Вушний кліщ у кішки: як розпізнати симптоми та швидко вилікувати вихованця
Зміст
Приносячи своєму власнику багато приємних і радісних хвилин, домашні вихованці вимагають у відповідь лише трохи уваги та турботи. Правильне харчування, регулярний догляд та огляд допомагають підтримувати здоров`я тварини та її зовнішній вигляд у відмінному стані. Проблеми з вухами трапляються у кішок досить часто. Вушний кліщ приносить тварині не лише дискомфорт, а й загрожує серйозними наслідками. Як розпізнати хворобу вчасно та допомогти вихованцю?
Вушний кліщ: що це таке, звідки береться і чим небезпечний
Вушні кліщі – невеликі за розмірами паразити – Otodectes cynotis, що локалізуються у зовнішньому слуховому проході тварини і харчуються частинками епідермісу, кров`ю та лімфою. Їхнє тільце пофарбоване в світло-жовтий колір, має овальну витягнуту форму і в довжину не перевищує 0,6 мм. Життєдіяльність паразита призводить до травмування чутливої поверхні внутрішньої частини вуха та сприяє розвитку отодектозу, або вушної корости – серйозної інвазійної патології, що супроводжується в більшості випадків бактеріальною інфекцією. Тяжкі запущені форми отодектозу можуть призвести до смерті тварини.
Заразитися вушним кліщем може як собака, так і кішка, але найчастіше отодектоз зустрічається саме у представників сімейства котячих. Для людини вушний кліщ, як правило, небезпечний. Люди можуть бути переносниками паразита та заразити свого вихованця.
Як відбувається зараження
Варіантів, звідки з`являється вушний кліщ, дещо. Найбільше від нападу паразитів страждають тварини, які регулярно гуляють на вулиці. Не тільки кліщі, а й інші небезпечні паразити підстерігають їх у траві чи смітті, у підвалах та на горищах. Здоровий вихованець може заразитися після контакту з хворою твариною, через предмети догляду - гребінець, перенесення тощо. д. Власники бувають здивовані, коли кліщ з`являється у домашньої тварини, яка не виходить на вулицю. У цьому випадку винуватцем зараження виступає сама людина - паразит може бути занесений у приміщення на взутті, одязі, руках. Найчастіше переносником кліща є мухи або блохи.
Для отодектозу характерна сезонність. Найчастіше зараження відбувається у тепле час — сприятливе для паразита. Поза тілом тварини Otodectes cynotis може існувати до двох місяців. Якщо за цей час паразит не знайде собі господаря, він загине. Вушна короста найчастіше вражає вихованців до року. Дорослі особини заражаються від хворих тварин або коли їхній імунітет ослаблений.
Чим небезпечний вушний кліщ
Сам по собі вушний кліщ небезпечний і вимагає нескладної терапії. Але за відсутності лікування захворювання може призвести до серйозних наслідків:
- інтенсивне розчісування викликає пошкодження кровоносних судин, що призведе до утворення гематоми;
- шкірні покриви внутрішньої поверхні вуха буде набрякати і запалюватися, у вихованця розвинеться отит;
- тварина поступово втрачатиме слух;
- можливе пошкодження барабанної перетинки спричинить запалення середньої та внутрішньої частини вуха, яке в результаті призведе до запалення мозкових оболонок та смерті тварини.
Симптоми зараження
До симптомів, на які потрібно звернути увагу в першу чергу, щоб своєчасно виявити отодектоз у кішки або кошеня, належать:
- поява почервоніння та лущення внутрішньої поверхні вуха;
- неспокійна поведінка тварини - через набридливе сверблячка кішка трясе головою і постійно чухає вуха;
- виділення рідини - ексудату;
- поява залисин та ділянок зі склеєними волосками у нижній частині вуха;
- утворення струпів темно-коричневого відтінку;
- неприємний запах через скупчення гною;
- кривоголовість - при ускладнених формах зараження, тварина нахиляє голову у бік хворого вуха.
Власнику слід мати на увазі, що наслідки на перший погляд невинної патології за відсутності терапії можуть бути плачевними.
Діагностика
При підозрі на зараження вушним кліщем слід негайно звернутися до фахівця. Тільки він призначить оптимальний варіант терапії. До візиту до ветеринара власник може сам переконатися в наявності у тваринного паразита. Для цього потрібна ватяна паличка та темний матеріал. Паличкою слід вичистити якнайбільше маси присутньої у вусі вихованця. Потім нею постукати над темною поверхнею для того, щоб струснути паразита. Направивши на матеріал яскраве світло і озброївшись лупою, слід деякий час поспостерігати за видобутими виділеннями. Якщо приблизно через пару хвилин стануть помітні маленькі жовті крапки, що ворушаться, значить, у вихованця розвивається отодектоз.
Лікування вушного кліща у котів
Сьогодні у ветаптеках реалізуються безліч препаратів для позбавлення тварин від вушного кліща. Вони випускаються у формі мазей, крапель, аерозолів. Незважаючи на широкий асортимент, слід уважно підбирати препарати для терапії. до. деякі взагалі не допомагають, інші дають лише тимчасовий ефект, а є й такі, що викликають небажані реакції і навіть ускладнюють перебіг хвороби.
