Хендлінг та хендлер – що це таке

Хендлер – що це таке, запитують ті, хто чують це слово вперше. Насправді – це не така, а така людина, яка професійно займається підготовкою собак до виставок та демонструє їх у рингу. З англійської мови слово перекладається, як дресирувальник, приборкувач, тренер та керуючий. Хендлер вміло, правильно і красиво демонструє тварину з кращого боку, акцентуючи увагу на перевагах та приховуючи недоліки.

Особливість професії хендлера

Хендлінгом називають розділ кінології, який розповідає про підготовку до виставок та мистецтва їх демонстрації. Фахівці вважають, що рівень хендлінгу впливає на 50% оцінки. Вміння підкреслити переваги собаки, сакцентувавши на них увагу - справжнє мистецтво. Доступне воно лише тим людям, які не раз виходили в ринг із різними породами та характерами собак. Подібний досвід також дозволяє впоратися з непередбачуваними витівками підопічних у рингу, що буває досить часто, особливо у учасників-початківців.

Однак перш ніж тварину можна буде випустити в ринг, її слід підготувати. Йому доведеться навчитися рухатися риссю по заданій фігурі, завмирати у стійці, демонструвати зуби та прикус. Щоб вихованець проходив всі оціночні етапи бездоганно, необхідна тривала, ретельна і правильна підготовка, що називається ринг-дресурою. Також уваги вимагає екстер`єр тварини - стрижка, зачіска і т.д.д.

Хендлер повинен не тільки уявити найкращі сторони підопічного, закамуфлювавши недоліки, але й вселити впевненість у вихованця у перемогу. Для цього собака повинен почуватися комфортно поряд з тренером. Невпевненість і страх у погляді не властива переможцям, хоч би якою при цьому красивою і породистою була тварина.

Хендлінгом називають розділ кінології, який розповідає про підготовку до виставок та мистецтва їх демонстрації

Чи може підготувати собаку господар? Звичайно, але найчастіше це непрофесіонал, який підходить до процесу по-аматорськи, припускаючи всілякі помилки, що в результаті стоять перемоги. Так аматор навряд чи зможе поставити собаку таким чином, щоб груди здавались ширшими, а лапи міцніші. Для цього потрібні не лише знання, а й досвід із професійними навичками.

Господарі, які мають тварину з хорошим екстер`єром і бажають досягти високих результатів, все частіше звертаються за допомогою до хендлерів. Під грамотним керівництвом тварина може зробити чудову виставкову кар`єру.

Починаються тренування зі знайомства та налагодження контакту. Облік рис характеру, звичок, виявлення слабких місць, недоліків поведінки та страхів дозволяє розробити індивідуальну програму та приступити до дресирування.

Найголовніше, щоб вихованець почав довіряти хендлеру. Тільки після появи взаєморозуміння тварина зможе розслабитися та відчути себе невимушено. Далі піде відпрацювання з підопічним злагодженості спільних дій, необхідних не тільки в рингу, але і для набуття тварин впевненості у власних силах. Вони чуйно реагують на похвали чи невдоволення тренера, тому намагаються не підводити та виправдовувати покладені очікування.

Крім рингу собака повинен поводитися гідно протягом усієї виставки. Не всі приходять на захід за медалями. Деякі відвідують виставки, щоб придивитися до породи, а потім вибрати собі вихованця, або підібрати перспективного «нареченого»/»наречену» для в`язки. Про поведінку тварини в ході всього заходу також піклується її тренер. Деякі господарі навіть дозволяють хендлерам самостійно возити собак на виставки, наділяючи роллю «опікунів».

Вміння хендлера

Найчастіше тренери працюють одночасно з кількома підопічні. Хтось воліє готувати представників тільки декоративних порід, тому що ідеально знає їх стандарти та закладений природою характер, вміючи підкреслити переваги, а комусь цікаво працювати з різними породами та розмірами.

Досвідчений експерт одразу оцінить виставкові перспективи тварини. При цьому слід враховувати, що навіть найелітніше щеня шоу-класу може залишитися без нагород, якщо на виставці були впевненіші, підготовлені та кращі представники. Головне пам`ятати, що собака потребує уваги та участі не тільки під час тренувань та заходу, а й після. Хендлер і господарі повинні підбадьорювати тварину, вселяючи впевненість у своєму гарному становищі та коханні незалежно від результатів змагання.

