Симптоми та лікування хвороб суглобів у собак
Зміст
Захворювання опорно-рухового апарату виникають, на жаль, не лише у породистих собак, а й у «дворян». Для активного та рухливого вихованця це стає справжньою проблемою і часто призводить до депресії тварини, а цей факт здатний провокувати різні додаткові захворювання. Саме з цієї причини слід уважно спостерігати за домашніми улюбленцями і за найменшої підозри негайно вживати заходів.
Сприятливі фактори
Звичайно для кожної, окремо взятої патології характерні свої причини, проте існують загальні фактори виникнення. Захворювання запального походження припускають наявність травм, ударів чи вивихів. Собаки відрізняються підвищеною активністю і нерідко трапляються бійки, унаслідок чого відбуваються травми.
- Значну роль походження суглобових патологій грає спадковий фактор. Внаслідок помилки селекції виникають вроджені аномалії, що згодом впливає на розвиток скелета. Таку ж значну роль відіграє природна схильність. Деякі породи відрізняються природною крихкістю суглобів, що надалі призводить до прогресування різноманітних захворювань.
- Нерідко до патологій призводить халатність господарів, які неправильно доглядають за вихованцями. Для правильного розвитку тварини необхідний режим годування та утримання. Неправильне харчування, нестача вітамінів та корисних речовин теж призводить до руйнування суглобів.
Класифікація захворювань
Незважаючи на загальноприйняту думку, що хвороби суглобів – це вікове явище, найчастіше, ці недуги вражають собак ще в «дитячому» віці. З віком хвороба прогресує та набирає обертів.
Артроз
Патологія хронічного перебігу, не запального характеру.
- Виражається у вигляді дегенеративних дистрофічних перероджень у хрящах та кістках.
- Розвивається поступово, тому початкова стадія протікає без видимих симптомів.
- Ознаки артрозу можна побачити лише за рентгенологічному обстеженні.
- Прогресивна стадія проявляється у вигляді важкої ходи тварини, чутного хрускоту у суглобах.
- Пес важко встає, частіше лежить і неохоче рухається.
- Болючість настає тільки на останніх стадіях.
Лікування
Лікування передбачає активні прогулянки, але строго дозовані, застосування аскорбінової кислоти, крейди, трикальційфосфату, які потрібно додавати в їжу. Рекомендована терапія: масаж, ультразвук, хіміотрипсин, розчин новокаїну, лідаза, прогрівання інфрачервоними променями.
Гнійний артрит
Захворювання, як правило, є наслідком таких патологій, як гнійний синовіт, капсулярна або параартикулярна флегмона, ускладнений остеомієліт. Ця поразка торкається утворюючих суглобів гнійною інфекцією.
- Стан тварини важкий, спостерігається загальне пригнічення, підвищення температури, ослаблення пульсу та дихання.
- Апетит знижений або відсутній.
- Далі настає гарячковий стан, розвивається сепсис.
- Тварина помітно шкутильгає, веде себе тривожно, видна болючість.
- Тканини на дотик гарячі, відчувається напруженість.
Лікування
Терапія має бути комплексною, полягати в антисептичному лікуванні.
Застосовуються антибіотики, призначається промивання ураженої порожнини розчином новокаїну та антибіотика. При необхідності проводять розтин, видаляють омертвілі тканини, використовують емульсії синтоміцину, стрептоциду.
Тазостегнова дисплазія
Найбільш схильні до цієї недуги вихованці службових порід. Для цих порід характерний спадковий фактор, природна схильність. У вихованця поступово наростає кульгавість, проявляється болючість суглобів. Пес намагається не рухатися.
У випадку з племінним розведенням таких тварин піддають вибраковці ще в ранньому віці. Якщо собака не становить цінності в цьому плані, то найдоцільніше буде оперативне втручання для того, щоб виправити вроджений дефект.
Синовіт
Патологія пов`язана із запаленням синовіальної оболонки. Течія гостра і хронічна, за типом ексудату відрізняється на серозну форму та серозно-фібринозну форму. При цьому причина серозної форми – забиття або травми, а серозно-фібринозної – природна схильність та спадковий фактор.
- Початкова стадія характеризується незначними змінами у поведінці улюбленця: невелике пригнічення, ледве видима слабкість або млявість.
- Відзначається невелика гіпертермія, частішає пульс і дихання.
- Далі виявляються більш серйозні ознаки.
- Згини кінцівок набухають, тканини у хворій області стають пухкими, тістоподібними.
- При пальпації тварина щипає, намагається вирватися, що пояснюється хворобливими відчуттями.
- Яскраво виражена кульгавість.
Терапія та лікування
Лікувальні заходи призначаються виходячи із стану хворого вихованця.
- В першу чергу видаляють рідину, що накопичилася.
- Показаний усередину суглоба гідрокортизон, розчин новокаїну, дексазон.
- Прикладання спиртових компресів, сухого тепла.
- Призначають хіміотрипсин, лідазу, ультразвук.
- Щоб уникнути розвитку інфекції застосовують антибіотики пеніцилінового ряду.
- Вводять внутрішньом`язово щодня протягом чотирьох днів.
Загальні рекомендації
У всіх випадках суглобових хвороб доцільно застосування харчових добавок, до складу яких входять глюкозамін та хондроїтин.
Дані лікарські засоби здатні усунути біль, зменшувати запальний процес і відновлювати хрящову тканину. При цьому не варто забувати про розумні фізичні навантаження для пса. Неприпустимо пускати на самоті захворювання і залишати собаку в спокійному стані. Щодня робити масаж, прогрівати під лампою кінцівки.
Профілактика
Комплекс профілактичних заходів має починатися з «дитячого» віку вихованця.
- Щоб уникнути непоправних змін, необхідно з раннього віку контролювати фізичні навантаження цуценя.
- Систематично здійснювати плановий лікарський огляд, у жодному разі не ігнорувати диспансеризацію. Особливо це стосується собак, які призначені для племінної селекції.
- В обов`язковому порядку здійснювати рентгенологічний контроль скелета.
- Раціон вихованця повинен складатися з повного комплексу вітамінів та мінералів, які необхідні для нормального розвитку кісткової тканини.
- Не допускати переохолодження тварини, уникати небезпечних ситуацій, пов`язаних із травмами.
- Не використовувати для підстилки штучні тканини.
- Своєчасно проводити дезінфекцію, дегельмінтизацію, утримувати собаку у гідних санітарних умовах.
- Неприпустимо дозволяти тварині переїдати, щоб уникнути ожиріння. Цей факт також сприяє розвитку хвороби. Якщо домашній улюбленець набирає вагу, варто переглянути його меню та скласти новий раціон, що дозволяє максимально контролювати масу тіла.
- Слід врахувати, що лікувальні заходи не дадуть належного ефекту, якщо на заваді буде зайва вага.