Геморой у собаки: причини, симптоми та лікування

Кожна людина знає, що таке геморой. Але чи зустрічається це захворювання у собак? Відповідно до загальноприйнятої точки зору, геморой властивий тільки прямоходячим ссавцям через усунення центру тяжкості в область тазу. Для тварин, що пересуваються на 4 лапах, така патологія не властива через відсутність навантажень на цю область. Проте практика показує, що хоч і не дуже часто, але зустрічається геморой у собаки. Якщо патологію вчасно не діагностувати і не почати лікувати, то вона може призвести до таких неприємних, а часом і небезпечних для життя ускладнень, як тромбози, запалення, утворення шишок. Тому власнику собаки важливо знати симптоматику геморою, щоб при виникненні підозр відразу звернутися до ветеринара.

Як і у людей, у собаки геморой – це патологія, при розвитку якої поступово розширюються гемороїдальні вени. Патологія може бути внутрішнього та зовнішнього характеру. Внутрішній процес протікає виключно всередині прямої кишки, а зовнішній відповідно проявляється зовні. Як і через що це відбувається?

Перебіг хвороби

Гемороїдальні вени присутні у всіх ссавців. Як правило, при впливі різних факторів у цих венах можливе перебіг патологічних змін. Патологія починає розвиватися непомітно з уповільненого внутрішнього запального процесу. Прискорити розвиток патології може згущення крові або погіршення кровотоку.

В результаті гемороїдальна вена наповнюється кров`ю. Подальший процес можна порівняти з ситуацією, коли в гумовій трубці стоншується сегмент і при збільшенні тиску на нього утворюється міхур. Так і у вені: застій крові починає поступово розтягувати її стінки, через що вона стоншується. Кров не знаходить виходу і починає провокувати запалення.

У якийсь момент сполучна тканина, що утворює стінки вени і спровокована будь-якими зовнішніми та внутрішніми факторами, не витримує та надмається у вузли, далі розвивається набряклість. Кров все дужче надує вузол, який рано чи пізно випадає. За відсутності лікування, у тому числі і протизапального, стінка вени рано чи пізно тиск перестає стримувати, і виникає кровотеча.

Відео — Причини появи вкраплень крові в калі у собаки

Причини появи геморою

Найчастіше захворювання діагностується у літніх особин, рухова активність яких знижується через вік. Відповідно, напасть може спіткати і кімнатних перегодованих собачок, яких господарі не вигулюють або вигулюють рідко. Найчастіше хвороби схильні до декоративних пород: пуделі, пекінеси, шелті, йорки.

Основними причинами, що викликають застій крові у венах, називають:

• недостатньо активний спосіб життя;
• незбалансоване низькоякісне харчування (часто зі столу), що викликає нестачу важливих мікроелементів;
• годування виключно магазинними сухими кормами з недостатністю заповнення рідинного балансу, що призводить до зневоднення та провокує часті запори;
• годування дешевими кормами з компонентами, що погано перетравлюються, наприклад, з бобовими;
• ожиріння-
  

  Корми економ-класу можуть провокувати розвиток геморою своїми компонентами, що погано засвоюються

• кишкову непрохідність;
• проблеми з гормональним фоном та часті вагітності (у сучок);
• надлишкові фізичні навантаження;
• глистні інвазії;
• онкозахворювання кишечника.

Проблема з венами може з`явитися несподівано у цуценя віком від півроку до 9 місяців у період, коли відбувається активний розвиток тканин, органів та систем організму. Ветеринари відзначають, що геморой частіше розвивається у псів, які у щенячому віці (місяців до семи) погано харчувалися і не отримували потрібної кількості мінералів.

Симптоми

Симптоматика трохи відрізняється залежно від виду геморою та стадії його розвитку. Запідозрити наявність внутрішньої форми власнику тварини складніше. Вкажуть на наявність проблеми такі ознаки:

• у собаки помітно змінюється хода, стає більш напруженою, можна запідозрити, що йому боляче під час ходьби;
• при випорожненні помітно, що вихованцю боляче;
• у калі видні крапельки крові.

Зовнішній геморой визначити простіше: вузли можна побачити візуально. Решта симптоматики залишається такою ж, як і у випадку з внутрішньою формою.

За течією можна розрізнити гостру форму та хронічну. У гострій фазі наступна симптоматика:

• дефекація болюча;
• у калі видні крапельки крові;
• у собаки сильно і постійно свербить навколо анального отвору.

Вся перерахована вище симптоматика прогресує.

При хронічній формі, що розвивається за відсутності гострої терапії, симптоматика гострої фази чергується з періодами ремісії. Періоди ремісії можуть бути досить тривалими, якщо мінімізовано вплив негативних зовнішніх факторів: усунуті проблеми з харчуванням, собака отримує вдосталь пиття, збалансована рухова активність.

