Гідроцефалія у собак: ознаки та лікування

Гідроцефалія у собак дуже серйозне захворювання, що викликає порушення в роботі мозку. Ця хвороба становить смертельну небезпеку для тварин. Порушення основних функцій мозку, як правило, позначаються на поведінці собаки і не залишаються непоміченими господарями. Це дозволяє діагностувати хворобу на ранніх стадіях та усунути її подальший розвиток. В даний час гідроцефалія більше не є остаточним та безповоротним вироком. Головне — своєчасно розпізнати ознаки недуги та провести адекватне лікування.

Причини появи гідроцефалії

Гідроцефалія може розвиватися як у відкритій (компенсованій), так і у закритій формі (оклюзійна). Закрита форма зазвичай має вроджений характер. У таких випадках щеня народжується з аномально звуженими протоками, якими рухається ліквор. Причини розвитку патології до кінця не вивчені. В основному розвиток вродженої оклюзійної гідроцефалії пов`язують із генетичними збоями або внутрішньоутробною інфекцією. Вроджена форма гідроцефалії найчастіше проявляється у віці від 1 місяця до року. При цьому на тлі стресу або складних захворювань хвороба може розвинутися і більш дорослому віці.

Придбана гідроцефалія з`являється на тлі інших захворювань, перебіг яких призводить до пошкодження проток. Основними причинами розвитку набутої гідроцефалії є:

• травми голови;
• онкологія;
• інфекційні захворювання.

Травми, отримані собакою, можуть провокувати появу гематом у мозку. Таким чином тканини мозку під тиском кров`яного згустку зміщуються, а протока звужується. Онкологічні захворювання діють так само, як і гематоми. Пухлини, як злоякісні, так і ні, механічно порушують циркуляцію спинно-мозкової рідини. В результаті інфекцій з`являються осередки запалення, які згодом перетворюються на рубці та ущільнення тканин мозку.

Ознаки розвитку захворювання

Уважному господареві нескладно помітити насторожуючі симптоми. Перші ознаки можуть проявитися, коли щеня досягне місячного віку. Якщо вдається визначити хворобу на ранній стадії, можна з успіхом протистояти її розвитку та зберегти життя домашнього улюбленця.

Симптоми, які мають насторожити господаря:

• неприродне становище голови;
• судоми;
• порушення свідомості та сприйняття простору;
• розбіжність очей;
• нехарактерна для тваринного поведінка;
• порушення координації рухів;
• деформація черепа.

Одним з найчастіших симптомів, за яким можна запідозрити гідроцефалію, є безглуздий рух собаки по колу. Тварина бродить або бігає, ніби ганяючись за хвостом. При цьому воно не помічає нічого на своєму шляху і, натрапивши на будь-яку перешкоду, вперто намагається продовжити рух встановленою траєкторією.

Не менш часто гідроцефалія супроводжується судомами, що вражають все тіло або тільки кінцівки. Трапляється, що судома повторюється тільки на одній лапі. Крім того, вихованці з гідроцефалією, що розвивається, можуть несподівано падати на підлогу, закинувши голову на спину. У такому положенні тварина залишається тривалий час.

У цьому стані собака може верещати, скиглити і посмикуватися, але піднятися або змінити положення тіла вона не в силах. У перервах між нападами можна побачити, що голова тварини постійно схиляється однією сторону.

Крім зовнішніх проявів, у собаки розвивається не властива їй раніше поведінка. Пес раптово стає агресивним і носиться по квартирі, кусаючи та розриваючи все, до чого може дотягнутися. У процесі бігу він може натрапляти на предмети меблів, не помічаючи їх. Подібні стани змінюються повною апатією, коли тварина лежить, байдуже втупившись в одну точку, і не реагує на зовнішні подразники. Собака не відгукується на голос господаря, відмовляється від води та їжі.

При подальшому розвитку захворювання збільшення внутрішньочерепного тиску провокує непропорційне збільшення голови тварини. Череп стає великим і опуклим, причому решта тіла виснажується. Кінцівки тварини стають тонкими та слабкими. У цей період часто спостерігається розвиток косоокості. Зіниці починають розходитися в різні боки, або один з них спрямований вгору, а інший - вниз.

При появі якогось із перерахованих симптомів тварину необхідно негайно показати ветеринару та провести відповідне обстеження.

Гідроцефалія у великих собак

У собак великих і середніх порід гідроцефалія виявляється досить рідко і як супутнє захворювання при інших патологіях. Розвиток хвороби в основному пов`язаний із травмами або пухлинами. Навіть при запущеній формі гідроцефалії у великих собак немає деформації черепа. Інші симптоми зберігаються.