Крім дресури фахівець повинен мати знання у супутніх областях, що також стосуються представлення псів.Одні самостійно надають такі послуги, як укорочування пазурів, стрижка вовни, чищення зубів, укладання, а інші направляють до вузькоспеціалізованих профі, які називаються грумерами.

Дрес-код хендлерів

Зовнішній вигляд має особливе значення. Не дарма ж по одязі зустрічають. Причому це стосується обох учасників вистави, тому що на сцену виходить не лише пес, а й його тренер. Судді оцінюють окремо кожного партнера і те, як вони виглядають разом. Тому так важливо, щоб одяг та поведінка хендлера відповідали його підопічному.

Перше правило дрес-коду – охайність та зручність. Одяг повинен бути досить вільним, щоб не обмежувати рухи, але при цьому не заважати рухатися. Про акуратність і чистоту навіть не слід говорити - вони апріорі є маркерами відповідності професії та професіоналізму.

Ще один важливий момент – колір одягу. Одяг повинен підкреслювати забарвлення шерсті вихованця, тобто мати контрастне забарвлення. Бежеві штани хендлера і шерсть такого ж забарвлення зіллються і судді не зможуть оцінити розкіш пса. У свою чергу той же забарвлення тварини на тлі чорних штанів буде не тільки добре видно, а й підкреслять.

Судді оцінюють окремо кожного партнера і те, як вони виглядають разом

Наступне, на що варто звернути увагу - взуття. Навіть якщо вихованця виставляє жінка, їй слід відмовитися від підборів. Туфлі або кросівки повинні бути максимально комфортними та зручними, забезпечуючи легку переносимість навантажень, адже у рингу доводиться дуже багато бігати. Також взуття без підборів за жодних обставин не травмує тварину, наприклад, якщо тренер ненароком настане їй на лапу.

Викликаючий і надто вільний одяг недоречний. Крім того, не рекомендується робити високі зачіски, одягати масивну біжутерію, робити яскравий макіяж. Зовнішність хендлера має відволікати увагу суддівської колегії від безпосереднього учасника змагань.

Як стати хендлером?

Чи може стати хендлером будь-хто? Безумовно! Але для цього доведеться пройти тернистий шлях вивчення інформації про породу та отримання досвіду роботи з її представниками. Час поглиблює знання та досвід, і якщо воно є, можна досягти прекрасних результатів у кар`єрі. У свою чергу, коли йдеться про виставку власного собаки та вивчення азів разом з нею, краще надати право виховання та підготовки цуценя спеціалісту, інакше дорогоцінний час буде втрачено і тварина не зможе домогтися визнання, хоча результати плідної роботи будуть очевидними, як і набутий господарем. досвід. Успіхи набудуть яскравості, виступи обростуть артистичністю, а стіни будинку покриються медалями та дипломами у рамках.

Ще один шлях у професію починається з дитячих років. Так, за наявності будинку виставкового цуценя, яке віддано в руки хорошого хендлера, і дитини, яка бажає брати участь у вихованні та виставці вихованця, можна поєднати приємне з корисним. Для цього достатньо віддати юне обдарування, тобто дочку чи сина, у гурток «Юний хендлер». Подібні секції є практично при кожному кінологічному клубі чи центрі. Викладають там професіонали з досвідом, що дозволяє за пару років підготувати тямущого юного фахівця.

Ще один шлях у професію починається з дитячих років

З недавніх пір хендлінг можна навчитися в спеціальній школі. Таких стає дедалі більше. Щоправда, поки що тільки у великих містах. Під час підготовки дітей закладу дотримуються міжнародних правил.

Дитині, яка претендує на навчання хендлінгу, на момент вступу до школи має виповнитися 9 років. Навчання триває один рік. Під час підготовки дитина вивчає теорію собаківництва та застосовує отримані знання на практиці, тренуючи навички презентації тварини у рингу.

