Хвороби нирок у кішок: симптоми та лікування

Нирки відіграють важливу роль у процесі виведення з організму котів продуктів розпаду. Порушення роботи цих органів може призвести до серйозних наслідків для здоров`я, життя тварини. Важливо при появі перших тривожних симптомів ниркових хвороб проводити своєчасну діагностику. Хвороби нирок у кішок, симптоми та лікування - про це в нашій статті.

Поширені захворювання

Хвороби нирок становлять велику небезпеку. За наявності серйозних проблем завжди виникає ймовірність того, що тварина може померти.

Таблиця. Поширені захворювання нирок у котів

Хронічна недостатністьПоступове руйнування органу, внаслідок якого порушується діяльність всього організму. Залишається з твариною на все життя. Власники вихованців можуть лише проводити постійну підтримуючу терапію, не допускаючи загострення хвороби. Поштовхом можуть послужити будь-які несприятливі фактори (переохолодження, запальні захворювання, порушення обміну речовин тощо).д.)Гостра недостатністьНепередбачуваний запальний процес. Відбувається порушення функцій, виконуваних органів. Розвивається стрімко і становить більшу небезпеку, ніж хронічна форма. Поширені причини проблеми: захворювання серця, шокові стани, падіння артеріального тиску, сечокам`яна хворобаПієлонефритЗапальний процес, що має бактеріальну природу. Поширене джерело проблеми – захворювання сечостатевої системиНефритЗапальне захворювання, у якому уражаються ниркові клубочки, канальці, интерстициальная ниркова тканинаГідронефрозЗбільшення чашечно-мисливської системи, знищення ниркової паренхіми. В результаті розвивається патологічний процес, порушується кровообіг, погіршується відтік сечі. Усі функції нирки перестають виконуватися нею належним чином. Проблема може мати первинний, або вторинний характер. У першому випадку причиною є наявність уроджених патологій (наприклад, ектопія сечоводу). При вторинному гідронефрозі проблеми виникають через системні захворювання (сечокам`яна хвороба, пухлини тощо).д.)НефросклерозТканина частини нирки або всього органу повністю замінюється сполучною тканиною. Відбувається поступова загибель ниркових клітин – нефронів. В результаті орган сильно зменшується в розмірах, зморщується та твердне

Причини виникнення проблем

Часто не вдається визначити причини, через які виникла хвороба. Найпоширеніші причини:

• вік (кішки від 7 років схильні до хвороб найбільше, тому необхідно проводити їх щорічні повноцінні обстеження: аналіз крові, аналіз сечі, УЗД, вимірювання кров`яного тиску);
• генетична схильність (наявність аналогічних проблем у представників певної породи, до якої належить тварина);
• уроджена аномалія;
• екологія;
• інфекційні захворювання;
• системні захворювання;
• отруєння;
• травми;
• неправильне харчування;
• негативні процеси в сечовивідних каналах (проблема частіше зустрічається у котів, оскільки у них канали довші та вузькі, ніж у котів).

Сприятливі фактори, що провокують ниркові захворювання:

• нестача рідини, що вживається тваринам;
• вживання забрудненої води;
• надлишок солі, що міститься в кормі;
• перевищення необхідної кількості цукру у раціоні;
• часте годування м`ясом, рибою;
• велика маса;
• нестача ваги;
• вміст у вогкості, на протягах;
• малорухливий спосіб життя;
• несвоєчасне сечовипускання (виникають при періодичній відсутності у тварини можливості сходити в туалет вчасно через зачинені двері, брудного наповнювача);
• проблеми ротової порожнини.

Симптоми ниркових захворювань

Увага! Перші ознаки захворювань з`являються, коли орган виявляється ураженим на 70% і більше. Тому рання діагностика грає величезну роль і значно підвищує шанси на позитивний результат.

Основними моментами, які можуть проявитися на початку захворювання, є:

• втрата ваги;
• небажання є;
• сильна спрага;
• часте сечовипускання;
• сильний запах сечі;
• аміачний запах, найбільш виражений у ранковий час;
• знижена активність;
• блякла вовна;
• розлади травлення.

На наступних стадіях проявляються симптоми:

• втрата рідини;
• часте сечовипускання;
• болючі відчуття;
• підвищення рівня білка у сечі;
• запалення, виразки;
• тріщини у роті;
• слабкість, сонливість;
• бліді ясна;
• відмова від їжі;
• нудота блювота;
• розлади випорожнень;
• втрата маси;
• відшарування сітківки.

