Лікування ентериту у собак у домашніх умовах та симптоми: парвовірусний гастроентерит, коронавірусний

Кожен власник любить свого собаку, хвилюється і піклується про його здоров`я. На жаль, друзі наші менші піддаються різним захворюванням досить часто. Щоб уберегти їх від хвороб та їх наслідків, необхідно знати основні ознаки та методи їх лікування. Розглянемо ентерит у собак. Отримані знання убезпечать вас від багатьох неприємностей.

При першому спалаху природний імунітет ще не був вироблений, що спричинило масові смерті тварин. Для собак щодо молодого віку, в середньому від двох до дев`яти років, інфекція смертельно небезпечна. Найважчі ускладнення після спостерігаються у цуценят.

Цуценята найбільше схильні до важких ускладнень.

Ентерит насамперед провокує порушення роботи серця, нирок, печінки та інших внутрішніх органів.

Генетична схильність

Генетичної схильності до нього у певних порід немає, але добермани, уіпети та східноєвропейські вівчарки гірше за інших переносять хворобу.

У собак породи доберман існує генетична схильність до хвороби.

Ця проблема небезпечна для собак будь-якого віку та породи. Але вона практично не вражає інших тварин, а для людей не несе жодної загрози.

Характерні ознаки та симптоми ентериту у собак

Першими ознаками інфікування є млявість та відсутність апетиту.

Орієнтовно через десять годин після потрапляння вірусу в організм у пса починається пронос, від чотирьох до п`яти разів на добу.

Пронос у собаки починається приблизно через 10 годин після влучення вірусу.

Коронавірусний та ротавірусний ентерит

Коронавірусний та ротавірусний вид ентериту характеризується виділенням рідкого жовтого калу, разом з яким виділяється слиз.

При ентерит собака починає пити багато води.

Тварина п`є багато води, у деяких випадках спостерігається часті блювання. А температура тіла може підвищуватися до тридцяти дев`яти із половиною градусів. На другий день шкіра стає нееластичною.

Парвовірусний ентерит

Особливо важко виражається парвовірусний вид цієї інфекції.

Парвовірусний ентерит провокує зниження температури у собаки до 37,5 градусів.

У такому випадку вихованець випорожнюється дуже часто з інтервалом у двадцять чи сорок хвилин. Виділення калу відбуваються різким струменем, іноді на дальність до метра, мають різкий запах, бурий або зелений колір і рідку структуру. У калових масах зустрічаються шматочки шкіри, дрібні трубки. Кожні півгодини відбувається блювота.

Хвороба найбільше вражає кишечник, відбуваються руйнування слизової оболонки, її частинки, що відшарувалися, можуть виходити разом з калом. Через це більший обсяг клітин розпадаються та виділяють токсини, які порушують стінки судин. Що у свою чергу провокує переміщення рідини в стінки та порожнину кишечника, збільшує його розміри. На пошкоджених поверхнях кишківника відбувається активне розмноження мікробів, які провокують інтоксикацію всього організму. Через кров вірус можуть переміщатися у всі внутрішні органи, у тому числі серце, руйнуючи його.

Через дванадцять годин інтенсивність нападів знижується, вони проявляються рідше. Температура знижується від сорока до тридцяти семи із половиною градусів. Через п`ять днів організм виробляє чимало антитіл для того, щоб зв`язати віруси. Але до цього часу більшість збудників вже перемістилися в кишечник та серце. Тому антитіла часто не встигають потрапити до місць їх локалізації, адже захисна функція організму значно поступається інфекції у швидкості розвитку.

Ризик летального результату

Найнебезпечніші для життя періоди – від другого до п`ятого дня, від сьомого до дванадцятого.

2-5 день має високий ризик смерті.

Саме в цей час високий ризик смерті. Навіть за якісного та своєчасного надання медичної допомоги високий відсоток загибелі тварин: ротавірусний ентерит – менше п`яти відсотків, коронавірусний – до десяти. Найнебезпечнішим є паровірусний тип хвороби. Смертність у його жертв становить понад вісімдесят відсотків.

