Паразити у кішок: їх види, симптоми, лікування
Зміст
Домашні тварини, у тому числі і кішки, часто піддаються різним паразитарним захворюванням. Усі паразити поділяються на два види: внутрішні (кишкові) та зовнішні (шкірні та підшкірні). Кожен із них має свої підвиди. Дані патології завжди обумовлені низкою причинних факторів, мають свої відмітні ознаки та по-різному впливають на людей. Деякі різновиди глистів, кліщів і бліх є абсолютно нешкідливими для здоров`я людини, але інші становлять потенційну небезпеку.
Зараження кішок може статися будь-якої миті. Саме тому дуже важливо вчасно виявити захворювання у домашнього вихованця та провести якісне лікування.
Домашні тварини, у тому числі і кішки, часто піддаються різним паразитарним захворюванням. Усі паразити поділяються на два види: внутрішні (кишкові) та зовнішні (шкірні та підшкірні). Кожен із них має свої підвиди. Дані патології завжди обумовлені низкою причинних факторів, мають свої відмітні ознаки та по-різному впливають на людей. Деякі різновиди глистів, кліщів і бліх є абсолютно нешкідливими для здоров`я людини, але інші становлять потенційну небезпеку.
Зараження кішок може статися будь-якої миті. Саме тому дуже важливо вчасно виявити захворювання у домашнього вихованця та провести якісне лікування.
Зовнішні паразити
Найпоширенішими зовнішніми паразитами у кішок і котів є кліщі та блохи. І ті й інші встигають завестися практично у всіх домашніх тварин протягом життя. Не є винятком і маленькі кошенята. Паразити передаються від зараженої тварини здоровій.
Блохи
Блохи паразитують на шкірі тварин, ховаються в шерсті, кусають їх та харчуються кров`ю.
При укусах в кров вихованців потрапляє слина комах, яка є причиною появи сверблячки. Залишається фермент і поверхні шкіри. У кішок після зараження відзначається зміна поведінки, оскільки паразити завдають їм вираженого дискомфорту. Тварини починають сильно свербіти, розчісують шкіру, намагаються викушувати бліх. Дані ознаки є свідченням паразитарного захворювання шкіри. При огляді хворої тварини на вовні стають видні самі паразити та їх яйця, а на місцях укусів виявляються дрібні крапки.
У маленьких кошенят у занедбаних випадках може розвинутись анемія, яка лікується за допомогою переливання крові.
Блохи не живуть на людському тілі, але можуть перестрибувати на людей і кусати їх. Це викликає специфічну реакцію, що виявляється сильним свербінням та почервонінням шкіри.
Дані паразити можуть мешкати в килимах, матрацах, м`яких меблях. Особливо якщо вони рідко піддаються хімічній обробці та чищенню.
Лікування
У разі виявлення бліх у кішки або кота, тварину необхідно обробити спеціальними засобами. У зоомагазині можна придбати протиблошинні нашийники для котів, спеціальні шампуні, спреї, аерозолі, краплі та таблетки від бліх.
При здійсненні вибору засобу для виведення паразитів слід уважно вивчити інструкцію щодо його застосування. Так препарат, що є оптимальним варіантом для дорослої тварини, може не підійти кошеняті.
Рекомендується звертати увагу на склад засобу, що купується, ступінь занедбаності захворювання, враховувати вік і породу тварини.
Крім лікування домашніх вихованців, необхідним заходом є обробка квартири. Для цього існують спеціальні засоби. Один із них — інсектицид, або дуст, що випускається у вигляді порошку і надходить у торгову мережу в упаковках під різними найменуваннями. Найпопулярніші: Байгон, Торнадо, Чистий дім та Дубль. Серед аналогічних професійних засобів проти бліх виділяють гранульовані препарати з назвами: Хлорпірімарк, Емпайр, Синуан, Ефектив Ультра, Синуан.
У приміщенні перед обробкою слід провести вологе прибирання, перепрати всі речі, на кілька годин вивести з квартири домашніх тварин та діяти згідно з інструкцією.
Кліщі
Не менш поширеним зовнішнім паразитарним захворюванням у кішок є отодектоз, який характеризується наявністю вушних кліщів. Місцями їхньої локалізації на тілі тварини є ділянки біля вух. Кровососи живляться кров`ю та сіркою, присмоктуючи на тонкій шкірі біля вушних проходів. Патологія ускладнюється такими захворюваннями, як отит, запалення мозку, глухота тощо. д.
При огляді на вушній раковині у кота можна виявити жирний коричневий наліт та укуси. Дані ознаки дозволяють визначити захворювання легко. Діагностику можна здійснити за допомогою порівняння з фото хворої тварини.
