Як розпізнати та лікувати гістіоцитому у собак

На жаль, фахівці не можуть дати однозначної відповіді на те, які фактори спричиняють появу даного захворювання у собаки. До них можуть однаково належати і генетична схильність, і збої в роботі імунної системи, і травми м`яких тканин, і канцерогени разом з радіацією. За статистикою цим видом пухлини частіше страждають гладкошерсті пси, віком до двох років.

Симптоматика захворювання

Ця шкірна недуга виражається в тому, що на тілі собаки з`являються невеликі вузлики червоного кольору. Найчастіше вузлик може бути один, на ньому не буде вовни, що полегшує його знаходження для власника. Тварина вкрай неспокійно ставиться до появи новоутворення, може розчісувати її до крові.

Локалізація гістіоцитоми здебільшого відбувається на голові, шиї та у зовнішньому слуховому проході у молодих вихованців. Рідко, але буває, що симптоми появи пухлини виникають на лапах або тілі собаки, а у особи похилого віку — між пальцями на кінцівках. Тішить те, що смертельних випадків при виявленні у вихованця гістіоцитоми у ветеринарній практиці ще не було.

Найбільш характерні ознаки того, що у собаки розвивається гістіоцитома шкіри:

1. На шкірі улюбленця виникає невелика, але щільна припухлість у вигляді гудзика або кнопки.
2. Новоутворення, що з`явилося, одинично, не завдає незручностей собаці і швидко зростає.
3. Знаходиться на шиї, голові, носі або вухах вихованця. Шерсть на пухлинній ділянці випадає.
4. Зрідка гістіоцитома виражається множинною появою червоних бляшок або вузликів на шкірі тварини.
5. Зростання пухлини може супроводжуватися виникненням вторинної мікрофлори, на що собака реагує розчісуванням у місці поразки.

Якщо собаковод помітив у свого улюбленця один із цих симптомів, то тварину потрібно негайно вести до ветеринара на обстеження. Особливо це стосується випадків, коли вузлики рясно покривають ділянку шкіри вихованця. У жодному разі не можна намагатися здійснювати лікування пухлини, не з`ясувавши її причини.

Лікування недуги

Для того, щоб лікування вихованця було ефективним, найголовніше визначити, чи дійсно пухлина доброякісна. Інакше медичне втручання може лише посилити стан тварини. Для цього ветеринар повинен взяти на аналіз кров та сечу улюбленця, а також провести цитологічне дослідження клітин із ураженої ділянки.

Після того, як проведені всі необхідні маніпуляції і точно встановлено, що пухлина, що виникла, це саме гістіоцитома, то можна починати повноцінне лікування. Воно полягає в усуненні пухлини звичайним хірургічним шляхом, за допомогою скальпеля, або за допомогою кріохірургії, коли лікар використовує для видалення новоутворення лазер. За статистикою для обох видів операції прогноз на повне одужання досить успішний. Шанси на рецидив дорівнюють нулю.

Існують також варіант і без операційного втручання. Він у тому, що протягом 2-3 місяців власник спостерігає зростання пухлини. Існує ймовірність, що вона розсмокчеться природним шляхом. Якщо цього не сталося, то без операції не обійтись.

Важливо розуміти, що найменше новоутворення на шкірі у собаки має бути ретельно досліджено на предмет онкологічної природи виникнення у ветеринара. Навіть досвідчений собаківник не завжди зможе відрізнити гістіоцитому від злоякісної пухлини, яка може призвести до смерті тварини. Рак шкіри - це хворобливе і складне захворювання, з яким краще не жартувати, а рання діагностика допоможе оперативніше розпочати лікування, що зведе ризик фатального результату до мінімуму.