Секрети хендлінгу

Успішна презентація тварини складається з низки правил, маневрів та секретів, які відомі лише професіоналам. Що слід знати майбутньому хендлеру:

• Повідець рекомендується тримати однією, а не двома руками.
• Управління через повідець має бути жорстким, а не грубим. Підхід відпрацьовується в процесі тренувань, виховувати собаку під час виступу вже пізно та й неприйнятно. Грубе ставлення до підопічного знижує оцінки.
• При демонстрації підопічного тренер при необхідності встає на одне (не два) коліна і прямо спину. Так легше справлятися з собакою та зручніше піднятися.
• При високій конкуренції важливе значення має правильна стійка. Якщо тварина вже її прийняла не варто вимагати від нього чогось ще, так як це може його дратувати/відволікати/збивати з пантелику.
• Рання підготовка в рингу може стати причиною втоми тварини. Не варто поспішати. Найкраще почати готуватися за пару учасників до вашого виходу.
• Робота інших хендлерів вимагає уваги, оскільки дозволить запозичити позитивний досвід, вміння та переваги.

Найголовніший секрет успіху – любов до тварин. Знання стандартів порід, переваг експертів та інших нюансів другорядні, якщо хендлер не вміє спілкуватися з підопічні або робить це вимушено.

Стилі хендлінгу

Поняття "хендлінг" з`явилося в Америці. Сьогодні стало популярним у всіх європейських країнах. Спочатку хендлінг зародився не в кінології, а в конярстві, коли хендлери готували до виставки та проводили показ благородних скакунів.

Цікаво! Першу виставку собак провели в Англії у 1860 році. У ній взяли участь лише породи пойнтер та сеттер.

Повсюдне поширення собачих виставок припадає початку 20 століття. З 70-х років заходи стали транслюватися різними телеканалами, набули популярності всілякі дог-шоу. Все це зробило професію хендлера дуже затребуваною та популярною у професійних колах. Метою проведення показів стала не лише можливість перемогти та взяти якомога більшу кількість медалей та дипломів, а й соціалізація тварин, знайомство з потенційними претендентами на в`язку та з іншими представниками породи для переймання досвіду.

Першу виставку собак провели в Англії у 1860 році

Стилі хендлінгу проходили поступове формування та поділ на види, залежно від індивідуальності хендлерів, породи, місць проведення показів та багато іншого. У результаті сформувалася велика кількість стилів, але серед них виділилися три основні:

1. Американський стиль. Найпопулярніший і найдоступніший. Дозволяє підкреслювати переваги породи та приховувати недоліки за наявності таких. Отже стилю кожну лапку тварини ставлять окремо, повільно піднімаючи і опускаючи собаку, яка немов конструктор збирається з деталей. Така демонстрація дуже ефектна, але щоб звір поводився правильно і точно виконував команди, з ним доводиться провести тривалі попередні тренування.
2. Англійський стиль вважається вільним, тому що породу показують без участі рук хендлера. Тварина самостійно приймає ідеальну стійку, необхідну правилами. Тільки точне виконання вправи дозволяє отримати хорошу оцінку експертів, а це можливо лише після кропітких тренувань, а також за наявності у пса зацікавленості.
3. Німецький стиль. Також називається подвійним. Тварина представляє та демонструє одразу дві людини. Даний прийом використовують при виставці вівчарок, німецький догів, ротвейлерів, доберманів та ін. Поки один хендлер тримає пса на натягнутому повідку, другий із-за сцени привертає його увагу іграшкою та їжею.

Етапи підготовки

Починати підготовку до заходу слід не менш як за півроку до виступу. При цьому собака повинен бути дресованим або раніше брати участь у подібних заходах. В іншому випадку на підготовку знадобиться не менше року.

По-перше, тварині слід звикнути до хендлера. По-друге, необхідно вивчити ази дресури та необхідних для виставки стійок з діями. По-третє, довести все перераховане до досконалості. Важливо також не забути про соціалізацію вихованця, який навіть при ідеальному виконанні всіх команд, може просто злякатися галасливого натовпу і забути про все на світі, крім свого тваринного страху.

