Як не допустити порушення роботи параанальних залоз у собак

Загальний опис залоз

У собаки, як і у всіх інших тварин, з боків анального отвору є спеціальні залози, які називаються параанальними. Вони є невеликими мішечками, в яких накопичується секрет, що має різкий запах і світло-коричневий колір. З його допомогою пси мітять свою територію, відлякуючи ворогів. За своєю структурою мішечки нагадують сальні або потові залози.

У разі проживання вихованця у квартирі необхідність у роботі цих мішечків відпадає, що призводить до застоювання рідини. Цей стан через деякий час призводить до розвитку запального процесу.

Відео «Чистка параанальних залоз у собаки»

З цього відео ви дізнаєтесь, як проводиться чищення параанальних залоз у собаки.

Чому виникають проблеми

Необхідно знати, що запалюються навколоанальні залози у собак не відразу, а поступово. У нормі в таких мішечках знаходиться рідка рідина. Проте з низки причин відбувається порушення у роботі залози, що провокує розвиток запальної реакції.

Запалення призводить до того, що рідина стає густішою. В результаті починають проявлятися наслідки такого порушення: мішечки збільшуються в розмірах, тварина починає поводитися по-іншому.

Щоб лікування патології було успішним, необхідно визначити точну причину, що її спровокувала. Ось чому важливо знати основні фактори, що можуть призвести до розвитку такого стану.

Розглянемо найчастіші причини, що провокують це явище.

Спадковість

Генетична схильність до ураження параанальних залоз є у бульдогів, мопсів та інших невеликих порід. Погіршити ситуацію може наявність у пса надмірної ваги.

Травми сфінктера

Якщо вихованець травмував задній прохід під час гри або прогулянки, ризик розвитку патології значно збільшується. Будь-які травми, отримані в районі анального отвору, можуть призвести до бактеріального обсіменіння та запалення параанальних залоз.

Ослаблений імунітет

Також призвести до ситуації, коли собака лиже свою попу через поразку параанальних мішечків, може ослаблений імунітет тварини. Така ситуація виникає з таких причин:

• поразка глистами;
• незбалансоване харчування;
• недавнє перенесення серйозної недуги;
• ураження інфекційними захворюваннями.

Зазвичай лише домашні пси мають ослаблений імунітет.

Порушення травлення

Привести до запалення навколоанальних мішечків можуть проблеми із травленням: інфекційні захворювання, внутрішні кровотечі, порушення роботи органів шлунково-кишкового тракту тощо. д. Також спровокувати порушення травлення та як наслідок запальний процес в анальних залозах може неправильне харчування.

Варіанти протікання

Через порушення секреторні мішечки можуть або закупоритися, або запалитися. Розглянемо обидва варіанти більш детально.

Закупорка

Якщо спостерігається закупорка, то тварина спочатку не відчуває дискомфорту. Але в міру розвитку патології пес починає болісно реагувати, коли його хвіст чіпають. Це головний симптом порушення в роботі цього органу. Також вихованець не може нормально сідати.

Запалення

Зазвичай запальний процес розвивається при проникненні всередину мішечків бактеріальної інфекції через рани чи інші ушкодження. Внаслідок запалення секрет втрачає здатність виходити назовні. Може навіть розвинутись абсцес, який зазвичай завершується формування свища. Він може мати як низхідний, так і висхідний характер. У цьому випадку пес теж не може нормально сидіти.

Якщо нічого не зробити, то такий стан може закінчитися летальним кінцем.

Як розпізнати порушення

Одна з ознак, що характеризує цю недугу, є те, що собака їздить на попі. Варто зазначити, що пес починає їздити по землі або підлозі, коли патологія досягла певного рівня розвитку.

На самому початку хвороба ніяк не виявляється. Поступово вихованець починає відчувати дискомфорт, якого він намагається самостійно позбутися: собака починає елозити по підлозі або лизати задній прохід.

Коли улюбленець починає вилизувати анальний отвір або повзати, це ще сильніше провокує подальший розвиток недуги, оскільки відбувається постійна дія на залізу. У цей час тварина починає вести себе так:

• стає неспокійним;
• починає ерзати або кататися попою при першому зручному випадку, бруднивши при цьому килим;
• скиглить коли сідає на попу;
• крутиться дома;
• тварина постійно вилизує задній прохід, а також намагається її чухати.
• пес часто обертає хвостом і кусає його;
• утворюється хвороблива дефекація;
• у поодиноких випадках відбувається підвищення температури тіла.

За наявності такої клінічної картини необхідно оперативно звернутися до фахівця. У цьому випадку необхідно чітко з`ясувати, чому ваш собака їздить на попі, оскільки така поведінка може спровокувати й інші порушення здоров`я вихованця.

Усунення проблеми

Позбавити свого улюбленця від хворобливих відчуттів та дискомфорту можна декількома способами.

Механічна чистка

При несильно запущеному порушенні лікар виконує механічне чищення. За бажання вона може бути проведена самостійно в домашніх умовах.

Почистити параанальні залози можна двома способами.

Перший варіант виконується так:

• тварина поміщається у ванну/тазик та дотримується;
• друга людина одягає рукавичку і намацує запалені мішечки з боків анального отвору. При цьому хвіст піднімається;
• далі вільною рукою потрібно здавлювати сторони анусу. Після цього почне виділятися субстанція, що неприємно пахне.

Другий метод передбачає виконання таких дій:

• пес міститься у ванну;
• далі вказівний палець у рукавичці змащується вазеліном і вводиться в анальний отвір. Долоня при цьому розташовується перпендикулярно до підлоги;
• намацується мішечок і на нього виявляється вказівним пальцем тиск зсередини. Зовні потрібно впливати великим пальцем.

Така чистка дозволяє вивести секрет з залози, що застоявся.

Антибактеріальне лікування

Якщо має місце бактеріальна поразка, тоді використовуються медикаменти. В анальний отвір може вводитись протизапальна свічка (наприклад, іхтіолові свічки або «Проктоседил»). Свічки вводяться ректально, якщо порожнина не була розкрита.

Також призначаються мазі, у складі яких є антибіотик широкого спектра дії (наприклад, з амоксициліном або цефалексином). Крім цього, антибіотики вводяться внутрішньом`язово. Курс лікування становить 6-8 днів.

Якщо таке лікування не допомагає, виконується хірургічне втручання.

Хірургічне втручання

При тяжкому стані собаки проводиться саккулектомія – видалення параанальних залоз. Воно призначається при абсцесах та частих рецидивах. Операція нескладна і не призводить до ускладнень.

Як запобігти

Щоб запобігти розвитку цієї недуги, слід виконувати такі профілактичні дії:

• часто вигулювати пса;
• правильно його годувати;
• стежити за своєчасним випорожненням кишечника;
• регулярна глистогонка.

Як бачимо, порушення роботи навколоанальної залози у собак викликає явні незручності як для самої тварини, так і її господаря. Тому при виявленні перших симптомів нездужання найкраще проконсультуватися з ветеринаром.