Чим можна заразитися від собаки

Собака – найкращий друг людини, але перш ніж заводити вихованця, потрібно подумати не лише про догляд за ним, а й про те, що існує низка захворювань, якими можна легко заразитися від цих тварин. Найчастіше інфікування відбувається через недбалість і неуважність самого власника, тому найкращий спосіб захистити свою сім`ю від недуг - стежити за здоров`ям домашнього улюбленця і регулярно спостерігатися у ветеринара. Чим можна заразитися від собаки, і наскільки небезпечні «собачі» хвороби для людини?

Сказ є найбільш небезпечною недугою, якою можна заразитися від собак – її джерелом є дикі тварини, гризуни, а за деякими даними і пернаті. Він уражає центральну нервову систему, і без відповідного лікування призводить до смертельного результату. Тому собак необхідно щепити від сказу. В організм людини збудник сказу потрапляє зі слиною тваринного-носія, причому необов`язково, щоб собака прокусив шкіру – при ослабленому імунітеті достатньо, щоб слина потрапила на шкірні покриви. Після потрапляння в кровообіг вірус швидко поширюється, і в першу чергу вражає ЦНС та периферичну нервову систему.

У собак сказ може протікати в різних формах, але основні симптоми включають водобоязнь, різку зміну поведінки (агресія або, навпаки, надмірна млявість), судоми, утруднення ковтання. Незважаючи на те, що вірус захворювання виділено та досліджено, вилікувати заражену особину не можна – її відразу присипляють. Людям, які заразилися сказом, вводиться спеціальна постконтактна вакцина, яка сприяє виробленню імунітету, причому ввести препарат потрібно якомога раніше. Після прояву перших симптомів допомогти хворому неможливо, і дії лікарів спрямовані на те, щоб полегшити його стан.

Увага: підступність сказу полягає в тому, що собака стає небезпечною для людини ще до появи перших симптомів, тому профілактичний курс лікування необхідний усім, хто контактував з хворою твариною.

Короста

Недугу викликають представники сімейства кліщів, які живуть на шкірі домашніх тварин та харчуються її клітинами. Збудники корости легко переходять із вовни тварин на людину при прямому контакті, проникають углиб шкірних покривів, а самки відкладають там яйця. У місці зараження у людини з`являється висип, що супроводжується сильним свербінням - іноді дискомфорт настільки інтенсивний, що хворий не може жити повноцінним життям і спати ночами.

У собак коросту можна визначити по лисинах на шерсті, які можуть бути покриті скоринками, подряпинами або болячками, і постійного почухування. Лікування проводиться місцевими препаратами, які знищують паразита, ускладнення захворювання – оперізувальний лишай.

Хламідіоз

Хламідіоз собак – небезпечне інфекційне захворювання, яке викликають деякі види хламідій (Chlamidofila psittaki та Chiamidofila abortus), тобто патогенні мікроорганізми, що займають проміжне положення між вірусами та бактеріями. Від тварини до людини хвороба передається повітряно-краплинним шляхом - збудники містяться в будь-яких виділеннях носія, і для зараження достатньо мінімального контакту.

Симптоми хламідіозу у собак дуже різноманітні, тому виявити захворювання зовсім непросто. До ознак входять захворювання респіраторної та сечостатевої системи, патології вагітності, мимовільні аборти. У людей недуга найчастіше протікає безсимптомно, і проявляється частими позивами до сечовипускання, печінням та дискомфортом у сфері статевих органів, виділеннями з піхви та уретри. Терапія ґрунтується на застосуванні антибактеріальних препаратів – прийом має бути тривалим, тому що хламідіоз погано піддається лікуванню.

Для довідки: одним з найбільш небезпечних зооантропонозів вважається токсоплазмоз, але заразитися цією хворобою від собаки неможливо, оскільки основними переносниками є кішки.

Лептоспіроз

Собачий тиф, або лептоспіроз - хвороба, яка вражає всіх ссавців, але найбільшою сприйнятливістю до нього відрізняються собаки. Збудником захворювання виступає лептоспір – патогенний мікроорганізм, що відноситься до грамнегативних бактерій, який мешкає в деяких водоймах, фекаліях заражених гризунів, диких та сільськогосподарських тварин.

Людина може захворіти на лептоспіроз після контакту зі слиною або сечею собаки-носія. Лептоспіра вражає печінку, нирки та травну систему, у тяжких випадках патологічний процес торкається нервової системи.

