Ознаки вивиху суглоба у собаки та способи відновлення

Під вивихом суглоба у собаки розуміють анатомічне зміщення кісткових структур із пошкодженням цілісності тканин. Травма супроводжується руйнуванням хрящових структур, кровоносних судин. У патологічний процес залучаються сухожилля та зв`язковий апарат суглоба.

Розрізняють керовані, ускладнені і невправні вивихи. Бувають вивихи повні та неповні, відкриті та закриті. По давності ділять травми на свіжі (до 3 діб), несвіжі, коли вивих виявляється протягом 2 тижнів, і застарілі, коли минуло понад 14 днів.

Є дві основні причини розвитку – вроджена та травматична. Спричиняють недугу фактори є незбалансоване годування (дефіцит вітаміну Д та кальцію), а також неграмотно підібране фізичне навантаження (без урахування віку, особливостей породи та індивідуального розвитку собаки).

Симптоми вивиху суглоба у собак: відмова наступати на хвору кінцівку; при пошкодженні передньої лапи тварина підтискає її під себе; якщо тазостегновий вивих, то насилу встає; може розвинутися набряк тканин, припухлість; рухливість обмежена;. У ряді випадків можуть бути звуки тертя кістки про поверхню суглоба, клацання і навіть скрегіт.

Найбільш інформативним методом діагностики є рентгенографічне обстеження суглоба, яке виконується у прямій та бічній проекціях.

У йорків, той-тер`єрів, шпіців часто виявляються медіальні вивихи колінної чашечки, що характеризуються зміщенням у структурі колінного суглоба всередину органу. На долю латерального усунення (назовні) припадає 20-25% звернень. Розрізняють 4 ступеня вивиху, найбільш складний випадок – це 4 ступінь, при якому колінна чашка без сторонньої допомоги не вправляється. Характеризується періодичною кульгавістю.

У ветеринарній практиці для лікування травм суглобів застосовуються консервативні та оперативні методи. До арсеналу безопераційної терапії входить така маніпуляція, як репозиція органу, що проводиться після попередньої анестезії четвероного пацієнта.

Після суглоба фіксується на термін 3 тижні. У ряді випадків рекомендується обмежити рухливість вихованця на кілька днів, помістивши його в невелике приміщення, коробку, клітку. Для прискорення регенерації призначають протизапальні препарати, хондропротектори та вітаміни. З фізіотерапевтичних процедур застосовуються масаж, теплолікування. У період реабілітації призначаються помірні навантаження, плавання у теплій водоймі.

Читайте докладніше у нашій статті про види вивиху суглоба у собаки, його діагностику та лікування.

Що таке вивих

У ветеринарній практиці під вивихом суглоба у собаки розуміють анатомічне зміщення кісткових структур із пошкодженням цілісності тканин. Травма супроводжується руйнуванням хрящових структур, кровоносних судин. У патологічний процес залучаються сухожилля та зв`язковий апарат суглоба.

За етіології недуга може мати вроджений характер, наприклад, внаслідок неправильного розвитку плода в утробі матері. При розвитку атрофічних процесів у м`язовій тканині у собаки розвивається паралітичний вивих. З патологічним видом травми власник зустрічається, як правило, на тлі розвитку у вихованця хвороб опорно-рухового апарату (рахіт, остеомаляція).

Враховуючи анатомічну складність будови органу, ветеринарні фахівці розрізняють вивчені. Ускладнена травма супроводжується, як правило, усуненням кісткової структури в суглобі, пошкодженням кровоносних судин.

У ветеринарній практиці розрізняють вивихи повні та неповні, відкриті та закриті. По давності фахівці ділять травми суглобів на свіжі (до 3 діб), несвіжі, коли вивих виявляється протягом 2 тижнів та застарілі – коли з моменту отримання травми пройшло більше 14 днів.

Травматична недуга виникає, як правило, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, наїзду на тваринного велосипеда, важких механізмів. Рухливі та активні собаки, особливо мисливських порід, нерідко одержують травму суглоба внаслідок зіткнення з перешкодою на великій швидкості (наприклад, переслідуючи видобуток).

Вивихнути суглоб пухнастий непосида може і при застряванні лапи в будь-якій перешкоді, падінні з висоти, невдалому стрибку або сильному ударі в область суглоба.

