Цистит у кішки

Цистит у кішки є запаленням сечового міхура або проявом симптоматичної інфекції, що супроводжується запальними процесами у слизовій оболонці сечового міхура. Захворювання це досить поширене і потребує грамотного підходу до терапії.

Опис циститу у кішки

Цистит викликає ураження слизової оболонки в сечовому міхурі, будучи фактором, який провокує появу виражених запальних процесів. Таке захворювання виникає найчастіше при різкому зниженні рівня резистентності в організмі домашнього вихованця. Нерідко поява циститу є наслідком перенесених недуг запального характеру у статевій системі кішки. До досить поширених причин розвитку запального захворювання відноситься отримання травм оболонками сечового міхура внаслідок дії піску, каміння або гельмінтів.

Це цікаво! Позбутися подібної проблеми досить складно, і навіть один раз хвора тварина, що перехворіла на цистит, може бути віднесена до групи ризику з даного захворювання, що обумовлюється високою ймовірністю рецидиву такої хвороби.

Особливістю сечового міхура є його здатність постійно збільшуватися, а потім зменшуватися в розмірах, що безпосередньо залежить від обсягу рідини, що накопичується всередині нього. Результатом такого функціонування стає регулярне навантаження на слизові оболонки. Таким чином, під впливом накопиченої сечі слизові оболонки розтягуються, а при випорожненні сечового міхура значно стискаються.

Перебіг такого захворювання, як цистит у кішок, відрізняється деякими характерними рисами. Така патологія вкрай рідко виникає як самостійне захворювання. Розвиток хвороби сечового міхура може бути спровокований дуже багатьма несприятливими факторами.

На думку фахівців, найвищий відсоток хворих тварин представлений стерилізованими кішками. Така особливість обумовлюється тим, що судинна система статевих органів домашнього вихованця, включаючи матку та яєчники, у нестерилізованих тварин, постійно перебуває у достатньому для здорового стану тонусі.

І, навпаки, у всіх прооперованих кішок часто формується застій крові, що викликає набряки, пов`язані з недостатньою руховою активністю. Результатом відсутності такої активності стає поява спазмів, затримка сечі та її застій усередині сечового міхура, випадання солей, а також добре помітне стиснення сфінктера.

Важливо! Пам`ятайте, що схильністю до ураження циститом мають не тільки стерилізовані кішки, а й кастровані коти.

Симптоми циститу

У сучасній ветеринарній практиці розрізняється кілька основних форм такого тяжкого захворювання, що представлені:

• хронічним циститом;
• ідіопатичним циститом;
• геморагічний цистит.

Перша форма характеризується наявністю вираженого потовщення стінок у сечовому міхурі та гіпертрофією м`язів цього органу. У цьому випадку, в процесі сечовипускання не відбувається повноцінного випорожнення сечового міхура, тому в сечі відбувається розвиток інфекції, що провокує загострення захворювання, яке може ускладнюватися нагноєннями.

У досить складних випадках, поширення запального процесу відзначається навіть усередині нирок, що стає причиною формування сольового каміння, розвитку парезу та наступного повного паралічу сечового міхура.

Важливо! Пам`ятайте, що за відсутності адекватного та своєчасного лікування відзначається виражене інфікування всередині черевної порожнини, що стає основною причиною розвитку важкого перитоніту, а іноді і загибелі тварини.

На превеликий жаль, домашній вихованець не в змозі сказати своєму господареві про його фактори, що турбують, тому кожен власник тварини в обов`язковому порядку повинен уважно ставитися до появи будь-яких турбуючих ознак.

Як показує практика, симптоматика котячого циститу, незалежно від форми цієї тяжкої недуги, однотипна, за винятком геморагічного виду. Основні ознаки, що дозволяють запідозрити у домашнього вихованця розвиток циститу, представлені:

• занадто частими сечовипусканнями;
• хворобливістю при сечовипусканні, особливо на останній стадії;
• хворобливістю у нижній області живота;
• присутністю гнійних виділень та слідів крові в урині;
• наявністю дуже неприємного характерного запаху, що походить від сечі;
• зниженням у домашнього вихованця апетиту або повною відмовою від харчування;
• вираженим підвищенням температури тіла вище за показники 38-39°С;
• демонстративним і дуже частим сечовипусканням у невідведених для цього місцях.

Тварина при ураженні циститом набуває млявості і апатичності, або навпаки, стає нехарактерно збудженим і неспокійним, часто і жалібно нявкаючим.

