Здорові кішки сповнені активності та виглядають життєрадісними. Будь-яке захворювання, навіть незначне, завжди відбивається на поведінці тварини. Уважний господар обов`язково помітить тривожні симптоми та звернутися за медичною допомогою до ветеринарної клініки.
Як зрозуміти, що кішка захворіла
Захворіти кішка може у будь-якому віці. А також розвиток патологій не залежить від породи тварини. При погіршенні самопочуття у кішки можуть спостерігатися такі загальні ознаки:
млявість тварини;
поганий апетит;
занепокоєння;
порушення сну.
Якщо кішка відмовляється від улюблених ласощів, то це має насторожити господаря
Які бувають захворювання у котів
Захворювання у кішок можна розділити на такі види:
паразитарні. Найчастіше кішок вражають такі паразити:
блохи - безкрилі комахи, розміром 2-2,5 мм. Потрапляючи на шкірний покрив, блоха кусає кішку і починає харчуватися кров`ю тварини. При виявленні бліх лікування можна проводити самостійно, однак і звернення до ветеринару буде не зайвим. Фахівець підбере ефективні та безпечні для тварини лікарські засоби: спеціальні шампуні та спреї, краплі на холку-
Блоха має безліч лапок, завдяки яким надійно закріплюється на шкірі кішки
вушні кліщі - паразити, що мають розмір 0,3-0,5 мм. Інфікування здорової кішки відбувається при її контакті із зараженою твариною. Вушний кліщ дуже небезпечний і може спричинити погіршення слуху або ураження мозкових оболонок, тому лікування має здійснюватися лише під наглядом фахівця. Терапія проводиться за допомогою антисептичних засобів та протикліщових препаратів;
нематоди (глисті) - хробаки, що вражають шлунково-кишковий тракт кішки. Нематоди бувають різних видів та розмірів. У ветеринарній клініці при підозрі на глисти буде досліджено кал і кров кішки. При підтвердженні діагнозу тварині призначать протиглистові препарати зовнішнього та внутрішнього застосування;
інфекційні патології:
сказ - вірус, переносниками якого є дикі тварини, а також бродячі коти та собаки. Найчастіше зараження домашнього вихованця відбувається після укусу інфікованим тваринам. На жаль, це захворювання невиліковне. Сказ завжди призводить до загибелі кішки-
Безздобні коти та собаки часто є переносниками вірусу сказу
респіраторні захворювання - ураження різними вірусами верхніх дихальних шляхів кішки. Одним із найпоширеніших респіраторних недуг є кальцивіроз - зараження кішки вірусом Feline calicivirus. Інфікування домашніх вихованців переважно відбувається після їх контактування з іншими хворими тваринами. Активна фаза захворювання триває 1-3 тижні, після чого при правильному лікуванні тварина одужує. Терапія здійснюється за допомогою противірусних препаратів та імуномодуляторів;
панлейкопенія - котяча чума. Джерело зараження - інфіковані тварини. Збудником є вірус, який уражає шлунково-кишковий тракт кішки. Лікування здійснюється під наглядом ветеринара і може включати очисні клізми, дієтичне харчування, прийом препаратів для підвищення імунітету;
шкірні:
стрижучий лишай - грибкове захворювання. Патогенні мікроорганізми, потрапивши на шкіру домашнього вихованця, починають активно харчуватися клітинами епітелію. Розмноження грибів-паразитів відбувається спорами. Заразитися стригаючим лишаєм здорова кішка може не тільки від хворої тварини, а й від навколишніх предметів. Наприклад, якщо господар кота був на вулиці і посидів на лаві, де раніше лежала інфікована тварина, то хвороботворні мікроби можуть потрапити на одяг людини. Точний діагноз може поставити лише ветеринар. Лікування проводиться за допомогою вакцинації, застосування спеціальних шампунів та мазей;
дерматити, які бувають інфекційного, алергічного та травматичного походження. У ветеринарній клініці лікар на підставі результатів комплексного обстеження зможе встановити причину захворювання. Лікування може включати застосування антигістамінних засобів, гормональних препаратів, спеціальних мазей-
Причиною дерматиту у кішки може стати алергічна реакція на шампунь, що використовується
незаразні захворювання внутрішніх органів та систем:
нирок – сечокам`яна хвороба, хронічна ниркова недостатність (поступове зниження видільної функції нирок), пієлонефрит (ураження нирок вірусами та бактеріями). Захворювання нирок вимагає обов`язкового відвідування ветеринара. Лікуються патології за допомогою дієти, антибактеріальних препаратів, спеціальних харчових добавок;
підшлункової залози. Поширені захворювання у кішок - діабет І та ІІ типу. Недуги характеризуються підвищенням рівня цукру на крові. Діабет I типу - аутоімунне захворювання, при якому підшлункова залоза (ПЗ) повністю перестає виробляти інсулін. Діабет II типу - набута патологія. Найчастіше зустрічається у кішок з надмірною вагою, що спричиняє зниження чутливості клітин до інсуліну. При діабеті будь-якого типу лікування має призначити фахівець. Терапія може проводитися за допомогою регулярних ін`єкцій інсуліну, прийому цукрознижувальних препаратів, дієти;
