Неприємне дерматологічне захворювання – піодермія у собак

Гнійне запалення шкірного покриву домашніх тварин, спричинене патогенними мікроорганізмами (піодермія), є частою дерматологічною проблемою. Викликають захворювання такі мікроби, як стафілококи, стрептококи, синьогнійна паличка, а також пневмококи. Недуга зачіпає не лише шари епідермісу, а й негативно позначається на загальному стані вихованця. Запалення швидко прогресує та потребує комплексного терапевтичного підходу.

Причини розвитку піодермії

Ветеринарні фахівці, ґрунтуючись на багаторічному досвіді лікування дерматологічних захворювань у собак, до основних причин піодермії відносять такі:

• 

  Найчастіше собаки хворіють на гнійне запалення шкіри при контакті з хворою твариною, повітряно-краплинним шляхом, при поїданні інфікованих мікроорганізмами кормів. Бувають випадки зараження піодермією при відвідуванні ветеринарної клініки у разі недотримання в установі правил асептики та антисептики.

  Захворювання переважно схильні до породи, що характеризуються складчастою і обвислою структурою шкіри, наприклад, шарпеї, мастино неополітано, бордоські доги. Схильні до гнійничкової інфекції також німецькі вівчарки, коллі, золотисті ретрівери.

  

  Стафілококовий

  Мікроорганізми, що призводять до гнійного запалення епідермісу у собак є умовно патогенними. Мікроби постійно присутні на шкірі, проте захворювання виникає лише за сприятливих для коків умов (зниження імунітету, порушення цілісності шкіри, антисанітарні умови утримання тощо). д).

  Найчастіше у ветеринарній практиці фахівці стикаються зі стрептококовою та стафілококовою піодермією. Білий та золотистий стафілокок найбільш стійкий у навколишньому середовищі. Бактерії виробляють токсичні сполуки, що супроводжується інтоксикацією всього організму тварини.

  Міжпальцевий

  Різновидом піодермії є міжпальцева форма. Недуга розвивається не тільки внаслідок травм, проникнення сторонніх предметів, а й опіках, у тому числі і хімічних. Епідерміс між пальцями може бути уражений патогенними грибками, паразитами. Захворювання нерідко ускладнюється вторинною інфекцією.

  

  Короткошерсті вихованці часто схильні до поверхневого сверблячого фолікуліту. Для цієї форми недуги характерний сильний свербіж.

  Симптоми та температура

  Через кілька днів після порушення цілісності шкіри та проникнення кокової інфекції власник відзначає наступні симптоми у чотирилапого друга:

• Кожний зуд. Ознака обумовлена ​​продуктами життєдіяльності патогенних мікроорганізмів. Пес чухає роздратовані ділянки шкіри лапами, треться об стіни, меблі, предмети. На цій стадії власник нерідко звертає увагу на наявність лупи у вихованця.
• Собака стає млявим, пригніченим. Апетит знижений.
• На поверхні шкіри виявляються гнійнички. Місця найчастішої локалізації запалення – живіт, шкірні складки, область морди та шиї.
• Гнійні вузлики перетворюються на ерозії. Вміст пухирців лопається, відбувається поширення інфекції на здорові тканини. На шкірі спостерігаються ущільнення, почервоніння.

Перед застосуванням лікарських форм у вигляді мазей тварині проводять стрижку. Така процедура полегшує лікувальні маніпуляції, сприяє ефективному застосуванню лікарських засобів. Важливо вистригати шерсть у вогнищі поразки, а й навколо нього у радіусі 3 — 4 див.

Купання хворої тварини допускається лише за рекомендацією ветеринарного спеціаліста та із застосуванням спеціальних лікувальних шампунів. Миючі засоби повинні містити хлоргексидин, бензоїлпероксид і мати антимікробну дію. Як правило, водна процедура здійснюється 2 рази на тиждень. Купання в спеціальних лікувальних шампунях сприяє розм`якшенню та видаленню засохлих скоринок.

Після водної процедури на шкіру вихованця наносять лікувальні мазі, спреї, креми. Лікарські засоби для місцевого застосування повинні мати протизапальну, антимікробну дію, бути активними щодо грибків, мати ранозагоювальні властивості.

У ветеринарній практиці для лікування піодермії у собак застосовуються Вединол, Зоодерм, які мають виражену протимікробну та протимікотичну дію. Хороший лікувальний ефект має стрептоміцинова, гентаміцинова мазі. Наносять їх на пошкоджену шкіру не менше 4 разів на добу. Вогнищеві гнійні папули можна обробляти розчином діамантової зелені, Епацидом, Йодезом.

Наслідки для собаки

Піодермія надає серйозний вплив на стан імунної системи організму та естетичний вигляд вихованця. Гнійні процеси у поверхневих та глибоких шарах дерми значно послаблюють захисні сили собаки. Папули та ерозії на шкірі залишають після лікування шрами, рубці.

Такі косметичні недоліки не дозволяють власникам брати участь у виставкових заходах. Окрім цього, ветеринарні фахівці нерідко відзначають рецидиви недуги.

Профілактика захворювання

З метою запобігання розвитку у вихованця такого неприємного дерматологічного захворювання, як піодермія, у ветеринарній практиці розроблено такі заходи профілактики:

• Раціон тварини повинен бути збалансований за найважливішими амінокислотами, білком, вітамінами та мінералами.
• Слід регулярно проводити планові вакцинації проти інфекційних захворювань.
• Утримувати тварину в теплому та сухому приміщенні.

Рекомендуємо прочитати про те, як вивести бліх у собаки. Ви дізнаєтесь про ознаки наявності бліх у домашнього вихованця, рекомендації з обробки, народні та аптечні засоби для обробки шкірного покриву собаки.

А тут докладніше про захисний комір для собаки.

Піодермія – складна дерматологічна недуга, що впливає на імунну систему тварини. На захворювання схильні вихованці з ослабленим імунітетом, а також тварини зі складчастим типом шкіри. Лікування носить комплексний та довгостроковий характер із застосуванням антибактеріальних препаратів та загальнозміцнюючої терапії.