Котячий огірковий ціп'як: симптоматика захворювання та способи лікування

Категорія Кішки

Зміст

Симптоматика та ускладнення
Шляхи зараження дипілідіозом
Профілактика та діагностика
Лікування
Огірковий ціп`як: небезпека для людини

Котячий огірковий ціп`як: симптоматика захворювання та способи лікування

Дипілідіоз, або огірковий ціп`як, все частіше виявляється у кішок. Ця хвороба викликається стрічковим хробаком, який мешкає переважно у тонкому кишечнику. Захворювання становить небезпеку не тільки для домашніх улюбленців, в дуже поодиноких випадках господар теж може заразитися, якщо в організм потрапить шкірний паразит або слина хворої тварини. Тому дуже важливо своєчасно діагностувати хворобу та розпочати лікування. Занедбане захворювання призводить до плачевних наслідків.

Симптоматика та ускладнення

Основними симптомами дипілідіозу у кішок прийнято вважати:

часті блювотні позиви;
проблеми із травленням;
відсутність апетиту;
різке зниження ваги;
неспокійний стан.

Іноді захворювання протікає безсимптомно, або симптоматика стерта. Щоб не пропустити хворобу, господареві вихованця рекомендується частіше оглядати лоток кішки, найчастіше саме там можна помітити паразитів. Незважаючи на невеликий розмір, членики огіркового ціп`яка можна побачити неозброєним оком. При виявленні гельмінтів у лотку тварини необхідно якнайшвидше відвідати ветеринара.

Котячий огірковий ціп`як: симптоматика захворювання та способи лікування

Якщо зараження вже сталося, у вихованця виявляються певні ознаки:

здиблена шерсть;
перепади у прийомі їжі, нудота;
нерегулярний стілець;
больові відчуття у сфері живота;
виділення із очей;
підвищена слинотеча.

Після виходу з організму личинки глистів осідають на волосяному покриві тварини, і це заважає вихованцю упорядковувати себе. Тварина стає недоглянутою і апатичною, дуже рідко вилизується. У зоні анального отвору тварини спостерігається роздратування та почервоніння, і кішка починає «їздити» по килиму, щоб позбутися сверблячки.

Крім того, огірковий ціп`як викликає інтоксикацію організму, тому домашній вихованець починає мучитися нудотою. Але разом з тим тварина з потрійною силою починає поглинати їжу, тому що солітер буквально висмоктує з організму всі поживні речовини, і тварині нема де брати життєво необхідну енергію.

При зараженні гельмінтами у вихованця нерідко спостерігаються виділення з очей, найчастіше гнійні, при цьому кішка стає млявою, апатичною. Млявість може змінитися нервозністю, часом навіть невмотивованою агресією на адресу господарів.

При своєчасній діагностиці та лікуванні ускладнень вдається уникнути. Якщо ж захворювання перебуває у занедбаному стані, можливий розвиток таких захворювань, як:

гастрит;
хронічний панкреатит;
холецистит;
хронічний ентерит;
коліт.

Рівень смертності від цього захворювання у кошенят досить висока. Найчастіше вони гинуть.

Шляхи зараження дипілідіозом

Найчастіше домашні вихованці заражаються дипілідіозом під час прогулянки, контактуючи з бездомними кішками. При цьому блоха-носій яєць стрічкового хробака перебирається на здорову тварину. При вилизуванні шкірний паразит потрапляє всередину організму, де і починається кладка яєць огіркового ланцюга.

Другим шляхом зараження фахівці вважають «харчовий» спосіб. У цьому випадку мікроскопічні фрагменти слини разом з збудником осідають на кормі і потрапляють всередину організму в той момент, коли здорова тварина їсть з тієї ж миски, що й заражена.

Профілактика та діагностика

Особливих профілактичних заходів це захворювання не вимагає. Фахівці радять господарям ретельно стежити за чистотою, вчасно проводити санітарну обробку будинку, меблів та особистих предметів вихованця: миски, лотки. Рекомендується стежити за тим, щоб у тварини не завелися паразити шкіри. Профілактика особливо важлива для вагітної кішки.

Якщо, незважаючи на всі вжиті заходи, у кота виявилася вищеописана симптоматика, необхідно якнайшвидше показати улюбленця ветеринару. Фахівець візьме необхідні аналізи та призначить терапію.

Лікування

Найчастіше призначається комплексне лікування, до якого входить:

прийом антигельмінтиків;
обробка тварини протипаразитними засобами;
санітарна обробка приміщення, у якому проживає тварина;
спеціальна дієта, спрямована на відновлення організму.

Найчастіше призначають такі препарати:

Дронтал. Сильний антигельмінтний препарат, що згубно впливає на всіх круглих та стрічкових хробаків, що паразитують у кишечнику кішок. Побічних ефектів практично не має, можна давати кошеням. Протипоказаний племінним тваринам.
Квантум. Засіб широкого спектру дії, розроблений для лікування нематодозів, цестодозів та змішаних гельмінтозів. Протипоказаний кошеням, вагітним і годуючим самкам. Побічних ефектів виявлено не було.
Фенагел. Фенагел: застосовується як глістогінний лікарський засіб. Побічних ефектів під час дослідження виявлено не було. Є протипоказання.
Фенасал. Препарат згубно впливає практично на всіх кишкових паразитів. Протипоказаний вагітним і годуючим самкам. Можливий прояв індивідуальної непереносимості окремих компонентів, що увійшли до складу препарату.

Огірковий ціп`як: небезпека для людини

Для людини це кишковий паразит є умовно небезпечним. Заразитися їм досить складно, для цього потрібно проковтнути шерсть тварини або личинку зараженої блохи. В організмі людини котячий огірковий ціп`як рідко живе довше року, потім гине. Дитині через слаборозвинену імунну систему легше захворіти на дипілідіоз. Найчастіше заражаються діти 6-10 років, що грають з вуличними кішками. Знаходження паразита в організмі дитини може призвести до алергії, частих застуд і зниження ваги. Еякщо вчасно діагностувати хворобу у людини, вона легко піддається лікуванню.