Неприємні фурункули у собак: ознаки та терапія

Вогнищеве запалення сальної залози та волосяної цибулини гнійного характеру у домашніх тварин носить назву фурункула. Збудником інфекції є золотистий та білий стафілококи, що відносяться до умовно-патогенних мікроорганізмів. Фурункул у собаки є конусоподібним піднесенням над шкірою, щільним на дотик і болючим для вихованця.

Запальний процес нерідко закінчується мимовільним розтином, що призводить до інфікування здорових тканин.

Причини появи

На основі багаторічної практики, ветеринарні фахівці розрізняють такі причини розвитку гнійничкової інфекції у собак:

• Забруднення шкіри. Вигул у негоду, утримання у брудному приміщенні призводить до накопичення бруду та пилу на поверхні вовни та шкірних покривів вихованця та провокує розвиток фурункулів.
• Незадовільні умови утримання. Занадто вологе повітря, протяги, різка зміна температурного режиму до приміщення призводить до порушення природного захисного балансу шкірних покривів.

Рекомендуємо прочитати про те, чим обробити рану у собак. Ви дізнаєтеся про класифікацію травм, особливості обробки поверхневих та глибоких, мокнучих та рваних ран.
А тут докладніше про остеомієліт у собак.

Ознаки фурункула на носі, голові, нозі

Запальний процес може мати місцевий, локальний та загальний характер. При місцевій формі спостерігається одиничний фурункул. Локалізована патологія характеризується наявністю кількох запальних вогнищ на окремій частині тіла, наприклад, на голові. При загальному фурункульозі відзначається ураження всього шкірного покриву тварини.

У клінічній практиці ветеринарний фахівець найчастіше має справу з гнійниками, розташованими на морді та кінцівках вихованця. Розрізняють також міжпальцевий фурункульоз та періанальний. Причиною розвитку гнійного абсцесу в міжпальцевій ділянці найчастіше є травми, поранення, а також грибкові дерматити. Періанальний фурункульоз розвивається як ускладнення демодекозу у собак.

Симптоми гнійної шкірної інфекції наступні:

• На шкірі спостерігаються поодинокі або множинні вузлики.
• Припухлість має щільну консистенцію. Відзначається почервоніння шкіри.
• У міру розвитку гнійника колір змінюється на жовто-сірий.
• Тварина виявляє занепокоєння: чухає лапами, катається по підлозі, треться боками об стіни та меблі.

• Самостійне розтин. У цю фазу відбувається розплавлення гнійного вмісту та його вихід назовні. На думку ветеринарних фахівців, самостійне очищення шкіри від гнійного вмісту призводить до розширення зони інфікування та вкрай небажано для тварин з ослабленою імунною системою.
• Загоєння. Після того, як відбулося відторгнення гнійних мас, ранова поверхня починає затягуватися. Почервоніння та набряклість у ураженій області зменшується. Осередок запалення покривається скоринкою, після відторгнення якої на місці фурункула може залишитися рубець або пляма синюватого відтінку.

Наслідки для тварини

Незважаючи на легкість проблеми, фурункульоз завдає тварині серйозні страждання. Тривала інтоксикація організму продуктами гнійного запалення часто призводить до порушення функціонування нирок. Ускладнення запального процесу вторинною інфекцією збільшує ризик розвитку генералізованої форми і навіть сепсису, що є небезпечним для життя собаки.

У зв`язку з можливістю ускладнень власнику слід уважно стежити за станом шкірного покриву чотирилапого друга та своєчасно звертатися за кваліфікованою допомогою.

Лікування фурункулу у собак

У ветеринарній практиці лікування гнійної інфекції шкіри проводиться хірургічними та консервативними методами. Розтин фурункула проводиться на стадії нагноєння, при утворенні некротичного стрижня. Ветеринарний хірург виробляє хрестоподібний надріз та очищає вогнище ураження від гнійного вмісту. Маніпуляція проводиться під місцевим знеболенням. На практиці нерідко застосовуються інфільтраційні новокаїнові блокади з антибіотиком.

При необхідності порожнина промивається дезінфікуючими розчинами – Хлоргексидину, Фурациліну, Мірамістином. У порожнину закладається протизапальна мазь, наприклад, Тетрациклінова. Після хірургічного розкриття гнійника вживаються заходи щодо недопущення розчісування. На тварину може бути одягнений спеціальний захисний комір.

У патофізіології фурункульозу першорядне значення має імунітет вихованця. У зв`язку з цим успішне лікування гнійної шкірної інфекції не обходиться без загальнозміцнювальних препаратів. У першу чергу хворому собаці призначають курс імуномодулюючих засобів, що підвищують фагоцитарні здібності клітин та місцевий захист епідермісу. З цією метою застосовується Гамавіт, Максідін, Ронколейкін, Нуклеопептид тощо.д.

Вітамінотерапія при фурункульозі заснована на внутрішньом`язових ін`єкціях аскорбінової кислоти, рибофлавіну. У раціон вводяться полівітамінні добавки з високим вмістом заліза, фолієвої кислоти, вітаміну А та Е. Хороший ефект дає додавання до раціону пивних дріжджів.

У період лікування хвора тварина категорично забороняється купати. Водні процедури при гнійній інфекції сприяють поширенню запального процесу на здорові тканини.

Профілактика

З метою недопущення розвитку фурункульозу у собак ветеринарні фахівці рекомендують власникам дотримуватися наступних правил та порад:

• Утримувати тварину у належних санітарних умовах.
• Після прогулянки видаляти бруд із шерстного покриву та кінцівок вихованця.
• Регулярно очищати шерсть, боротися з ковтунами, купати собаку із застосуванням спеціальних шампунів.
• Стежити за станом імунної системи тварини. Зміцнювати організм вихованця полівітамінними комплексами після попередньої консультації з ветеринарним спеціалістом.