серця - міокардит (запалення серцевого м`яза), міокардоз (дистрофічні зміни в серцевому м`язі). Діагноз ставиться на підставі результатів медичних тестів: аналізу крові, вимірювання артеріального тиску, кардіограми. Лікування призначається ветеринаром і може включати застосування сульфаніламідів (противомікробних засобів), серцевих глікозидів (препаратів, що покращують кровообіг і нормалізують серцевих пульс), вітамінних комплексів, дієтичного харчування-
При підозрі на патології серця кішка обстежується за допомогою електрокардіограми
шлунково-кишкового тракту: коліт (запалення товстого відділу кишечника), гастрит (запалення слизової оболонки шлунка). Діагностика проводиться у ветеринарній клініці за допомогою копрограми (дослідження калу), колоноскопії (введення зонда у товстий кишечник), біохімії крові. Лікування може полягати у застосуванні антибіотиків, спазмолітиків, протиблювотних препаратів, пробіотиків. В обов`язковому порядку призначається лікувальна дієта;
хвороби очей:
кон`юнктивіт - запалення внутрішньої слизової оболонки ока. Зазвичай для встановлення діагнозу ветеринару досить візуально оглянути кішку. Терапія зводиться до промивання очей антисептичними розчинами, застосування протимікробних крапель та спеціальних мазей-
Лікування кон`юнктивіту здійснюється за допомогою закапування в очі протимікробних крапель
випадання третього століття. Третя повіка - плівка, розташована в кутку ока кішки. Її функція - захищати око тварини від травм та попадання бруду. Побачити третю повіку у здорової кішки можна тільки під час моргання. У патологічному стані третю повіку видно постійно. Захворювання дуже небезпечне і може призвести до втрати зору, тому лікування має підбиратися лише фахівцем. Вид терапії залежить від причини захворювання: при попаданні в око стороннього тіла виконується видалення стороннього предмета; якщо захворювання викликане бактеріями, то проводиться антибактеріальна терапія;
блефарит - запальний процес, що зачіпає повіки. При симптоматиці, властивій захворюванню, необхідно обов`язково звернутися до ветеринара. Лікування може включати застосування антибактеріальних або протигрибкових мазей, обробку повік фізрозчином. У тяжких ситуаціях вдаються до хірургічного лікування;
хвороби вуха:
отит - інфекційний процес, що протікає у внутрішньому, середньому або зовнішньому вусі. Причинами патології часто стають переохолодження - грибкові, паразитарні та бактеріальні інфекції. Лікування отиту має контролюватись лікарем, адже захворювання при неправильній терапії може призвести до втрати слуху. Терапія може включати застосування антибіотиків, протимікробних крапель, імуностимуляторів-
Тривале перебування кішки на морозі може призвести до отиту
абсцес - утворення на внутрішній або зовнішній поверхні вуха порожнини, заповненої гноєм. Розвитку абсцесу передує пошкодження шкірного покриву або слизової оболонки вуха. Якщо в рану потрапляють бактерії, може утворитися гнійний процес. Абсцес лікується у ветеринарній клініці хірургічним способом. Якщо вчасно не розпочати терапію, то у кішки може розвинутись сепсис – зараження крові;
гінекологічні захворювання:
скручування матки, яке спостерігається у вагітних кішок. Захворювання характеризується аномальним поворотом матки з плодом навколо поздовжньої осі. Причини патології: надмірна активність тварини, падіння, удари. Лікування проводиться у ветеринарній клініці оперативним способом-
Скручування матки - часта патологія у вагітних кішок
грижа матки. Грижа може сформуватися в результаті авітамінозу, вроджених аномалій пахового каналу, старості тварини. Патологія усувається за допомогою хірургічної операції;
вагініт - запалення піхви, яке розвивається внаслідок бактеріальної або вірусної інфекції. Лікування здійснюється за допомогою прийому антибактеріальних засобів, промивання піхви антисептичними розчинами;
хвороби опорно-рухового апарату, що ведуть до зниження активності домашнього вихованця:
артрит – запальний процес у суглобах. Провокуючі фактори: ожиріння, неправильний обмін речовин, травми. Діагностується захворювання за допомогою рентгенографії суглобів. Для лікування використовують протизапальні засоби, вітамінно-мінеральні комплекси;
артроз — дистрофічні зміни в суглобах, що призводять до зниження еластичності хрящової та кісткової тканини. Причинами захворювання стають нестача фосфору та кальцію в організмі, зайва вага, надлишкові фізичні навантаження. Терапія полягає у застосуванні гормональних протизапальних препаратів - лікарських засобів, що покращують кальцієво-фосфорний обмін.
