Які щеплення роблять собакам

Власник не може захистити свого собаку від усіх напастей. Однак у його силах запобігти зараженню свого чотирилапого друга деякими надзвичайно небезпечними інфекційними недугами через своєчасне щеплення.

Для чого потрібні щеплення собакам

Для початку з`ясуємо, навіщо потрібно робити щеплення собакам. Все просто: щеплення необхідні тваринам для стимуляції імунітету до захисту від різних інфекційних захворювань. Щепленням вважається введення в організм вакцини – препарату, що містить ослаблені або мертві штами збудників недуг інфекційної природи. Ті вакцини, що містять ослаблені патогенні мікроорганізми, називають аттенуйованими (або «живими» ослабленими). А вакцини, що містять убиті мікроорганізми, звуться інактивованими. Вважається, що живі вакцини ефективніші за інактивовані, але й побічні дії від них, як правило, можуть бути частіше.

Як тільки вакцина потрапляє в кров тварини, її імунна система починає боротьбу, виробляючи речовини, які знищують збудника тієї чи іншої хвороби. Якщо після щеплення в організм вихованця проникне, припустимо, бактерія, що викликає лептоспіроз, імунітет дасть недузі потужну відсіч. І в результаті собака або не захворіє зовсім, або все ж таки захворіє, але в легкій і не небезпечній для життя формі.

Від яких хвороб собак захищають щеплення

Тепер з`ясуємо, які щеплення роблять собакам, від яких недуг може врятувати вакцинація тварин:

• Сказ- смертельне вірусне захворювання, що вражає нервову систему собаки. До речі, ця недуга небезпечна і для людей. Вихованці заражаються сказом, якщо їх вкусили хворі собаки (а також кішки, гризуни, вовки, лисиці та інші дикі тварини). Основні ознаки сказу – сильна слинотеча, боязнь води та світла, важке дихання, судоми, параліч м`язів. Але найкрасномовнішою ознакою сказу можна вважати незвичну поведінку собаки: тварина спочатку може бути надмірно ласкавою і настирливою, а потім перетворитися на агресивного буяна. Важливо відзначити, що щеплення від сказу – єдиний спосіб захисту свого домашнього улюбленця, тому що лікування від цього страшного захворювання, на жаль, поки що не існує;
• Чума м`ясоїдних– хвороба серйозна, яка, правда, хоч і важко, але піддається лікуванню у тварин із спочатку непоганим станом здоров`я. Вірус чуми вражає респіраторну, нервову або ШКТ системи собак. Поширюється вірус повітрям, наприклад, під час чхання або кашлю хворої тварини. У здорового собаки є ризик заразитися, якщо він поп`є з однієї миски з хворим собакою. Симптоми чуми при ураженні органів дихання – хрипи, кашель, гній із носа та/або очей, підвищення температури. Якщо постраждала нервова система, то не виключені судоми, апатія, світлобоязнь, підвищення температури, проблеми з координацією. Якщо вірус проник у шлунково-кишковий тракт, то варто чекати кривавої діареї, зниження апетиту, сильної спраги;
• Вірусний гепатит, хвороба Рубарта (Аденовірус 1 типу)– інфекція, від якої страждають печінка, нирки та обмін речовин собаки. Зараження відбувається при контакті здорової особи з калом, сечею, виділеннями з очей чи носа хворих тварин. Симптоми вірусного гепатиту – висока температура, слабкість, діарея з кров`ю або без, часті сечовипускання (колір урини темний), блювання, біль у очеревині, жовтяниця;
• Розплідниковий або вольєрний кашель (Аденовірус 2 типу)– захворювання вірусної природи, яке вражає дихальну систему собаки і виявляється іноді у сильному кашлі, блювоті, задишці, ускладненнях у вигляді бронхіту чи пневмонії. Часте захворювання собак, яких утримують в одному приміщенні у великій кількості, або на виставках;
• Парагрип- вірусна недуга, згубна для верхніх дихальних шляхів вихованців. Зараження відбувається повітряно-краплинним шляхом. Ознаки парагрипу – сильний кашель, серозні виділення з носа, нудота, тонзиліт, підвищена температура. Ймовірно розвиток пневмонії;
• Вірусний ентерит- недуга, що викликається коронавірусами та парвовірусами. При коронавірусному ентериті страждає кишечник тварини, що призводить до сильної діареї (кал може бути незвично світлого відтінку), блювоти та відмови від їжі. Парвовірусний ентерит «б`є» як по кишечнику, так і по серцевій системі. Його ознаки - відмова від їжі та пиття, рясна пінна блювота, смердюча діарея з великою кількістю крові, сильне підвищення або навіть зниження температури тіла (вище 40-41, нижче 37 градусів), тремтіння, біль у животі, блідість слизових покривів, сухий кашель , аритмія, задишка;
• Лептоспіроз– бактеріальне захворювання, небезпечне для печінки, нирок, кишечника, серця, судин, м`язів, дихальної системи та головного мозку собак. Заразити песика лептоспіроз можуть інші собаки, корови, коні, гризуни, тхори та інші представники фауни. Причому інфіковані тварини зрідка здатні передавати недугу людям. Симптоми лептоспірозу – жовтяниця, потемніння сечі, блювання (з кров`ю або без), біль у очеревині, спад апетиту, температура до 41 градуса, не виключені кровотечі з носа, рота та статевих органів, судоми та тахікардія;
• Бордетельоз– бактеріальна хвороба, яка дуже небезпечна для собак. Поширюється повітряно-краплинним шляхом. Симптоми бордетелезу – кашель, слиз із носа, підвищення температури, слабкість, збільшення підщелепних лімфовузлів;
• Бореліоз або хвороба Лайма– бактеріальна хвороба, яку розповсюджують іксодові кліщі. Внаслідок зараження страждають нервова система, руховий апарат, серце та судини, нирки собак. Симптоми хвороби Лайма – млявість, невеликий підйом температури, кульгавість, тахікардія, запори або діарея, рідке сечовипускання, парез та параліч кінцівок, кашель.