У собак недуга проявляється крововиливами в слизові оболонки та очі, порушеннями роботи печінки та нирок, іноді можливі парези (паралічі). До симптомів лептоспірозу у людини входить підвищення температури, болі в м`язах, збільшення селезінки та печінки, порушення серцевого ритму. Схема лікування включає антибіотики, спеціальні протилептоспірозні препарати, засоби для захисту печінки та відновлення її функцій.

Лямбліоз

Причина лямбліозу – зараження організму паразитами виду Giardia intestinalis. Найчастіше хвороба діагностується у молодих собак, а до людини збудники переходять після контакту з фекаліями хворої тварини. Основні прояви лямбліозу у собак – рідкий кал зелено-бурого відтінку, блювання, підвищена спрага, а у людей його симптоми нагадують харчове отруєння. Людина скаржиться на порушення роботи шлунково-кишкового тракту, нудоту і рідке випорожнення, підвищену спрагу, можливе невелике підвищення температури.

Лямбліоз – небезпечне захворювання, особливо у дитячому віці: тривала інтоксикація та зневоднення організму в комплексі з порушенням всмоктування корисних речовин може спричинити серйозні збої метаболізму. Лікування проходить у кілька етапів - використання ентеросорбентів, протипаразитарних препаратів, засобів для відновлення нормальної роботи ШКТ, вітамінотерапія.

Дерматомікоз

У народі дерматомікоз називають стригучим лишаєм - це хвороба, яку викликають патогенні грибки. Збудники вражають відразу кілька шарів епідермісу, тому недуга характеризується тривалим перебігом і важко піддається терапії. Грибки живуть на шкірі та шерсті собак, а після попадання на шкірні покриви людини проникають углиб через найменші пошкодження та мікротріщини.

Характерна ознака стригучого лишаю у собаки – випадання шерсті на певних ділянках (зазвичай на вухах, голові або хвості) та поява червоних плям, які швидко поширюються по тілу. У людей хвороба також викликає круглі червоні плями, що супроводжуються інтенсивним свербінням. Лікується дерматомікоз протигрибковими препаратами (мазі, таблетки), вітамінами та засобами, що сприяють регенерації тканин.

Для довідки: блохи, які заводяться у собак частіше за інших паразитів, вважаються безпечними для людини – вони часто кусають людей, але через відсутність великого волосяного покриву не можуть жити на людському тілі.

Демодекоз

Демодекоз – дерматологічне захворювання людей та собак, яке спричиняють павукоподібні кліщі. Вони живуть у товщі шкірного покриву і живляться виділеннями сальних залоз, розташованих поруч із волосяними фолікулами, передаються при контакті людини з носієм паразита.

У тварин демодекоз проявляється випаданням вовни та свербінням, у людей – облисінням голови, рідше брів та вій, висипанням гнійних прищів, дискомфортом у уражених місцях. Терапія найчастіше полягає у застосуванні місцевих протипаразитарних препаратів, у тяжких випадках необхідне комплексне лікування – таблетки, антигістамінні засоби, гормональні ліки.

Гельмінтози

Гельмінтоз – зараження організму глистами, тобто паразитами, що мешкають у шлунково-кишковому тракті та інших органах. Існує кілька видів глистів, якими людина може заразитися від собак – вони викликають різні захворювання із певною симптоматикою.

Таблиця 1.Гельмінтози, якими можна заразитися від собаки.

Стрічкові черв`яки, що викликають захворювання на ехінококоз, шлях зараження – контакт з фекаліями хворого собаки. Характеризується появою кістозних утворень у печінці, нирках та інших органах. Усередині порожнин знаходяться личинки паразитів, а при пошкодженні стінок можливі серйозні крововиливи.Протягом тривалого часу ехінококоз протікає безсимптомно. Перші ознаки з`являються тоді, коли освіти стають досить великими – людина скаржиться на загальну слабкість та нездужання, дискомфорт у животі, порушення роботи ШКТ.Гельмінт, який відноситься до стрічкових хробаків - збудник теніозу, що вражає тонкий кишечник.Основні ознаки – пронос, різке схуднення, нудота та блювання, безсоння, слабкість.Стрічковий глист, здатний виростати до 60 см завдовжки, викликає дипілідіоз.Симптоматика включає порушення роботи травного тракту, алергічні прояви, біль у животі, підвищене слиновиділення.Аскариди у собак можуть бути не тільки в фекаліях, але і на вовні, тому заразитися можна при прямому контакті з твариною. Потрапляючи в організм людини, яйця аскаридів перетворюються на личинки і вражають різні органи, включаючи нирки, печінку, легені, в деяких випадках головний мозок (хвороба називається токсокароз).Прояви токсокарозу залежать від органу, який уражений паразитами – найчастіше спостерігаються головні болі, розлади травлення, висипи та підвищення температури, зміни в поведінці.Альвеококи – невеликі гельмінти, які викликають альвеококоз. Потрапляючи в організм людини, глисти формують кістозні утворення, що локалізуються переважно у печінці.Характерні ознаки – зниження апетиту, тяжкість у правому підребер`ї після їжі, болі в районі печінки, різке безпричинне схуднення.Широкий стрічок викликає дифілоботріоз – небезпечне захворювання, що супроводжується ураженням кишечника та В-12 дефіцитною анемією.Симптоми хвороби наростають повільно, на перших стадіях людини турбує легкий розлад травлення, після чого розвивається анемія (нудота, запаморочення, головний біль), у складних випадках можлива непрохідність кишечника та ураження периферичної нервової системи.