Діагностика

Основний метод діагностики, що дає повну інформацію, - це аналіз сечі. Додатковим способом діагностики є ультразвукове обстеження. Під час УЗД досліджуються нирки, сечові протоки щодо наявності патологічних процесів, каменів, піску.

Якщо за результатами аналізу крові та УЗД виявляються проблеми, що потребують додаткового обстеження, призначаються:

• біопсія;
• аналіз крові;
• генетичні дослідження;
• виявлення вірусів;
• вимірювання тиску.

На підставі остаточних результатів діагностики робляться висновки про вид захворювання нирок, про стадії хвороби та варіанти її лікування. Призначається максимально ефективна схема прийому препаратів.

Відео — Діагностика та стадії хронічної ниркової недостатності у котів

Лікування

Загальне лікування ниркових захворювань здійснюється за такими напрямками:

1. Усунення факторів, захворювань, що спричинили виникнення проблеми.
2. Застосування лікарських препаратів, призначених ветеринарним лікарем з урахуванням віку, ваги, характеру захворювання, стадії хвороби тварини. Систематичне застосування правильно підібраних препаратів допоможе стабілізувати стан, запобігти активному прогресу.
3. Застосування антибіотиків. Антибіотики призначаються у разі, якщо має місце інфекційний процес. Антибактеріальні препарати допомагають придушити активність шкідливих мікроорганізмів, що стали джерелом розвитку патологічного процесу.
4. Застосування крапельниць. В організм тварини вводяться спеціальні розчини, що дозволяють коригувати патологічні процеси. При зневодненні відновлюється необхідна кількість рідини.
5. Дотримання встановленої дієти. Тваринам, які мають проблеми з нирками, необхідно вживати спеціальні корми. У цих кормах рівень корисних речовин відповідає потрібній нормі.

Ниркова недостатність

Завжди необхідно своєчасно звертатися до спеціаліста для проведення діагностики, призначення лікування. При гострій формі важливо максимально швидко встановити фактор, що послужив поштовхом для розвитку процесу, та усунути цей фактор. Наприклад, за наявності сечокам`яної хвороби неможливо зняти симптоми ниркової недостатності без лікування цієї проблеми. Основні методи лікування, що застосовуються при гострій формі:

1. Внутрішньовенні ін`єкції («Сульфокамфокаї»). Сприяють відновленню водного балансу, зняттю симптомів інтоксикації.
2. Сечогінні препарати («Темісал», «Діакарб»). За наявності недостатньої кількості сечі, що виділяється щодо споживаної рідини.
3. Симптоматичне лікування: при блюванні – протиблювотні засоби («Папаверин», «Церукал», Ентеросгель»), при підвищеному рівні глюкози – інсулін тощо.д.
4. Апаратний гемодіаліз. Апаратне очищення крові, що дозволяє продовжити життя тварині.
5. Хірургічне втручання. При неефективності всіх перерахованих вище методів лікування відбувається видалення хворого органу та пересадка здорового.

Лікування при хронічній формі включає:

1. Регулярні перевірки (крові, сечі). При виявленні відхилень проводиться додаткова діагностика та коригування призначеного систематичного лікування.
2. Застосування інфузійної терапії (запровадження розчинів).
3. Прийом вітамінних, мінеральних препаратів («Полідекс», «Беафар», «Анівітал Феліімун»).
4. Вживання поживних підживлень («Феліімун»).
5. Застосування фітотерапевтичних методів. Готові збори та препарати на основі лікарських трав мають високу ефективність поряд з низьким рівнем побічних явищ.
6. Апаратний гемодіаліз.
7. Хірургічне втручання.

Прогноз у хронічній та початковій стадії хвороби досить сприятливий. За дотримання рекомендацій лікарів щодо раціону харчування та застосування призначених лікарських засобів життя тварини може продовжитися на значний час.

Важливо! При гострій формі хвороби прогноз несприятливий. Імовірність смертельного результату дуже висока.

Пієлонефрит

Схема лікування:

• болезаспокійливі засоби («Но-шпа», «Баралгін» та ін.).);
• паранефральна блокада;
• курс антибіотиків («Пеніцилін», «Карбеніцилін», «Амоксицилін» та ін.);
• курс сульфаніламідів («Сульфадіметоксин», «Сульфен» та ін.);
• хімічні сечогінні засоби (Діакарб, Еуфілін);
• рослинні сечогінні засоби (шипшина, календула);
• крапельниці.

