Симптоми та лікування ринотрахеїту у кошенят та дорослих кішок

Якщо виразками покриваються слизові оболонки рота, а також приєднується пневмонія, то шанси, що маленьке кошеня виживе, невеликі. Імунітет, набутий після хвороби, триває недовго - лише три місяці.

У вагітних особин, які заразилися ринотрахеїтом, вагітність часто переривається передчасно (відбуваються викидні). Якщо ж самка і зуміла виносити малюків, то вони народжуються хворими (з пороками, лисі) чи мертвими.

Для людини, собак та інших тварин захворювання небезпеки не несе.

Симптоми та діагностика

Вірус герпесу, коли потрапляє в ніс і рот тварини, проникає в клітини та спричиняє їх загибель. На початку запального процесу з`являються незначні осередки некрозу, потім вони розростаються. Прикріплюючись до лейкоцитів, патогени потрапляють у кров і поширюються по всьому тілу, що стає причиною лихоманки та поганого самопочуття.

Сильні виділення з очей і носа - це характерна риса ринотрахеїту. Такі ознаки у вихованця не повинні залишатися поза увагою. А також у тварини спостерігається:

• підвищення температури до 40 °C;
• прискорене, утруднене дихання зі свистом;
• кашель;
• нежить і чхання;
• гнійні скупчення в глотці;
• поганий апетит;
• течуть слини;
• млявість;
• наліт білого кольору на носі;
• набрякають слизові;
• утруднене ковтання під час прийому їжі та води;
• виразки по всьому тілу.

Перелічені симптоми можуть з`являтися вибірково. У дорослих особин ринотрахеїт протікає значно легше, тому в більшості випадків спостерігається лише риніт.

Захворювання має ступеня: гостру, підгостру та хронічну. Перша проявляється найчастіше. При цьому у кота в перші 1-2 дні сильно піднімається температура, потім тварина долає риніт та коньюктивіт. Прозорі виділення зі слизових оболонок змінюються гнійними і навіть можуть містити домішки крові. Якщо вірус зачіпає систему травлення, починається діарея та блювання. Повіки склеюються через рясний сірий гній.

Вірусний ринотрахеїт по симптоматиці схожий з багатьма захворюваннями, наприклад, хламідіозом, калівівірозом, реовірусом. Для підтвердження діагнозу беруться мазки з усіх слизових оболонок. На їх основі проводяться ПЛР-дослідження та імунофлюоресцентний аналіз.

Огляд кота фахівцем дає можливість виявити запалення бронхів, легенів та трахеї.

Лікування в домашніх умовах

Препаратів, які знищили б вірус, не існує. Інактивація патогену сприяє підвищенню температури, тому кішка має бути в теплі. Напувати тварину рекомендується теж теплою водою.

Дуже важливо ізолювати хворого вихованця від інших представників котячих, а також регулярно міняти підстилку, мити підлогу з хлоркою у приміщенні, де знаходиться мученик.

Буває, що кішка відмовляється не лише їсти, а й пити. У такому випадку робити це доведеться насильно, інакше голодування призведе до накопичення жиру в печінці (ліпідоз). Бажано придбати Гамавіт та повноцінні, висококалорійні корми. Якщо тварині дають натуральні корми, то віддавати перевагу треба молоку, відвареній рибі, м`ясу, кашам.

Запобігти зневодненню допоможе 5% розчин глюкози та 0,9% розчин натрію хлориду. В аптеці можна купити розчин Рінгера або Рінгера-Локка. Добова доза варіюється від 70 до 140 мл.

Імуномодулятори та противірусні препарати

Лікувати ринотрахеїт у кішок потрібно комплексно, тому без стимулювання антивірусного імунітету не обійтися. Такі ліки є у вигляді ін`єкцій і для прийому внутрішньо. Перші, звичайно, ефективніші, але не всі зможуть робити уколи в домашніх умовах. Найчастіше призначені імуностимулятори:

• Фоспреніл - в/м по 0,5 мл/кг, один раз на день, всього 10 процедур.
• Імунофан - в/м або підшкірно по 1 мл раз на 2 дні, всього 4-5 уколів.
• Ронколейкін - внутрішньовенно або через рот по 1 мл дорослим, по 0,5 мл кошеням. Курс – три дні.
• Сальмозан - підшкірно, через рот або в/м.
• Феліферон - 5-7 внутрішньом`язових ін`єкцій.
• Циклоферон – дозування 0,2 мл/кг.
• Камедон - курс лікування - тиждень, щодня одна внутрішньом`язова ін`єкція по 0,15 мл/кг для котів до року, 0,11 мл/кг - для особин старше року.
• Міксидин - в/м по 0,5 мл двічі на день, всього 3-5 введень.
• Анандін - в/м по 20 мг/кг щодня протягом 3-5 днів.
• Форвет - внутрішньовенно або підшкірно по 1 мл/5кг раз на добу, тривалість терапії - 7 днів.
• Вітафел - вводиться одноразово в дозі 1 мл.
• Гематофорте підходить для домашнього лікування, коли немає можливості робити уколи. Дозування - 0,5 мл/кг вранці та ввечері протягом 10 днів.

Не обходиться у комплексному лікуванні та без противірусних препаратів. Системну дію мають: Ацикловір, Фамцикловір, Лізін і Гамапрен.

Антибактеріальна та симптоматична терапія

Антибіотики на вірус герпесу не впливають, проте вони потрібні при приєднанні вторинних інфекцій. Для прийому внутрішньо призначаються Цефазолін, Флемоксин, Азитроміцин, Синулокс, Амоксицилін, Тілозін.

Прийом таких ліків може спровокувати появу алергії. У такому разі вихованцю пропонують антигістаміни: Цитрін, Кларітін або Лоратадин. Таблетку потрібно потовкти ложкою і поділити на 7 частин, потім змішати з водою, щоб тварина не подавилася, і залити в рот, використовуючи шприц.

Щодня хворому коту слід очищати очі та ніс. Для цього застосовуються антисептики у вигляді мазей та крапель. Терапія очей проводиться:

• Тобрекс;
• Анадіном;
• Тетрацикліновою маззю та маззю/кремом Ацикловір;
• імуноглобуліном Вітафел;
• краплями Левоміцетин, Ідурван та Керецид.

Рот і ніс обробляються Солкосерилом, Хлоргексидином, Актовегіном, Йодинолом.

Температуру понад 39 градусів збивають Локсикомом та Кетофеном. Парацетамол заборонено, тому що для тварин він дуже токсичний.

Щоб при зараженні ринотрахеїтом кіт легше переносив захворювання, рекомендується прищеплювати тварин. Вакцинацію можна проводити вже у 2 місяці, потім раз на рік. Для цього використовуються вакцини комплексної дії: Квадрикат, Феловакс, Нобівак, Трикет та інші.

Вірусний ринотрахеїт - це заразне захворювання з тяжким перебігом. Тому з метою профілактики слід стежити за правильним вмістом хвостатих улюбленців, забезпечити їм повноцінне харчування, вносити до раціону вітамінні комплекси для посилення імунітету, регулярно проводити дегельмінтизацію.