Основні симптоми та способи лікування защемлення нерва у собаки

Різновидів защемлення спинного нерва кілька. Це залежить від того, яка ділянка хребта залучена до патологічного процесу:

• защемлення нерва шийного відділу хребта;
• защемлення нерва грудного відділу;
• защемлення сідничного нерва (ішіас).

Защемлення верхніх відділів хребта (шийного та грудного) може стати причиною паралічу всієї нижньої частини тіла собаки. Защемлення сідничного нерва викликає у собаки сильні болі та вегетативні порушення задніх кінцівок, що ведуть до поступової втрати чутливості.

Проблеми діагностики

Діагностика цього захворювання має особливості. Точно визначити, де саме локалізується патологічний процес буває важко, тому що біль має розлитий характер. Виявити це зможе лише грамотний спеціаліст. Тому, якщо у поведінці собаки з`явилися якісь особливості, треба, не відкладаючи, звертатися до ветеринарної клініки. Насторожити господаря мають такі моменти:

• пес береже спину, не підпускає себе;
• притягує задні лапи;
• скиглить при зміні пози;
• реагує зміну погоди;
• відмовляється від активної гри на прогулянці;
• багато часу проводить у спокої;
• в наявності скутість рухів.

Основні причини захворювання

Хвороба, як правило, є наслідком вже існуючих патологій хребта, не діагностованих та не пролікованих вчасно. Провокаторами защемлення нерва можуть бути:

• спондильоз;
• радикуліт;
• міжхребцева грижа;
• новоутворення хребта;
• травми та пошкодження спини зі зміщенням хребців;
• порушення постави;
• остеохондроз;
• порушення обміну речовин;
• переохолодження.

Спондильоз

Спондильоз зазвичай виникає у літніх собак внаслідок вікових змін хребетних сегментів. Він є дегенеративно-дистрофічним процесом передніх відділів міжхребцевих дисків. Порушення супроводжується появою на передніх та бічних відділах хребта кісткових наростів – остеофітів. Остеофіти можуть впливати на нервові коріння, звужуючи просвіт хребта.

Захворювання активно прогресує при травмах хребта, остеохондрозі, зниженні імунітету. До групи ризику входять собаки з ускладненою спадковістю.

Спондильоз може вражати шийний або грудний відділ хребта, але найчастіше його локалізації — поперек.

Клінічна картина захворювання така: рухи собаки стають важкими та повільними. Вона не дозволяє торкатися спини, тим більше застосовувати зусилля при обстеженні. Відзначається погіршення самопочуття залежно від зміни погодних умов.

Діагностують спондильоз, застосовуючи рентгенологічне обстеження хребта.

Радикуліт

Защемлення спинного нерва може спровокувати і радикуліт – запальне ураження корінців спинного мозку. Основною його ознакою є сильний больовий синдром. Захворювання може виникнути як ускладнення остеохондрозу, внаслідок переохолоджень, травм та інфекцій. Групу ризику складають собаки з аномаліями розвитку різних відділів хребта. Радикуліт може проходити у хронічній або гострій формі. Зустрічається і ускладнена його форма - менінгорадикуліт. Вона зачіпає оболонки спинного мозку.

Міжхребцева грижа

Вікові зміни в хребті або травми можуть призвести до розтягування або розриву фіброзного кільця міжхребцевого диска, що втратив більшу частину своїх амортизаційних властивостей. У цьому випадку драглистий диск випирає за межі своїх кордонів, стискаючи спинний мозок або його коріння. Міжхребцева грижа може мати хронічний або гострий характер.

Новоутворення хребта

Новоутворення хребта іноді призводять до пошкодження спинного мозку та великих спинних нервів. Такий стан є незворотнім та загрожує важкими парезами і навіть повною паралізацією кінцівок. В цьому випадку можливість самостійного пересування для собаки буде втрачено. Існують спеціальні інвалідні візки для тварин, які замінюють їм функцію ніг і допомагають вести досить активне життя.

Симптоми захворювання

Вираженість та характер симптомів хвороби визначається ступенем порушення чутливості кінцівок:

1. Про легкий ступінь хвороби можна судити за помірним больовим синдромом. Поведінка собаки відносно спокійна. Чутливість не порушена чи порушена незначно. Тварина пасивна. Береже спину, лягає обережно, уникаючи різких рухів. Апетит не порушений, температура тіла нормальна.
2. Середній ступінь захворювання характеризується досить сильним болем у спині, який тварина виражає занепокоєнням та жалібним скигленням. Спробу оглянути спину відкидає із гарчанням. Спазм м`язів проявляється неприродно викривленою спиною та напруженим животом (особливо при захворюванні на ішіас).
3. Тяжкий третій ступінь хвороби характеризується вираженою обмеженістю рухів. Уражається найчастіше крижовий відділ хребта та сідничний нерв. При цьому розвивається дерев`яна хода з неприродною напругою в ногах. Апетиту немає, температура тіла може бути підвищена.

Лікування

Защемлення нерва у собаки має болючі симптоми, і тому лікування має бути спрямоване, в першу чергу, на усунення болю і тільки потім на лікування защемленого нерва.

Симптоматична терапія

Основні моменти симптоматичної терапії такі:

• купірування больового синдрому за допомогою знеболювальних препаратів;
• зупинка запального процесу в м`язах та нервових корінцях за допомогою нестероїдних протизапальних препаратів («Квадрісол» та «Рімадил»);
• призначення седативних засобів, які допоможуть заспокоїти вихованця та відновити його нервову систему;
• забезпечення собаці повного спокою, обмеження рухів.

Лікування защемленого нерва

Для того, щоб купірувати у собаки защемлення нерва, призначають комплексне лікування:

1. Хороший ефект має вітамінотерапія. Тваринам призначають вітаміни В1, В6, В12, що впливають на провідність нервових імпульсів.
2. Нервово-м`язову провідність добре відновлює препарат «Прозерин».
3. Зупинити руйнування нервово-м`язової тканини на ранніх стадіях хвороби допомагають гомеопатичні засоби.
4. Для розчинення остеофітів на хребетних дисках призначаються засоби, що розсмоктують («Лідаза»).
5. Добре допомагають зняти м`язове запалення фізіотерапевтичні процедури (масаж та прогрівання хворих сегментів хребта синьою лампою).
6. Якщо консервативна терапія не має належного ефекту, хворому собаці може бути показана хірургічна операція. Але треба знати, що такі втручання не завжди проходять успішно. Операція досить травматична для хребта та оточуючих його тканин.

Лікувати хребетні патології треба виключно у ветеринарній клініці під контролем фахівця.

Прогноз хвороби при легкій течії, частіше позитивний. Але, якщо течія важка, прогноз — обережний.

Профілактика

Жоден сигнал про порушення здоров`я хребетної системи собаки не повинен залишатися господарем без уваги. Щодня необхідно дбати про підтримання здоров`я свого вихованця та його фізичного розвитку відповідно до віку, а саме:

1. Слід регулярно займатися із собакою, зміцнювати її м`язовий корсет.
2. Обов`язково треба давати тварині своєчасний відпочинок. Активні ігри, тренування та заняття з дресирування повинні бути дозованими.
3. Важливо правильно годувати собаку. Раціон має бути збалансований, збагачений необхідними поживними елементами.
4. Необхідно уникати переохолоджень та застуд, стежити за станом імунітету.

Защемлення нерва у собаки виліковне. Велику роль успішної терапії відіграє увага господаря і чітке виконання рекомендацій лікаря. Щоб уникнути рецидивів, рекомендується періодично проводити курси підтримуючої терапії.