Нефрит

Схема лікування:

• хімічні сечогінні засоби («Темісал», «Еуфілін»);
• рослинні сечогінні засоби (брусничний лист, мучниця);
• седативні препарати при серцевій недостатності (настій наперстянки, настій строфанту);
• препарати заліза та вітаміни («Ціанокобаламін», «Ферроглюкін», «Камполон»);
• зміцнювальні засоби - при проносах;
• проносні препарати - при запорах.

Гідронефроз

При незначній поразці:

• катетеризація;
• промивання уретри, сечового міхура.

У серйозніших випадках проводиться хірургічна операція.

Нефросклероз

Лікування спрямоване на усунення основного захворювання. Застосовуються:

• серцеві препарати (серцеві глікозиди, препарати з калієм, антикоагулянти);
• сечогінні засоби («Еуфілін», «Темісал», «Діакарб»);
• глюкозотерапія;
• проносні, антисептичні засоби (при кишковій інтоксикації);
• антибіотики.

Профілактика

Запобігти проблемам у кішок набагато легше, ніж потім їх лікувати. Для збереження здоров`я вихованця необхідно дотримуватися на постійній основі наступних рекомендацій:

1. Не дозволяти тварині спати на холодній підлозі, лежати на протягу і т.д.д. Під дією низьких температур відбувається звуження судин, порушується кровопостачання органів. Переохолодження негайно позначається негативним чином на роботі сечостатевої системи. Запальний процес, що розпочався внаслідок переохолодження, може послужити поштовхом для подальшого розвитку хвороб.
2. Захищати від спеки. У спеку тварина вживає підвищену кількість рідини, навантаження на нирки значно збільшується.
3. Стежити за раціоном кота. Тварина має отримувати у процесі харчування необхідний набір вітамінів, мікроелементів. Важливо не обмежувати раціон лише м`ясом, рибою, сухими кормами. Їжа має бути збалансованою та різноманітною. Необхідно давати вихованцю якнайменше жирних, солоних продуктів. Виключити з раціону всю шкідливу для шлунка тваринного їжу: ковбаси, печене, макарони, смажені страви тощо.д.
4. Напувати тварину лише якісною водою — чистою, але не кип`яченою. Рекомендується застосовувати фільтровану воду. Невідповідна вода може стати провокуючим фактором, оскільки нирки тварини дуже сприйнятливі до її якості.
5. Стежити за наявністю води. Нестача рідини призводить до того, що всі її запаси витрачаються, а накопичені продукти розпаду з організму не виводяться в належній кількості.
6. Забезпечувати активність вихованця.

Важливо! Активні рухи сприяють хорошій роботі сечової системи, тому у провідних активний спосіб життя тварин ризик виникнення проблем значно нижчий.

Небезпека захворювань нирок

Небезпека полягає в наступному:

• пізня діагностика, спричинена відсутністю симптоматики на початкових стадіях;
• нездатність ниркової тканини до відновлення;
• можливість тяжких ускладнень;
• наявність фактора генетичної схильності до низки порід;
• схильність до проблем у самців через особливості будови їх сечостатевої системи;
• високий ризик загибелі при серйозних видах недуг.

Збільшені органи

При виявленні патології лікується основне захворювання. Так, якщо причина збільшення – запальні процеси в них (пієлонефрит, нефрити), призначається антибактеріальна терапія. Для ліквідації зневоднення та зняття симптомів інтоксикації призначаються крапельниці. Комплексна терапія обов`язково включає лікувальне харчування. Тварина міститься у тепле, сухе місце. Не допускається зневоднення.

Причини проблеми: уроджена патологія, неналежний догляд, захворювання нирок.

Породи зі схильністю до ниркових захворювань

Існують породи кішок, у яких проблема має спадковий характер:

1. Перси. Часта проблема – полікістоз нирок. Нерідко хвороба виявляється навіть у кошенят.
2. Абіссінська порода. Схильність до амілоїдозу.
3. Помісі персів. Хворіють на інфантильний полікістоз.

Таким чином, нирки є слабким місцем кішок. У ряду порід схильність до хвороб нирок має спадковий характер. Дотримання профілактичних заходів та своєчасне виявлення проблем у тварини дозволяє продовжити її життя.