Підшкірні кліщі у котів зустрічаються дещо рідше (нотоедроз, саркоптоз). Паразити живуть у шкірних шарах тварини. Вони викликають свербіння та подразнення на шкірі, випадання вовни на ділянках локалізації, де утворюються залисини та пошкодження з утворенням кірок внаслідок розчісування.
Діагностика захворювання здійснюється за допомогою дослідження виділень, взятих зі шкіри тварини. Для цього на ураженій області робиться зіскрібок і вирушає до лабораторії ветеринарної клініки.
Зовнішні паразити під назвою власоїди можна виявити у котячих з довгою вовною. Невеликі білі комахи з плескатим тілом кусають тварин, чим викликають у них сильне свербіння. При поразці власоїдами у тварин відзначаються такі симптоми: занепокоєння, збудливість, відсутність апетиту, загальна слабкість.
Лікування
Лікування вушних кліщів зводиться до очищення ураженого вуха розчином перекису або спеціальними ліками, наприклад, Отіфрі, та закапування вух краплями від кліщів. Так як паразити нерідко проникають у внутрішню частину слухового органу, піддавати обробці слід обидва вуха, навіть якщо уражено тільки одне.
Симптоматика внутрішньої поразки має прихований характер. Але неправильне лікування може спричинити ускладнення. Протигрибкові та антибактеріальні препарати від кліщів має підбирати ветеринар.
Підшкірні кліщі піддаються лікуванню досить важко. Для цього існують шампуні на основі бензоїлпероксиду, спеціальні масляні розчини для зовнішнього застосування, мазі та гелі. Паралельно з цим здійснюється прийом імуномодулюючих препаратів та вітамінів. В ускладнених випадках проводиться курс антибіотикотерапії.
Усунення власоїдів досягається шляхом обробки шерсті тварин інсектицидним дустом або іншими протикліщовими препаратами з аналогічним спектром дії. Процедура здійснюється двічі з двотижневим інтервалом.
Внутрішні паразити
Глисти у кішок – поширена проблема серед домашніх вихованців. Симптоматика інвазій залежить від локалізації гельмінтів та виду збудника. Усі котячі паразити умовно поділяються на дві групи. Представники першої з них можуть розвиватися лише в організмі тварини.
Переносником глистів може бути і людина. Друга група включає глисти, які, крім живого організму, можуть бути присутніми в траві, ґрунті, повітрі, погано обробленій рибі та м`ясних продуктах.
Аскариди
Аскаридоз є поширеною патологією, спричиненою круглими хробаками – аскаридами. Ці кишкові паразити досягають довжини 50 см, а їх товщина становить 5 мм у діаметрі. Кішки та кошенята можуть заразитися аскаридами як через ґрунт, так і через переносника: людину або хвору тварину.
Відомо кілька видів аскарид. Через рот у шлунок потрапляють глисти завдовжки менше 12 см, після чого вони транспортуються у порожнину кишечника. Звідси разом із кровотоком личинки можуть проникнути у легені. Прояви у тварин супроводжуються підвищеною слинотечею та блюванням. В результаті личинки знову заковтуються та повторно потрапляють у кишечник. Тут вони ростуть і розвиваються, перетворюючись на дорослих хробаків.
Якщо заковтування не відбувається, це призводить до формування капсул в легенях, всередині яких знаходяться нерозвинені личинки. Захворювання може протікати безсимптомно. Хоча іноді у тварин патологія проявляється закупоркою кишечника, зниженням ваги, зникненням апетиту, аж до відмови від їжі. За відсутності лікування захворювання може призвести до загибелі тварини.
Нематоди
Нематоди - особливий вид глистів, що передається від тварин до людини. Протягом тривалого часу після зараження захворювання не супроводжується вираженою симптоматикою, але його наслідки можуть бути досить серйозними. Поразка може призвести до смерті. Особливо небезпечна патологія для кошенят.
Ознаки гельмінтозу:
- кров`яні прожилки у фекаліях;
- пронос;
- різке зниження ваги.
Лікування
Лікування гельмінтозу у кішок можна провести в домашніх умовах. У більшості випадків, щоб вивести глистів з організму тварини, достатньо дати їй таблетку Бунамідіна, Фебантелу або Фенасалу. Для закріплення результату та впливу на гельмінтів, що знаходяться на момент лікування у стадії яєць, через два тижні прийом ліків слід повторити.
Дегільмінізацію кішок бажано проводити раз на 4 місяці. Профілактика захворювання полягає у виключенні з раціону тварини сирої риби та м`яса.
Господарям домашніх тварин слід провести дезінфекцію приміщення і суворо дотримуватися правил гігієни.
Висновок
Інші види паразитарних інвазій, серед яких стрічкові глисти, сисун, найпростіші, черв`яки в очах, зустрічаються у кішок набагато рідше. Лікувати їх необхідно обов`язково після відвідування ветклініки. Інакше будь-яке паразитарне захворювання може призвести до тяжких ускладнень та загибелі тварини.