Ефективне лікування циститу у кішок: препарати, народні методи та догляд

Серед складних, що супроводжуються рецидивами хвороб домашніх тварин, особливе місце займає запалення сечового міхура. Патологія приносить страждання вихованцю і завдає маси незручностей та турбот усім домочадцям. Щоб лікування циститу у кішок було успішним, власник повинен своєчасно забити на сполох і чітко дотримуватися призначеного лікування та рекомендацій щодо догляду за хворим.

Причини розвитку

Являючи собою порожнистий орган у вигляді м`язового мішка, сечовий міхур призначений для накопичення сечі та її подальшого виведення з організму. Будова органу така, що зсередини він вистелений слизовою оболонкою особливої ​​будови.

Піддаючи дії агресивного середовища продуктів життєдіяльності, сечовий міхур має схильність до розвитку запальних процесів. Особливо це виявляється при впливі на організм тварини несприятливих чинників.

Хронічні захворювання сечостатевої сфери. Сечокам`яна хвороба, пієлонефрит, уретрити різної природи – часті причини, що призводять до розвитку циститу у домашніх кішок. Наявність каменів рано чи пізно призводить до подразнення слизової оболонки органу та розвитку запального процесу.

• Стресові фактори. У деяких тварин при несприятливій йому ситуації порушується вироблення речовини кортизолу, що провокує розвиток циститу.

Крім того, в результаті дії стресового фактора відбувається стимуляція нервових закінчень стінки сечового міхура, що призводить до загострення локальних запалень.

• Травми зумовлюють гострий цистит у котів. Удари, забиті місця, падіння з висоти є частими причинами недуги. Пошкодження хребта також можуть призвести до циститу внаслідок порушення іннервації органу.

Факторами, що сприяють розвитку запалення сечового міхура у домашньої кішки, на думку ветеринарних фахівців, є:

• Переохолодження. Вміст у холодному, сирому приміщенні, наявність протягів призводять до розвитку багатьох запальних процесів у тварин, у тому числі провокують цистит.

• Порушення питного режиму. Споживання сухих кормів на тлі зниження спраги, напування водою низької якості призводить до порушення складу сечі, підвищення її концентрації та провокує розвиток запалення.

• Порушення режиму годування (переїдання, голодування).

• Діабет в анамнезі. Висока концентрація білкових компонентів та глюкози у сечі провокує запалення сечового міхура.

Рекомендуємо прочитати про те, як проглистогонити кішку. Ви дізнаєтеся про джерела зараження паразитами, симптоми наявності глистів, види паразитів, препарати проти глистів, принципи обробки та лікування.
А тут докладніше про те, що робити, якщо у кота сеча з кров`ю.

Симптоми та ознаки патології

Щоб вчасно розпізнати серйозну недугу, власник повинен знати симптоми циститу у кішки. Своєчасно помічені перші ознаки допоможуть встановити діагноз та призначити лікування, яке найефективніше на початку розвитку хвороби. Ветеринарні фахівці рекомендують звернути увагу на такі симптоми та ознаки:

• Участене сечовипускання. Власник не відразу помічає, що вихованець починає відвідувати лоток дедалі частіше. Чим раніше домочадці звернуть увагу на відвідування кішкою туалету, що почастішало, тим ефективніше пройдуть терапевтичні заходи.

• Посилена спрага. Організм тварини намагається заповнити втрати рідини в організмі внаслідок прискореного сечовипускання.

• При розвитку патології власник зазначає занепокоєння вихованця при відвідуванні лотка. Це з тим, що акт сечовипускання супроводжується хворобливістю. Тварина може стогнати, нявкати і навіть кричати, перебуваючи в лотку.

• Болісні відчуття при випорожненні сечового міхура викликають у хворої тварини негативні емоції щодо лотка, і вихованець починає уникати його. Лужиці у різних місцях приміщення – один із характерних симптомів, що сигналізують про проблеми зі здоров`ям. Нерідко власники відзначають, що несанкціоновані калюжі кішка робить прямо на очах домочадців.

Очікуючи допомоги від людини, хвора тварина таким чином привертає до себе увагу.

Серозно-катаральний цистит розвивається, як правило, внаслідок вроджених аномалій, стресів, порушення водного балансу та похибки у харчуванні. Цистит цього виду проходить, як правило, без підвищення температури.

Гнійний цистит – результат життєдіяльності мікроорганізмів. Найчастіше спостерігається при ускладненні запального процесу бактеріальною інфекцією. У сечі тварини відзначаються гнійні виділення, різкий запах, у тварини спостерігається підвищення температури тіла.

Геморагічний цистит у кішок частіше спостерігається внаслідок розвитку сечокам`яної хвороби. Кристали сечової кислоти травмують ніжну слизову оболонку, порушуючи цілісність кровоносної системи органу, внаслідок чого у сечі з`являється кров. Небезпека цієї форми запалення полягає в тому, що через хронічну втрату крові у тварини нерідко розвивається недокрів`я внаслідок втрати організмом заліза.

Для усунення порушення водно-електролітного балансу, профілактики інтоксикації ветеринарні фахівці призначають хворій кішці внутрішньовенні розчини глюкози, фізіологічного розчину, розчину Рінгер-Локка.

Антибіотики при циститі у кішок застосовуються при гнійній формі захворювання, а також у занедбаних випадках. Хороший ефект мають такі антимікробні препарати: байтрил, гентаміцин, канаміцин, амоксиклав, цефрикон, цефотаксим та інші. Дозування та тривалість лікування визначає ветеринарний спеціаліст на підставі клінічної картини та форми патологічного процесу.

Ефективність застосування антибактеріальних засобів підвищується при попередньому визначенні чутливості мікрофлори до препарату.

Догляд за твариною при захворюванні

Успіх лікування такої серйозної недуги багато в чому залежить не тільки від грамотного підбору ліків від циститу для котів, але і від правильного догляду за хворим вихованцем. Ветеринарні лікарі насамперед рекомендують збільшити споживання води. Цей захід сприяє зменшенню концентрації сечі, покращенню стану слизової оболонки хворого органу.

Важливе значення у одужанні відіграють умови утримання. Тварину слід помістити в тепле та сухе приміщення без протягів. Хворому вихованцю слід надати спокій, убезпечивши його від стресових переживань. За рекомендацією лікаря тварина на час лікування може бути переведена на спеціальний лікувальний корм.

дотримання таких правил:

• регулярна вакцинація проти інфекційних захворювань-

• недопущення переохолодження вихованця, дотримання температурного режиму в приміщенні, обладнання місць для відпочинку теплим лежаком-

• своєчасне лікування запальних процесів, сечокам`яної хвороби-

• профілактика стресових ситуацій-

• дотримання питного режиму, контроль якості води-

• повноцінне харчування.

Запалення сечового міхура – ​​недуга, яка важко піддається лікуванню та приносить вихованцю біль та страждання, а домочадцям – додаткові турботи. Ефективність та успішність терапії багато в чому залежить від комплексного підходу у вирішенні проблеми. Важливе значення відіграє догляд за хворою твариною та профілактика рецидивів.