Дерматофітоз або стрижучий лишай у собак

Грибкове захворювання шкірного покриву у домашніх вихованців - не таке вже й рідкісне явище. Дерматофітоз (стригучий лишай, трихофітія) передається не тільки при прямому контакті з хворою твариною, але й через заражені предмети догляду та навколишнє середовище.

Стригучий лишай вражає не лише домашніх собак та котів. Заразитися трихофітією може і людина з низьким рівнем імунної системи. Лікування тварини носить довгостроковий характер і має проводитись під контролем ветеринарного спеціаліста.

Шляхи зараження

Збудником шкірної інфекції є гриби роду Trychophiton та Microsporum. Патогенні мікроорганізми характеризуються високою стійкістю у зовнішньому середовищі. Потрапивши на шкірні покриви, грибки активно розмножуються у верхніх шарах епідермісу, вражаючи при цьому цибулину волосся. Пошкоджене волосся обламується, у зв`язку з чим лишай носить назву «стригучий».

У ветеринарній медицині шляхи зараження чотирилапих друзів добре вивчені. Інфікування собаки патогенними грибками може статися у таких ситуаціях:

• При контакті з хворою твариною. Найчастіше грибкової інфекції піддаються бездомні особини. Патогенний грибок зі шматочками шкіри потрапляє на здорові тканини вихованця та відбувається зараження. Небезпеку представляють не лише безпритульні собаки, а й кішки.

Рекомендуємо прочитати про догляду за вовною собаки. Ви дізнаєтеся про загальні принципи догляду за вовною собаки, інструменти для чісування, вибір мильного приладдя.
А тут докладніше про вітаміни для шерсті собак.

Як виглядає у початковій стадії

З моменту зараження до появи перших симптомів грибкової інфекції проходить, як правило, від кількох днів до 2-3 тижнів. Якщо у чотирилапого друга густа і довга шерсть, то виявити початкову стадію захворювання дуже складно.

Потрапивши у верхні шари епідермісу, патогенний грибок проникає у волосяну цибулину. Цей процес супроводжується запальною реакцією, що призводить до почервоніння і шкірного свербежу. Вихованець турбується, чухає пошкоджені ділянки лапами. Початковий етап трихофітії проявляється наявністю на шкірі почервонілих і трохи припухлих ділянок у вигляді горбків. Вогнищ облисіння в цей період не спостерігається.

Патологічно змінені ділянки шкіри спостерігаються на морді та шиї тварини, на кінцівках, в області крупа та живота. Грибковій поразці піддається не тільки епідерміс шкірного покриву, але й пазурі собаки. Вони стають потовщеними, деформуються.

Загальні симптоми стригучого лишаю

На початкових етапах дерматофітозу будь-яких відхилень у загальному стані вихованця власник не спостерігає. Однак у разі інфікування пошкодженої шкіри бактеріями та вірусами може розвинутись не лише місцева запальна реакція, а й загальна. Нагноєння супроводжується пригніченим станом собаки, підйомом температури тіла, зменшенням апетиту, а у тяжких випадках та відмовою від їжі.

За несприятливих умов у тварини може розвинутись не тільки піодермія, але й сепсис.

Методи діагностики

Виявивши симптоми грибкового ураження шкіри у вихованця, не слід зволікати з візитом до спеціалізованої установи. Дипломований спеціаліст огляне тварину та проведе низку діагностичних тестів.

Попередній діагноз ставлять, як правило, з використанням лампи Вуда. Патогенні грибки під спеціальним люмінесцентним освітленням починають світитися смарагдовим кольором. Однак такий спосіб не завжди дозволяє виявити трихофітію і не дає змоги визначити тип міцелію. У зв`язку з цим проводять глибокий зіскрібок шкіри з пошкодженої ділянки з подальшим мікологічним дослідженням.

З метою визначення виду збудника проводять посів біологічного матеріалу на спеціальне живильне середовище.

Мазі

Ефективність застосування мазей, які мають протигрибкову дію, в основному залежить від правильної підготовки пошкоджених ділянок шкіри. Для цього необхідно в першу чергу продезінфікувати осередки ураження будь-яким антисептиком: розчином фурациліну, хлоргексидину, саліцилової кислоти.

Після цього ножицями з тупим кінцем зістригають волосся навколо патологічної ділянки. Шерсть спалюється. Якщо є скоринки, їх розм`якшують за допомогою мильного розчину, після чого видаляють та дезінфікують. Шкіру просушують серветкою та наносять лікувальну мазь.

У ветеринарній практиці як місцеві протигрибкові препарати застосовуються наступні мазі: Зооміколь, Мікосептин, Ям, Тіабендазол, Гризеофульвін, Фунгін, Екалін, Вединол і т.д.д. Препарати мають виражену фунгіцидну та фунгістатичну дію, мають протизапальний та антисептичний ефект, зменшують свербіж шкіри. Регулярність нанесення мазі визначає лікар, що лікує.

Крім протигрибкових та антибактеріальних засобів, у комплексній терапії трихофітії у собак використовуються імуностимулюючі засоби та вітаміни, зокрема, вітамін А. Хвора тварина на час лікування ізолюється. Карантин знімається лише після двох негативних результатів мікологічного обстеження.

Народні засоби

Враховуючи складність захворювання, народні засоби в терапії дерматофітозу у собак застосовуються як допоміжні засоби. Відвари ромашки, звіробою, піжми, шавлії ефективні для розмочування скоринок та антисептичної обробки пошкодженої шкіри. З цією ж метою застосовують розчин яблучного оцту.

Про те, як лікувати стрижучий лишай у домашніх умовах народними засобами, дивіться у цьому відео:

Однак, якщо до вакцинації відбулося зараження патогенним грибком, введення деяких імунологічних препаратів може призвести до появи клінічних ознак трихофітії. У цих випадках застосовують лікувальне введення вакцини.

Вакцину в цьому випадку вводять 2 або 3 рази. При цьому одночасно проводиться введення хворій тварині фунгіцидних засобів та мазей.

Загальні рекомендації щодо запобігання зараженню

Ветеринарні фахівці рекомендують власникам чотирилапих друзів дотримуватися наступних порад та правил для попередження трихофітії у собак:

• Рекомендуємо прочитати про купання собак. Ви дізнаєтеся про те, як правильно помити вихованця, особливості водних процедур в домашніх умовах для великих собак, засоби гігієни.
  А тут докладніше про правила вигулу собаки у місті.

  Стригучий лишай у собак – контагіозне захворювання шкіри грибкової етіології. Інформативним методом діагностики є вирощування грибкової культури на живильних середовищах з наступною ідентифікацією виду збудника. Лікування має довгостроковий характер і має здійснюватися тільки під контролем ветеринарного фахівця. Ефективним методом профілактики захворювання є вакцинація.

  Корисне відео

  Про симптоми, діагностику та лікування позбавляючи у собак дивіться в цьому відео: