Вроджена та набута серцева недостатність у собак
Зміст
Нездатність серцевого м`яза прокачувати потрібний об`єм крові призводить до розвитку серцевої недостатності у домашніх тварин. Патологія є цілим комплексом функціональних порушень в організмі. Страждають на недугу найчастіше тварини похилого віку та представники великих порід. Лікування передбачає застосування лікарських засобів, а також суворе виконання приписів ветеринарного спеціаліста з догляду та годування за хворим собакою.
Причини серцевої недостатності
До списку причин, що провокують розвиток у пухнастих вихованців серцевих проблем, ветеринарні фахівці відносять:
Дирофіляріоз
- Надмірні фізичні навантаження. Неграмотно збудовані силові вправи, тривалі пробіжки на великі дистанції нерідко призводять до раннього зносу серцевого м`яза у представників великих порід. Особливо часто причиною кардіологічних проблем у вихованців стає невідповідність фізичного навантаження віку та м`язової конституції.
- Гіподинамія. Низька фізична активність, відсутність регулярного моціону призводять до гіпоксії міокарда.
- Хвороби ендокринної системи. Гормональні збої при патології щитовидної залози, цукровому діабеті провокують розвиток застійних явищ хронічного характеру у серцевому м`язі.
Провокуючими недугами факторами, на думку ветеринарних фахівців, є стреси, ожиріння, хвороби нирок, патології обміну речовин, тривалий прийом деяких лікарських препаратів. Найчастіше симптоми серцевої недостатності спостерігаються у собак старше 7 років.
У представників великих порід при неписьменному догляді за твариною кардіологічна проблема може бути виявлена і значно раніше. Вихованці карликових порід (той-тер`єри, чихуа-хуа) страждають на серцеву недостатність внаслідок емоційних навантажень.
Зниження фізичної активності. Собака швидко втомлюється, уникає тренувань, неохоче йде на прогулянку, не бере участі в активних іграх. Тварина починає рухатися обережно, ніби оберігаючи себе.
До факторів, що призводять до хронічної недостатності серцевої діяльності, у ветеринарній медицині відносять кардіоміопатію, гормональні захворювання, надмірні фізичні навантаження. Недуга характеризується повільним наростанням клінічних ознак. Такі симптоми, як сухий кашель, задишка, виявляються при фізичній активності собаки. Для хронічної форми захворювання характерне сильне виснаження вихованця.
Якщо розвинулася серцево-легенева недостатність
Патологічні явища у серцевому м`язі призводять до того, що частина крові застоюється у легенях. Плазма проникає у легені, викликає їх набряк. Порушення скорочувальної функції в міокарді та газообмінної ролі легеневої тканини призводять до нестачі кисню не тільки в легеневому колі кровообігу, а й у всьому організмі.
Симптомом розвитку серцево-легеневої недостатності є ціаноз слизових оболонок, непритомні стани у вихованців. Зниження насосної функції міокарда, розвиток застійних явищ у порожній вені, набряк легенів призводять до накопичення рідкої частини крові в черевній порожнині. Методи діагностики
У ветеринарній установі лікар-кардіолог насамперед проведе аускультацію серця за допомогою фонендоскопу. Метод дозволяє виявити кардіальні шуми, аритмію. Рентгенографічне обстеження грудної клітки служить для оцінки розміру серця, виявлення застійних явищ у легенях.
Бета-адреноблокатори – Бісопролол, Метопролол, Карведіолол, мають гіпотензивну та антиаритмічну дію, покращують перфузію міокарда. Адреноблокатори призначаються пухнастим пацієнтам за наявності синусового ритму.
Сечогінні препарати при серцевій недостатності дозволяють зменшити набряки, вираженість артеріальної гіпертензії та зменшити застійні явища. Тварині приписують Фурасемід у дозі 2 мг на кг вранці натще. У ряді випадків призначають етакринову кислоту.
Застосування кардіотропних та діуретичних засобів має здійснюватися під контролем ветеринарного спеціаліста. Прийом сечогінних ліків призводить до виведення калію з організму, що потребує застосування препаратів калію з метою заповнення запасів елемента.
Золотим стандартом ветеринарії в терапії серцевої недостатності є комбіноване застосування інгібітору АПФ, глікозиду, бета-адреноблокатора та сечогінного засобу.
У ряді випадків ветеринарний фахівець призначає препарати для розрідження крові, наприклад, Курантил. З метою покращення загального стану вихованця застосовуються загальнозміцнюючі засоби – полівітамінні препарати, імуномодулятори.
Про причини, симптоми та лікування серцевої недостатності у собак дивіться у цьому відео:
- Емоційний спокій. Вихованця слід захистити від спілкування з маленькими дітьми, незнайомими людьми. Небажані поїздки у громадському транспорті, відвідування виставок, людних місць.
- Лікувальне харчування. Раціон хворого собаки має бути збагачений такими нутрієнтами, як тіамін, магній, вітамін Е, селен. Використання діуретичних препаратів викликає необхідність стежити за концентрацією калію в продуктах харчування, щоб уникнути гіпокаліємії. Збалансованість раціону по таурину допомагає тварині краще переносити гіпоксію, спричинену проблемами із серцем.
Присутність у раціоні природних антиоксидантів – вітаміну Е, аскорбінової кислоти, коензимів покращує трофіку міокарда, постачання тканин серця киснем. Лікувальна дієта передбачає повну відсутність солі.
Кардіодієта підбирається тварині індивідуально, з урахуванням форми та тяжкості серцевої патології, обраної схеми лікування.
Прогноз для тварини
У більшості випадків серцева недостатність є довічною патологією. Прогноз недуги залежить від багатьох факторів. При кардіологічній проблемі, спричиненій вродженою вадою, кардіоміопатією прогноз, як правило, обережний. У разі розвитку легеневої недостатності ветеринарні фахівці у 80% випадків припускають несприятливий для життя вихованця результат.
Профілактика серцево-легеневої недостатності
Ветеринарні лікарі з урахуванням причин, що викликають серцеву недостатність, розробили комплекс профілактичних заходів:
- Рекомендуємо прочитати про інсульт у собак. Ви дізнаєтеся про причини розвитку патології, надання першої допомоги при перших ознаках інсульту у собаки, лікуванні та діагностиці інсульту.
А тут докладніше про причини та лікування астми у собак.Серцева недостатність у собак зумовлена, як правило, вродженими або набутими вадами, розвитком запальних процесів у міокарді. Схильні до патології представники великих та карликових порід. Лікування носить довічний характер і ґрунтується на застосуванні кардіотропних препаратів та симптоматичних засобів. Повноцінний раціон, грамотний догляд за хворим вихованцем дозволяють покращити якість життя хворого собаки.