Що таке свищ у собаки і як його вилікувати

Якщо говорити про звичайний нарив, то при розтині він має рвані, нерівні краї. Після того, як порожнина буде очищена, вона швидко рубається і гоїться. У разі нориці цей процес проходить за іншим сценарієм. Канал, що виявився, стабільно виділяє гній, створюючи ідеальні умови для попадання в тіло вихованця патогенних мікроорганізмів.

Свищ на лапі та в області ануса належать до найпоширеніших місць локалізації патології. У першому випадку на особливу вразливість страждають літні особини, оскільки хвороба розвивається на тлі супутніх їй артритів та артрозів. Другий варіант виникає незалежно від віку через закупорку параанальних залоз.

Причини виникнення

Ветеринари виділяють два види нориць, кожен з яких відрізняється своїми характерними особливостями. Сюди входять вроджені та набуті різновиди патології. До першої належать випадки, що виникають через порушення нормального розвитку плода ще в утробі матері. Вони виявляються у цуценят, але зустрічаються, на щастя, не часто. Такий свищ цілком може з`єднувати якийсь внутрішній орган з поверхнею тіла, створюючи вкрай небезпечну для життя вихованця ситуацію. Без оперативного хірургічного втручання тварина не проживе й тижня.

Свищі, які пес набуває в процесі життєдіяльності, зустрічаються набагато частіше. Вони виникають на таких уразливих ділянках тіла, як:

1. На морді у собаки. Локалізація патології знаходиться під оком у тварини, а виникає вона через погані зуби. Найчастіше запальний процес проявляється через щоку собаки. Належить до вкрай небезпечних видів свищів, тому що загрожує не тільки зовнішньому вигляду улюбленця, але і його зору.
2. На животі. Свищ може спілкуватися з внутрішніми органами або черевною порожниною собаки, що полегшує попадання в організм вірусів та бактерій.
3. На шиї. Патологія небезпечна тим, що шия знаходиться у безпосередній близькості від мозку, також через неї пролягають основні кровоносні канали. Мікроорганізми, що потрапляють у тіло тварини, за короткий час поширяться по всьому тілу, що призведе до тяжких наслідків.
4. На кінцівках. Найчастіше причиною цього виступають різні механічні пошкодження лап, наприклад, під час вигулу пес наколовся на іржавий цвях. У рану потрапляє інфекційний агент, що провокує нарив, який стійко не гоїться, формуючи наскрізний отвір.

Післяопераційна нориця

На окрему увагу заслуговують післяопераційні нориці. У ветеринарів є спеціальна назва для патології, спричиненої такою причиною, а саме – лігатурна нориця. Своєю появою він зобов`язаний тим, що хірургічне втручання тварині було не так, як потрібно.

Особливо часто болячка проявляється після стерилізації вихованця, якщо шов, яким улюбленець зашивався, був недостатньо оброблений або встиг забруднитися під час операції. Як наслідок, тканини навколо зараженої нитки починають запалюватися, а в порожнинах організму продукується гнійний ексудат. Згодом це призведе до утворення свища. Тому уважно стежте за тим, чи не з`являться на місці швів болючі горбики, в яких через 3-4 дні з`являться отвори, що виділяють гній.

Власникам важливо розуміти, що собака має бути стерилізована за всіма канонами ветеринарної науки. Неприпустимо, щоб цим займався непрофесіонал. Якщо ж хвороба проявилася, потрібно негайно починати лікування.

Симптоматика захворювання

Діагностувати нориці можна і самостійно. У нього характерна рівна поверхня отвору, візуально він нагадує щільну трубку. Якщо для нариву клінічні ознаки зводяться до підвищення температури тіла, зниження апетиту, спраги та набряклості запаленої ділянки, то при нориці подібні симптоми можуть зовсім не проявлятися. Максимум, що здатний помітити господар, так це те, що з відкритого отвору виступає гнійний ексудат із неприємним запахом. Температура навколо ранки не підвищується і жодної набряклості не спостерігається.

У місці поразки випадає шерсть, а якщо нориця ускладнена вторинною інфекцією, то навколо отвору шкірний покрив починає лущитися і «мокнути». Він червоніє, на ній з`являються невеликі виразки. Сам отвір виходу перманентно покритий гноєм, часом він підсихає, утворюючи скоринку. Але з-під неї все одно течуть виділення. Важливо знати, що нориця не може зарубцьовуватися, а якщо й гоїться, то на короткий час. Рідина, що накопичилася всередині, знайде вихід, і він неминуче прорветься.

Лікування хвороби

Фахівці не рекомендують здійснювати лікування собаки в домашніх умовах. Господарі здатні лише прибрати найболючіші симптоми, але зовсім не причину хвороби. Як результат, нориця може виникнути в будь-якому іншому місці на тілі, завдаючи собакі масу незручностей.

Саме тому за перших ознак появи болячки, пса слід везти до ветеринарної клініки. Там його обстежують та пропишуть ту терапію, що дозволить усунути сам корінь недуги. Наприклад, якщо нориця виникла на щоці або під оком, то знадобиться діагностика зубів собаки і можливе зняття зубного каменю. Після цього патологію припустимо усунути.

Якщо хвороба спровокована закупоркою параанальних залоз, то вилікувати тварину можна лише за допомогою їх видалення. Консервативне лікування не дає жодних довгострокових результатів, а гавкаючому непосиді загрожує рецидив у невідповідний момент. Теж стосується і свищів, утворених на інших ділянках тіла. При цьому оперативне втручання проводиться за однією схемою: нориця повністю усувається, сама порожнина ретельно вичищається і тільки потім зашивається. ПСУ призначають курс антибіотичних препаратів, що усувають ризик зараження інфекцією.

Вибір медичних препаратів на період після операції залежить від статі, віку та актуального стану улюбленця. Лікар може прописати знеболювальні або антигістамінні засоби, курси вітамінів або жарознижувальні ліки для зняття високої температури. Власникам не дозволяється лікувати тварину медикаментами, що призначаються для людей. Для прискорення процесу одужання не можна допускати, щоб пес зализував шви. Перешкоджати цьому може спеціальний комір на шиї. Шви потрібно регулярно обробляти антисептиком.

Насамкінець хочеться сказати, що свищ захищає тіло собаки від скупчення в тканинах зайвої кількості гною. Однак його досить проблематично лікувати, а вихованець ризикує через нього заразитися небезпечною інфекцією. Найбільш ефективно зі свищами борються за допомогою оперативного хірургічного втручання. Якщо патологію ігнорувати, то це призведе до сепсису та можливої ​​загибелі пса.