Особлива форма захворювання - геморагічний гастроентерит - супроводжується сильною слабкістю, блюванням, кривавим проносом, втратою апетиту. Іноді у пса проявляється болючість у животі та лихоманка.

Стадії геморою

У собак розрізняють 4 стадії патології, і кожна проявляється певним набором характерних симптомів.

Таблиця. Стадії розвитку геморою

ПершаНав`язливий свербіж в області заднього проходу: тварина постійно треться задом про шорстку поверхню і вилизує анус. Простежується запалення анусу з набряковою та червоною слизовою оболонкоюДругаСимптоми першої стадії + болючі відчуття при дефекації: жорсткий кал при просуванні по кишці травмує запалену стінку венТретяПри випорожненні чітко помітні червоні виділення, вузли, що випали, видно неозброєним окомЧетвертаСильна кровотеча, анемія

Анемія, що настає на четвертій стадії, становить серйозну небезпеку для життя тварини

Діагностика

Ветеринаром проводиться зовнішній огляд анального отвору, він виконує маніпуляції, що пальпують, і обстежує пряму кишку інструментом. Для діагностики необхідно диференціювати патологію від тріщин та пухлин, виразкового коліту. Легко сплутати хворобу із запаленням параанальних залоз, випаданням кишки та грижею.

Слід здати аналіз калу на наявність глистів та аналіз крові для виявлення анемії. У деяких випадках для діагностики геморою можуть призначити біопсію кишечника. Дослідження необхідно, щоб виключити кишкові патології та новоутворення.

Правильне харчування при геморої

Терапія залежить від стадії патології, однак у будь-якому випадку вона має розпочатися з нормалізації харчування. У раціоні повинна міститися необхідна кількість клітковини і компонентів, що добре засвоюються. При годуванні натуральним кормом у меню мають бути:

• овочі;
• кисломолочні продукти (сир, кефір, сметана);
• каші з вівсянки, рису, гречки.

Каші добре варити на бульйоні та додавати в них овочі наприкінці готування. Корисніші овочі для здоров`я та кишечника свіжими, але багато вихованців такими їх не їдять. Можна провести експеримент і додати до страв розпареного гарбуза або висівки. Якщо вихованець їх не їсть, можна придбати харчову пробіотичну добавку, наприклад, "Фортіфлору" (Canine FortiFlora).

Корм рекомендується максимально подрібнювати під час годування. Тварини часто повністю ковтають великі шматки, а це призводить до травмування слизових. Слід виключити з годування манку, пшонку, страви з кукурудзи, кістки, солодощі та печиво. Не можна годувати тварину з людського столу. М`ясо – основа раціону:

• на день собаці потрібно до 25 г м`яса на 1 кг особистої ваги;
• м`ясо краще давати свіже;
• для годування слід брати яловичину, баранину, курочку, індичку, рибу (свинину виключити);
• 70% денної норми можна замінити на субпродукти;
• річкову рибу потрібно проварювати, щоб не заразитися опісторхозом.

Готові корми

Рекомендацію щодо вибору готових кормів дасть ветеринарний лікар. Багато виробників кормів преміум-сегменту випускають лінійки кормів для собак, які страждають на запори та інші патології ШКТ. Наприклад, у виробника Royal Canin це Fibre Response та Gastro Intestinal. У "Еканубо" - Eukanuba Intestinal, у Hill`s - лінійка кормів I/D та I/D Low Fat. Під час годування сухим кормом необхідно стежити, щоб у пса весь час був доступ до свіжої питної води.

Обов`язково слід щодня гуляти з собакою, щоб завдяки руховій активності активізувався відтік крові від гемороїдальних вузлів.

Лікування

Лікування початкових стадій можна здійснювати вдома. Основні рекомендації:

• прийом проносних – «Дюфалак», «Гутталакс», олія рицинова (до 4 ст.л. в день);
• підмивання заднього проходу після кожної прогулянки прохолодною водою або спринцювання трав`яними настоями;
• прийом венотоніків – «Флебодіа 600», «Венарус», «Детралекс» та гемостатичних супозиторіїв – «Реліф», «Проктоглівенол», також застосовуються свічки з іхтіолом. Свічки ставляться через 10-15 хвилин після випорожнення-«Флебодіа 600» активізує роботу вен і перешкоджає застою венозної крові
• регулярна обробка заднього отвору маслом обліпихи або мазями з антисептиками.

Чи не викликає сумнівів ефективність засобів традиційної медицини на початкових стадіях. Можна додавати в питво настій з деревію. Ванночки з настоїв і відварів звіробою, ромашки, календули, шавлії) мають подвійно корисний вплив:

• прохолодні ванни дозволяють зняти набряклість і зменшити вузли;
• вищеперелічені трави є хорошими природними антисептиками і мають болезаспокійливу властивість, також здатні зменшити кровотечу.

