Вушний кліщ у кішок: зараження, симптоми та особливості лікування

Процес зараження

Існує не так багато шляхів появи паразитів у домашніх котів. Найчастіше неприємна ситуація трапляється через контакт із переносниками інфекції. Збудник відрізняється невеликими розмірами близько 0,3-0,5 мм, його дуже складно розглянути неозброєним оком. Важливий фактор полягає в живучості паразитуючої комахи, яка вільно мешкає у зовнішньому середовищі близько 2 місяців.

Домашня кішка, заражена отодектозом, становить реальну загрозу для тих, що утримуються з нею в одному приміщенні тхрів, собак. Для людини така патологія не є небезпечною.

Крім зараження від хворої особини, домашні вихованці підхоплюють вушного кліща через загальні предмети особистої гігієни. Це можуть бути пуходерки, перенесення, різні гребінці або гребінці. Багато господарів кішок не можуть зрозуміти, як їхні чотирилапі друзі інфікуються, постійно перебуваючи в закритому приміщенні.

У такій ситуації джерелом паразитів виступають самі люди, на одязі чи взутті, руках приносять небезпечний збудник додому. Не варто забувати про мух та бліх, які також інфікують кішок.

Відзначено сезонність вушної корости. Зазвичай пік зараження кліщем припадає на спеку року. Практика показує, що інфекція найчастіше виявляється у молодих кішок віком до 1 року. Що стосується дорослих особин, вони підхоплюють інфекцію при різкому погіршенні умов утримання, ослабленні захисних функцій імунітету, тісному та тривалому контакті з хворими представниками.

Основні ознаки

Симптоми вушного кліща власник кішки легко помітить за її поведінкою, що змінилася. Насамперед вушні раковини постійно сверблять, тварина стає дуже неспокійною, часто трусить головою, за короткий час утворюються помітні розчісування. Безперервне свербіння стає причиною постійного нявкання, різких рухів, з`являються ранки, що кровоточать, потертості. Помітно погіршується зовнішній вигляд кішки, біля вух ворсинки зволожуються, склеюються. При виявленні таких змін рекомендується ретельно оглянути раковини тварини.

Активна життєдіяльність кліща помітна при візуальному огляді зовнішньої частини слухового апарату. Спостерігається злиплася шерсть, що висипалася, наявність струпів і скоринок. Якщо відвернути вухо, всередині виявляються темно-коричневі плями, що вказують на виділення гнійних мас. Вони нерідко видають смердючий запах, чим і відрізняються від звичайної вушної сірки.

Коли спостерігається синдром кривоголовості, можна говорити про ускладнену форму перебігу інфекції. Тварина при цьому погано почувається, різко погіршується його загальний стан, різко знижується або зовсім пропадає апетит, спостерігається постійна нервозність, сильне виснаження. Дуже небезпечно, якщо за відсутності лікування запалений процес перекидається на мозкові оболонки. При наступі такої ускладненої стадії даються взнаки часті нервові порушення у вигляді конвульсій, судом, нападів. У більшості таких випадків результатом стає смерть.

Розуміючи небезпеку присутності кліща на тілі вихованця, людина при виявленні перших симптомів патології має звернутися до ветеринарної клініки. Фахівець швидко визначить розвиток отодектозу. Окрім звичайного клінічного огляду з використанням спеціалізованих інструментів, проводяться додаткові діагностичні заходи. Лабораторному дослідженню під мікроскопом підлягає ексудат, забраний із вушної раковини.

Тільки при виявленні живої форми, що паразитує, встановлюється остаточний діагноз у кішки.

Проведення лікування

Існує величезна кількість медикаментозних препаратів, які широко застосовуються у ветеринарії для боротьби з саркоптоїдним паразитом. Лікування вушного кліща у кішок здійснюється мазями, кремами для зовнішнього застосування, пероральними краплями, таблетками, імуностимуляторами, ін`єкційними розчинами.

Обов`язковим заходом є акуратне оброблення слухових проходів за допомогою антисептиків. Насамперед уражені ділянки вушної раковини позбавляються від струпів, засохлих бляшок і кірок, ексудату, що виділяється. Разом з цими масами усувається великий відсоток і самих збудників патології, які комфортно себе відчувають у сірчаних, гнійних масах.

У ході процедури використовуються ватяні палички, з аптечних засобів стане доречним розчин фурациліну, камфорний спирт, перекис водню. Задіяні акарицидні медикаменти, спрямовані на боротьбу з кліщами. Це можуть бути гелі, мазі, краплі, якими змащуються очищені уражені зони. При вушній корості рекомендується застосовувати такі засоби:

• Акаромектин;
• Отоферанол;
• Аміт;
• Івермектин;
• Амітразин;
• Стронгхолд.

Якщо захворювання запущено або проходить в ускладненій формі, вихованцю призначаються акарицидні ін`єкції. Такі ліки мають ряд побічних дій, тому вводяться лише фахівцем.

Додаткові заходи та зміцнення імунітету

Боротьба з кліщем, що вражає вуха кішок, передбачає використання допоміжних медикаментів. Між основними обробками з метою зниження сверблячки сильного подразнення часто використовується Отоназол, що має протизапальну та антимікробну дію. Більш того, мазь ефективно справляється з патогенними грибками. При використанні таких засобів значно скорочується курс основного лікування.

Розвиток інфекції негативно позначається на роботі імунної системи. Відповідно, зміцнення захисних функцій організму сприяє своєчасному одужанню. Потрібно ретельно стежити за харчуванням кішки, яка має їсти продукти, насичені вітамінами та мінералами. При ослабленні тварин ветеринари часто призначають імуномодулятори, наприклад, Гамапрен, Гамавіт.

Протягом усього терапевтичного курсу приміщення, в якому мешкає кішка, має підлягати ретельній дезінфекції для запобігання повторному зараженню. Щодо ефективності лікування, вона визначається лабораторною діагностикою. Для цього проводиться періодичний забір біологічного матеріалу з вуха з подальшим вивченням під мікроскопом.

Профілактика захворювання

Лікування в домашніх умовах вушного кліща є клопітким заходом. Краще заздалегідь попередити хворобу, для чого рекомендується дотримуватися таких вимог:

1. Регулярний огляд вушних раковин, усунення сірки, що виділяється, бруду.
2. Запобігання контакту з хворими тваринами.
3. Створення для домашнього вихованця збалансованого раціону, застосування вітамінотерапії.
4. Зміст тварини в чистоті.
5. При виявленні ознак інфекції показаний терміновий похід до ветеринару.

Кожен відповідальний власник, який стикався хоча б 1 раз з інфекцією отодектозу у домашньої тварини, повинен знати найкращі та найефективніші способи її усунення. Паразитарного захворювання можна позбутися при правильно підібраному комплексному лікуванні. Тільки так знищується небезпечний вушний кліщ, покращується загальний стан вихованця, підвищуються захисні функції в його організмі, попереджається рецидив патології.