Причини та лікування підодерматиту у собак

Опис та причини

Найчастіше захворювання шкіри проявляється у холодних умовах із підвищеною вологістю. Це кінець осені, зима і початок весни, для яких характерний сніг і сльота, собаки, що безпосередньо впливають на лапи. Під впливом вогкості виникає підодерматит, що охоплює області подушечок та місця між пальцями.

Головна небезпека недуги полягає в тому, що він є вторинною інфекцією і нерідко вказує на наявність більш серйозної хвороби. Так, запальні та некротичні процеси в тканинах лап можуть розвиватися на тлі:

• інвазій ендо- та ектопаразитів (гельмінтів, бліх, зовнішніх та підшкірних кліщів);
• гормональних порушень;
• хвороб аутоімунного характеру на кшталт вовчаку, васкуліту, еритеми;
• алергії;
• онкології.

Крім того, причинами розвитку дерматиту можуть бути пошкодження механічного характеру, спровоковані надмірними прогулянками асфальтованими територіями, а також сторонніми тілами. Тріщини та травми подушечок у поєднанні з вогкістю та антисанітарією навколишнього середовища – ідеальні умови для розвитку грибкової форми недуги, а також ураження стафілококом, стрептококом, синьогнійною паличкою та іншими інфекційними збудниками. Саме вони викликають бактерицидний підодерматит у собак, який діагностується в більшості випадків.

Цікаво й те, що іноді винуватцями шкірного захворювання є самі собаки. Активні тварини з високим рівнем збудливості нервової системи іноді мають шкідливу звичку постійно вилизувати лапи. Тим самим вони провокують роздратування і, отже, дерматит.

Відео «Правила догляду за собаками»

З цього відео ви дізнаєтесь, як доглядати за собаками в домашніх умовах.

Симптоматика

Первинні ознаки хворобливого стану вихованця супроводжуються кульгавістю, схильністю до пасивності, втратою інтересу до ігор та підвищеної уваги собаки до хворої частини тіла. При детальному розгляді лап виявляються такі прояви хвороби:

• почервоніння;
• набряк ураженої зони;
• свербіння;
• некротичні процеси (відмирання тканин);
• випадання вовни;
• виразки на шкірі між пальцями;
• утворення гнійників;
• наявність ущільнень;
• зміна природного фарбування подушечок;
• підвищення загальної та локальної температури.

Не обов`язково прояв усіх симптомів відразу, оскільки вони зумовлені причинами розвитку дерматиту.

Наприклад, алергічна форма не передбачає гнійних утворень і виразок, а запалені тканини червоніють, набрякають і сверблять. При цьому диференціювати інфекційний дерматит від гормонального можливо лише лабораторним методом, оскільки вони мають схожу симптоматичну картину.

Діагностика

Перші ж помічені ознаки нездужання вихованця повинні супроводжуватися походом до ветеринара. Враховуючи те, що причин розвитку підодерматиту достатньо, робота фахівців має бути спрямована на з`ясування, що саме спровокувало конкретний випадок. Для цього проводиться комплексне обстеження, яке включає:

• цитологічний аналіз;
• біопсію;
• дослідження сечі та крові;
• проби на алергічні реакції та сприйнятливість до антибіотиків.

Крім лабораторних досліджень, фахівець зобов`язаний з`ясувати, як давно спостерігаються симптоми хвороби та з чим це може бути пов`язано. До важливої ​​інформації належать питання харчування, контакту з іншими тваринами та періоди проявів недуги. Також потрібно знати, чим раніше лікували домашнього вихованця, і чи була проведена обробка лап безпосередньо перед походом до клініки.

Лікування

Після результатів діагностики, що визначають причину та методи боротьби з недугою, у більшості випадків допускається лікування підодерматиту в домашніх умовах. Однак це захворювання може довго мучити улюбленця, тому що одужання вимагає усунути першоджерело хвороби. Наприклад, запалення, спричинене алергією, благополучно зникне, якщо дотримуватися запропонованої лікарем дієти, а також уникати контактів з подразниками.

В комплекс лікування входить зовнішня обробка уражених тканин бактерицидними та антисептичними препаратами на основі сульфаніламіду та тетрацикліну.

При легкій формі недуги ефективне застосування хлоргексидину. Шанувальники природної медицини можуть доповнити терапію компресами з лікарських трав, які мають протизапальну дію. Проте такий підхід потребує схвалення фахівця.

Профілактика

Собаки, яких вже торкнулося дане захворювання шкіри, перебувають у небезпеці повторити власну долю, оскільки підодерматит – недуга рецидивуючий. Крім того, до групи ризику входять представники порід на кшталт пекінесів, пуделів і йоркширських тер`єрів.

Щоб неприємність не розвинулася або не повернулася, догляд за вихованцем повинен включати:

• регулярне застосування інсектицидів та антигельмінтиків у лікувально-профілактичних цілях;
• систематичний огляд лап собаки;
• санітарні заходи щодо обрізання пазурів;
• стрижка вовни між пальцями;
• контроль харчування;
• водні процедури у вигляді миття лап після кожної прогулянки;
• утримання в чистоті посуду та спального місця вихованця;
• обмеження контактів із представниками дворової фауни.