Причини та шляхи зараження інфекцією

Збудники вірусу ентериту переносяться через хворих особин, основне джерело у великих містах – це бездомні пси, які не мають належного догляду та умов для життя.

Бездомні пси є переносниками вірусу ентериту.

Вони виділяються з каловими та блювотними масами, в яких можуть зберігатися не один день навіть за нульової температури. Віруси досить живучі, вони не змінюють свою структуру навіть при шістдесяти градусах тепла, гинуть вони тільки при потраплянні під сонячне проміння.

Способи передачі

Собаки, що перенесли стрес, особливо вразливі до захворювання.

Існує два способи передачі вірусного ентериту: контактний та безконтактний.

Перший має на увазі прямий контакт з інфікованою твариною або носієм. У процесі обнюхування, облизування їх можна заразитися. Але також збудники передаються через їжу чи воду, предмети догляду, підстилки.

Особливо вразливими є ті собаки, які перенесли стрес, тяжкі хвороби, хірургічні втручання, що страждають на проблеми травної системи, або наявністю паразитів в організмі. Недостатній догляд, погане харчування та проживання у сирих та холодних умовах значно підвищують ризик. А також особливо уважними треба бути до цуценят віком до чотирьох місяців.

Лікування ентериту у собак у домашніх умовах

Лікування ентериту включає відновлення імунітету у собаки.

Усі види ентериту мають суттєві відмінності один від одного. Але процес боротьби з ними має низку загальних напрямів:

• знищити збудник вірусу;
• відновити необхідну кількість рідини;
• очистити організм від токсинів;
• відновлення імунітету;
• відновити належне функціонування травної системи;
• підтримання роботи серця.

Етапи лікування

Катозал – препарат, що застосовується для боротьби з інфекцією.

1. Перший етап лікування обов`язково має здійснюватись ветеринарним лікарем, адже подолати інфекцію можна лише запровадженням спеціальних препаратів у вену. Адже через велику втрату рідини інші уколи не всмоктуватимуться.
2. Для боротьби з інфекцією використовується сироватка або імуноглобулен, що мають у своєму складі антитіла. Але їх не вводять внутрішньовенно. Часто вдаються до застосування катозалу, ербісолу та інших засобів, що стимулюють імунітет. Введення внутрішньовенно розчину солі (дисолю, трисолю, квартосолю), а також глюкози. Який саме розчин та його концентрацію призначає лікар, виходячи зі стану пса. Глюкозу використовують лише у вигляді п`яти процентного розчину.
3. Токсини виводяться гідролізином та його аналогами. При цьому необхідно вживати речовини, які підтримують функціонування печінки (глутаргін), адже саме вона бере участь у лікуванні інтоксикації. Існують і медикаменти, що надають комплексне лікування. Наприклад, прийом поліоксидонія або лікопідію гарантує виведення токсинів та підвищення імунітету.
4. Метопрокламід допомагає зупинити блювоту. Головна небезпека у стрімкому розвитку мікробів на уражених ділянках кишечника. Усунути цю проблему можна лише антибіотиками. При цьому обов`язково потрібно включити в курс лікування вживання ентеросгелю, екстракту кори дуба або насіння льону. Вони мають обволікаючий і скріплюючий ефект. Але приступати до реабілітації кишок можна тільки з другого дня інфікування.
5. Зберегти життя вашого улюбленця після перенесення ентериту допоможуть любов та увага до нього. Захистіть тварину від будь-яких стресів та посилених фізичних навантажень. Вихованцю потрібно буде дотримуватися суворої дієти, застосовувати вітаміни.

А головне пам`ятайте, що ви несете відповідальність за життя вашого пса, при прояві хоча б одного із симптомів, негайно зверніться до ветеринара.

Відео про ентерит у собак