Стригучий лишай у собак

• Прямий контакт здорового вихованця з хворою особиною (зараженою дерматофітією домашнім або безпритульним собакою або кішкою);
• Контакт здорового собаки з деякими особистими предметами хворої тварини (наприклад, нашийником, гребінцем, лежанкою тощо).п.);
• Зараження здорового собаки через елементи довкілля (ґрунт, пісок, пил);
• Зараження собаки від домашніх гризунів, які також не застраховані від шкідливих грибків.

Особливо часто діагностується недуга у вихованців, що належать до наступних категорій:

• Цуценята віком до 6-8 місяців;
• Особи з низьким рівнем імунітету;
• Літні собаки;
• Тварини, що містяться в несприятливих умовах (проживання в брудних, холодних або сирих приміщеннях, рідке миття та вичісування, наявність на тілі ектопаразитів, утримання в одному вольєрі з іншими собаками, що страждають від стрижучого лишаю або інших шкірних заразних недуг та ін.).

Як дізнатися, що у собаки стрижучий лишай

Багато хто з нас, помітивши на вулиці напівлисого пса, помилково вважають, що він хворий саме на стрижучий лишай. Тоді як тварина запросто може страждати від того ж дерматиту, псоріазу чи екземи. Як визначити, що песик хворий саме на дерматофітію? У хвороби є свої характерні ознаки, а саме:

1. Злегка запалені невеликі ділянки шкіри (на початку хвороби);
2. Свербіння шкіри, в результаті якого собака часто болісно свербить і гризе себе;
3. Занепокоєння;
4. Поява та поширення ранок на тілі, що провокує розвиток вторинних вірусних чи бактеріальних інфекцій;
5. Кругоподібне випадання волосся на уражених грибками ділянках (найчастіше спочатку грибки паразитують на мордочці тварини, кінцівках і животі, тобто там, де шерсть особливо коротка і м`яка);
6. Погіршення стану шкіри (шкіра стає яскраво-рожевою, а потім і сірою, лущиться, нерідко на ній утворюються скоринки);
7. Зміна пазурів (вони стають товстими, горбистими);
8. Підвищення температури, спад апетиту, нагноєння ранок (якщо на тлі грибкового ураження у собаки розвинулася бактеріальна або вірусна інфекція шкіри).

Підступність хвороби полягає в тому, що ознаки стригучого лишаю у собак до певного часу залишаються непоміченими з боку власника тварини. Так, запросто можна не побачити, що шкіра собаки почервоніла, а волоски стали потихеньку випадати. На жаль, часто до діагностики та лікування інфекційної шкірної недуги вдаються лише тоді, коли хвороба у самому розпалі. При найменшій підозрі на стрижучий лишай краще не зволікати, а негайно відвезти улюбленця до ветклініки, де лікар проведе такі процедури для встановлення правильного діагнозу:

1. Аналізи крові, сечі;
2. Взяття алергічних проб;
3. Зіскрібки та посіви ураженої шкіри на живильне середовище;
4. Люмінесцентне діагностування із залученням лампи Вуда.

Народні методи боротьби з лишаєм у собак

У деяких ситуаціях, коли хвороба ще не надто запущена (є одна-дві невеликі запалені цятки на шкірі), можна спробувати вилікувати лишай, що стриже, за допомогою народних засобів:

1. 1 ст.л. родзинок із темних виноградин залити окропом на 15-20 хвилин. Після закінчення цього часу воду злити, а збільшений у розмірі і м`який родзинки перетерти в пюре. Отриману масу застосовувати двічі на день протягом 10 днів;
2. 1 невеликий відварений буряк натерти на тертці (краще подрібнити в блендері). До бурякового пюри додати 1 ст.л. меду, перемішати та витримати в холоді 1 добу. Після масою натирати вогнища тричі на день протягом 10 діб;
3. Натуральний свіжий кислий сік (наприклад, журавлини або лимона) рясно нанести на ватний диск. Шестиразово на добу змочувати уражену лишаємо шкіру протягом 14 днів; - восьмиразово на добу змочувати проблемні зони яблучним оцтом протягом 7-10 днів;
4. 3 часникові зубки розтерти в кашку, додати 1 ст.л. гліцерину, розмішати. Суміш відправити на 3 доби у прохолодне місце. Після змащувати уражені ділянки 2-3 десь у день протягом 5 діб;
5. 1 ст.л. коріння щавлю кінського та 1 ст.л. води закип`ятити та остудити. Робити 2-3 рази на добу собаці компреси з використанням отриманого відвару протягом 7 днів;
6. У однакових пропорціях змішати мисливський порох, подрібнений на порошок, і вершкове масло. Такою сумішшю натирати проблемні ділянки тричі на день протягом 5-7 діб.

Роблячи ставку на народне лікування, власник собаки повинен уважно спостерігати за станом свого вихованця: чи зменшись вогнища в діаметрі, чи свербіж знизився, чи не з`являються нові уражені ділянки. Якщо домашнє лікування не допомагає, потрібно неодмінно показати собаку фахівцю. Та й перед початком лікування народними засобами краще все ж таки порадитися з фахівцем.

Медикаментозне рятування від лишаю

Чим лікувати стрижучий лишай у собак, якщо жодні народні ліки не допомагають? Як правило, ветеринари рекомендують таку терапію:

1. Обробка уражених ділянок антисептиками (наприклад, Хлоргексидином, Мірамістином або Фурациліном, також можна застосувати відвар лікарської ромашки). Для зручності догляду за постраждалою шкірою шерстку собаки у проблемних місцях зістригають;
2. Застосування протигрибкових мазей (на зразок ЯМ БК, Гризеофульвін, Зооміколь, Вединол та ін.);
3. Прийом протигрибкових антибіотиків у вигляді таблеток або ін`єкцій (наприклад, Леворін, Флуконазол, Інтраконазол, Амфотерицин);
4. Прийом імуностимуляторів (наприклад, "Гамавіт", "Мексидол-Вет", "Імунол");
5. Введення вітамінів (особливо потрібно собакам при дерматофітії вітамін А).

На час лікування хворого собаку ізолюють, не підпускають до тварини дітей, імунітет яких низький. Всі речі, які стикалися зі шкірою собаки, що страждає від лишая, що стрижуть, або замінюються на нові, або ретельно кип`ятяться (якщо це можливо). У квартирі, де проживає хворий собака, робиться генеральне прибирання із засобами на основі хлору, по можливості проводиться кварцювання приміщення.

Після проведеного лікування тими засобами, які були рекомендовані ветлікарем, слід неодмінно показати собаку фахівцю, який знову проведе дослідження шкіри хвостатого пацієнта. На жаль, деякі власники, помітивши незначне поліпшення (наприклад, коли вогнища ураження стають меншими в діаметрі), перестають проводити лікувальні заходи, а грибки тим часом проникають у глибинні шари шкіри, охоплюючи нові та нові ділянки.

Найкращий захист від лишаю – щеплення

Лікування стригучого лишаю у собак у деяких ситуаціях – процедура довга і недешева, особливо коли паразитичні грибки вразили великі ділянки та глибинні шари шкіри. Але, на радість власників, дерматофітію можна попередити за допомогою вакцин. Великою популярністю серед власників собак користуються вакцини «Вакдерм», «Мікодерм» та «Полівак-ТМ» — препарати, що містять інактивовані суперечки шкідливих грибків, винних у захворюванні на стрижучий лишай.

Вводяться такі засоби собакам у стегновий м`яз двічі (повторне введення здійснюють через 10-14 днів після першого щеплення). Імунітет після двох введень вакцини тримається протягом 1 року. Якщо препарат був застосований для позбавлення від дерматофітії, лікувальний ефект настає через півмісяця-місяць після другого введення. Згадані вакцини небажані для собак з високою температурою та особин з інфекційними (крім дерматофітії) та неінфекційними серйозними хворобами. Вагітним сукам вакцини вводять на розсуд ветлікаря.