Коронавірусна інфекція у кішок: причини, симптоми та лікування

За тяжкістю перебігу захворювання можна поділити на кілька стадій:

1. Безсимптомна - відноситься до хронічних стадій патології, яка не проявляється будь-якими симптомами. При цьому тварина є носієм вірусу і може заразити кішок, що оточують.
2. Легка - найчастіше має всі симптоми ентериту, швидко лікується.
3. Тяжка - зустрічається найрідше, але протікає у формі інфекційного перитоніту і найчастіше призводить до смерті тварини.

У більшості випадків коронірус вражає кошенят або дорослих особин до 2 років. Якщо у вихованця досить сильний імунітет, то хвороба може і не вразити його. Але чим слабший імунітет тварини, тим у більш важку форму мутує вірус. Стійка імунна система блокує дію вірусу та вчиться виробляти певні антитіла, які активно з ним борються. Кішка залишиться носієм вірусу, але при цьому сама вона хворіти не буде.

Шляхи передачі вірусу

Найчастіше вірус потрапляє в організм тварини через слину. Заразитися способом від матері до дитинча або повітряно-краплинним шляхом вихованець не може. А ось після того, як поп`є воду після хворої тварини або оближе шерсть, на яку потрапила заражена слина, цілком може захворіти.

У зовнішньому середовищі вірус не здатний прожити понад дві доби. В організмі носія він існуватиме у сплячому вигляді постійно.

При попаданні в організм вірус вражає травну систему тварини та мигдалини. Кішка може не хворіти тривалий час, але при цьому активно виділяти патогенну мікрофлору у навколишнє середовище.

Для людини коронавірусна інфекція не є небезпечною. Вона не передається собакам або іншим домашнім тваринам. Тому господареві не варто боятися та уникати контакту з хворим котом. Під час лікування ніжність та турбота людини стануть додатковим стимулом для швидкого одужання.

Причини розвитку хвороби

Основним джерелом вірусу є кішки та коти, які вже перенесли захворювання та одужали. При цьому вони залишилися носіями патогенних мікроорганізмів та продовжують заражати інших тварин. Але також причинами розвитку патології можуть стати:

• харчування з однієї миски з носієм вірусу;
• контактування із сечею або фекаліями зараженого кота;
• зіткнення з виділеннями з носа або рота хворої тварини.

Найбільш рідкісними вважаються випадки зараження повітряно-краплинним шляхом. При попаданні у зовнішнє середовище протягом деякого часу вірус залишається заразним. Але при виділенні в сухе середовище вже за годину патогенна мікрофлора гине. Негативно на життєздатність вірусу діють ультрафіолетові промені, дезінфікуючі засоби та сухе повітря.

Щоб запобігти зараженню, слід щодня чистити кішок і мити його зі спеціальними засобами. Робити це необхідно навіть у тому випадку, коли в будинку є лише один кіт. Перехворівши на коронірусну інфекцію, тварина може заразитися повторно. Імунітету до патології не виробляється.

Симптоматика інфекції

Перші симптоми розвитку патології не є надто явними. Їх можна легко переплутати з іншими інфекційними захворюваннями, харчовим отруєнням чи алергічною реакцією. Однак через три дні за відсутності лікування патологія починає проявляти себе повним спектром ознак:

• відсутність апетиту у тварини;
• втома та відсутність звичної активності;
• розвиток діареї;
• часті блювання;
• сльозотеча та нежить.

Але ще за кілька днів до цих симптомів приєднуються такі:

• різке підвищення та зниження температури тіла;
• нестабільна дефекація;
• непереносимість світла;
• гарячкові явища;
• порушення координації рухів;
• розвиток грибкового ураження тіла;
• запалення десен;
• атонія м`язів;
• руйнування клітин шкіри під дією грибкової інфекції.

Найбільш дієвою схемою лікування або щеплення від коронавірусу в даний час ще не придумано. Тому організм вихованця боротиметься із патологією самостійно. Завданням людини стане своєчасне звернення до ветеринару, який допоможе підібрати препарати для блокування симптоматики хвороби та усунення загострень.

Діагностування захворювання

При розвитку перших симптомів патології, таких як пронос та блювання, слід негайно звернутися до ветеринара. Він направить на здачу необхідних аналізів та визначення наявності вірусу в крові тварини.

Насамперед на дослідження слід принести кал кішки. На підставі результатів аналізу лікар підбере комплекс лікувальних заходів для якнайшвидшого одужання тварини. Але багато в чому способи терапії залежатимуть від штаму вірусу.

Визначити наявність патології дуже складно. Найбільш дієвими вважаються імуноферментний та імунохромотографічний аналізи крові. При ураженні органів черевної порожнини кішці призначається біопсія та гістологія. Але ці методи відносяться до досить дорогих і практикуються не в кожній лабораторії.