Засоби для терапії отодектозу потрібно підбирати з урахуванням віку тварини та її стану – вагітність, наявність іншого захворювання. Також важливо точно слідувати інструкції - препарати не нешкідливі і при неправильному використанні і перевищенні дози можуть завдати шкоди тварині, особливо якщо це кошеня.
Процедури для терапії не ускладненої патології досить прості – власник, використовуючи рекомендовані ветеринаром препарати, може здійснювати їх самостійно. При запущених формах захворювання можуть знадобитися антибіотики та ін`єкції.
Для позбавлення тварин від вушної корости знадобляться краплі або мазь безпосередньо для терапії патології, препарати для очищення вушної раковини та інсектицидний засіб для нанесення на холку.
Препарати для лікування отодектозу слід купувати виключно у спеціальних аптеках. Не варто ризикувати та купувати ліки на ринку.
У терапії вушної корости добре себе зарекомендували такі засоби:
- Отоферонол Голд. Діє комплексно - не тільки позбавляє від інфекції, загоює ранки, знімає запалення, але й акарицидну дію. е. знищує кліща. Препарат не застосовують для вихованців, яким немає ще двох місяців, також протипоказаний він для самок, що виношують дитинчат. Курс терапії є дворазове застосування з інтервалом в 7 днів. Доза для котів - 3-4 краплі в кожен слуховий прохід.
- Амітразін. Краплі знімають запалення, усувають свербіння і мають акарицидну дію. Дозування слід розраховувати, виходячи з рекомендацій, зазначених в інструкції. Зазвичай для дорослих кішок достатньо капати по 0,5 мл на кожне вухо. Процедуру проводять раз на добу через кожні три дні. Зазвичай достатньо провести 4-5 обробок. Препарат протипоказаний вагітним самкам.
- Декта. Препарат містить у своєму складі антибіотик. Засіб усуває неприємні відчуття та знищує збудника хвороби. Тварині закопують по 3–5 крапель у кожне вухо. Обробку проводять з інтервалом 5 днів. Препарат не застосовують для терапії вагітних кішок та кошенят до місяця.
- Аверсектинова мазь. Препарат застосовують від 2 до 4 разів з інтервалом на тиждень. Засіб протипоказаний для котів, що виношують потомство та кошенят до 2 місяців.
- Амідель-гель. Знеболює та знищує паразитів. Обробку проводять від 2 до 5 разів з інтервалом у 7 днів. Засіб не можна застосовувати для лікування кошенят молодше двох місяців та вагітних самок.
Для попереднього очищення вушної раковини підійде бюджетний засіб Барс або звичайна олія. Для обробки холки зручніше використовувати спрей - Ціодрин, Дерматозоль, Фронтлайн або будь-який інший, що позбавляє шкірних паразитів.
Правила обробки тварин від паразиту
Перед застосуванням лікувального препарату для позбавлення від отодектозу вушну раковину очищають за допомогою спеціального засобу або олії. Чищення потрібно проводити обов`язково навіть якщо в інструкції до лікувального препарату написано, що можна обійтися без цього. Очищення допоможе лікувальним краплям проникнути вглиб слухового проходу для більш ефективного впливу. Застосовувати засіб для чищення потрібно за інструкцією. При обробці рослинним маслом слід закапати його в кожне вухо, у кількості 5 крапель і помасажувати, залишки промокнути ватним диском.
Не можна очищати вушні раковини тварини ватними паличками - це може сприяти глибшому проникненню інфекції, а також стати причиною травми.
Після очищення слід закапати препарат для лікування вушної корости в кожне вухо вихованця, дотримуючись рекомендацій щодо дозування, зазначених в інструкції. Потім необхідно помасажувати основу вушної раковини для того, щоб засіб проник у важкодоступні місця. Далі слід потримати голову вихованця, щоб він не витрусив ліки. Завершальний етап обробки - змоченим у цьому препараті диском, потрібно протерти внутрішню поверхню вуха і зону навколо нього.
Для лікування вушної корости у вагітних котів та кошенят слід застосовувати спеціальні засоби. Чищення соняшниковою олією, протирання перекисом водню і закапування камфорної олії, у кількості 2–3 крапель — може бути одним із абсолютно безпечних способів терапії відодектозу у кошенят і тварин, що виношують потомство.
У процесі терапії вушний кліщ може переміститися на тіло вихованця. У цьому випадку слід обробляти тварину протипаразитарним спреєм або капати спеціальні краплі на холку. Після такої обробки потрібно стежити, щоб кішка або кошеня не вилизували себе деякий час. Спреєм можна обприскати також місця, де тварина зазвичай відпочиває.
Для полегшення стану тварин між обробками можна використовувати Отоназол. Препарат має протизапальну, антимікробну дію, позбавляє від надокучливого сверблячки.
Щоб прискорити процес одужання, слід подбати про імунітет вихованця. Його харчування має бути збалансованим, насиченим корисними елементами та вітамінами. Корисним буде також курс ін`єкцій імуномодулюючих препаратів, таких як Гамавіт або Тентравіт.
