Чим небезпечний пієлонефрит у кішок і як його позбутися

Причини розвитку недуги:

• Уповільнення процесу сечовиділення, застій сечі.
• Ураження нирок бактеріальними інфекціями.
• Поява каменів у сечових шляхах.
• Ураження організму та окремих його органів паразитами.
• Реакція на певні препарати та шкідливі речовини.

Незалежно від причин, що спричинили це захворювання, воно потребує термінового лікування, адже чим він занедбаний, тим важче з ним боротися.

Як розпізнати захворювання

Якщо відсутнє лікування, то пієлонефрит може призвести до непоправних наслідків: розвитку ниркової недостатності, сепсису та летального результату. Тому дуже важливо вчасно звернути увагу на тривожні симптоми, які можуть вказувати на розвиток захворювання. Помітивши один або кілька ознак пієлонефриту у кішки, господар зобов`язаний якнайшвидше показати тварину ветеринару.

Основні симптоми пієлонефриту у котів:

• Кішка перебуває у гарячковому стані;
• Тварина постійно млява та апатична;
• Підвищення спраги (полідіпсія);
• Блювота, відсутність апетиту, діарея;
• Збільшення кількості сечі;
• Болі при сечовипусканні, на які вказує жалобне нявкання кішки;
• При торканні спини або живота кішка відчуває біль і виривається;
• Змінюється колір та запах сечі;
• У тварини частішає пульс і дихання.

Як правило, при пієлонефриті вищеописані ознаки спостерігаються в комплексі, тому їх легко помітить навіть далекий від ветеринарії господар. Але займатися лікуванням має виключно фахівець. Тому при перших симптомах пієлонефриту слід звернутися до ветеринару.

Пієлонефрит може вражати не лише нирки, а також сечоводи та уретру. Поштовхом до розвитку захворювання часто стають проблеми з імунітетом та кровопостачанням нирок. Також пієлонефрит можуть супроводжувати появу каміння в органах сечовипускання, які травмують оболонки сечового міхура та нирок, що сприяє розвитку інфекції. Якщо не лікувати кота, то згодом можуть забитися сечоводи і розвинутися зараження крові.

Діагностика

Якщо виникли підозри на пієлонефрит у кота, то ветеринар призначить обстеження для точної постановки діагнозу та призначення лікування. Варто зазначити, що деякі симптоми пієлонефриту аналогічні до ознак нефрозу, полікістозу нирок або нефриту. Тому завданням спеціаліста є виключення цих захворювань.

Методи діагностики:

• загальний аналіз крові;
• біохімічний аналіз крові;
• УЗД черевної порожнини та сечовивідних органів;
• аналіз сечі із сечового міхура та ниркової балії на наявність бактерій;
• біопсія нирок;
• рентгенографія;
• Видільна урографія.

Методи діагностики для підтвердження наявності захворювання визначає ветеринар залежно від складності симптомів та індивідуальної історії хвороби вихованця. Також вибір методу обстеження залежить від умов ветеринарної поліклініки та наявності спеціального діагностичного обладнання. Якщо при обстеженні виявилося каміння в нирках або в сечовому міхурі, необхідно їх позбутися, і тільки після цього починати лікування. Інакше терапія не дасть позитивного результату.

Прогноз лікування пієлонефриту залежить від ступеня тяжкості захворювання, віку кота та своєчасності надання ветеринарної допомоги.

Лікування захворювання

Пієлонефрит – тяжке захворювання, яке дуже складно вилікувати. Для того, щоб його позбутися, необхідно бездоганно слідувати призначенням ветеринара.

Лікування пієлонефриту передбачає виконання наступних дій:

• Застосування антибіотиків для усунення ниркових балій від бактеріальної інфекції, що викликає пієлонефрит.
• Забезпечення кішки затишними та комфортними умовами життя, запобігання стресам та перевтомам.
• Коригування раціону кішки. У ньому повинні бути присутніми кисломолочні продукти та овочі. Вся решта їжі заборонена на період лікування.
• Застосування знеболювальних препаратів.
• Застосування протимікробних препаратів.

Важливо відзначити, що давати кішці антибіотики слід виключно за призначенням лікаря. Тільки ветеринар зможе підібрати препарат та правильне дозування, яке допоможе у лікуванні, а не зашкодить. Зазвичай, при пієлонефриті застосування антибіотиків чергується з противірусними препаратами. Також можуть додатково призначатися крапельниці або настойки з трав, які мають сечогінний ефект.

Антибіотик підбирається виходячи з результатів аналізів сечі. Лікування пієлонефриту досить тривале. Як правило, воно складає близько півтора місяця. У деяких випадках може виникнути необхідність лікування тварини у стаціонарі. У будь-якому випадку процес лікування повинен відбуватися під наглядом ветеринару.

Профілактичні заходи

Головне правило, яке допоможе уникнути появи пієлонефриту у кішки – своєчасне лікування будь-яких захворювань. Інфікування ниркових балій можуть спровокувати гінекологічні, застудні хвороби, а також проблеми із сечостатевою системою тварини. Тому дуже важливо при перших ознаках недуги звернутися до ветеринару. Крім цього, важливою умовою профілактики від пієлонефриту є вміст кішки в теплі та сухості. Слід регулярно виводити тварину на прогулянку та забезпечити їй збалансований режим харчування, в якому буде достатня кількість вітамінів та мінералів для нормальної життєдіяльності організму.

Заводячи кішку в будинок, господар зобов`язує себе дбати про неї. Головним проявом турботи є увага до свого вихованця, завдяки якому можна помітити недугу на ранніх стадіях і швидко позбутися її без наслідків для маленької пухнастої істоти.