Ліпідоз печінки у кішок

Категорія Кішки

Зміст

Коротко про ліпідозу
- Клінічні ознаки ліпідозу у котів
Діагностика та терапія ліпідозу печінки

Цим терміном лікарі називають надмірне накопичення жиру в печінці. Захворювання у кішок зустрічається досить часто. Воно важке, тому господарям необхідно володіти інформацією про його причини, симптоми та терапію.

Коротко про ліпідозу

Печінка як орган системи травлення бере участь в емульгуванні жирів, обміні речовин, виробництві компонентів крові. Ліпідоз – важка дисфункція цього органу. Вона характеризується відкладенням жирів. Іноді патологія може закінчитися летальним кінцем.

Ветеринарна статистика констатує, що на ліпідоз страждають кішки середніх років, які утримуються в квартирах. Хижаки за своєю природою, вони повинні харчуватися кілька разів на день, багато рухатися, їсти їжу натуральної тварини. Але через те, що більшості господарів зручніше купувати готові корми, у тварин розвивається надмірна вага. Сприяє цьому та малоактивний спосіб життя. У квартирі коти сплять та їдять. Навіть елементарний дефіцит кисню призводить до того, що жири не переробляються, а відкладаються в печінці домашнього вихованця. Згодом розвивається жирова дистрофія органу, тяжка печінкова недостатність.

Організм котів не пристосований для трансформації великого запасу жиру. Тому він обробляється неефективно, розвивається порушення ліпідного обміну.

Фахівці, які досліджували ліпідоз у кішок, встановили такі його причини: неправильне харчування, запальні захворювання кишечника, гіподинамія, стреси, панкреатит.

Клінічні ознаки ліпідозу у котів

Варто зазначити, що вони часто схожі із симптомами інших захворювань домашніх тварин. Тому варто довірити діагностику ветеринару. Ознаки патології у котів такі:

Тривала відсутність апетиту (кілька тижнів).
Значна втрата ваги.
Діарея, блювання, запори.
Атрофія м`язів.
Депресія.
Жовтяниця слизових і склер.

Це лише зовнішні ознаки ліпідозу, які має помітити уважний власник тварини. У міру їх розвитку зміни відбуваються і всередині організму вихованця. Це печінкова енцефалопатія, порушення згортання крові.

Діагностика та терапія ліпідозу печінки

Дослідження у лабораторії можуть показати появу еритроцитів аномальних розмірів за загальним аналізом крові. Біохімічний вкаже на підвищення печінкових ферментів та білірубіну. Остання речовина виявиться і в аналізі сечі тварини. А ультразвукове дослідження може виявити збільшення розмірів печінки та її дифузні зміни.

Якщо захворювання прогресує, то без стаціонарного лікування домашнього вихованця не обійтися. Кішці або коту призначається інфузійна терапія. Головна мета лікування – забезпечення систематичного ентерального харчування. Терапія може зайняти від кількох днів до кількох місяців. Вона часто вимагає застосування живильних трубок. Їх є кілька видів:

Назогастральний зонд. Він проводиться в шлунок через ніс, підшивається, що дозволяє вводити хворій тварині рідку їжу. Недолік зонда в тому, що кіт може його легко позбутися. Таку живильну трубку можна застосовувати недовго.
Езофагостома. Так називають трубку більшого діаметра. Її вводять у стравохід за допомогою розрізу на шиї. Діаметр пристосування робить його зручнішим для застосування. Встановлюють езофагостому за загальної анестезії.
Гастростома або шлунковий зонд. Його в стравохід вводять за допомогою ендоскопії, застосовуючи для цього загальну анестезію. Пов`язка на животі вихованця захищає трубку від пошкоджень та забруднень. Шлунковий зонд може використовуватися доти, доки він потребує. Максимальна тривалість становить 6 тижнів.

Незалежно від того, який вид живильної трубки використовується для лікування ліпідозу печінки у котів, їжа повинна вводитися з поступовим збільшенням об`єму, у теплому вигляді. Медикаментозні препарати забороняється вводити через такі зонди. Додатково хворим тваринам призначають вітаміни К і В12, таурин та L-карнітин.

Отже, зайва вага та неправильне харчування – головні фактори, що сприяють розвитку ліпідозу печінки у домашніх тварин. Своєчасно розпочате лікування підвищує шанси на сприятливий результат. Сподіватися на повне одужання кішки можна у разі, якщо у перші дні терапії у неї спостерігається позитивна динаміка.