Народні засоби від вушного кліща
Народні засоби рекомендується застосовувати лише на початковій стадії зараження, для профілактики або як допоміжний метод лікування. Для очищення внутрішньої поверхні вушної раковини від скоринок і струпів можна використовувати звичайне соняшникове, а також камфорне або вазелінове масло. Для обробки знадобляться ватяні диски. Надлишки олії слід промокнути.
З метою дезінфекції можна застосовувати 3% розчин перекису водню. Ватний диск слід лише злегка змочити у засобі та акуратно протерти ним заражену зону. При цьому потрібно простежити, щоб перекис не затік углиб.
Як антисептик підійде міцний настій зеленого чаю - десертна ложка на половину склянки окропу. Теплим засобом слід протирати вушні раковини, використовуючи ватний диск.
Часник є відмінним антисептиком, але використовувати його в чистому вигляді для обробки вушних раковин вихованця не можна - він може спровокувати ще більше роздратування проблемної зони. У комплексному лікуванні отодектозу можна використовувати суміш із 2 ст. л. рослинної олії та половини подрібненого зубчика часнику. Склад витримується добу у темному та теплому місці, а потім проціджується.
Якщо в будинку проживають кілька вихованців, потрібно убезпечити їх від контакту з хворою твариною, а також обробити для профілактики.
Лікування кошеня та вагітної кішки
Вибирати препарати для терапії отодектозу зовсім маленьких кошенят і вагітних кішок слід уважніше. Цілком безпечними можна назвати народні засоби, але вони можуть допомогти лише при легких, незапущених формах захворювання. Вивчаючи асортимент промислових препаратів, слід обирати ті, які не всмоктуються в кров.
Дозволений до використання для вагітних кішок препарат Стронгхолд, який наноситься одноразово. Він низькотоксичний і при дотриманні дозування є абсолютно безпечним. Він дозволений для використання і у кошенят з 6-тижневого віку. Для малюків слід вибирати краплі в упаковці бузкового кольору, а для дорослих особин – блакитного.
Ще одним безпечним засобом для лікування вушної корости у вагітних та годуючих самок є препарат Фронтлайн Спот. Він не потрапляє в кров тварини, а розподіляється в епідермісі та сальних залозах. Для кошенят з перших днів життя можна використовувати Фронтлайн Спрей.
Профілактика зараження
Не секрет, що запобігти будь-якому захворюванню, у тому числі й отодектозу, легше ніж лікувати. З метою профілактики слід дотримуватися таких правил:
- здійснювати регулярний огляд та чищення вушних раковин вихованця;
- уникати контакту з підозрілими тваринами;
- зміцнювати імунітет кішки, дотримуючись принципів правильного харчування, а також подбавши про прийом вихованцем необхідних вітамінів;
- дотримуватися гігієни вихованця;
- при підозрі на наявність кліща, слід негайно відвідати спеціаліста.
Відео: вушний кліщ у кішки
Відгуки
Дуже мені сподобався Амідель-гель. Він не болючий, там ще анестетик, не боляче вушкам, не щипає. Його легко закладати, потім він висихає і сам фарбується, принагідно вичищаючи вуха. А кліща можна знайти без зіскрібка. Треба шматочок відокремлюваного розмішати на білій тарілці у світлому маслі, наприклад, вазелінове. Можна побачити неозброєним поглядом ворушіння живих кліщів. Але краще лупу взяти,10–30–60′.
Я свою кішку від вушного кліща лікувала цієї зими (і де вона його знайшла, з дому не виходить?!). Спочатку чистіть вушну раковину будь-яким лосьйоном (я використала «Барс»). Наступного дня витираєте вушну раковину від того, що вилізло за день (там піде бруд), закладаєте аверсектинову мазь, масажуєте вушну раковину. Залишаєте на 5-7 днів. Потім обробку повторюєте (лосьйон, на слід. день мазь). Нам знадобилося 4 таких повних обробки (т. е. практично місяць) для повного одужання, хоча випадок був зовсім незапущений. До речі, якщо візуально здається, що кліщем уражене лише одне вухо, обробляємо все одно.
ТАК! Ось тому я й створила таку тему. Не ви перші стикаєтеся з такою проблемою. У Росії ветлікарі прописують уколи (дуже токсичні), російські краплі (смердючі, дешеві, їдкі, погано допомагають, капати треба з місяць, принагідно чистити вуха 2 рази на день) і люди місяцями лікують кліща. А насправді достатньо ОДНОГО ЗАКАПЮВАННЯ НА ШКІРУ ХОЛКИ. НЕ у вуха. Стронгхолд, у США називається Революшн. У РФ без рецепта, знайти складно але це найкращий на сьогодні препарат, який я особисто використовую на приютських і своїх домашніх котах. Працює з першого разу ідеально.
При правильному та постійному догляді, дотриманні профілактичних заходів можна убезпечити свого вихованця від зараження вушним кліщем або виявивши хворобу на ранній стадії швидко її вилікувати. Тварина багато в чому залежить від людини і завдання відповідального власника робити все від нього залежить для покращення якості життя вихованця та підтримання його здоров`я в нормі.