Процес хендлінгу складається з фізичних вправ, огляду зубів та показу прикусу. З цього випливає, що уявляти слід не тільки добре видресований собаку, а й фізично здоровий.

Підготовка

Купуючи цуценя для виставок, рекомендується не зволікати жодного дня, а відразу ж починати тренування. Тільки в такому разі можна розраховувати на призові місця та медалі. Головне завдання цуценя – соціалізація. Малюк повинен багато часу проводити серед представників різних порід і віків, щоб жоден з них не викликав у майбутньому жаху чи інтересу, відволікаючи від важливих цілей та завдань.

Крім знайомства з чотирилапими цуценя має навчитися перебувати в суспільстві великого скупчення людей. З малюком рекомендується гуляти в парках, де він познайомиться з людськими дитинчатами, згодом, не виявляючи до них агресії, а також вулицями, де крихта звикне до гулу машин та шуму міста.

Для соціалізації важливим є звикання до різних навколишніх факторів. Надалі це допоможе під час виставок, де завжди дуже галасливо, внаслідок чого багато учасників відволікаються на гавкіт побратимів, гомін великої кількості незнайомих людей, гудки машин, яскраве освітлення в залах, втрачаючи такі важливі бали для високої оцінки експертів.

Купуючи цуценя для виставок, рекомендується не зволікати жодного дня, а відразу ж розпочинати тренування

Важливо! Вихованцю, якого купують для регулярної участі у виставках, слід забезпечити відповідний догляд, правильне збалансоване харчування, тримінг та грумінг.

Наступний крок у підготовці собаки – вибір хендлера. Це має бути професіонал із рекомендаціями та сертифікатами. Останні не слід соромитися питати.

Перше, що зробить фахівець – познайомиться з вихованцем та постарається налагодити контакт. Далі піде знайомство з тренувальною залою та вуличним майданчиком для тренувань. Найчастіше одне заняття хендлера з собакою триває не більше години.

Відштовхуючись від особливостей тієї чи іншої породи, хендлер підбере тактику своєї поведінки, завдяки якій надалі зможе легко та швидко побудувати добрі та плідні взаємини з підопічним. Регулярні тренування дозволять досягти злагодженості в наступних діях: швидке реагування собаки на команди, загартування витримки та багато іншого.

Вже на другому занятті тренер повинен приступити до навчання тварин правильному руху в рингу. Під час показу пес повинен неспішно бігти, йти прогулянковим кроком чи риссю. У ході занять слід використовувати спеціальний тонкий повідець з мотузкою, який знадобиться в рингу. Для тренувань можна придбати менш маркі, дорогі та просто добротні аксесуари та атрибути, а ось для виставки знадобляться більш дорогі та красиві елементи.

Важливо! Передавши собаку в руки досвідченого хендлера, не варто забувати і про домашні тренування. Найпростіша, але не менш важлива вправа – показ зубів та щелепи. Собака повинен нормально ставитися до цих процесів, не виявляючи невдоволення і тим більше, не кусаючи тих, хто лізе їй у пащу. Для цього доведеться попрацювати, регулярно виконуючи наступні дії: однією рукою вихованцю показують ласощі, а другою проводять по зубах, після відразу вручаючи смачність. Далі псу піднімають губи і знову дають ласощі. Таким чином, тварина звикає відкривати пащу без страху та злості.

Виставкова стійка

Найскладніший етап у ході підготовки тварини до виставок. Тут потрібна велика витримка та бажання вихованця. До стійки пса підводять поступово, приділяючи їй час протягом кожного заняття.

Спочатку вчать правильному розташуванню лапи. Далі - утримання останньої на вазі нерухомо. Після – постановці лапи на потрібне місце. Перші спроби правильної стійки починаються з «танців» хендлера із псом. Спершу тренер зупиняється, потім пританцьовує з твариною, тримаючи на рівні її пащі мішечок з ласощами, але не даючи жодної смакоти. Собаці доводиться переставляти лапи до тих пір, поки вони не приймуть правильне положення і тільки в цей момент вона отримує бажане частування. Регулярне повторення дозволяє запам`ятати, в якій позиції відбувається заохочення за допомогою видачі ласощів, та легко повторювати очікувану тренером стійку.

