Причини виникнення та способи лікування жировика у собаки
Поява на тілі домашнього вихованця будь-яких новоутворень завжди викликає у власника занепокоєння. Але не завжди йдеться про злоякісну пухлину, це цілком може бути і звичайна ліпома. Жировик у собаки — доброякісне жирове новоутворення, яке не несе серйозної загрози життю волохатого друга і не викликає у нього стійких хворобливих відчуттів. У статті буде детально розглянуто питання про те, як виглядає ліпома, які її причини та симптоми, та як лікувати цей вид пухлини.
Ліпоми бувають звичайними та дифузними. Другий вид зустрічається рідше, його відмінність у тому, що вони не мають навколо вузла капсули із сполучної тканини. Незалежно від типу, основна властивість жировика – це зростання. Збільшення у розмірах відбувається досить повільно, проте йому супроводжує те, що пухлина продавлює та розсуває тканини, які впритул до неї прилягають.
Жировик, в більшості випадків, загрожує тварині, що ожиріло, а також улюбленцям, які вже давно не можуть вважатися молодими. У ліпоми є грізний «близнюк», злоякісна пухлина — ліпосаркома, яка потребує швидкого хірургічного втручання. Однак цей тип раку відрізняється від жировика тим, що дуже швидко, агресивно розростається. Особливу вразливість до такої саркоми мають м`язи кінцівок і область за очеревиною пса. Якщо власник не хоче ризикувати здоров`ям волохатого друга, то при появі перших ознак пухлини потрібно показати тварину ветеринару. Далі спробуємо визначити причини того, чому виникають жировики у собак на тілі.
Причини хвороби
Варто одразу сказати, що в більшості випадків точна етіологія появи ліпоми залишається невідомою. Навіть кваліфікований спеціаліст, без додаткових методів діагностики, не зможе сказати, чому виникла пухлина. Однак є фактори, які можуть провокувати це новоутворення, перерахуємо їх:
- Порушення метаболізму. В організмі тварини відбувається недостатнє вироблення ферменту, який відповідальний за білок.
- Малорухливість вихованця. Особливо це стосується тих тварин, які проживають в умовах обмеженого простору, наприклад, у маленькій квартирі.
- Вік. За статистикою жировиками найчастіше страждають особи похилого віку, які переступили рубіж у 7-8 років.
- Дисфункції в роботі органів внутрішньої секреції (жовчного міхура та печінки).
- Генетична схильність.
- Підлогова приналежність. За статистикою жировики на 45% найчастіше з`являються у самок.
Розібравшись із причинами, перейдемо до питання про те, які симптоми характерні для ліпоми, і як визначити, що у тварини виникла саме жировика.
Симптоми захворювання
Загалом симптоматика прояву жировика не дуже показова, і не завжди навіть досвідчений собаківник зможе відрізнити липому від будь-якої іншої пухлини. Насамперед слід звертати увагу на зовнішній вигляд новоутворення та його структуру. Це не становить особливої складності: під шкірним покривом тварини з`являється м`яка припухлість, що плавно збільшується.
Якщо вона проявилася на животі або на спині тварини, і при цьому не йдеться про інші поверхні тіла, то шкірні покриви не страждають на роздратування або почервоніння, а шерсть на місці локалізації не випадає. Сама шкіра на пухлини, що виступає, не кровоточить, не темніє через підвищення кількості меланіну в порівнянні зі здоровими ділянками.
Характерна риса жировика – це рухливість пухлини, при дотику вона ніби «перекочується». Липома може з`явитися на голові або шиї вихованця, особливо неприємно виглядають жировики на столітті, вони нагадують великі бородавки, які заважають чотирилапому другу моргати. Пухлина ніяк не впливає на апетит тварини, її вагу та звички. Відрізнити її від злоякісної саркоми також допоможе те, що ліпома не збільшує лімфатичні вузли, що прилягають до неї.
У ветеринарній практиці поодинокі ліпоми зустрічаються частіше, ніж множинні. Але зрідка фахівці стикаються і з множинними пухлинами. Це називається ліпоматозом. Характерно, що при ньому новоутворення розташовуються симетрично.
Діагностика
Ліпома у собаки вимагає обов`язкового проведення діагностичних процедур. Саме за їх допомогою можна відрізнити нешкідливий жировик від ліпосаркоми, яка загрожує вихованцю загибеллю.
Визначити жировик допоможуть такі методи:
- Пальпація (обмацування) місця ураження.
- Біопсія. Забір матеріалу з пухлини проводиться за допомогою шприца. Потім отриману тканину ретельно вивчають під мікроскопом, якщо в ній переважає жирова або сполучна тканина і немає лейкоцитів, то це ліпома.
- Біопсія методом висічення. Найточніший метод діагностики. Ветеринар розрізає тканину та бере шматочок тканини з межі пухлини та здорової тканини. Також таку діагностичну процедуру можна безбоязно проводити, якщо жировик вже лопнув.
У випадках, коли фахівець підозрює, що ліпома виросла на внутрішніх органах собаки, може призначатися УЗД, томографія та рентген. Результати діагностики дозволяють лікарю визначити, що робити з жировиком далі, і як загалом проводити лікування.
Лікування недуги
Найкращим рішенням при виявленні у тварини ліпоми є її повне видалення. Нехай вона і рідко завдає для собаки незручності, але зробити це потрібно хоча б з тих міркувань, що жировик своїм виглядом спотворює волохатого улюбленця.
Показаннями до операційного впливу є такі фактори:
- Інтенсивне зростання ліпоми.
- Жировик призводить до дисфункції внутрішніх органів тварини.
- Розташована на череві або кінцівках ліпома заважає вихованцю повноцінно відпочивати та пересуватися.
- волохатий друг болісно реагує на дотик до пухлини.
- Жировик зайве спотворює зовнішній вигляд тварини.
Ліпома не дає метастазів і відмінно схильна до хірургічного втручання. Досвідчений хірург може видалити її протягом двох-трьох годин. У більшості випадків видалення жировика не пов`язане для собаки з ризиком кровотечі. При цьому власник повинен знати, що ризик рецидиву практично нульовий.
На окрему увагу заслуговує міжм`язова ліпома. Це небезпечний вид жировика, який швидко росте і при цьому не має чітко окреслених меж, що ускладнює повне її усунення. Також вона, навіть у разі ідеально проведеної операції, не може застрахувати тварину від рецидиву.
У період після операції господар повинен уважно стежити, щоб пес не розлизував шви. Обов`язково обробляйте їх, хоча б двічі на день, спеціальними антисептиками. Зазвичай ветеринари видаляють шви після того, як мине 15-20 днів. Важливо розуміти, що консервативного лікування жировиків не існує.
У жодному разі не можна проводити лікування ліпоми, та й будь-яких інших пухлин, так званими «народними» методами. В Інтернеті можна зустріти «поради» про те, що від новоутворень ефективно допомагають припарки та гарячі компреси. Це марна та небезпечна для здоров`я тваринного інформація. При підозрі виникнення у собаки пухлини власник зобов`язаний везти його до ветеринарної лікарні, а не намагатися впоратися самотужки.
Особливих профілактичних заходів, які допомагають запобігти липому, не існує. Головне стежити за раціоном тварини і частіше з нею гуляти. Якщо жировик все ж таки виник, то не потрібно боятися операції, вона практично безболісна і в 95% випадків закінчується повним одужанням волохатого друга.