Коли собакам роблять щеплення

Графік щеплень для собак повинен узгоджуватися з ветлікарем залежно від стану здоров`я кожної конкретної тварини. Фахівці з сайту Американського клубу собаківництва, наприклад, попереджають власників собак, що від деяких щеплень взагалі можна відмовитися за угодою з ветеринаром. Приблизний графік введення вакцин собакам виглядає так:

• Перше щеплення цуценяті зазвичай робиться в 8-10 тижнів. Саме в цей час малюкам вперше вводять вакцини проти чуми, інфекційного гепатиту, вірусного ентериту, парагрипу та лептоспірозу. Повторне введення таких вакцин здійснюють через 3-4 тижні після перших щеплень та у 12 місяців. Ревакцинацію проводять щорічно (1 раз на рік). До речі, перед першою вакцинацією господареві щеняти слід дізнатися, чи є в клініці комплексне щеплення для собак – препарат, який поєднує в собі штами збудників одразу кількох захворювань (існують вакцини, які створені, наприклад, одночасно проти чуми, вірусного ентериту, гепатиту та парагрипу);
• У 12-13 тижнів настає час робити щеплення цуценям від сказу. Повторно вакцину вводять через рік і далі щорічно.

Як підготувати вихованця до щеплення

Введення вакцин – справа серйозна, яка проводиться після деякої підготовки:

1. Завчасно потрібно відвідати ветлікаря, щоб порадитись про час проведення щеплень. Фахівець може порекомендувати почекати із введенням вакцин вагітним і годуючим сучкам, а також ослабленим або надто маленьким цуценям;
2. За 3-4 тижні до дати введення вакцини слід подбати про видалення з тіла собаки всіх зовнішніх кровососів (бліх, кліщів та ін.).). Впоратися з цими паразитами допоможуть сучасні інсекто-акарицидні засоби – краплі, спреї, пігулки;
3. За 2 тижні до вакцинації собакам обов`язково проводять дегельмінтизацію – знищення глистів. Для цих цілей використовуються таблетки або суспензії проти хробаків-паразитів курсом 2 рази з інтервалом 10-14 днів;
4. За 1 тиждень до щеплення власник повинен уважно стежити за станом свого вихованця. При температурі вище норми, спад апетиту і млявості щеплення тварині робити не можна. Також у розпал інфекційної або неінфекційної хвороби, як і відразу після лікування, коли імунна система собаки ослаблена, від вакцинації слід відмовитися;
5. Останній прийом їжі має відбутися мінімум за 3 години до щеплення, при цьому не слід перегодовувати тварину. Воду собаці перед вакцинацією можна давати без обмежень.

Що робити після щеплення

Отже, ветеринар ввів собаці вакцину. Розглянемо, чого варто побоюватись після такої маніпуляції:

1. Якщо щеплення тварині робили у ветклініці, то відразу після цього господар зі своїм вихованцем має вирушити додому (це стосується лише вакцинації цуценят). Довгі прогулянки містом, відвідування магазинів та інших людних місць дуже бажано виключити;
2. Час карантину щеняти після вакцинації триває 14 днів. Тобто протягом 2 тижнів собака повинен знаходитися вдома. Будь-які контакти щепленого вихованця з бродячими чи незнайомими тваринами небажані;
3. Щодня в будинку, де проживає собака, якому зробили щеплення, потрібно проводити сухе та вологе прибирання із залученням знезаражувальних засобів;
4. Потрібно виключити контакт собаки з господарським вуличним взуттям, на підошві якої до будинку можуть потрапити шкідливі віруси та бактерії;
5. Купати собаку слід не раніше, ніж через 2-3 тижні після щеплення. Якщо тварина забрудниться, її краще обтерти вологим рушником (або вологими серветками), а ось від повноцінних лазневих процедур слід утриматися;
6. Собаці, якій ввели вакцину, потрібен щадний режим. Перевтому слід виключити. Нехай собачка грає і виконує команди власника, але в міру;
7. Багато власників зауважують, що на місці щеплення у тварини з`являється шишка. Це явище поширене і, як правило, невинне. Зазвичай шишка розсмоктується сама по собі через 1-2 тижні, не завдаючи тварині дискомфорту. Проте якщо вона болить і гноиться, треба повідомити про це лікаря;
8. Протягом першої доби після щеплення у багатьох собак спостерігаютьсянезначний підйом температури (не більше 39-39,5 градусів), спад апетиту, одноразові або дворазові випадки блювання та/або діареї, млявість. Не потрібно впадати в паніку, якщо через добу після вакцинації стан вихованця приходить у норму;
9. Вагомий привід звернутися до ветеринара, якщо у тварини, яка перенесла вакцинацію, температура більше 40 градусів, яку важко збити ліками, шумне важке дихання, повна відмова від їжі або пиття, багаторазова діарея та/або блювота, судоми, підвищене виділення слини, витікання з носа та/або очей, зміна звичного кольору слизових покривів (блідість, синюшність, почервоніння слизових оболонок), крайній ступінь апатії. Особливо небезпечно, якщо після щеплення пройшло більше 2 діб, а стан вихованця не приходить у норму.