Великим коханням у власників собак користується масло обліпихи. Тампон, змочений у ньому, вставляється у задній отвір. Це допоможе заспокоїти запалене місце і сприятиме якнайшвидшому загоєнню. Однак важливо пам`ятати, що всі народні засоби ефективні лише на початкових етапах захворювання.

Клізми

Окремо можна згадати клізми. Сьогодні цей метод лікування навряд чи можна вважати поширеним, тому що з`явилася велика кількість препаратів, що мають аналогічну дію, проте ефективність клізмування складно недооцінити. Клізма допоможе вихованцю в ситуації, коли через набряклість і болючість він не може випорожнити кишечник, внаслідок чого калові маси в кишці ущільнюються і створюють закупорку.

Для приготування розчину можна використовувати настої трав та вазелінове масло (гліцерин). Можна використовувати мильний розчин. Рідина розм`якшить калові маси та активізує перистальтику для виведення вмісту кишечника. Очисна клізма для великих собак робиться в обсязі 1 л, для середнього розміру порід - 200 мл, для дрібних собак - до 50 мл.

Коли слизова кишки набрякла, вихованцю боляче, він затримує кал, тому що боїться больових відчуттів. Це веде до збільшення стану. Насамперед при загостренні необхідно спробувати звузити судини та зменшити набряклість. Для цього до анусу прикладають охолодні тампони, змочені рясно в судинно-звужувальних препаратах: «Лоринден», адреналіну, «Синодерме», «Цілостодермі». Якщо помітні ушкодження слизової оболонки, лікування має бути особливо обережним, щоб не допустити інфікування та розвитку запального процесу.

Про процедуру введення клізми в товсту кишку вихованця розповідаємо нижче.

Медикаментозне лікування занедбаного геморою

На тяжких стадіях проводиться комплексне медикаментозне лікування:

• анестетиками - Кетанов, Диклофенак;
• протизапальними мазями з антибіотиками, наприклад, «Лівомеколь»-
  

  Лівомеколь» заспокоює запалення та перешкоджає розмноженню мікробів навколо ураженої області

• щоб зупинити кровотечу призначаються судинозвужувальні та гомеостатики — адреналін, «Проктоглівенол»;
• для профілактики можливого запалення та інфікування застосовують антибіотики широкого спектру (внутрішньом`язово) та сульфаніламіди (у вигляді мазей);
• препарати для підтримки імунітету.

Хірургічне втручання

Якщо медикаментозне лікування не принесло полегшення та захворювання продовжує прогресувати, ветеринар може порекомендувати операцію. Її рекомендують також при важких та занедбаних формах патології, коли спостерігаються:

• особливо великі вузли;
• кровотеча;
• набряклість на великій площі.

При операції під наркозом січуться ділянки прямої кишки вище за уражений сегмент. Вузли біля основи перетискаються хірургічною ниткою. Без надходження крові вони через якийсь період відмирають самі по собі. Все більшого поширення набуває маніпуляція припікання вузлів азотом: шишка заморожується та видаляється хірургічно.

Профілактика

Якщо собака постаріла і стала менш рухливою, а також, якщо у вас декоративна порода, яка веде кімнатний спосіб життя, необхідно пам`ятати про важливість профілактичних заходів з метою попередження геморою. До таких заходів відносяться:

• збалансоване годування відповідно до віку, породи та особливостей способу життя;
• введення регулярних фізичних навантажень у вигляді прогулянок не менше півтори години на день;
• завжди пам`ятайте про пиття вихованця: вдома повинна стояти чашка, наповнена свіжою водою, на тривалу прогулянку слід брати з собою спеціальну напувалку для собак;
• регулярне оброблення від глистів-
  

  Глистогонити потрібно не тільки цуценят, а й дорослих особин

• своєчасне лікування захворювань ШКТ;
• гігієнічні процедури: для підмивання ануса після прогулянок можна використовувати антибактеріальні серветки для підмивання;
• регулярне - не менше двох разів на рік - спостереження у ветеринара.

Контроль ваги собаки

Дуже важливо підтримувати нормальну вагу у вихованця.

З погляду господаря собака може виглядати абсолютно нормально, проте ідеальну вагу для вашого пса краще дізнатися у ветеринара. Він залежить від віку та породи. У період між відвідуваннями ветлікаря масу вихованця можна оцінювати самостійно. Покладіть свої долоні на боки тварини. Якщо ребра важко знаходяться, значить у вашого пса зайва вага. Ось ще кілька ознак зайвої ваги, які можна визначити самому:

• зникнення помітної лінії талії;
• повільна ходьба;
• задишка під час пересування;
• постійна сонливість.

Докладніше про ожирінні собак та вплив даного стану на здоров`я вихованця можна прочитати на нашому порталі.