Ознаки епілепсії у кішок та препарати для лікування хвороби

Симптоми епілепсії у котів

Основною ознакою виникнення цього захворювання є епілептичні напади, які бувають фокальними та генералізованими. У першому випадку вони є судомними рухами певної частини тіла тварини (кінцевості, м`язи морди). Напад при цьому проходить без втрати свідомості.

Генералізовані напади, своєю чергою, діляться на наступні 4 фази:

1. Продромальна. Протягом 2-3 діб вихованців відчуває тривожність.
2. Аура. Кішка неадекватно реагує на світло та звуки, у неї спостерігається порушення координації та скорочення м`язів. Ця фаза триває близько півгодини.
3. Іктальна. На цій фазі у вихованця починається сам напад, під час якого він падає на підлогу, починає вигинатися і швидко пересувати лапами. Шерсть у тварини при цьому встає дибки, а дихання частішає. Оскільки хворий вихованець не володіє собою, у нього може статися мимовільне сечовипускання або виділення фекалій.
4. Постиктальна. Вихованець поступово приходить до тями або ж втрачає свідомість.

Період відновлення після нападу може тривати близько 4 діб. Протягом цього часу вихованець виглядає слабким та виснаженим.

Надання першої допомоги

Під час епілептичного нападу у кішки господарю необхідно своєчасно надати вихованцю грамотну першу допомогу. При її здійсненні в домашніх умовах рекомендується керуватися наступною інструкцією:

1. Не переміщати і не чіпати вихованця. Винятком є ​​лише ситуація, коли кіт під час нападу опинився на височині — у цьому випадку, щоб уникнути падіння з висоти, його слід обережно перемістити на підлогу за допомогою рушника.
2. Прибрати всі предмети, про які може вдаритися вихованець і покласти подушки на кути меблів, до ніжок столів та дверних отворів.
3. Вимкнути всі електроприлади та світло в приміщенні, де знаходиться хворий кіт. Бажано також закрити штори.
4. Підняти голову вихованця за допомогою рушника та обережно повернути її набік, щоб уберегти від травмування.
5. Зафіксувати час початку та закінчення нападу.
6. Зателефонувати ветеринарному лікарю або відвезти кішку до клініки. Якщо ж напад триває більше 5 хвилин, слід викликати фахівця додому.

Забороняється засовувати руку в пащу тварини, намагатися розтиснути її або витягнути мову назовні, оскільки такі дії призведуть до травмування вихованця.

Діагностика захворювання

Під час обстеження ветеринарний лікар насамперед опитує господаря вихованця з метою з`ясування частоти нападів, часу їх виникнення та тривалості, а також проводить візуальний огляд кота. Потім спеціаліст призначає низку таких досліджень:

• біохімічний аналіз крові;
• УЗД органів черевної порожнини, головного мозку та серця;
• рентген грудної клітки;
• аналіз крові на цукор;
• електроенцефалограму;
• загальний аналіз сечі та крові.

Як додаткові процедури для більш поглибленого дослідження внутрішніх органів вихованця використовується комп`ютерна та магнітно-резонансна томографія. Обстеження спрямоване на виявлення причини виникнення цього захворювання у вихованця і якщо воно не дає результатів, то коту ставиться діагноз вродженої епілепсії.

Методи лікування

Це неврологічне захворювання лікується амбулаторно. Щеплення від епілепсії у котів не існує. Медикаментозне лікування не потрібне лише в тому випадку, якщо напади виникають не частіше ніж 2 рази на рік, а у вихованця в ході обстеження не виявлено жодних хронічних хвороб. Але господареві потрібно постійно спостерігати за станом кота в домашніх умовах і робити нотатки, фіксуючи дату та тривалість нападів. Якщо напади повторюватимуться щомісяця і триватимуть більше 5 хвилин, то вихованцю знадобиться консультація ветеринарного лікаря.

Стандартна схема лікування має на увазі використання медикаментозних засобів. Ліки та тривалість їх застосування визначає ветеринар. На лікуванні епілепсії у кішок спеціалізуються неврологи. У Москві необхідну консультацію можна отримати у клініці «Біо-Вет» на Дубровці, а в Ростові-на-Дону – у «Центрі». Схожі ветлікарні розташовані в більшості міст Росії.

Медикаментозна терапія

Самостійно використовувати будь-які препарати та коригувати їх дозування без попередньої консультації з лікарем не слід, оскільки при неправильному застосуванні вони можуть погіршити стан вихованця через досить високу токсичність. Протиепілептичні засоби, які найчастіше застосовують для лікування епілепсії у людей (Ліріко, Клобазам) давати кішкам заборонено.

Найчастіше ветеринарні лікарі призначають котам-епілептикам наступні лікарські засоби:

1. Фенобарбітал. Ліки випускається у формі таблеток та сиропу. Воно знижує збудження нервової системи вихованця та підвищує стресостійкість.
2. Діазепам. Цей препарат випускається у формі свічок. Він має виражений протитривожний ефект. Ліки допомагають полегшити період відновлення після епілептичного нападу.
3. Imepitoin (Pexion). Цей новий ветеринарний препарат призначений для лікування вродженої епілепсії. Але призначається він досить рідко через недостатні клінічні дослідження, незважаючи на те, що досить добре переноситься кішками.

Щомісяця кішку слід возити до ветеринарної клініки для здачі крові на аналізи, оскільки при тривалому прийомі лікарських засобів у неї може розвинутися анемія.

Спеціальна дієта

Котам-епілепсикам призначається і спеціалізована дієта. Вона допоможе нормалізувати стан чотирилапого улюбленця.

Якщо до хвороби вихованець харчувався натуральною їжею, то його раціон необхідно скоригувати таким чином, щоб у ньому було якнайменше продуктів з високим вмістом вуглеводів. Годувати хвору тварину рекомендується білковою їжею. У продажу є спеціальний котячий корм для епілептиків, який підходить для вихованців, які харчуються виключно промисловою продукцією.

Прогноз хвороби

У більшості випадків епілепсія у кішок успішно лікується, якщо грамотно підібрані лікарські засоби та їх дозування. Повністю припинити епілептичні напади вдається, якщо епілепсія у кота розвинулася на тлі захворювання, що піддається лікуванню. Якщо хвороба виникла на тлі онкологічних хвороб та інших патологій, що становлять загрозу життю вихованця, то прогноз буде несприятливий.

У вродженої епілепсії прогноз також є позитивним. У цьому випадку фахівці вважають лікування успішним, якщо кількість нападів вдається скоротити на 50% і більше.