Собака на тренажері для відпрацювання виставкової стійки

Згодом тренер перестане танцювати з підопічним, у цьому не буде потреби, що дозволить перейти до наступного етапу – витримки у стійці від 10 секунд. При цьому конкурсант повинен стояти нерухомо, дозволяючи оцінити не лише свої зовнішні дані, а й силу волі, а також дресуру.

Показ рухів

Рухи показуються на кожному тренуванні. До комплексу входять усі елементи, необхідні у рингу. Це не тільки стійка і біг підтюпцем, але ще й вихід/догляд зі сцени, а також демонстрація зубів.

Більшість собак не люблять, коли до них наближаються сторонні люди, тим більше якщо вони їх чіпають і оглядають. Щоб привчити тварину до подібних процедур хендлери регулярно запрошують на тренування незнайомих підопічному людей, а також проводять заняття одночасно з декількома вихованцями, таким чином, створюючи шум і метушню.

Під час підготовки майбутнього конкурсанта змагань слід враховувати всі нюанси. Наприклад, за правилами, собака з`являється в рингу ліворуч від хендлера. Проте суддя може попросити вивести пса праворуч. Без попередньої підготовки він зіб`ється, виглядатиме невпевнено, що зменшить шанси на перемогу. Тому подібні моменти краще передбачити та підготуватися до всіх можливих варіантів шляхом ретельного відпрацювання рухів у ході тренувань.

Крім того, собаці слід навчитися виконувати навіть незручні елементи – до яких відносяться потрібний нахил голови, переставляння лап, утримування хвоста та багато іншого. При кожній правильно виконаній вправі тварина обов`язково має отримувати похвалу від хендлера чи господаря.

Поширені помилки

Помилки в рингу з професіоналами трапляються дуже рідко і судді їх не прощають, чого не скажеш про новачків. Однак саме хендлери практично не оступаються, тому що знають усі канони та правила. Проте варто заздалегідь ознайомитися з переліком найпоширеніших помилок на виставках, щоб уникнути їх:

• Запізнення на сцену. Неважливо з чиєї вини сталося - собаки або її тренера, може негативно позначитися на оцінках конкурсанта.
• Розсіяність хендлера. Йдеться про повід, що звисає, і загородження собаки від суддів.
• Невиконання суддівських вказівок. Нерідко останні можуть змінити послідовність дій або попросити прискорити/сповільнити рухи. Не можна ігнорувати такі вказівки, навпаки, на них слід реагувати якомога оперативніше.
• Недоречне годування конкурсанта ласощами. Неприпустимо перед оглядом пащі та зубів!
• Надмірне підкреслення позитивних сторін тварини. Привернення уваги експертів до підопічного шляхом різних хитрощів, наприклад, шляхом погладжування, скликання вовни та інших знаків уваги. Все це недоречно і може бути розцінено суддями як невпевненість тренера в досвіді та компетенції суддівського складу. Експерти повинні без сторонньої допомоги оцінити тварину, тому не варто штучно підігрівати їх інтерес – це викликає роздратування і може спричинити дискваліфікацію.
• Некоректні питання. У жодному разі не можна запитувати в експертів про те, чому собака не стала призером. По-перше, хороший хендлер і сам знає, де він чи підопічний зробили помилки. По-друге, подібні питання можуть зійти за зухвалість, що в результаті вплине не тільки на кар`єру хендлера, а й поставить хрест на майбутньому пса, який взагалі мовчав.
• Спроби заслужити на хороше розташування експертів. Робиться це за допомогою такого прийому, як хвастощі. Хендлер перераховує свої попередні заслуги чи вихованця. Так роблять непрофесіонали, що характеризує їх з не найкращого боку.
• Погане ставлення та поводження з вихованцем. Смикування, покрикування, смикання за нашийник і повідець у колі фахівців та нормальних людей неприпустимі!
• Брудний собака! Недоглянутий, хворий чи брудний учасник виставки може призвести до дискваліфікації.

Хороший тренер не менш добре поводиться з підопічним та колегами по рингу, виявляючи дружелюбність, не заважаючи показувати інших собак, допомагаючи при необхідності учасникам виставки.