Будь-яке захворювання у кішки має лікуватися на початку розвитку. У занедбаному стані багато хвороб можуть приймати хронічну форму.
Відео: шкірні захворювання у котів
Клінічні ознаки різних хвороб
Залежно від клінічних ознак господар може припустити, якою недугою захворіла кішка.
Таблиця: поширені котячі захворювання та характерні для них симптоми
Назва захворювання
Симптоми
Поразка кішки вушним кліщем
утворення гнійників за вухами;
кішка лапами роздирає область за вухами;
занепокоєння та збудливість тварини;
кішка часто трусить головою;
тварина періодично повертає голову на 90 чи 120 градусів;
Блохи у кішки
часткове облисіння кішки;
тварина постійно свербить і вгризається в шкірний покрив зубами;
освіта на шкірі червоної скоринки;
при огляді шкірних покриву вихованця під лупою видно чорні тільця паразитів розміром 2-3 мм;
шерсть тварини покрита білими крупинками - яйцями бліх овальної форми;
Нематоди
недостатній чи надмірний апетит у кішки;
різке зменшення чи збільшення ваги тварини;
наявність хробаків у фекаліях;
здуття живота;
тьмяна шерсть;
млявість тварини;
свербіння в анальному отворі, який змушує кішку тертися попою об підлогу;
частий кашель;
порушення випорожнення різного характеру;
Захворювання нирок
часте або рідкісне сечовипускання. А також при термінальній стадії ХНН сечовипускання взагалі може бути відсутнім;
симптоми інтоксикації: діарея, нудота, блювання;
зниження маси тіла;
сухість шкірного покриву;
відсутність апетиту;
Діабет І типу
постійна спрага;
часте сечовипускання;
різке зниження ваги;
сухість шкіри;
запах ацетону із ротової порожнини;
Діабет II типу
ожиріння кішки;
малорухливість;
постійна спрага;
підвищений добовий діурез (кількість сечі, що виділяється нирками за 24 години);
запах ацетону з пащі;
Захворювання серця
тяжке дихання, яке найбільше виражено після фізичної активності;
«булькання» у грудях;
холодні вуха та лапи;
блідість слизових оболонок;
млявість тварини;
відсутність апетиту;
Коліт
прискорена дефекація;
рідкий стілець;
у фекаліях може спостерігатись кров, слиз, гній;
блювання;
зниження маси тіла;
Гастрит
знижений апетит;
чергування запору та діареї;
у фекаліях виявляється шматки неперетравленої їжі;
неприємний запах із ротової порожнини;
білий наліт мовою;
малорухливість тварини;
тьмяність вовни;
Кон`юнктивіт
почервоніння слизових оболонок очей;
інтенсивна сльозотеча;
гнійні виділення із очей;
свербіж повік, який змушує кішку постійно «вмивати» очі;
«склеювання» повік після сну;
Блефарит
На початковому етапі захворювання повіки покриваються гнійними скоринками. У міру розвитку патології гнійні кірки змінюються на виразкову поверхню. Інші симптоми:
відсутність вій;
виворіт століття;
свербіж повік;
Випадання третього століття
підвищена сльозотеча;
набряклість повік;
мимовільне часте моргання;
почервоніння повік та слизової оболонки очей;
гнійні виділення із очей;
непереносимість яскравого світла. Будь-яке освітлення дратує слизову око кішки, і тварина воліє ховатися в темні куточки кімнати;
свербіж повік;
Отіт
кішка постійно нахиляється голову у бік ураженого вуха;
тварина смикає хворе вухо лапкою;
з вуха спостерігаються виділення слизового або гнійного характеру;
малорухливість кішки;
висока загальна та місцева температура;
зниження апетиту;
Абсцес вуха
запалення та розвиток набряклості у місці поразки;
біль при натисканні на патологічну ділянку;
освіту на ураженій поверхні жовто-зеленого нальоту;
підвищення місцевої та загальної температури;
гнильний запах від порожнини, заповненої гноєм;
малорухливість тварини;
Сказ
напади агресії у тварини. Світло та гучні звуки посилюють злісний стан кішки;
неможливість ковтати воду через параліч м`язів горла;
рясна слинотеча;
поява піни з пащі;
судоми кінцівок;
Кальцівіроз
висока температура тіла;
слизові виділення з носа та очей;
блювання;
утворення виразок мовою, губами та носом;
відмова від їжі;
важке дихання;
кашель;
кульгавість;
слинотеча;
Панлейкопенія
висока температура тіла;
блювання;
постійна спрага, проте при цьому кішка п`є мало;
темна та каламутна сеча з неприємним запахом;
