Алергічний отит у собак

Наявність чинних факторів тільки збільшать небезпеку виникнення запального процесу у вухах. Схильність собак до частих випадків отиту існує завдяки особливій будові вух. Так шкіра, що вистилає слуховий прохід, виділяє сірку для захисту вух і всім знайома звичка собак мотати головою — це якраз найкращий спосіб позбутися надлишків сірки. Але скільки порід, стільки і відмінностей між собаками та їх будовою, а тому не у кожної виходить це зробити і в результаті рясна розмноження бактерій дає негайну алергічну реакцію, яка може перерости в отит. Найчастіше такий сценарій розвитку хвороби зустрічається у власників висячих вух: шарпеїв, гончаків, кокер-спанієлів, сеттерів.

Однак найбільш поширеним фактором, який не «бачить» різниці між породами, буде саме алергічна реакція у собаки на якийсь властивий тільки їй подразник. Не допустити розвитку отиту дуже просто — для цього необхідно вчасно помітити, що поведінка собаки змінилася і вона почала часто чухати себе біля вух. При цьому стане помітна алергічна реакція у вигляді подразнення шкіри. Якщо не проводити таких профілактичних оглядів, то незабаром можна пропустити, як запальний процес дасть нагноєння та переросте в алергічний отит.

Прискорити запальний процес може і унікальна будова слухового проходу собаки - у деяких видів він сильно звужений (шарпей, пудель), або генетична схильність до захворювання.

Симптоми алергічного отиту у собак

Виявити отит легко, якщо зазирнути у вухо собаці — клінічна картина буде зрозумілою навіть людині, яка не розбирається. При алергічному отиті насамперед буде виявлено сильне почервоніння вздовж слухового проходу та наявність прозорих виділень. Також можливі і додаткові симптоми у вигляді набряку хворого вуха, збільшеної кількості сірки, виділення можуть бути гнійними або гнильними, що свідчить про занедбаність випадку.

Якщо у вас немає звички щодня заглядати у вуха вихованцю, зверніть увагу на такі зовнішні симптоми захворювання на отит:

• собака постійно стурбована;
• собака верескує при найменшому дотику до вух і не дає цього робити;
• собака часто трясе головою;
• собака ходить із помітно нахиленою головою на один бік — у такому разі саме в тому вусі й буде запалення;
• відчувається неприємний запах біля вух;
• собака часто чухає вуха лапами або за допомогою навколишніх предметів.

Лікування алергічного отиту у собак

Само собою намагатися лікувати будь-яку хвороба собаки не слід самостійно, щоб уникнути ускладнень. Тому, виявивши у вихованця алергічний або інший вид отиту, поспішіть до ветеринарної клініки на прийом до фахівця.

Спочатку лікар проведе візуальну діагностику, дослідивши вушні канали за допомогою отоскопу. Для визначення правильного курсу лікування необхідно точно з`ясувати причину та алерген, який спричинив запалення. Для цього будуть взяті проби виділень та зроблено лабораторний аналіз.

Для того, щоб лікар міг точно визначити причину та виписати відповідні ліки, суворо забороняється до прийому намагатися лікувати собаку. Жалісливі господарі можуть спробувати полегшити її болючі відчуття, спробувавши очистити вуха від надлишку сірки і видаливши неприємні виділення. Але «допомагати» таким чином, особливо за допомогою ватних паличок, суворо заборонено. Будь-яка подібна дія може коштувати тварині проблем у майбутньому і навіть спровокувати втрату слуху.

Лікар для видалення цих малоприємних виділень і сірки призначить спеціальні краплі у вуха, лосьйони або мазі. У випадку із сильним закупорюванням слухових проходів лікар може провести їх очищення в клініці під загальним наркозом. Це допоможе краще впливати на ліки і гарантувати швидке лікування собаки.

Якщо поряд з отитом розвинулися інші захворювання або сам отит став таким на тлі іншої хвороби, то лікар повинен визначити всі можливі шляхи лікування. За наявності сильного болю можуть бути виписані протизапальні препарати.

Так як причиною алергічного отиту є в першу чергу наявність якогось алергену у собаки, то при його виявленні господарями повинні бути виконані відповідні дії для його нівелювання. Якщо це був харчовий продукт чи корм, він повинен бути вилучений з раціону собаки. Те саме стосується і ліків. Причиною можуть бути і звичайні квіти, тому необхідно уважно стежити, щоб вихованець не мав з ними контакту в майбутньому. Якщо подразник знаходиться безпосередньо в оточенні собаки, то його слід або негайно позбутися, або поселити собаку там, де вона не буде з ним контактувати.

Лікування може зайняти і понад два тижні. Строго дотримуючись рекомендацій і вказівок лікаря, необхідно лікувати хворе вухо собаки за допомогою прописаних засобів, постійно промиваючи його і видаляючи всі виділення. На весь період лікування лікар проводитиме огляд через певну кількість днів, відзначаючи покращення або вказуючи на неправильність проведення курсу.

Алергічний отит підступний тим, що заздалегідь господарі ніколи не дізнаються, який же алерген може бути причиною запалення вух їхніх собак. Тому початкова профілактика отиту будь-якого роду повинна включати уважне ставлення до гігієни вихованця, а вже після виявлення подразників необхідно максимально захистити його від них. До того ж, слід 2-3 рази на рік водити собаку до ветеринара для планового огляду.