Терапевтичні методи

Єдиної схеми терапії для кожного конкретного випадку немає. Тому лікар підбирає індивідуальний курс у кожному конкретному випадку. Але найчастіше терапія складається з:

• засобів, що підтримують імунітет тварини, та противірусних препаратів;
• симптоматичного лікування.

Найбільш дієвими противірусними препаратами прийнято вважати Поліферрін-А та Ронколейкін. Але часто ветеринари радять давати вихованцю та антибактеріальні засоби, такі як:

• Пеніцилін;
• Тілозін;
• Амоксиклав;
• Амоксицилін;
• Лівоміцетин.

При накопиченні рідини в грудній клітці кішки лікар призначає пункцію. Деякі власники тварин думають, що якщо не давати коту воду під час хвороби, її скупчення в легенях можна буде уникнути. Але насправді це призведе до зневоднення організму та загибелі вихованця. Зайву воду можна вивести за допомогою сечогінних препаратів:

• Уротропін;
• Котервін;
• Фуросемід.

При розвитку проносу та блювання у кота тварині слід давати сорбенти та протиблювотні засоби. До таких препаратів відносяться Метоклопрамід та Прохлорпромазин. Ліки слід вводити підшкірно - пігулку кіт може виплюнути. Для підтримки водно-сольового балансу слід давати коту сольовий розчин, що відновлюють кров, засоби та інші препарати, призначені ветеринаром

Більшість подібних препаратів вводяться краплинно:

• розчин глюкози;
• фізрозчин;
• розчин Рінгера-Локка.

Найчастіше внутрішньовенні вливання ліків потрібні щодня. Тому при виконанні процедури перший раз вихованцю буде вшитий катетер, який дозволить вільно знайти вену при наступній ін`єкції. Між процедурами слід ховати катетер під бинтом, щоб кота не мала можливості висмикнути його.

Ветеринари рекомендують під час лікування підтримувати імунну систему вихованця запровадженням вітамінних препаратів. Для цього використовуються препарати групи В та аскорбінова кислота. Але не менш дієвими стануть імунокоригуючі препарати, такі як Імуноглобулін, Феліферон та інші.

Всі ці препарати рекомендується вводити як ін`єкцій. Це допоможе засобам подіяти швидше. Адже уражена слизова оболонка кишечника не здатна всмоктувати ліки.

Живлення тварини

Після того, як блювоту вдалося зупинити, слід відновити повноцінне харчування кота. Тварина має відновити сили, щоб бути здатною боротися з вірусом. Раціон кішки має бути насичений поживними речовинами, але при цьому в нього не можна вводити жирні продукти.

Ідеальним варіантом стане харчування кота промисловим кормом преміум-категорії. У цих продуктах є всі необхідні вітаміни та мікроелементи, але при цьому вони низькокалорійні і не нашкодять шлунку вихованця. Але частина господарів воліє, щоб тварина харчувалася лише натуральними продуктами. Тоді в його раціоні мають бути каші, куряче м`ясо та кисломолочні продукти.

Необхідно уникати введення в раціон кішки сирої риби та овочів. Шлунок, травмований інфекцією, ще не готовий до засвоєння важкої їжі. Кістки можуть завдати подряпин стінкам кишечника, що призведе до розвитку вторинного інфікування. А також слід уникати продуктів, багатих на клітковину, - вона здатна травмувати стінки шлунка після перенесеного перитоніту або ентериту.

Використання антибіотиків при терапії коронавірусної інфекції у кішок, симптоми та лікування якої описані вище, призводить до знищення корисної мікрофлори в шлунку та кишечнику вихованця. Тому для того, щоб поживні речовини почали засвоюватися з їжі, слід заселити кишечник корисною мікрофлорою. Пробіотичні препарати необхідно давати коту щодня і в тій кількості, в якій вони призначені ветеринаром. Найчастіше рекомендуються такі препарати, як Біфітрилак, Ентерол, Зоонорм.

Профілактичні заходи

Нещодавно компанія Pfizer розробила вакцину, яка допомагає захистити організм кішки від коронірусу Primucell. Але гарантувати повний захист від зараження не може жодний ветеринар. Це зумовлено низкою причин, серед яких ймовірність раннього зараження тварини. Щеплення, яке поставлено після зараження, може призвести до розвитку ентериту.

Однак якщо забезпечити своєму вихованцю певні правила проживання, його можна застрахувати від зараження. Для цього необхідно:

• створити комфортні умови для життя;
• збалансоване харчування, яке допоможе забезпечити коту необхідні мікроелементи та поживні речовини у достатній кількості;
• дотримання правил гігієни;
• проводити дезінфекцію житла;
• звертатися до ветеринара та лікувати тварину своєчасно;
• обробляти кішку від бліх та кліщів;
• виключити часті стреси у тварини.

Якщо не виявити коронавірус своєчасно, то кіт загине. Тому кожному власнику слід уважно спостерігати за здоров`ям вихованця, щоб звернутися до ветеринара за адекватним лікуванням. У цьому випадку є можливість врятувати тварину.