Симптоми ангіни у собак та методи лікування

1. Екзогенне інфікування - це проникнення збудників в організм ззовні (при тривалих зимових прогулянках, що сприяють переохолодженню, зараженню від хворих тварин). Воно характерне як для вірусних, так і для бактеріальних ангін.
2. Ендогенне інфікування - аутозараження (проникнення збудників із придаткових пазух, зубів або ротової порожнини при ослабленні імунітету). Характерно для бактеріальної форми захворювання.

Наступний ступінь класифікації - за тяжкістю перебігу недуги. У зв`язку з цим розрізняють такі його різновиди:

1. Катаральна ангіна має класичну течію - ознаки гострого запалення дихальних шляхів.
2. Крупозна ангіна протікає дуже важко. Сильне запалення провокує випотівання серозного ексудату в міжклітинні простори, що призводить до утруднення дихання та задишки. Даний вид запалення характеризується наростанням симптомів та швидко ускладнюється бронхітом або пневмонією. Піднімається висока температура.
3. Дифтерична течія характеризується появою гнійних вогнищ із сірим нальотом, що нагадує дифтерійні плівки.
4. Виразкову ангіну провокують бактерії виду «веретеноподібна паличка» та «спірохета Венсана». Слизова оболонка горла покривається виразками, які після розтину можуть кровоточити та виділяти гнійний ексудат.
5. Токсико-алергічна ангіна характеризується тяжким перебігом з високою температурою та сильною інтоксикацією організму.

Причини та провокуючі фактори

У собак ангіна буває первинною або вторинною. Для того щоб визначити її тип, потрібно знати причину захворювання:

• Первинна ангіна має, найчастіше, бактеріальну чи вірусну природу та типовий перебіг (інкубаційний період, наростання симптомів, стабілізація, одужання).
• Вторинна ангіна є симптомом іншого захворювання, що дає ускладнення на горло. Це можуть бути чума м`ясоїдних, вірусний гепатит та інші інфекційні недуги.
• Є ще один вид, так звана специфічна ангіна. Вона зустрічається рідше, ніж попередні і є грибковим типом ангіни.

У багатьох господарів виникає питання: чи може собака заразитися від людини ангіною? Найчастіша причина хвороби - як у собак, так і у людей - хвороботворні бактерії (стафілококи та стрептококи). Вірусний тип хвороби виникає рідше. Віруси, що викликають хворобу у собак і людей, відносяться до різних штамів, а значить, не передаються. Тому, собака і людина можуть бути заразні один для одного лише у разі гострого перебігу бактеріальної форми недуги.

Основними факторами ризику захворювання є такі нюанси:

• зниження імунітету з різних чинників;
• часті переохолодження;
• недотримання карантину з інфекційних хвороб;
• контакт із хворими тваринами;
• ускладнення гострих респіраторних захворювань.

Симптоми недуги

Ангіна найбільш небезпечна для цуценя та літнього собаки. Схильні до неї тварини зі зниженим імунітетом. У собак симптоми хвороби можуть бути виражені по-різному. Залежно від цього розрізняють гостру або хронічну ангіну:

• Початкова стадія хвороби проявляється рідкими виділеннями з носа, чханням, іноді гавкаючим кашлем. У тварини є труднощі при ковтанні, збоку здається, що у пса застряг ком у горлі.
• Гостра форма хвороби починається із високої температури (до 41 градуса). Помітно пригнічений стан хворого пса, який проявляється у відмові від їжі та прогулянок. Сильний запальний процес у ковтку може стати причиною відмови від їжі та води. Насторожити господаря має часте позіхання собаки, що свідчить про кисневе голодування мозку. При огляді горла видно пухкі почервонілі мигдалики, збільшені в розмірах. При гнійному перебігу хвороби є наліт і білі точки гнійників. Підщелепні лімфатичні вузли збільшено.
• Хронічна форма ангіни (хронічний тонзиліт у собак) має тривалий перебіг, млявий запальний процес, який, стихаючи ненадовго, знову змінюється рецидивами. Температура тіла може бути нормальною або субфебрильною. Мигдалики запалені, але у розмірах не збільшені. Болючість лімфатичних вузлів відсутня. Пес відчуває загальну слабкість, не активний і не життєрадісний. Ця форма хвороби загрожує розвитком ускладнень на нирки, суглоби, серце.

Лікування хвороби

Лікування ангіни після консультації з ветеринаром можна проводити в домашніх умовах. Грунтуючись на симптомах захворювання, лікар ставить тварині попередній діагноз. Для його уточнення та визначення виду збудника використовується аналіз крові на наявність антитіл та антигенів, а також бактеріологічне дослідження мокротиння.

Лікувати ангіну починають з того, що поміщають собаку в щадні умови, надають максимум уваги. Їй влаштовують тепле, спокійне місце відпочинку без протягів, обмежують час прогулянок. З раціону виключають грубу їжу, їжу дають у підігрітому вигляді.

За наявності болю в горлі готують легкі бульйони, рідкі каші. Якщо у собаки порушений процес ковтання, роблять внутрішньовенне вливання глюкози та клізми з поживними розчинами. Можна ставити зігрівальні спиртові компреси на горло, а також змащувати мигдалики розчином Люголя.

Для лікування бактеріальних форм ангіни призначають курс антибіотикотерапії. Хороший ефект дають препарати пеніцилінового ряду – Метронідазол, Ципрофлоксацин, Циклоферон. Якщо перебіг хвороби ускладнений вірусною інфекцією, то приєднують противірусну сироватку.

За відсутності ефекту від консервативного лікування (найчастіше у разі токсико-алергічної форми захворювання) собаку оперують. Хірургічний шлях видалення запалених мигдаликів називається тонзилоектомія.

Профілактика недуги

Основні заходи профілактики - зміцнення захисних сил організму та оберігання вихованця від контактів із хворими тваринами:

1. Підвищують імунітет шляхом призначення комплексу вітамінів та мінералів, встановлення оптимального режиму прогулянок та фізичних навантажень, підбору якісного, повноцінного раціону, вакцинацій та своєчасної дегельмінтизації.
2. Зводять ризик зараження до мінімуму, припиняючи контакти з незнайомими та бродячими тваринами.

Заходи профілактики ангіни особливо важливі для холодної пори року, коли випадків захворювання особливо багато.