Докладніше про аскариди у собаки можна прочитати тут.

Практично всі види гельмінтозів, що передаються від собак до людини, вважаються складними для діагностики та лікування захворюваннями. Основу лікування складають протипаразитарні препарати, які знищують або паралізують паразитів, після чого їх необхідно вивести з організму. На останньому етапі лікування хворим призначаються препарати для відновлення нормальної роботи кишечника, вітаміни, загальнозміцнюючі та імуномодулюючі засоби.

Для довідки: до рідкісних гельмінтозів, які передаються від собаки до людини, відносяться зараження огірковим і свинячим ціп`яком, але за наявності характерних симптомів повністю виключати ці хвороби не можна.

Відео — Чим можна заразитися від домашніх тварин

Чи може дитина заразитися від собаки

До групи ризику із зараження зооантропонозами насамперед входять діти дошкільного та молодшого шкільного віку. Вони приділяють мало уваги особистої гігієні та відрізняються великою любов`ю до домашніх вихованців, тому часто дозволяють собакам облизувати себе та контактують з бродячими вуличними псами. «Собачі» захворювання особливо небезпечні для дитячого організму – у тяжких випадках вони можуть викликати серйозні розлади ЦНС, шлунково-кишкового тракту та метаболічних процесів аж до затримки фізичного та психічного розвитку.

Крім зооантропонозів, домашні тварини часто викликають у дітей алергічні реакції - на перший погляд вони не такі небезпечні, як деякі інші хвороби, але при тривалому перебігу можуть спровокувати бронхіальну астму та інші ускладнення. Щоб уникнути алергії на собаку у дитини, краще зупинятися на короткошерстих породах вихованців, а в будинках, де мешкають маленькі алергії, тварин краще не тримати.

Що кажуть вчені: новітні дослідження зооантропонозних захворювань

Раніше лікарі та вчені вважали, що найбільш серйозними наслідками зустрічі з агресивним собакою є укуси. Останні дослідження показали, що це не так – рани, які можуть завдати собачих зубів, не такі небезпечні, як патогенні мікроорганізми, що містяться в слині тварин.

Вчені розвіяли поширений міф про те, що собача слина може лікувати і знезаражувати рани, а також про те, що ротова порожнина собаки набагато чистіша за людську.

У пащі собаки було виявлено такі бактерії:

• золотистий стафілокок;
• стрептокок;
• кишкова паличка;
• мікобактерія (палочка Коха);
• сальмонела;
• клостридії;
• Сapnocytophaga canimorsus.

Ці мікроорганізми вкрай небезпечні для людини – наприклад, золотистий стафілокок при попаданні в організм викликає серйозні інфекційні захворювання, починаючи з гнійних захворювань шкіри, закінчуючи ураженнями головного мозку та нервової системи. Клостридії сприяють розвитку ботулізму та гангрени, а сальмонела – серйозний розлад травної та нервової системи.

Один з найнебезпечніших збудників, що містяться в собачій слині, зветься Сapnocytophaga canimorsus. Він вражає людей вкрай рідко (до групи ризику входять діти, алкоголіки, хворі на ВІЛ та інші імунодефіцитні стани), але наслідки можуть бути сумними – сепсис, менінгіт, дихальна недостатність, шок. У світі зареєстровано кілька випадків летального результату після укусів собак, що був викликаний ураженнями організму, пов`язаними з попаданням у кров Сapnocytophaga canimorsus.

