Фалярис, або двокисточник очеретяний: способи вирощування

Фалярис відноситься до багаторічних рослин сімейства злакових. Нерідко його можна побачити у міських парках. Він також має й інші назви: канарководник очеретяний або двокисточник. Його висаджують на клумбах та використовують при створенні ландшафтного дизайну навколо водойми. Він не вимагає особливого догляду чи певного виду ґрунтів.

Опис рослини

Декоративне видовжене листя з білими і жовтими смугами становлять великий інтерес для садівників. Однак квітки фаляриса тростинного не привертають особливої ​​уваги, у зв`язку з чим його застосовують у садово-парковому дизайні виключно через його красиве листя.

Назва канарейник бере своє походження з далекого минулого, коли насіння цієї рослини використовували як корм для свійської птиці, а також канарок.

Цікаво знати, що до сімейства злакових належать такі культури:

• жито;
• пшениця;
• сорго;
• ячмінь гривастий;
• тритикале;
• просо;
• вейник наземний;
• тимофіївка лучна;
• пирій;
• зубровка;
• чуміза;
• багаття безосте;
• вівсяниця.

Це неповний список культур, що належать до злакових.

Примітно, що фалярис ряболистий може досягати у висоту близько 2 метрів. Крім того, йому притаманні повзуче кореневища, гостре листя та суцвіття у формі мітелок. Рослина розмножується за допомогою коріння. Вирощують фалярис на корм, а також для декоративних цілей. В якості садової культури широко використовуються ряболисті види рослини. Цвітіння припадає на період із середини липня і до початку вересня. Багато видів канарейника, яких налічується понад 25, ростуть як у степовій зоні, так і високо в горах. У дикому вигляді виростають уздовж берегів водойм.

Ця рослина невибаглива, для неї підійде будь-який ґрунт. Канарковий виростає в Європі, Америці та Азії.

Види фалярису

У дикій природі налічується близько шістнадцяти різновидів фалярису. До них можна віднести phalaris amethystine, phalaris angusta, phalaris aquatic, phalaris arundinacea, phalaris brachystachys, phalaris californica та ін.

Найпопулярніші види серед садівників - це тростинний та канарський фалярис.

Сорти цієї рослини, що користуються найбільшою популярністю для ландшафтного дизайну:

• Feesey;
• Luteopicta;
• Picta;
• Tricolor.

Варто розглянути ці чотири види докладніше.

1. Сорт Feesey має одну відмінну особливість - зелене листя з подовженими білими смужками. Застосовується в дизайні ландшафтів. Тяжко переносить високі температури, тому найкращий час для його цвітіння - це міжсезоння.
2. Luteopicta відрізняється наявністю жовтих смужок. У спеку ці смужки стають зеленими, а листя — бляклішими.
3. Picta - найдавніший декоративний вид серед злакових культур. Його зелене листя має кремові смуги.
4. Tricolor — його назва пов`язана з тим, що в холодну пору року його листя набуває рожевого відтінку.

Ці різновиди фалярису становлять інтерес як декоративні рослини.

Особливості розмноження

Найчастіше використовувані методи розмноження - це насіннєвий і вегетативний. За бажання розмножити фалярис необхідно знати, що через 3-5 років після проростання не тримає свою колишню форму. З огляду на це його найкраще пересадитиме. Кущ ділять на однакові частини і пересаджують на початку осені, щоб канарейник встиг набратися сил, готуючись до зими. Безпосередньо перед пересадженням необхідно внести добрива у ґрунт.

Садити цю рослину слід на глибину 10-15 см, щоб забезпечити кореневищам можливість розвиватися. Збирати насіння найкраще тоді, коли рослина досягне віку 3-4 роки.

Менш популярний спосіб розмноження - живцювання, тому що він передбачає посадку рослини в удобрений ґрунт із проведенням дренажу.

Подібним чином канарковий розмножують у період з травня по липень. Крім того, фалярис також розмножується насінням та кореневищами.

У весняний період (квітень-травень), коли грунт добре прогрітий, можна сіяти насіння. Щоб підготувати ґрунт для цієї процедури, необхідно його розпушити і зробити лунки. Якщо на цій ділянці присутні камені або глинистий ґрунт, то перед висівом ґрунт необхідно удобрити.

Перед тим як посіяти насіння, слід їх проростити. З цією метою їх поміщають у мокру серветку. Грунт, в який буде висіватися насіння, також повинен бути зволоженим. В основному використовується гніздова посадка. Дистанція між лунками становить 20-25 см, що забезпечує достатній простір для рослин. Вони починають сходити через 10-15 днів. Якщо грунт схильний до пересихання, необхідно організувати додатковий полив.

У процесі зростання фалярис невибагливий у догляді.

Розмноження поділом куща вимагає попередньої підготовки ґрунту. Для цього необхідно розпушити ґрунт і встановити обмежувачі для зростання кореневої системи, оскільки фалярис — досить агресивна рослина. Його кореневище дуже швидко розростається, окупуючи сусідні території. Щоб не допустити цього, рослину необхідно посадити у старе відро або залізне коло, занурене в ґрунт на глибину 20-30 сантиметрів. Висаджувати сам кущ необхідно не глибше ніж на 15 сантиметрів.

Примітно, що коріння добре приживається практично в будь-якому ґрунті. Щоб розмножити рослину подібним методом, слід викопати кущ разом з корінням та розділити його на окремі частини, кожну з яких висаджують у підготовлену та политу лунку. За допомогою цього методу добре розмножувати фалярис у міжсезоння.

