Підшкірний кліщ у котів
Для людини шкірні хвороби безпечніші, ніж для котів. Адже ми одразу бачимо, що зі шкірними покровами щось не так. А у кішок вони заховані під вовною, та й скаржитися домашні вихованці не вміють. Підшкірний кліщ людині не може завдати серйозної шкоди, а ось у кішок все набагато небезпечніше. Отже, дізнаємося про цю проблему у тварин.
Види недуг, викликані підшкірним кліщем
Найпоширенішим на планеті є демодекс. Він є мікроскопічним організмом, що мешкає у волосяній цибулини людини і тварини, особливо, якщо вони мають жирний тип шкіри. Коли на цього паразита подивитися через мікроскоп, а інакше його побачити неможливо, то він виглядає просто огидно. Паразит може «подорожувати» не лише під шкірою, а й на її поверхні, проте лише вночі та в повільному темпі. Харчується він надлишками шкірного жиру котів та котів. Демодекс є збудником демодекозу. Це захворювання у кішок зустрічається нечасто. Йому більше схильні люди та собаки. Хворіти на демодекоз можуть молоді та ослаблені коти, що перенесли стреси та оперативні втручання, що страждають на порушення обмінних процесів. Недуга характеризується свербінням, роздратуванням і почервонінням шкіри, облисінням, що починається з мордочки, області пахв, живота. Якщо вчасно не розпочати лікування, той кіт повністю облисіє.
Кліщ саркоптес викликає у тварин саркоптоз. Варто зазначити, що клінічна картина цього захворювання схожа на попередній. Але демодекоз протікає спокійніше. Саркоптоз часто супроводжується гнійниками, а іноді навіть свищами, ураженнями епідермісу. Недугу характерний специфічний котячий вухо-лапний рефлекс: тварина часто смикає задньою лапою перед тим, як почухати за вухом. Хронічна форма саркоптозу у котів має незворотні наслідки. Це ороговіння певних ділянок шкіри, на яких шерсть більше не зросте, поява пігментації та шрамів.
Нотоедорозис називають «молодшим братом» саркоптесу. Він більший і небезпечніший, викликає розвиток нотоедрозу, що вражає все тіло. У шкірі тварин розмножується постійно. Ознаками його присутності є свербіння, випадання шерсті за вухами, розчісування шкіри, нервозність вихованця.
Хейлітелла є підшкірним кліщем, що викликає хейлетієльоз. Недуга супроводжується лущенням шкіри, появою лупи. Найчастіше ознаки зараження виявляються на котячій спині. Небезпека цього виду кліща у тому, що він передається і людині.
Про лікування підшкірних паразитів у котів
Отже, після виявлення у домашньої тварини ознак неблагополуччя зі шкірою господар повинен діяти оперативно. Головне завдання – не нашкодити! Ідеальним варіантом буде доставка тварини на огляд до ветеринарного фахівця. Якщо ж такої можливості немає чи власник упевнений у тому, що впоратися із проблемою зможе сам, то діяти треба таким чином:
- Перорально або підшкірно введіть антигістамінні ліки кішці, яке зніме свербіння. Так ви знизите дискомфорт і попередьте інфікування під час розчісування.
- Використовуйте місцеві гелі, креми та мазі, призначені для боротьби з підшкірними кліщами у котів. У ветеринарній аптеці слід обирати препарат широкого спектру дії. На етикетці має бути зазначено, що ліки призначені від кількох видів підшкірних кліщів. Строго слідуйте інструкціям і спостерігайте за реакцією хворої тварини. Як правило, за 5-7 днів систематичного використання таких лікарських засобів усі ознаки недуг зникають.
- Лікування народними засобами може бути ефективним, але дуже часто пересушує шкіру хворих вихованців. Йдеться про сірку, дьогтьове та господарське мило, машинне масло.
- Використовуйте під час місцевої терапії імуностимулятори. Це допоможе швидше впоратися із симптомами шкірної недуги.
- Слідкуйте за загальним самопочуттям кота. Якщо воно не покращується, спостерігаються нагноєння, ознаки анемії, відмова від їжі, роздратування, то, напевно, має місце інтоксикація або розвиток вторинної патології. У такій ситуації поспішайте до ветеринарного фахівця. Можливо, доведеться хворому коту ставити крапельниці, лікувати ін`єкціями, щоб очистити кров від токсинів.
Профілактика підшкірного кліща - єдиний спосіб уникнути неприємностей. Існують препарати, які всмоктуються в кров та уберігають котів від цього виду паразитів на 3-4 місяці. Важливо також не застосовувати для котів профілактичні засоби, призначені для собак.