Чому собака став млявим

Собаки не можуть повідомляти власників про проблеми зі здоров`ям за допомогою слів, а тому людям доводиться вчитися розпізнавати стан здоров`я вихованців за їх апетитом, якістю шкіри та вовни, ступенем активності. Будь-який господар повинен насторожитися, наприклад, якщо собака стала млявою, адже в більшості випадків це вказує, що тварина має серйозні неполадки зі здоров`ям.

Коли турбуватися не слід

млявість не завжди є ознакою хвороби. У деяких випадках цей стан буває і у здорових собак:

• Літній вік(Старше 6-8 років у великих собак і 10-12 років у невеликих вихованців). Тут нічого не попишеш, собаки-старі куди повільніше і флегматичні, ніж цуценята і песики в самому розквіті сил. Зазвичай тварина в солідному віці багато спить, а не спить мало;
• Спека, холод чи зміна погоди (сьогодні сонячно та спекотно, завтра – дощово та прохолодно).п.). Якщо на вулиці стрибає атмосферний тиск, а в приміщенні занадто спекотно або холодно, то тварина цілком може виглядати млявою;
• Рясний прийом їжі. Деякі собаки є справжніми ненажерами. Вони можуть з`їсти всю свою порцію, перехопити щось із котячої миски, та ще й випросити шматочок ковбаски у господаря. Переїдання завжди веде до того, що вихованець стає млявим і сонним;
• Сон. Незадовго до відходу до сну і деякий час після пробудження тварини виглядають апатичними та повільними. І це нормально;
• Втома. Собака став млявим і сумним після фізичної активності (біг, участь у полюванні, плавання, виконання команд і т.п.п.)? Хвилюватися нема про що: тварині просто потрібно добре виспатися, щоб заповнити сили;
• Гормональні сплески(їх може викликати тічка або вагітність у сук, стерилізація чи кастрація). Млявість у таких ситуаціях – явище тимчасове, яке минає саме собою;
• Переляк. Якщо собака підвиває, намагається сховатись, тремтить і млява нетривалий час, можна підозрювати, що вона просто чогось злякалася (наприклад, виття поліцейської машини або вибуху петарди, грому);
• Нудьга. Багато собак змушені на самоті чекати приходу улюбленого господаря з роботи. І якщо деякі з вихованців у цей час пустують (наприклад, гризуть взуття або оббивку меблів), то інші лежать у куточку в стані цілковитої апатії, але рівно до того моменту, поки не повернеться господар;
• Стан після наркозу. Собака лежить млявий протягом 1-2 діб після введення анестезії для проведення оперативного втручання. Крім того, часто собака протягом першої доби після щеплення теж виглядає ослабленою, мало їсть і відмовляється від ігор.

млявість як ознака захворювання

Немає приводу для занепокоєння, якщо собака сумний і млявий нетривалий час, припустимо, через втому, але його апетит і стілець в нормі. А от якщо окрім млявості є й інші тривожні симптоми, то тут треба скоріше домовлятися з ветлікарем про прийом. Найчастіше слабкість у тварин викликають такі причини:

• Біль. Якщо тварина не просто малоактивна, але ще й підтискає хвіст і тремтить, не дозволяє господареві торкатися себе і гарчить, можна підозрювати, що йому боляче. І причин тому достатньо: поранення від укусів та опіки, різні хвороби внутрішніх органів, паразитарні інвазії тощо;
• Стрес– ще одна причина, чому собака млявий і байдужий до всього, що його цікавило раніше. Причому періоди апатії можуть змінюватися сильним збудженням, коли тварина постійно гавкає, виє, ігнорує команди власника, може навіть загарчати. Нерідкі при стресі випадки псування речей власника, можлива поява міток і куп у недозволених місцях, збочення апетиту, безцільне блукання по дому;
• Отруєння. млявість у собаки може бути спровокована з`їданням зіпсованої або отруєної їжі, вдиханням отруйної пари, проникненням в організм отрути змій або павуків, прийомом деяких препаратів. Спочатку тварина, що отруїлася, турбується, але поступово слабшає, дихання його стає галасливим, можуть бути блювота або пронос, знижується або підвищується температура, з рота біжить слина, виникають судоми, слизові оболонки змінюють звичний відтінок (блідніють, синіють або червоніють). Тварина може знепритомніти;
• Інфекційні захворювання. Майже завжди собака не їсть і млявий при вірусному (аденовірусі 1 і 2 типу, чумі м`ясоїдних та ін.), бактеріальному (лептоспірозі, сальмонельозі, бореліозі, клостридіозі та багато інших.ін.) або грибковому (дерматофітози) ураженні організму. Симптомів перелічених хвороб багато, вони різняться залежно від типу збудника, що спровокував недугу. Але завжди при інфекції собака відмовляється від їжі та ігор;
• Хвороби ротової порожнини. Собака млявий і не п`є (або п`є, але зовсім мало), а також відмовляється від їжі, якщо у нього одна з перелічених хвороб: стоматит, гінгівіт, пародонтоз. При таких недугах ясна набрякла і червона, з рота виходить неприємний запах, біжить слина (з кров`ю або без неї), шерсть в області шиї постійно мокра, на слизовій оболонці рота можуть бути виразки, а на язику – наліт;
• Онкологія. Розвиток злоякісної пухлини майже завжди сприяє тому, що тварина стає млявою і постійно спить. Вага вихованця йде на спад, шерсть тьмяніє і з легкістю випадає. Іноді при онкології на пізніх стадіях тварина жалібна поскулює;
• Хвороби органів травлення. При гастриті, виразці шлунка, коліті, ентериті вихованець постійно виглядає слабким, млявим, мало їсть, може бути підвищення температури, діарея (у калі може бути кров або слиз, калові маси смердючі), нудота і блювання, бурчання в животі, метеоризм. А при неполадках з печінкою (гепатит, жировий гепатоз та ін.) вихованець відмовляється від їжі, перестає радіти прогулянкам і іграм, його нудить, іноді виникає блювота, слизові можуть жовтіти (білки очей теж набувають жовтизни), собака багато п`є, сеча стає темною, часто змінюється і колір фекалій (від світло-жовтого до зеленуватого), розвивається млявість, вага поступово падає;
• Хвороби серця та судин. При таких недугах, як, наприклад, гіпертонія, міокардит та ішемія собака більшу частину часу апатично лежить через біль у грудині, може кашляти і хрипко дихати, страждати від задишки, стрибків пульсу. Слизові оболонки бліднуть, кінцівки часто набрякають, тварина часом нудить;
• Хвороби опорно-рухової системи. При остеопорозі, артриті, остеохондрозі та дисплазії суглобів у собак підкошуються задні лапи, з`являється кульгавість на грудні або тазові кінцівки різного ступеня, незграбність при пересуванні, тварини апатичні, не бігають і мало ходять (сильний біль може навіть повністю знерухомити вихованця), зростає;
• Ендокринні хвороби, найпоширенішими з яких є цукровий діабет, гіпотиреоз та синдром Кушинга. За таких недуг собака слабка, багато п`є і часто мочиться, посилено їсть, але, як правило, худне. При синдромі Кушинга живіт вихованця збільшується в обсязі. Шерсть при ендокринних неполадках тьмяніє і рідшає, шкіра свербить, витончується, покривається ранками, які дуже довго гояться. У роті сухість. Можливі проблеми з виношуванням вагітності, у деяких сук порушується графік тічки;
• Глисти. млявість, стрибки апетиту (деякі собаки їдять багато, інші ж відмовляються від їжі), розлад шлунка та кишечника можуть бути ознаками того, що в організмі собаки живуть паразити. До інших ознак глистних інвазій відносять кашель, погіршення шерсті (тьмяність, скуйовдженість) і шкіри (втрата еластичності, лупа), поганий запах з рота, поява в калі слизу і крові (в калових масах можуть зустрічатися яйця, личинки глистів і навіть дорослі черви). , свербіння анального отвору (собака катається на попі по підлозі, кусає себе в області ануса);
• Алергія. Чхання, витікання слизу з ніздрів, сльозогінність і почервоніння очей можуть бути при алергічній реакції, скажімо, на компоненти їжі, ліки, шампуні, слину бліх, пил, цвіль, пилок рослин. До інших симптомів алергії відносять сильне свербіння тіла (собака постійно свербить), набряклість різних частин тіла, лущення та ранки на шкірі від подряпин та укусів, шумне дихання, зниження апетиту та слабкість;
• Анемія. Пес постійно спить і навіть у рідкісні моменти неспання виглядає втомленим та апатичним? Можливо, вся справа у розвитку анемії – нестачі в крові гемоглобіну та еритроцитів. При такій хворобі тварини мало їдять, ясна собак бліда. Артеріальний тиск падає, а пульс виявляється високим, нерідко присутнє запаморочення, у результаті якого тварина ходить, хитаючись;
• Хвороби нирок(сечокам`яна хвороба, ниркова недостатність, пієлонефрит, гломерулонефрит та ін.). Якщо вихованець млявий і не п`є воду, або п`є більше звичайного, страждає від набряків і частих хворобливих сечовипускань, можна мати на увазі, що не в порядку його система виділення. До основних ознак проблем з нирками відносять зміну кількості, запаху і кольору сечі (сечі виходить менше або більше, ніж зазвичай, вона різко пахне і може бути кров`янистою), блювоту, біль у нижній частині спини (собака довго шукає зручну позу для сну, жалібно) поскулює).

Що робити, якщо собака млява

Отже, настав час підсумків. Що робити, якщо собака млява? Правильний вибір у такій ситуації тільки один: потрібно якнайшвидше показати свого улюбленця ветлікарю. Важливо повідомити лікаря про всі тривожні симптоми, які спостерігалися у тварини останнім часом (знижена або підвищена температура, запор або пронос, блювання, відмова від води або їжі тощо).п.). Діагноз не вдасться поставити в домашніх умовах без огляду собаки лікарем, проведення досліджень та взяття аналізів.