Симптоми отруєння собак щурою отрутою та правила лікування

Чим ця отрута небезпечна для собак

Власники собак не заперечуватимуть, що їхні підопічні бувають дуже цікавими. Отрута для знищення гризунів домашній собака може знайти і з`їсти лише на прогулянці. Приманки можуть знаходитися біля під`їздів та підвалів, у траві. При цьому вони мають м`ясний запах, і тому залучають не лише щурів та мишей.

Сучасні виробники отрути застосовують кілька різновидів небезпечних засобів. Хімічні сполуки по-різному будуть діяти на організм, і протиотрути потрібно залежно від конкретного випадку. Тому при отруєнні вихованця необхідно терміново визначити, який хімічний склад шкідливої ​​речовини потрапив до організму тварини.

Щуряна отрута умовно ділиться на чотири групи:

1. До складу найпоширеніших приманок входять такі препарати, як трифенацин та морфін, які перешкоджають згортанню крові. Ці хімічні речовини викликають легкий ступінь отруєння та швидко виводяться з організму.
2. До складу другої групи входять флокумафен та бродифакум. Їхня дія сильніша за попередню групу і здатна викликати ниркову недостатність.
3. Крисид – високотоксична отрута, що вражає роботу нервової системи.
4. Фосфід цинку – найнебезпечніша з отрут, полягає на суворому обліку при виробництві та контролюється фахівцями. Потрапивши в організм, руйнує слизову оболонку стравоходу. Перші симптоми виявляються вже через 3-4 години після потрапляння в організм.

Відео «Перша допомога при отруєнні собаки»

У цьому відео ветеринар розповість, що робити при отруєнні собаки, як надати першу допомогу.

Ознаки отруєння вихованця

Звернемо увагу, що доза отрути, що міститься в приманці, занадто мала, щоб заподіяти серйозну шкоду домашній тварині і призвести до тяжкого стану або смерті. Смертельна доза щурячої отрути для собаки становить близько 100-150 мг на кілограм ваги тварини. е. вона має з`їсти досить велику кількість небезпечної отрути, що малоймовірно.

Небезпека становить ускладнення, пов`язані з функціонуванням печінки. Найчастіше у домашніх собак може виявитися легкий та середній ступінь інтоксикації. При миттєвій реакції на перші ознаки отруєння та своєчасному лікуванні результат цілком сприятливий.

При отруєнні спостерігається низка наступних ознак:

• задишка;
• блювання;
• неспокійний стан.

Симптоми важкої форми інтоксикації виражаються так:

• відсутність апетиту;
• поява крові з носа, ясен, анального отвору;
• виявлення крові у сечі;
• блювання та діарея;
• можливі судоми.

Невідкладні дії

Ми вже звертали увагу, що доза отрути, яка призначена для боротьби з мишами та щурами, є безпечною для собак, але тільки за однієї важливої ​​умови, яка полягає у своєчасному та грамотно наданому лікуванні. Перша допомога полягає у проведенні наступних оперативних заходів:

• слід викликати блювоту (для цього покладіть на язик вихованця трохи харчової соди);
• промити шлунок, за допомогою клізми ввести слабкий розчин марганцівки;
• "нагодувати" собаку активованим вугіллям;
• дати проносне;
• не годуйте вихованця, а вживання води не обмежуйте, додайте до раціону тварини рисовий відвар;
• відкрийте вікна та кватирки – хворій тварині необхідне свіже повітря.

Врахуйте, що ці рекомендації застосовні лише в тих випадках, коли господар собаки точно впевнений, який засіб став причиною інтоксикації і приблизний час попадання отрути (через 4 години викликати блювоту не можна, отрута вже всмоктався в кров). В інших ситуаціях ці заходи небезпечні.

Ветеринари попереджають, що в будь-якому випадку навіть при покращенні стану після вжитих домашніх заходів потрібна подальша консультація з фахівцем.

Подальше лікування

Лікування отруєння щурою отрутою у собак довіряйте тільки ветеринару. Після встановлення діагнозу, призначається антидототерапія. У тому випадку, якщо власнику не вдалося з`ясувати, яким хімічним засобом було отруєно тварину, загальне лікування включає курс наступних процедур:

• застосування вітаміну К протягом 7-10 днів як ін`єкцій;
• вливання через крапельницю глюкози, серцеві та діуретичні засоби;
• при необхідності переливання крові для відновлення процесу згортання крові.

Після проходження повного курсу медикаментозного лікування ветеринар призначає лабораторні дослідження, і якщо вони гаразд, виписує «пацієнта» додому.

При тяжкій формі захворювання застосовуються препарати, що відновлюють роботу печінки та легень. При екстрено вжитих заходах та грамотному лікуванні сприятливий результат гарантовано.

Заходи профілактики

Як профілактика недопущення отруєння вихованця існують нехитрі правила вигулу собак:

• не випускайте собаку один гуляти у дворі;
• не забувайте надіти намордник і повідець;
• карайте цуценя з раннього віку за спробу з`їсти їжу із землі;
• гуляйте зі своїм підопічним на майданчиках, спеціально призначених для вигулу собак.

Намагайтеся запам`ятати, що тільки від власника залежить повноцінне здоров`я, а часом і життя чотирилапого друга.