Симптоми, профілактика та лікування заражень глистами у котів

Деякі препарати від гельмінтів універсальні і вражають різні види паразитів. Але при масштабних інвазіях може знадобитися спеціалізований засіб, тому важливо знати назви глистів у кішок, як вони виглядають та як виявляються зовнішні ознаки зараження.

Небезпека гельмінтів

Існує кілька причин, через які зараження гельмінтами дуже небезпечне для організму кішки. Вони вражають органи відразу декількома способами, серед яких:

1. Механічні пошкодження. Паразити закріплюють свої тіла на слизових оболонках господаря, тим самим порушуючи їхню цілісність. Гачки, шипи та зуби також ушкоджують органи при переміщеннях паразитів, викликаючи кровотечі. Ранки і подряпини, що утворилися, часто піддаються інфікуванню. Крім того, великі скупчення хробаків можуть закупорити просвіти внутрішніх органів.
2. Інтоксикація організму. Гельмінтами виділяються відразу кілька шкідливих речовин. Результати їх життєдіяльності та продукти розпаду тканин, на яких паразити живуть, поступово отруюють організм. Процесу сприяє також розкладання тіл глистів, які померли від природних причин або внаслідок дії ліків.
3. Ослаблення імунітету. Присутність гельмінтів дуже сильно впливає на імунну систему кішки, постійно змушену боротися з інтоксикацією, що наростає. Через це у заражених тварин набагато важче протікають бактеріальні та вірусні захворювання. Крім того, у них можуть загостритися хронічні або знову виникнути «дрімлі» хвороби та розвинутись різні додаткові патології.

Таким чином, глистні інвазії не можна не сприймати серйозно, навіть якщо вони поки що протікають безсимптомно. Кішку необхідно негайно лікувати при виявленні будь-яких ознак зараження внутрішніми паразитами.

Причини інвазій

Заразитися глистами може як вулична або кішка, що гуляє, так і домашній вихованець, ніколи не покидає квартири. Личинки або яйця багатьох глистів можуть потрапити в квартиру/будинок на одязі або взутті. Причиною зараження гельмінтами найчастіше стає:

1. Контакт із проміжними носіями, такими як миші або зовнішні паразити, наприклад, блохи та володарі.
2. Вживання кішкою сирого, недовареного чи погано просмаженого м`яса чи риби, особливо річкових сортів.
3. Спілкування із зараженими тваринами або відвідування місць проживання, контакт з інфікованими побутовими предметами.
4. Внутрішньоутробна передача паразитів кошенятам від кішки.

Таким чином будь-який кіт може стати жертвою паразитів. Тому не варто нехтувати профілактикою і ігнорувати тривожні симптоми, навіть якщо здається, що вихованець перебуває поза небезпекою зараження.

Симптоми та ознаки

Симптоми зараження глистами залежать від виду паразитів, місця їх скупчення в організмі, кількості гельмінтів, часу зараження та загального стану організму тварини. Ознаки того, що кішка має глисти, виглядають так:

1. Загальні — пригнічений та пригнічений стан, порушення апетиту, проблеми з травленням, запалення в куточках очей, потьмяніння та випадання вовни, зниження імунітету, ознаки анемії. А також кров у стільці, судоми, здутий та бочкоподібний живіт, глисти або їх личинки у фекаліях та блювотних масах.
2. При аскаридах — округлий живіт, зміни в апетиті, діарея та блювання, в яких можна виявити паразитів, значне погіршення стану шерсті.
3. При нематодах — біль у животі, особливо при промацуванні, діарея з кров`ю та інші ознаки кровотеч у кишечнику, сильна та добре виражена анемія.
4. При трематодах – хрипке дихання, частий та глибокий кашель, підвищена температура тіла, сильне зниження апетиту чи відмова від їжі.
5. При стрічкових хробаках — висипання, почервоніння і подразнення навколо анального отвору, різка втрата маси тіла, відсутність апетиту і повна відмова від їжі, дрібні білі членики глистів, що ворушаться, в калі і в області у ануса.
6. При серцевих паразитах - утруднене дихання зі свистом і хрипом, різке схуднення, млявість і пригніченість, напади кашлю, що часто супроводжує блювання.
7. При шлункових гельмінтах - втрата інтересу до їжі та зниження ваги на її фоні, загальна слабкість, нудота та блювання, в якій іноді можна знайти хробаків або їх фрагменти.