Сприятливими недугами факторами, на думку ветеринарних хірургів, є незбалансоване годування (дефіцит вітаміну Д і кальцію), а також неграмотно підібране фізичне навантаження (без урахування віку, особливостей породи та індивідуального розвитку собаки).

Симптоми, або як визначити вивих суглоба у собаки

Запідозрити патологічний процес у суглобі власник може, звернувши увагу на наступну клінічну картину у вихованця:

• Відмова наступати на хвору кінцівку. Собака починає шкутильгати, стає в неприродну позу, скаче на трьох лапах.
• При вивиху передньої кінцівки травма характеризується тим, що тварина підтискає лапу під себе. Якщо у собаки спостерігається кульшовий вивих, то власник спостерігає, що він насилу встає після сну або відпочинку.
• Пошкоджений опорно-руховий орган змінює свою анатомічну конфігурацію внаслідок розвитку набряку тканин. Власник нерідко спостерігає припухлість у ділянці суглоба.
• Рухливість травмованої кінцівки обмежена. Собака намагається тримати кінцівку, спрямовуючи її всередину.
• Будь-який дотик, а тим більше пальпація викликають у тварини сильний біль. Больова реакція може супроводжуватися агресією вихованця. Собака щипає, верескує, гарчить, намагається відсторонитися від власника і навіть намагається вкусити.

Клінічно недуга характеризується періодичною кульгавістю. Найбільш інформативним методом діагностики є рентгенографічне обстеження суглоба, яке виконується у прямій та бічній проекціях.

Тазостегновий

Одним із найпоширеніших травм у собак є вивих тазостегнового суглоба, що супроводжується зміщенням головки стегнової кістки зі свого анатомічного місця – вертлужної западини. Патологія нерідко ускладнюється розривом круглої зв`язки.

Клінічно вивих стегна у собаки характеризується сильно вираженою кульгавістю. Вона не настає на хвору лапу, постійно тримає її на вазі. Кінцівка при цьому спрямована всередину. Сильна болючість призводить до втрати апетиту, супроводжується млявістю та апатією тварини.

Пальця

Не менш поширеною травмою, на думку ветеринарних фахівців, є вивих пальця у собаки. Клінічно недуга проявляється тим, що вихованець намагається не спиратися на пошкоджену кінцівку, тримає її на вазі. Власнику слід до візиту до клініки прикласти до м`якішу лапи холод і не туго забинтувати.

Про діагностику та лікування вивиху колінної чашки у великих порід собак дивіться у цьому відео:

У жодному разі не можна м`яти і масажувати пошкоджену лапу, без причини перевертати вихованця. Якщо травму отримано на очах власника, слід до візиту до спеціалізованої установи прикласти до хворої області холод. Для цих цілей підійде пакет із льодом із холодильника або загорнуті в серветку заморожені продукти. Годувати собаку не рекомендується, тому що для діагностики та можливого лікарського втручання може знадобитися наркоз.

Лікування вивиху суглоба у собаки

У ветеринарній практиці для лікування травм суглобів застосовуються консервативні та оперативні методи. До арсеналу безопераційної терапії входить така маніпуляція, як репозиція органу. Повернення суглоба його анатомічного становища проводиться після попередньої анестезії четвероного пацієнта.

Після репозиції суглоб фіксується терміном 3 тижні з допомогою иммобилизирующих пов`язок. У ряді випадків ветеринарний спеціаліст рекомендує обмежити рухливість вихованця на кілька днів, помістивши його в невелике приміщення, коробку, клітку.

Для прискорення регенерації пошкоджених тканин тварині призначають протизапальні препарати, хондропротектори та вітаміни. З фізіотерапевтичних процедур у ветеринарній практиці застосовуються масаж, теплолікування. У період реабілітації призначаються помірні навантаження, плавання у теплій водоймі.

Післяопераційний період включає іммобілізацію пошкодженої кінцівки, застосування протизапальних засобів, наприклад, Преднізолону, Дексаметазону. Хондропротектори, вітамін Д, препарати кальцію прискорюють відновлення. Плавання, спеціальні вправи, тривалі прогулянки сприяють швидкому поверненню вихованця.

Вивих у чотириногих вихованців є поширеною хірургічною проблемою. Основна причина недуги – вроджена патологія та травматичний фактор. Характерним симптомом травми є кульгавість, небажання тварини спиратися на хвору кінцівку.