Кіт свербить: причини і лікування

Причини алергії:

• пил, цвіль, пилок рослин;
• продукти харчування;
• засоби від бліх;
• медичні препарати;
• засоби гігієни;
• інфекція;
• укуси комах;
• реакція після щеплення;
• неякісний матеріал (іграшки, підстилка, напувалка);
• схильність породи.

Правильно визначити алергенний фактор та призначити лікування може лише ветеринар.

Нашийник від бліх може стати причиною виникнення контактного дерматиту, при якому випадає шерсть, з`являється свербіж, і кіт розчісує область навколо шиї.

При введенні нового продукту в раціон або засоби для догляду за шкірою та вовною необхідно контролювати поведінку тварини. Харчова алергія проявляється запаленням навколо голови, анального отвору, вух. Виникає блювання та діарея. Вплив алергенів може спричинити набряк Квінке і призвести до смерті тварини. Під наглядом ветеринара до раціону кішки вводять продукт і спостерігають за реакцією. Таким методом визначають, яку їжу з`являється реакція.

Підвищена секреція залоз

Патології у системах органів можуть стати причиною корости. Наприклад, при ендокринному захворюванні кіт розчісує спину, вуха, шию. При підвищенні секреції особливих залоз починається гіперпігментація, акне, лупа, стоншується шкірний покрив, внаслідок чого кіт постійно свербить, п`є багато води, у нього частішає сечовипускання і здувається живіт.

При появі таких симптомів необхідно відвезти тварину до ветлікарні та здати аналіз на гормони.

Через нестачу вітамінів групи В, Е, А епідерміс кішки стає сухим, покривається лупою, і тварина страждає від сверблячки.

Коростяний кліщ

Наявність під шкірою коростяного кліща стає причиною сильного сверблячки. Хвороба характерна не тільки для кішок, але і для людей, тому власник може заразитися від вихованця. Перша ознака наявності коростяного кліща - кіт розчісує шию до болячок.

В області шиї кліщ відкладає личинки та ховається під шкірою, викликаючи роздратування. Кішка мотає головою, лисіє, дряпає себе, тіло вкривається кірками. Ветеринар робить зіскрібок, щоб правильно виявити вид кліща та призначити лікування.

Дерматомікози

Грибок та інфекції викликають дерматомікоз. Ця група захворювань мало вивчена. Вихованець заражається від інфікованих тварин, продуктів, предметів побуту. Гризуни часто є розповсюджувачами інфекційних захворювань.

Виявити ураження бактеріями або грибком під силу лише ветеринару. У кішки виявляються симптоми: погіршення стану шкіри та волосяного покриву, слабкість та стомлюваність, пасивність. Грибок може завдати вирішального удару при ослабленому імунітеті вихованця.

Поширені захворювання:

• парша (фавус);
• кандидоз;
• нотоедроз;
• піодермія.

На тулубі тварини, мордочці та лапах утворюються кірки, волосяний покрив стає рідкісним, ламким і випадає. Шкіра покривається лусочками і лущиться. Кіт дратується, завзято розчісує себе і може стати лисим, якщо не розпочати лікування. Кошенята можуть повністю облисіти.

Стригучий лишай і трихофітія передаються людині, особливо маленькій дитині, яка має ослаблений імунітет.

Супроводжуються симптомами:

• випадання шерсті шматками;
• сильне свербіння;
• велика кількість лупи;
• болячки у уражених областях.

Мікроскопічне дослідження дозволяє встановити тип грибка та призначити правильне лікування.

Протягом 1,5 років після лікування від лишаю кіт є переносником.

Іксодовий кліщ

Велику небезпеку для здоров`я кішки становить іксодовий кльош. Його важко помітити, якщо він ще не насмоктався крові. Тварина розчісує місце, уражене кліщами, і є ймовірність зараження крові, порушення в роботі печінки, нирок, органів кровообігу, імунної системи.

Виявити кліща можна візуально, потім необхідно його видалити: підчепити пінцетом, викрутити проти годинникової стрілки та спалити. Проводити процедуру рекомендується у ветеринарному кабінеті.

Екзема

Причини її виникнення: порушення обміну речовин, патології шлунка, нирок, нервової системи, яєчників, печінки та неприйнятний догляд за кішкою. Верхній шар шкіри запалюється. Кіт починає розчісувати уражені ділянки, і вони покриваються кірками. Захворювання супроводжується свербінням, виснаженням, склеюванням та випаданням вовни.

Якщо не розпочати лікування, то розчесані ділянки покриваються гнійниками.

гранульома

Супроводжується болем, свербінням, випаданням волосся на животі, ступнях, внутрішній поверхні лап. Причини захворювання не вивчені. Якщо не надати своєчасного лікування, у тварини розвинеться рак шкіри. Для лікування використовують кортизонову мазь, яка знімає роздратування, але зазвичай кішка її злизує, тому потрібно звернутися до ветеринара, який призначить комплекс препаратів.

Личинки мух

Влітку мухи відкладають яйця на шерсті тварини, внаслідок чого навколо хвоста з`являються личинки та викликають свербіння. Кішка стає неспокійною, температура її тіла різко підвищується, можуть з`явитися запалення та гнійники, що спричиняють біль.