Найбільш яскраво симптоми глистів у кішок виявляються у молодих тварин, чия імунна система ще недостатньо сформована, а загальна опірність знаходиться на низькому рівні. Випадки смерті від паразитарних інвазій також найчастіше спостерігаються серед них.

Методи лікування

Для лікування глистів у кішок застосовується досить багато препаратів. Вони бувають однокомпонентними та багатокомпонентними. Перші діють однією певний вид паразитів, а другі — широку групу шкідників. Самостійно рекомендується використовувати лише однокомпонентні засоби, оскільки точно визначити тип гельмінта можна лише після аналізів. При позбавленні інвазій застосовуються такі види медикаментів:

1. Ліки для внутрішнього застосування. Таблетки, капсули та суспензії для перорального прийому показують досить високу ефективність. Вони впливають на паразитів по-різному: порушують роботу нервової системи, викликають параліч, впливають на метаболізм чи руйнують зовнішню оболонку, призводячи до смерті. Для профілактики курс лікування проводять один раз, а для позбавлення від гельмінтів - дві з перервою в 10-14 діб. Такі ліки не можна давати кошеням віком до 3 тижнів та вагітним кішкам.
2. Зовнішні засоби. Краплі та спреї необхідно наносити на шерсть в області хребта та холки, щоб тварина не злизала їх при вмиванні. Перевага таких засобів у тому, що вони діють як у внутрішніх, і зовнішніх паразитів. З плюсів також можна відзначити безпеку, зручність у застосуванні та мінімальний дискомфорт для тварини. Але на паразитів такі ліки впливають слабо, тому вони ефективні лише для профілактики або на початкових стадіях зараження.
3. Розчини для ін`єкцій. Дозуються та застосовуються лише ветеринарами, оскільки помилка у розрахунках може призвести до смерті тварини. Вводяться внутрішньом`язово, використовуються тільки для лікування та не можуть захистити кота або кішку від повторного зараження гельмінтами. Зазвичай проводиться 1 або 2 уколи з перервою 10-14 днів.

Якщо у тварин є зовнішні паразити, то для позбавлення від гельмінтів потрібно обов`язково вивести і їх. При застосуванні препарату важливо дотримуватись інструкції та виконувати всі вказівки ветеринара, дотримуючись графіку прийомів та дозування. Якщо для тварини запланована вакцинація, то перед її проведенням потрібно почекати 10 днів після закінчення курсу від глистів.

Зазвичай лікування поєднують із прийомом загальнозміцнюючих засобів. Іноді через прийом протигельмінтних ліків у тварин починається інтоксикація, викликана розкладанням великої кількості мертвих глистів. Тоді лікування кота потрібно доповнити абсорбентами, а якщо симптоми тривають понад 3 години – відвезти його до ветеринара.

Господарю тварини також бажано пройти діагностику та вжити заходів. Багато паразитів передаються від домашніх тварин до людини.

Профілактика паразитів

Для профілактики заражень застосовують ті ж препарати, що й для лікування. Періодичність прийому – раз на 3 місяці. Обробку від глистів потрібно проводити щоразу після виявлення зовнішніх паразитів. Крім того, потрібно вжити таких профілактичних заходів:

1. Регулярно мити миски кішки, прибирати лоток і чистити кігть, а також утримувати в чистоті квартиру або будинок, де живе вихованець.
2. Не дозволяти тварині контактувати з вуличними котами.
3. Виключити з раціону сире м`ясо та рибу, особливо річкову.
4. Напувати вихованця тільки чистою відфільтрованою водою.
5. Обробляти кішку профілактичними засобами після кожного виходу на вулицю, особливо при відвідуванні ветеринарних клінік, виставок та інших місць скупчення тварин.

Зараження гельмінтами набагато простіше запобігти, ніж лікувати. Тому запобіжні заходи потрібно ретельно дотримуватися.