Профілактика та лікування циститу у собак

• запальні процеси у статевих органах (ендометрит, вагініт та інші);
• купання в холодних водоймах, прогулянки в морозну та сиру погоду, перебування тривалий час на протягах;
• хвороби нирок (нефрит, пієлонефрит та інші);
• потрапляння до сечового міхура тварини патогенної мікрофлори (хламідії, віруси, кишкова паличка тощо);
• пухлини, алергії та вживання деяких груп медикаментів – найрідкісніші причини розвитку недуги.

У особин жіночої статі захворювання зустрічається частіше, ніж у самців. Це зумовлено особливостями фізіологічної будови самок. Уретра у них ширша, коротша і знаходиться поряд з анальним отвором.

Захворювання може виникнути через слабкий імунітет. Господарі часто економлять на харчуванні своїх собак, вважаючи, що тварина може харчуватися тим, що їдять люди. Вихованцю необхідний особливий збалансований раціон, в якому має бути присутнім не тільки м`ясо, а й овочі, і фрукти. Малорухливий спосіб життя також часто стає непрямою причиною деяких захворювань. Собакам, особливо молодим особинам, потрібен активний спосіб життя.

Симптоматика недуги

Визначити симптоми циститу нескладно. Досить поспостерігати за поведінкою свого собаки.

Якщо привчений до туалету пес постійно мочиться в квартирі, ймовірно, він хворий. Замість карати вихованця, господар повинен простежити за тим, як він спорожняє сечовий міхур. При гострій формі захворювання тварина відчуває різкий біль. Його рухи обережні. Самці не стають у характерну їм позу, коли мочаться, а присідають, як самки, широко розсунувши задні кінцівки. У вихованця каламутна сеча, що неприємно пахне, в якій можна помітити згустки крові. Температура тіла підвищується. Тварина втрачає апетит, відчуває спрагу, стає пасивною. При спробах господаря взяти собаку на руки, вихованець тікає або гарчить. У такому разі можна підозрювати гостру форму хвороби.

Ознаки циститу у собаки з хронічною формою будуть дещо іншими. Визначити хворобу у тварини значно складніше, оскільки зовні вона здається абсолютно здоровою. Дива в поведінці можна помітити під час сечовипускання. Пес скиглив, змінює пози. Деякі вихованці втрачають активність і апетит, відчувають сильну спрагу, як за хронічної форми захворювання. Інші ж собаки поводяться як завжди. Поведінка змінюється лише на пізніх стадіях циститу. Визначити наявність захворювання можна і по жовтих, і рожевих плямах на підстилці або на тому місці, де зазвичай спить собака. Власника повинні насторожити часті сечовипускання вихованця.

Лікування захворювання

Цистит можна лікувати і в домашніх умовах. Впоратися з цим завданням зможе навіть людина, яка не має відповідної освіти. Тим не менш, довірити здоров`я вихованця слід професійному ветеринару, який точно знає, як лікувати захворювання.

Не маючи необхідної апаратури, власник не завжди здатний поставити правильний діагноз своєму вихованцю. Він може прийняти за цистит у цуценя або дорослої особи інше, більш небезпечне та важковиліковне захворювання.

Способи лікування:

1. Оскільки захворювання у більшості випадків має бактеріальну етимологію, лікувати цистит у собаки потрібно антибіотиками: Цифтріаксоном, Цефадроксилом, Байтрилом та деякими іншими. Курс триває від 7 до 14 днів. Лікування матиме побічні дії. У кишечнику вихованця порушується мікрофлора, що може призвести до дисбактеріозу. У тварини виникнуть проблеми з дефекацією. Антибіотики шкідливі для печінки та викликають порушення у її роботі. Саме тому ветеринари призначають підтримуючу терапію – Вестін, Ріботан, Гамавіт, Есенціалі.
2. Лікування циститу у собаки зазвичай не обходиться без знеболювальних засобів. Щоб тварина не відчувала неприємних відчуттів під час сечовипускання, їй призначають такі препарати, як Цистон або Ношпа.
3. Вихованцю необхідно промивання сечового міхура. Проводити самостійно цю процедуру категорично заборонено. Промивання можна робити лише у ветеринарній клініці. За допомогою спеціального катетера лікар відводить рідину із сечового міхура, а потім наповнює його антисептиками. Процедура проводиться під час першого відвідування лікаря. За допомогою промивання орган звільняють від продуктів запалення – гною, неорганічних накопичень та слизу. Маніпуляцію здійснюють у перші дні лікування тварини.
4. У домашніх умовах собаку можна напувати сечогінним чаєм відповідно до інструкції, що додається. Великій тварині дають таку ж дозу, як людині. Невеликим собакам достатньо половини цієї порції. Готову суміш, яка продається в аптеках, можуть замінити польовий хвощ та кукурудзяні рильця. Ці рослини мають легку сечогінну дію, сприяють очищенню сечового міхура від інфекції, що знаходиться там, і надають заспокійливий вплив на слизову оболонку.

Профілактика

Захворювання набагато легше запобігти, ніж лікувати. Собака не повинен тим чи іншим чином контактувати з хворими тваринами. Заводчику необхідно стежити за тим, з якою особиною спарюється вихованець. До домашнього улюбленця під час прогулянки не можна підпускати бродячих собак. Тварина для парування має бути щеплена і мати медичний висновок про відсутність хвороб.

У собаки мають бути здорові ясна та зуби. Тварини очищають статеві органи язиком. Будь-яке запалення в ротовій порожнині може вплинути на виникнення циститу. Довгошерстим вихованцям потрібно вистригати волосся навколо анального отвору та поруч із статевими органами. Бажано, щоб собака пила чисту воду. Під час прогулянки господар не повинен дозволяти домашньому улюбленцю лакати з калюжі. Собаці не можна спати під вентилятором або на кахельній підлозі навіть улітку.

Кожному господареві потрібно знати, як лікувати цистит у собак. На успіх терапії впливають не лише вибрані ветеринаром препарати, але й інші процедури – власнику слід забезпечити своєму улюбленцю повний спокій та правильне харчування. З раціону потрібно виключити солону, гостру та жирну їжу. Від кормів на час лікування краще відмовитись і перейти на натуральні продукти.