Тонкощі догляду

При належному догляді ця рослина зможе протягом багатьох років радувати своїх господарів красою своїх форм та забарвлення. На самому початку його не слід годувати. Перший рік фалярис пускає всі свої сили на розвиток коріння, у зв`язку з чим надземна частина рослини лише трохи збільшується в розмірах. Щоб кущ виглядав густішим і пишнішим, можна підрізати листя для надання йому необхідної форми.

Після закінчення зимового періоду листя слід обрізати. Корисним буде дізнатися, що канарейник не потребує особливих умов для зимівлі.

Рослина є досить стійкою перед посухою, проте полив їй все ж таки необхідний. Якщо вологи недостатньо, листя може зблиснути. Щоб цього уникнути, необхідно поливати фалярис великою кількістю води 1 раз на 5 днів. У спекотний літній період його поливають регулярно раз на 2-3 дні, щоб уникнути пересихання ґрунту. Не слід також забувати, що посухостійкими є лише дорослі екземпляри.

Хорошими умовами для зростання канарейника є зволожені ґрунти вздовж берегів водойм. Проте застій вологи негативно впливає на рослину: можуть початися гнильні процеси в кореневій системі, а також уповільнитися її зростання. Щоб уникнути таких наслідків, слід організувати дренажну систему. Крім цього, практикується також висадження фалярису на похилій території, щоб зайва волога стікала і не шкодила корінням.

Ця рослина пристосовується до різних видів ґрунтів і не вимагає підживлення. При кам`янистому або глинистому грунті все ж таки слід внести компостні добрива у співвідношенні 50-80 г/м². Збільшувати цю пропорцію не рекомендується, оскільки це може спричинити посилене розростання кореневищ та зниження стійкості стебел.

При вирощуванні фалярису на насіння для птахів його необхідно підгодовувати мінеральними добривами. Вони вносяться на початку осені, коли вже завершено вегетативний період і насіння визріло.

Рослина користується великою популярністю у зв`язку з тим, що на ньому цілий рік присутні зелене листя. Обрізку варто проводити щороку у березні, безпосередньо перед настанням вегетативного періоду.

Якщо кущ однорічний, його обрізають для створення пишної і густої форми.

Враховуючи те, що коріння рослини поширюється на сусідні території дуже швидко, кущ при посадці необхідно обмежити. Можна також спорудити огорожу з використанням шиферу або садової стрічки.

Застосування у ландшафтному дизайні

Рослина може набувати кущових форм і застосовується для створення живих огорож. Крім того, канарейник віддає перевагу вологим грунтам, у зв`язку з чим його активно застосовують для створення ландшафтного дизайну штучних водойм.

Фалярис можна висаджувати у відкритий ґрунт, а також у контейнери, за допомогою яких можна прикрасити альтанки та стежки. На клумбі його раціонально використовуватиме створення акценту, наприклад, по центру композиції, у якій можуть бути різні види рослин.

Необхідно знати, що суцвіття можуть досягати завдовжки близько 2 метрів, тому рослину слід садити в центр композиції або з боків клумби. Канарковий очеретник — відмінний варіант для створення альпійської гірки.

Складнощі у вирощуванні

Цей багаторічник, як і інші його родичі, у період із зими і до весни схильний до випрування у зв`язку з відлигою. Сніг снігу вночі замерзає, створюючи кірку льоду, під якою концентрується волога і підвищена температура. При цьому процесі у рослини починаються посилене дихання та активна витрата корисних речовин, у зв`язку з чим воно починає слабшати та піддаватися грибковим інфекціям.

Визначити наявність захворювання у весняний період можна за млявим листям та сірим нальотом. Для попередження таких наслідків необхідно створити правильний дренаж у зоні коріння. Адже застоялася вода може призвести до різних захворювань.

Якщо все ж таки не вдалося уникнути зараження ґрунту, то необхідно провести його вапнування. Ця процедура допоможе запобігти розвитку хвороби.

Хвороби та шкідники

Незважаючи на стійкість фалярису перед шкідниками та захворюваннями, виростаючи кілька років поспіль на тому самому місці, рослина може стати вразливою до поширених захворювань злакових культур, а також уражатися дротиками, лучними метеликами та іншими комахами.

Запобігти хворобам можна, дотримуючись агротехнічних заходів, наприклад, сівозміни. У такому разі попередниками цієї рослини повинні виступати просапні культури або чорна пара.

Канареечник схильний до таких захворювань: борошниста роса, різні види сажки і цвілі, плямистість, іржа, гниль, тютюнова мозаїка, гельмінтоспоріози та ін. Всім цим захворюванням притаманні свої характерні ознаки, які можна відрізнити візуально.

Відмінний спосіб боротьби з гельмінтоспоріозом та іржею – препарат під назвою «Вектра». Необхідну дозу активної речовини розраховують залежно від площі ділянки, що обробляється. Оскільки на упаковці зазначено кількість кг/га, то вважається площа в метрах і обчислюється необхідна розчину доза в грамах.

До головних шкідників відносяться: комарі, совки, попелиці, довгоносики, клопи, сім`яїди, блохи, дротяники, зернівки та ін. У боротьбі з ними використовують спеціально підібрані інсектициди, якими обприскують рослини.

Вирощування двокисточника очеретяного є досить легким навіть для садівника-любителя, так як рослина добре витримує високі та низькі температури, посушливий і вологий клімат та багато інших природних явищ. За бажання прикрасити свій сад або клумбу, берег водойми або терасу у дворі без особливих зусиль та витрат можна сміливо робити вибір на користь фалярису. Крім того, його можна вирощувати як окрему декоративну культуру та як доповнення до інших багаторічних трав.