Діагностика захворювання

За наявності підозри на поразку домашнього вихованця таким запальним захворюванням, як цистит, дуже важливо у найкоротші терміни звернутися за допомогою та консультацією до ветеринарного спеціаліста.

Тільки лікар здатний встановити точний та правильний діагноз, а також підібрати максимально дієву схему лікування тварини на основі всіх отриманих в результаті досліджень даних. Попередній діагноз, як правило, встановлюється ветеринаром при виконанні первинного візуального огляду та відповідно до найбільш виражених клінічних ознак.

У процесі проведення пальпації черевної порожнини ветеринарним лікарем оцінюється ступінь наповненості сечового міхура, після чого здійснюється ультразвукова діагностика. Саме УЗД-дослідження дозволяє максимально точно визначити всі розміри ураженого органу, а також товщину його стінок.

Крім усього іншого, у процесі такого дослідження вдається виявити або виключити наявність у сечовому міхурі піску чи каміння. З метою оцінки функціонування внутрішніх органів, включаючи нирки, проводиться біохімічне та загальне клінічне дослідження крові домашнього вихованця.

Важливо! Обов`язкові етапи діагностики відноситься загальний аналіз сечі. Таке дослідження урини допомагає грамотно визначитися зі ступенем концентрації сечі, наявністю в сечі червоних кров`яних тілець та мінеральних відкладень, а також бактерій, білка та лейкоцитів.

Загальний аналіз сечі дозволяє виявляти будь-які зміни запаху та кольору урини, перевищення рівня щільності та показники кислотності, а також переконатися в наявності чи відсутності слизу. Як правило, для забору сечі використовується стерильний спосіб - цистоценез, що полягає в обережному проколі сечового міхура.

Якщо в ході повноцінного обстеження причина захворювання не виявлена, то лікар може бути діагностований цистит ідіопатичного типу. На думку ветеринарних фахівців, схильність до цієї форми є вродженою, а саме захворювання може бути спровоковане дефектами слизової оболонки сечового міхура або продукуванням великої кількості гормонів стресу.

Якщо в результаті лабораторної діагностики сечі вдалося виявити кров, то призначається схема лікування циститу геморагічної форми, небезпечної високим ризиком розвитку у домашнього вихованця анемії або так званого недокрів`я.

Лікування циститу у кішки

Терапія циститу у домашнього вихованця, як правило, має комплексний характер. Найбільш складні форми передбачають застосування медикаментозного лікування, що включає використання правильно підібраних антибіотиків, а також пробіотиків і препаратів спазмолітичної дії.

У більшості випадків захворювання у домашнього вихованця провокує бактеріальна мікрофлора, з якою дуже добре справляються такі лікарські засоби:

• «Сінулокс» – безпечний препарат, який добре підходить для лікування навіть вікових домашніх тварин;
• "Цефтріаксон" - препарат, що випускається в ін`єкційній формі;
• «Папаверин» – лікарський препарат, що вводиться підшкірно, і має велику кількість побічних ефектів, що передбачає контроль у процесі використання;
• «Фуразолідон» – протимікробний препарат широкого спектра впливу.

Слід зазначити, що самолікування категорично заборонено, тому точне дозування будь-яких лікарських препаратів завжди має підбиратися ветеринаром, який тільки проводить лікування. Застосування антибіотиків передбачає обов`язкове застосування пробіотиків, які допомагають відновлювати корисну мікрофлору кишечника, а також ефективно запобігають розвитку у тваринного дисбактеріозу. У ветеринарії широке застосування набув високоефективний та сучасний, порошкоподібний препарат ОLIN, який дуже легко розлучається у воді.

Особлива увага приділяється препаратам-спазмолітикам, які допоможуть усунути больові відчуття у тварини, а також роблять процес сечовипускання безболісним та повноцінним. З цією метою рекомендується використовувати:

• "Травматин" - гомеопатичний препарат комплексного типу на основі повністю натуральних компонентів;
• «Кантрен» – аптечний засіб для внутрішньом`язового введення, що володіє широким спектром впливу, включаючи усунення спазмів, ефективне знеболювання, порятунок від запальних процесів у сечовому міхурі та нирках, полегшення відходження урини та відновлення захисних функцій організму домашнього вихованця.

Дуже позитивно зарекомендував себе сучасний та високоефективний сечогінний препарат «КотЕрвін» на основі натуральних компонентів, представлених коренем стальника, горцем почечуйним, польовим хвощем, пташиним горцем та дистильованою водою. Таким препаратом забезпечується швидке виведення накопичених солей, а також розчинення конгломератів чи каміння.