сухість шкіри та слизових оболонок;
слизові виділення з очей та носа;
біль у животі, що змушує тварину скручуватися калачиком;
Стригучий лишай
поява залисин на голові, вухах, носі, лапах та інших частинах тіла;
освіту на лисих ділянках сірого нальоту;
свербіння шкірних покривів;
занепокоєння тварини;
деформація пазурів;
Дерматити
поява висипки на шкірі. Висипка може складатися з пухирів або виразок;
почервоніння шкірного покриву;
підвищення місцевої температури;
свербіж шкіри;
садна і гребінець на пошкоджених ділянках;
занепокоєння тварини;
Скручування матки
відсутність апетиту;
пригнічений стан тварини;
спрага;
кішка часто горбиться;
хибні сутички;
Грижа матки
в області нижче пахової складки утворюється випинання, яке при натисканні вправляється в черевну порожнину;
зменшення добового діурезу;
болі в животі;
малорухливість кішки;
Вагініт
жовті, зелені або білі виділення з піхви;
часте вилизування кішкою геніталій;
прискорене сечовипускання;
Захворювання опорно-рухового апарату
малорухливість кішки;
обмеженість рухів;
агресивність;
хитка хода.
Фотогалерея: симптоматика котячих патологій
Блохи мають невеликий розмір та коричневий колір
При кон`юнктивіті у кішки можуть спостерігатися гнійні ведіння з очей
Блефарит характеризується почервонінням повік у кішки
Захворювання, що передаються від котів людині
Існують котячі захворювання, які можуть передатися від тварини господареві:
глисти;
кон`юнктивіт;
блефарит;
сказ. Вірус може передатися людині, якщо заражена кішка його подряпала або вкусила. Симптоматика захворювання у людей така сама, як і у котів. Заражену людину врятувати неможливо, хвороба закінчується летальним результатом.
Для запобігання зараженню при контакті з хворою кішкою необхідно дотримуватися правил безпеки:
мити руки з милом після того, як ви погладили тварину;
здійснювати маніпуляції з лікування кішки (вичісування, промивання та закапування очей) у медичних рукавичках.
Щоб не заразитися від кішки кон`юнктивітом або блефаритом, необхідно закопувати очі тварині, використовуючи медичні рукавички
Чим найчастіше хворіють кошенята
Кошенята також можуть бути схильні до різних захворювань. Однак найчастіше у малюків спостерігаються такі патології:
інфекції верхніх дихальних шляхів;
глисти;
ураження шкірних покривів бліхами;
коліт.
Щоб допомогти кошеняті, слід не зволікати і звернутися за медичною допомогою до ветеринара.
Імунна система кошенят перебуває у стадії формування, тому захисні сили організму ослаблені. Це стає причиною частих респіраторних захворювань.
Яким патологіям схильні літні кішки
Літні кішки мають підвищений ризик розвитку наступних захворювань:
хвороб опорно-рухового апарату. Обмін речовин з віком у кішок порушується, що може призвести до зниження вмісту кальцію та фосфору в крові. Нестача цих корисних речовин веде до руйнування кісткової та хрящової тканини;
патологій серця. У літніх кішок часто діагностується високий тиск, що може викликати збій у роботі серцево-судинної системи;
цукрового діабету ІІ типу. Багато літніх кішок мало рухаються і тому схильні до зайвої ваги;
хронічної ниркової недостатності. З віком у кішок може погіршуватися кровообіг, що часто провокує зниження виділень нирок.
Старість – додатковий фактор розвитку захворювань у кішок
Профілактика
Щоб знизити ризик розвитку захворювань у улюблених вихованців, дотримуйтесь наступних рекомендацій:
регулярно відвідувайте ветеринара для профілактичних медичних оглядів;
стежте, щоб харчування кішки було збалансованим;
не допускайте ожиріння у тварини;
для профілактики глистів не використовуйте в харчуванні кішки сире м`ясо та рибу. При годівлі тварини сухим кормом звертайте увагу термін придатності харчового продукту;
не відмовляйтеся від обов`язкових щеплень для котів. Наприклад, від сказу можна вберегтися лише за допомогою вакцинації.
Вакцинація допоможе вберегти домашнього вихованця від небезпечних захворювань
Результат будь-якого захворювання кішки насамперед залежить від грамотних дій господаря: при появі у тварини будь-яких патологічних ознак слід звернутися за консультацією до фахівця.