Вушний кліщ

У вухах кота може з`явитися кліщ невеликих розмірів, його можна побачити лише за допомогою лупи. Він харчується клітинами шкіри, тому кішка, відчуваючи паразита, трясе головою і нервово розчісує вуха. Темні кірки у вухах – підсохлий гнійний секрет – явна причина присутності вушного кліща.

Воші

Паразити світлого кольору розміром 2 мм живляться кров`ю і живуть у гущавині волосяного покриву. Там їх дуже складно помітити. Розмножуються відкладанням яєць білого кольору, подібних до піщинок, біля основи волосся кішки. Викликають сильне свербіння.

Отіт

Поширене захворювання отит - причина втрати слуху та ураження ділянок головного мозку. Багато власників кішок не надають особливого значення. Причиною отиту стають вушні паразити та грибок. Тварина до ран розчісує свою голову та вуха.

Гельмінти

Глисти поїдають поживні речовини в кишечнику кота і викликають алергію, висипання на шкірі. Вихованець, щоб позбутися сверблячки, вилизує шерсть, його шкіра стає сухою і покривається лупою. Іноді кіт крутиться по підлозі, намагаючись почухати область навколо анусу.

Доросла тварина передає гельмінтів потомству і, якщо кошенята сверблять, то потрібно перевірити кал на присутність яєць глистів.

Види гельмінтів:

• стрічкові хробаки;
• хробаки-сисуни;
• круглі черви.

Блохи є переносниками глистів, тому що личинки хробаків подорожують організмом господаря і потрапляють у кров тварини.

Вагітна кішка, заражена глистами, може втратити потомство. Іноді захворювання протікає без характерних симптомів. Поширюючись по дому, блохи передають гельмінтоз усім домашнім тваринам, у тому числі й людині.

Лікування

Курс лікування заснований на спеціальній дієті та прийомі лікарських препаратів. Деякі препарати можуть спричинити алергію, тому давати їх необхідно під контролем ветеринара.

Набір препаратів залежить від типу захворювання:

1. При грибковому ураженні шкіри ветеринар бере аналізи, за результатами яких вибирає схему лікування. Терапія заснована на прийомі препаратів групи гризеофульвінів. Сверблячка прибирають застосуванням зовнішнього протигрибкового засобу. Також передбачено вакцинацію.
2. Коли джерелами корости є блошині укуси, призначають краплі та спреї. При купанні використовують спеціальний шампунь, а після одягають нашийник від бліх.
3. Дегельмінтизація дозволяє позбавити кішку від глистів. Ветлікар прописує один із препаратів залежно від виду паразита, виявленого під час обстеження.
4. Кліщів виводять акарицидними засобами (спреї, шампуні, краплі). Ці препарати знімають свербіння.
5. Алергічні реакції лікують антигістамінними препаратами для зменшення сверблячки. Прибирають з раціону алерген і ретельно підбирають засіб для догляду за вовною.
6. При інфекційному захворюванні (отит, піодермія, дерматоз) призначають прийом антибіотиків, протизапальних препаратів, вітамінів групи В та А, імуномодуляторів.
7. Стронгхолд призначається при алергічному дерматиті, блошиних укусах, вушній корості. Випускається у вигляді крапель і наноситься на шию кота.

Щоб прискорити загоєння ран, зовні використовують:

• йод;
• мед;
• срібну воду;
• олія кокосу та лаванди;
• настоянку календули;
• вітамін Е.

Інфекційні захворювання котів мають вторинний характер і не передаються людині. Навпаки, люди стають джерелом інфекції для котів.

При використанні мазі на кішку одягають комір або футболку, щоб вона не змогла дістати лапами уражені ділянки шкіри.

Спеціальна дієта

Під час лікування для кішки підбирають дієтичні продукти, при вживанні яких знижується інтенсивність сверблячки та ймовірність розвитку рецидивів. Щоденний раціон кішки має бути збалансованим. Не рекомендується давати копчені та солодкі продукти.

Поради:

1. Якщо до появи алергії кішка харчувалася кормом, то набувають гіпоалергенного сорту.
2. Коли кішку годують звичайною їжею, то прибирають із раціону свинину, картопля та каші. Дають рибу, вершкове масло та овочі.
3. Зменшити свербіння допомагають добавки риб`ячого жиру в їжу (тунець, лосось, сардини, анчоус)

Потрібне своєчасне коригування раціону та щоденний контроль за станом тварини.

Профілактика

Пильну увагу вихованця до своєї вовни - ознака наявності захворювання.

Власнику можна вжити профілактичних заходів:

1. Тримати кішку далеко від бездомних тварин.
2. Використовувати засоби від паразитів.
3. Регулярно обстежити тварину у ветеринара.
4. Проводити профілактику одночасно для всіх вихованців, які мешкають у будинку.
5. Щодня прибирати можливі місця скупчення бактерій та личинок паразитів.
6. Вчасно обробляти ранки на тілі тварини.
7. Мити миску після кожного годування.
8. Стежити за чистотою вушних раковин кішки

Бажання кішки себе кусати та вилизувати зберігається протягом 1,5 місяців після повного виведення бліх.

Використання крапель від бліх Фронтлайн дозволяє захистити кішку від повторного зараження. Його наносять на холку. Достатньо однієї краплі, і тварина застрахована від атаки паразитами. Його можна застосовувати для кошенят та вагітних кішок.