Стригучий лишай у собак
Це захворювання ветеринари ще називають трихофітією. Воно серед собак є дуже поширеним. Часто його симптоми - облисіння вовни та її почервоніння - можна спостерігати у бродячих псів. Але не варто думати, що домашнього пса при належному догляді та годівлі недуга не торкнеться. Це не так. Захворювання має грибкову етіологію, тому будь-який собака ризикує його підхопити. Найчастіше хворіють на трихофітію ті домашні тварини, які мають проблеми з травленням та недуги внутрішніх органів. Отже, дізнаємося про ознаки стригучого лишаю, його діагностику та методи терапії.
Про симптоми трихофітії у домашніх тварин
З моменту зараження собаки грибком може пройти від кількох днів до кількох тижнів. Все залежить від стану її імунітету. Уражена грибком зона тіла спочатку покривається ледь помітним червоним висипом, свербить. Саме за цією ознакою і визначають початкову стадію трихофітії у собаки. Пес сильно свербить, стає неспокійним, скуголить, повищує. Іноді може відмовлятися від їди. Далі грибок активно розвивається і розмножується, що призводить до появи зон облисіння на тілі тварини. Вони являють собою осередки захворювання, основне місце проживання грибка-збудника. Пліски мають круглу форму. Це запалені ділянки шкіри по краях із червоною облямівкою. Такі ділянки тіла, як правило, лущаться. Іноді вони покриваються кіркою. Розчісування собакою цих зон травмує запалену шкіру, сприяє приєднанню вторинної інфекції.
Головна ознака трихофітії у собак - посилене випадання шерстного покриву. Але іноді цей симптом може сигналізувати і про інші собачі недуги. Тому точну діагностику провести може лише ветеринарний фахівець. Власник собаки повинен знати, що лишай, що стриг, дуже швидко передається від заражених собак до здорових. Тому, помітивши його ознаки, хворого пса треба ізолювати від здорових та інших тварин, які мешкають у будинку. Трихофітія заразна і для людини. І в цьому її головна небезпека. Особливо схильні до зараження діти, які звикли собак гладити, шкодувати, обіймати.
Хворий пес - основний переносник хвороботворного грибка та його суперечка. Останні, до речі, довго можуть щасливо і довго жити на оббивці м`яких меблів, ворсі килимів, в пилу.
Про лікування трихофітії у собак
Це дерматологічне захворювання хоч і виглядає жахливо, але добре піддається лікуванню. Вилікувати його можна повністю.
Основа лікування - антимікотичні (протигрибкові) препарати місцевої дії. Важливо знати, що для підвищення ефективності таких ліків шерсть із уражених грибком зон тіла треба зістригати. Застосовувати будь-які засоби для терапії стрижучого лишаю у домашніх тварин потрібно в рукавичках. Це допоможе уникнути зараження.
Як головні препарати при діагностуванні у пса трихофітії призначають мазі з міконазолом і клотримазолом. До речі, цими засобами можна лікувати людей, заражених від тварин. Мазі наносять тонким шаром на зони ураження. Роблять це тричі на день. Бажано засоби втирати.
Чудово справляються з лікуванням стрижучого лишаю у домашніх тварин препарати на основі сірки. Але в цьому випадку важливо попереджати їх злизування псом. Адже таким засобом може отруїтися. А щоб цього уникнути, після нанесення мазі треба надіти на собаку спеціальний захисний комір. Протигрибкові засоби іноді замінюють йодом або 10% розчином саліцилової кислоти. Але це не найкращий варіант терапії, оскільки він сушить і без того роздратовану шкіру.
Якщо господар запустив процес, лишай прогресує, поширився на значні зони шкіри, то не обійтись без застосування антибіотиків. У цьому випадку призначаються гризеофульвіни. Це єдина категорія антибіотиків, що знищує збудників стрижучого лишаю. Гризеофульвіни псам дають після годування. Їх не можна застосовувати для порятунку від позбавляючи щенних і годуючих сук. Важливо точно дотримуватися дозування таких антибіотиків, тому що її перебільшення загрожує нудотою, діареєю, лихоманкою.
Також у терапії трихофітії застосовується і спеціальна вакцина. Вона служить одночасно профілактичним та лікувальним засобом.
Запорука успішної терапії - це і правильне харчування пса. І якщо ви привчили тварину до дешевих промислових кормів, то це не найкращий варіант харчування. Їжа має бути якісною, тоді вона сприятиме одужанню вихованця.