Демодекоз у собак

Демодекоз у собак

Демодекоз є паразитним захворюванням шкірних покривів, яке викликається кліщами Demodex, що є симбіонтами і присутні у складі нормальної мікрофлори шкіри. Найчастіше воно спостерігається у собак. Кліщі Demodex можуть жити як на поверхні шкірних покривів, так і у волосяному фолікулі. Вони передаються від собаки-мами до потомства (відбувається це, як правило, у перші два-три дні). У свою чергу, дорослі вихованці можуть підхопити демодекоз від своїх побратимів.

Причини демодекозу у собак

Розвиток аналізованої хвороби безпосередньо пов`язане з імунодефіцитом. Так, деякі тварини мають спадкову схильність до дефекту Т-клітинного імунітету різного ступеня складності. Треба сказати, що пригнічення процесу вироблення Т-лімфоцитів викликане самими паразитами та порівнюється з їх числом. Піодермія при цьому сприяє імуносупресії. Давно доведеним є той факт, що сприйнятливість до демодекозу вища у собак чистої породи, зокрема у шарпеїв, німецьких вівчарок, вест хайленд уайт тер`єрів, скотч тер`єрів, мопсів, англійських та французьких бульдогів.

Форми перебігу захворювання

Демодекоз може протікати у тварин у двох формах, зокрема:

  • у локалізованому вигляді;
  • у генералізованому вигляді.

У першому випадку на тілі собаки є не більше 5-ти плям. При цьому якщо уражається міжпальцевий простір, то хвороба торкається однієї кінцівки. Демодекоз у такій формі проявитися може у собак різного віку на фоні якогось тимчасового впливу (наприклад, при стресі). Розглянуте захворювання проходить саме і не потребує лікування.

Генералізований демодекоз починається, коли тварина перебуває у ювенальному віці. На тілі присутні більше п`яти плям. При ураженні міжпальцевого простору уражається дві і більше кінцівки. Хвороба може виникнути у дорослого собаки. Генералізований демодекоз у цуценят може пройти сам, проте найчастіше він вимагає проведення відповідного лікування. Якщо воно буде успішним, недуга йде і через рік не повторюється. Звернемо вашу увагу на те, що собак, які перенесли захворювання, що розглядається, в жодному разі не можна допускати до в`язки (навіть якщо мало місце повне одужання). При генералізованій формі демодекозу, що виникає у дорослої тварини, крім проведення лікування необхідно знайти первинне захворювання. В іншому випадку можуть мати місце рецидиви.

Клінічні симптоми

Локалізований тип демодекозу, як правило, проявляється у три-шість місяців. На тілі собаки з`являється еритема (почервоніння), тварина лисіє, утворюються нежирні лусочки. Крім того спостерігається свербіж різного ступеня виразності. Зазначимо, що найчастіше уражаються шкірні покриви в зоні лаз та мордочки.

Генералізована форма захворювання починається у 3-18 місяців. Вона, як правило, починає розвиватися з локалізованих захворювань за відсутності спонтанної ремісії або після лікування за допомогою глюкокортокойдів. Поразки у разі є множинними (особливо страждає голова), кінцівки. Спостерігається облисіння, лущення, в результаті якого утворюються скоринки і кровоточиві ураження. Найчастіше приєднується піодермія, викликана якою Staphyloccocus intermedius.

Дуже рідко захворювання розвивається у дорослої особи. Воно може виникати на тлі внутрішніх хвороб, злоякісних новоутворень або при проведенні імуносупресивної терапії. Демодекоз лікар встановлює на основі наявного анамнезу, огляду собаки та після проведення певного переліку лабораторних досліджень.

Лікування демодекозу у собак

Як зазначалося вище, локалізований демодекоз проходить самостійно. Генералізована форма лікується за допомогою специфічних антипаразитних препаратів. Якщо також є піодермія, то призначаються додатково антибіотики. Контроль лікування здійснюється раз на 4-5 тижнів (беруться зіскрібки з різних ділянок тіла).