Ще про одну небезпеку собачих укусів та поцілунків розповіли вчені з Китаю. Кілька років тому у хортів та деяких інших порід собак було виявлено вірус грипу підтипу H3N2, H3N8 та H1N1 – здатності заражати людей у ​​цих збудників виявлено не було, але це не означає повної відсутності небезпеки. Мікроорганізми, які викликають грип, постійно змінюються і мутують - саме так колись видозмінилися віруси, які вражали виключно водоплавних птахів, внаслідок чого людство отримало одну з найнебезпечніших недуг в історії. Дослідники стверджують, що на даний момент світові не загрожує епідемія собачого грипу, проте дотримуватись заходів профілактики, правильно доглядати свого улюбленця і уникати контакту з бродячими тваринами вкрай необхідно.

Цікаво: одним з найбільш серйозних зооантропонозів, які були виявлені в ході недавніх досліджень, вчені вважають котячий СНІД – поки він також не становить небезпеки для людини, але здатний мутувати, тому потребує ретельного контролю.

Профілактика хвороб, якими людина може заразитися від собаки

Щоб захистити домашнього вихованця та членів своєї сім`ї від зооантропонозних захворювань, власнику тварини необхідно дотримуватися низки важливих правил та умов.

• Відповідально поставитися до купівлі собаки. Купувати чи брати цуценят потрібно лише у перевірених заводчиків, які можуть пред`явити новому господарю необхідні довідки. Якщо тварина була підібрана на вулиці, їй потрібне повне обстеження у ветеринарній клініці.
• Створити тварині нормальні умови утримання. Імунна система собаки – найкращий захист від будь-яких захворювань, тому господарі повинні підтримувати та покращувати її роботу. Раціон чотирилапого улюбленця має бути збалансованим і правильним, містити корисні речовини, вітаміни та мікроелементи, а складати його потрібно після консультації з ветеринаром. Сиру рибу та м`ясо, а також м`ясні продукти сумнівного походження рекомендується виключити – збудники деяких захворювань здатні зберігати активність протягом кількох років.
• Уникати небезпечних контактів. Під час прогулянок слід максимально обмежити контакти собаки з бродячими та незнайомими тваринами, не давати йому нюхати фекалії та тушки мертвих звірів – вони становлять найбільшу небезпеку у плані зараження. В`язати вихованців можна лише з перевіреними партнерами, які мають усі необхідні довідки.
• Стежити за здоров`ям собаки. Приблизно раз на півроку собаку потрібно водити на огляди до ветеринару, робити всі необхідні щеплення, проводити профілактичне лікування гельмінтозів, заражень кліщами та іншими паразитами. За будь-яких змін у поведінці вихованця або розвитку тривожних симптомів його потрібно ізолювати від людей та інших тварин, після чого якнайшвидше показати спеціалісту.

• Дотримуватися правил особистої гігієни. Після контакту з собакою, прибирання фекалій, годівель та ігор потрібно ретельно вимити руки, в жодному разі не підносячи їх до обличчя. Якщо на шкірі є незагоєні рани, подряпини та ушкодження, краще максимально обмежити контакт з твариною, а головне, не давати їй себе лизати. Особливо актуальні правила особистої гігієни у випадку з дітьми – дорослі повинні стежити за іграми дитини та її чотирилапого друга, а після розваг помити малюкові руки та обробити шкіру антисептичним засобом. Не варто дозволяти собаці лежати на ліжку, де сплять члени сім`ї, контактувати з кухонними поверхнями, посудом, білизною та особистими речами членів сім`ї.

При постійному контакті з собаками укуси та подряпини від зубів з`являються досить часто, тому людині потрібно навчитися правильно поводитися у таких ситуаціях. Якщо тварина домашня і має всі необхідні щеплення, а сама рана не становить небезпеки, укушене місце потрібно промити водою з милом і змастити антисептичним засобом.

Після обробки укусу слід уважно спостерігати за самопочуттям потерпілого протягом кількох днів – за будь-яких змін стану слід якнайшвидше проконсультуватися з лікарем. Укус бродячої або незнайомої тварини вимагає негайного звернення до лікарні – для запобігання неприємним наслідкам людині потрібна комплексна діагностика та профілактична терапія сказу.

Незважаючи на те, що зооантропонозні захворювання можуть спричинити серйозну небезпеку, вони не повинні стати перешкодою для появи в будинку чотирилапого друга. Тварини дарують своїм господарям любов, радість та позитивні емоції, а грамотний догляд за вихованцями та профілактика інфекційних недуг зводять ризик зараження членів сім`ї до мінімуму.