Препарат не здатний викликати алергічні реакції. В умовах своєчасного звернення до фахівців ветеринарної клініки та призначення правильної схеми лікування, цистит у домашнього вихованця можна вилікувати приблизно за пару тижнів. Якщо домашній вихованець страждає від тяжкого ступеня циститу, то максимальну ефективність показує виконання катетеризації сечового міхура. Така відносно складна лікувальна процедура здійснюється лише під суворим наглядом ветеринарного лікаря.

Катетер використовується при неможливості домашньої тварини самостійно спорожняти сечовий міхур, і фіксується на шкірних покровах домашнього вихованця. Високою результативністю також характеризується уретротомія, в процесі якої видаляється найбільш вузька частина уретри з сольовими кристалами, що накопичилися. Медикаментозна терапія може бути доповнена перевіреними часом і такими, що показують досить високу ефективність народними засобами:

• пара столових ложок кропу заливається трьома склянками окропу, після чого настоюється протягом півгодини і дається домашньому вихованцю тричі на добу, через рівні проміжки часу;
• столова ложка подрібненої трави звіробою, продірявленого заливається склянкою окропу, після чого проварюється на повільному вогні протягом чверті години, настоюється година, відфільтровується і дається домашньому вихованцю тричі на добу, через рівні проміжки часу;
• пара столових ложок подрібненої трави хвоща польового заливається склянкою окропу і настоюється протягом чверті години, після чого остуджується, проціджується і застосовується тричі на добу;
• столова ложка пташиного горця заливається склянкам окропу, після чого настоюється протягом півтори години, проціджується і випоюється домашньому вихованцю тричі на добу.

Дуже важливо пам`ятати, що лікування циститу із застосуванням виключно народних засобів є абсолютно неефективним. Такі засоби можуть бути використані лише при доповненні прописаної ветеринарним лікарем медикаментозної терапії.

Раціон на час лікування

Терапія циститу у домашнього вихованця може бути максимально ефективною лише в умовах грамотно складеного раціону харчування. Харчові продукти допомагають знижувати концентрацію урини, тому мають бути представлені:

• відвареною курятиною, кролятиною та пісною яловичиною;
• пшеничною, гречаною або вівсяною кашами;
• не жирним кефіром, сиром або біойогуртом.

Якщо раціон харчування домашнього вихованця у період проходження лікування від циститу представлений виключно сухими готовими кормами, то доцільно використовувати:

• Rоyаl Саnin Urinаry S/O Felinе;
• Єukаnubа Urinаry Struvitе Felinе;
• Рurinа Vеtеrinаry Diєts UR-St/Ох — URinаry Fеlin.

Лікувальна дієта в обов`язковому порядку повинна дотримуватися протягом місяця. Дуже важливо забезпечувати домашньому вихованцю постійний доступ до питної чистої води, оскільки достатнє вживання рідини сприяє зменшенню концентрації сечі.

Це цікаво! Домашньому вихованцю, що проходить курс лікування від циститу, слід обов`язково забезпечити повний спокій, а також запобігти будь-яким стресовим ситуаціям.

Потрібно повністю виключити ймовірність негативного впливу протягів, але категорично не можна використовувати грілки, що сприяють розмноженню патогенної мікрофлори.

Методи профілактики

Як головні заходи, спрямовані на профілактику виникнення у домашнього вихованця циститу, можна розглядати запобігання основним провокуючим це захворювання факторам, представленим:

• переохолодженням тварини;
• наявністю інфекційних змін сечового міхура;
• хронічні хвороби, включаючи патогенну бактеріальну мікрофлору;
• порушенням метаболічних процесів, викликаних перегодовуванням або недогодовуванням тварини, а також використанням низькоякісних готових раціонів;
• стресовими ситуаціями;
• травмами спини чи області живота;
• ушкодженнями на внутрішніх стінках сечового каналу, отриманими у процесі неправильно виконаних ветеринарних маніпуляцій;
• використанням нестерильного чи неякісного катетера;
• наявністю в анамнезі домашнього вихованця діабету, що провокує активне зростання хвороботворної мікрофлори;
• недостатнім питним режимом, що провокує підвищення концентрації солей у сечі, що дуже сприятливо для розвитку інфекційних уражень.

Важливо! Здійснювати своєчасне та грамотне лікування домашньої тварини при інфекційних захворюваннях. Категорично забороняється займатися самолікуванням.

Слід пам`ятати, що цистит вкрай складно піддається лікуванню, тому при появі у вихованця найперших ознак запального захворювання необхідно негайно звертатися за професійною допомогою до фахівців у ветеринарну клініку.

Відео про цистит у кішки