках застосовують радіотерапію. Вона ефективна при ураженні часто якогось одного органу.

Лікар може призначити кішці хіміотерапію

Особливості променевої терапії

Тваринному призначається прийом:

1. Вінкрістіна.
2. Циклофосфаміда.
3. Доксорубіцину.
4. Хлорамбуцилу.
5. Преднізолону.

Якщо лімфоме передував лейкоз, призначається L-аспарагіназа. Ці медикаменти сприяють усуванню запального процесу та придушенню подальшого зростання новоутворення. Променева терапія призначається при початкових стадіях хвороби.

Тривалість ремісії при лімфомі у котів

Оскільки більшість лімфом кішок добре чутливі до хіміотерапії, а сучасні препарати та нові розроблені схеми лікування дозволяють проводити тривалі курси хіміотерапії з найменшою токсичною дією на організм, то з`являються всі підстави розраховувати на тривалу стійку ремісію даного онкологічного захворювання. Тривалість життя кішок з лімфосаркомою різна і безпосередньо залежить від стадії захворювання. У середньому 1 рік із лімфомою переживає близько 65% кішок, 2 роки близько 30% і більше 3-х років – 15%.

Навіть у найважчому випадку лімфосаркому кішок кваліфікованого лікаря запропонує проведення сеансів хіміотерапії, тому що чутливість пухлини до цитостатиків може виявитися дуже високою і можна буде досягти повної ремісії захворювання.

Утруднення дихання

Характерна ознака медіастенальної лімфосаркоми. На місці тимусу утворюється велика пухлина, що стискає легені.

Кішка приймає вимушену позу, що полегшує дихальні рухи - витягує шию, намагається зробити судомний вдих.

При цьому виді Лімфоми спостерігають такі патологічні симптоми:

• Запори. Викликані пухлиною, що розвивається. Просування продуктів травлення не можуть. У важких випадках кишечник закупорюється новоутворенням або перетискається пухлиною, що розвивається в черевній порожнині. У такій ситуації показано негайне хірургічне втручання.
• Блювота. Є наслідком запору. Уповільнене просування хімусу аліментарним каналом супроводжується розвитком гнильної мікрофлори, продукти екскреції якої викликають інтоксикацію. Організм намагається боротися, посилюючи перистальтатичні, а також атиперистальтичні рухи.

Паралічі

Якщо новоутворення формується біля хребта або у безпосередній близькості до спинного мозку, блокуються нерви, які відповідають за виконання рухів кінцівками. Кішку паралізує.

Нежить, а також витікання з носа та очей є симптомами імунодефіциту котів. Гіпертрофуються місцеві лімфовузли. Вихованець чхає, тре морду лапами. Виділення можуть бути смердючими та різнокольоровими.

Анемія

Усі різновиди лімфосаркоми протікають із ознаками анемії. Концентрація лейкоцитів відхиляється від норми у будь-який бік. Розвиваються симптоми гіпопластичної анемії.

Прогноз за результатами терапії

Перспектива продовження життя кішки при лімфомі залежить від того, на якій стадії захворювання було розпочато лікування, які органи торкнулася пухлини, від правильно підібраної схеми хіміотерапії. За статистикою, 67-69% пацієнтів відмінно переносять хіміотерапію, і тривалість їхнього життя збільшується до півроку. Повна ремісія відзначається у 38% тварин і дарує їм зайві 3 роки життя. Якщо виникає індивідуальна негативна реакція лімфи на хіміотерапію або хвороба має вірусний характер, тварина не виживає.

Якщо лікування не проводиться або призначається при тяжкій формі захворювання, прогноз лікаря для чотирилапого пацієнта – не більше 6 тижнів життя. Результат сумний, але господарі не впадають у відчай. Багато власників кішок, зіткнувшись із такою серйозною проблемою, до кінця борються за життя свого улюбленця: виконують усі рекомендації лікаря, підтримують настрій вихованця, створюють йому найоптимальніші умови життя.

Перспективи

Прогноз при діагнозі лімфосаркому кішок залежить від великої кількості факторів, уражених органів, стадії онкологічного процесу та своєчасності початку лікування.

Середня тривалість життя тварин із лімфомою без відповідного курсу хіміотерапії становить 4-6 тижнів.

Профілактичні заходи

Профілактика захворювання полягає в тому, щоб берегти вихованця від розвитку лейкозу та синдрому імунодефіциту. Для тварин, які гуляють вулицею та беруть участь у виставках, обов`язковою є вакцинація. Котів і кішок, які живуть у домашніх умовах і не відвідують вулицю, бажано каструвати та стерилізувати. В обох випадках рекомендується регулярний контроль здоров`я тварини.

Регулярно здаючи біоматеріал вихованця на аналіз, власник допомагає ветеринару вчасно виявити зниження рівня лейкоцитів у крові тварини. При вигулі вихованця на шлейці необхідно не допускати його контактів з вуличними кішками. Рекомендації лікаря можуть бути пов`язані з харчуванням, коли потрібна спеціальна дієта або перехід на інші види корму.

В даний час, коли і методи діагностики, і способи лікування дозволяють успішно боротися з онкологічними патологіями, діагноз «лімфосаркому» для кішки не звучить як остаточний вирок. При ранньому її виявленні можна досягти видимих ​​позитивних результатів.

Як доглядати за хворою кішкою

Любов і турбота — найголовніше, що потрібно кішці, що захворіла. Потрібно забезпечити хороший догляд протягом усього часу, скільки котик зможе прожити. Годувати бажано смачним та поживним кормом.

Необхідно суворо дотримуватись призначення лікаря, регулярно здавати аналізи крові, оберігати вихованця від стресів. Важливо стежити за самопочуттям кішки. З появою болю тварині призначають анальгетики.

Висновок

У цій статті ми розглянули таке захворювання як лімфома у кота. Для цього новоутворення, як і для інших онкологічних захворювань властиво дуже швидко прогресувати. Саме тому не можна затягувати з лікуванням. Якщо не надати допомогу вчасно, можливе стрімке погіршення самопочуття і в результаті смерть. Наш ветеринарний центр «Я-ВЕТ» пропонує послуги кваліфікованих спеціалістів з надання допомоги домашнім тваринам. Наш центр відповідає всім вимогам, які можуть застосовуватись до ветеринарних закладів. Все обладнання виготовлено за європейськими стандартами якості, а препарати сертифіковані. Прозоре ціноутворення (закуповуємо безпосередньо у заводу виробника) дозволить вам бути впевненими у якості продукції та робить доступними наші послуги всім верствам населення.

Дуже часто захворювання тварин не отримують належної уваги з боку господарів через те, що інші не мають часу. Робота, будинок та інші клопоти часом забирають увесь вільний час. Спеціально для таких випадків, у нас є послуга "виклик ветеринарного лікаря додому". Вона дозволить заощадити ваш час і допомогти улюбленому вихованцю при захворюванні. Лікар приїде вчасно в будь-який зручний для вас час. Наша мета - надання якісних послуг домашнім тваринам, з комфортними умовами для їх господарів!