Гідроцефалія у собак дрібних порід

Невеликі собачки, такі як чихуахуа та йорки, відносяться до групи ризику розвитку гідроцефалії. При відносно великому розмірі мозку їхній череп досить малий, що і провокує проблему. Захворювання розвивається переважно у цуценят. У дорослих особин віком понад 1 рік гідроцефалія виникає після травм голови або при онкології.

Діагностика гідроцефалії у собак

Після появи симптомів гідроцефалії тварина важливо у найкоротший термін показати ветеринару. Наявність характерних ознак ще не є доказом саме цього захворювання. Після загального огляду лікар призначає додаткові процедури для встановлення точного діагнозу.

Діагностика гідроцефалії проводиться за допомогою:

• ультразвукового дослідження;
• МРТ;
• комп`ютерна томографія;
• аналізу спинномозкової рідини.

Після проведення досліджень ветеринар поставить точний діагноз та призначить відповідне лікування.

Лікування гідроцефалії

Гідроцефалія – захворювання, яке неможливо вилікувати остаточно. Однак наявні в арсеналі лікарів засоби дозволяють стримувати хворобу довгі роки. Виходячи із показань, ветеринар може призначити медикаментозне лікування, спрямоване на зниження внутрішньочерепного тиску. Для цього використовуються сечогінні препарати, глюкокортикоїди та антибіотики.

Таблиця. Препарати проти гідроцефалії

«Преднізол»

Знімає набряк, знижує вироблення рідини в організмі2 рази на день0,5 мг на кожний кілограм вагиСечогіннийКожні 6 годин10 мг на кожний кілограм ваги

Дозу препаратів поступово зменшують, зводячи нанівець. Тривале лікування сечогінними засобами може призвести до розвитку серйозних патологій в організмі тварини.

Чим точніше дотримується час прийому препаратів, тим краще буде ефект від лікування.

Вилікувати гідроцефалію лише за допомогою медикаментів неможливо. У поодиноких випадках таким чином вдається досягти відносно стійкої ремісії, але при найменшому стресі хвороба переходить у гостру фазу.

Хірургічна операція

Зазвичай медикаментозне лікування передує хірургічному втручанню. Завдяки зниженню тиску в рази підвищуються шанси успішного проведення операції. Для хірургічного лікування гідроцефалії застосовується вентрикулоперитонеальне шунтування. Суть методу проста. У мозок собаки в місці скупчення ліквору поміщають тонку, гнучку трубку з помпою. Дренажна трубка розміщується під шкірою тварини, проходить через грудну клітку і виводиться в черевну порожнину.

Таким чином, надлишки рідини виводяться з черепної коробки і всмоктуються в поверхню внутрішніх органів. В результаті внутрішньочерепний тиск знижується, зникають неприємні симптоми, що супроводжували хворобу, якість життя тварини покращується.

Відео - Шунтування при гідроцефалії

Коли операцію проводити не можна?

Операцію неможливо провести, якщо тварина сильно виснажена або має гострі інфекційні захворювання. У цьому випадку оперативне втручання відкладають до лікування інфекції або набору необхідної маси. Якщо хвороба була виявлена ​​пізно і у собаки на момент обстеження вже сильно деформовано череп, проведення оперативного втручання вже не має сенсу. У такому разі тварину присипляють, щоб позбавити мук.

Гідроцефалію, незважаючи на те, що хвороба відноситься до серйозних патологій, на ранніх стадіях вдається досить успішно стримувати. Вчасно виявлені симптоми захворювання та своєчасно поставлений діагноз не є вироком. Проведення лікувальних заходів дозволить продовжити життя улюбленця на довгі роки. Головне — бути уважним господарем і помічати всі зміни у поведінці, що раніше не властиві собаці.

Прогноз при гідроцефалії у собак

Гідроцефалія - ​​серйозне захворювання, сприятливих прогнозів за такої патології бути не може. Після проведення операції та встановлення шунта лікарі обмежуються стриманими обіцянками. В іншому випадку при відмові від оперативного лікування на собаку чекає довга і болісна смерть.

Шунтування в даний час є єдиним дієвим методом стримування хвороби. Самопочуття вихованця після встановлення дренажу покращується на 90%. Собака здатний продовжувати нормальне, хоч і дещо обмежене існування.

Шунт встановлюється на все життя, за винятком тих випадків, коли він виходить з ладу і потрібна повторна операція для заміни дренажу. При своєчасній діагностиці та проведенні операції на ранніх стадіях захворювання собака може прожити досить довго.

Життя собак після операції

Після встановлення шунта господарям доведеться дещо обмежувати активність домашнього вихованця, щоб не пошкодити конструкцію. Зокрема, з собакою не можна грати в рухливі ігри, дозволяти їй гратися з іншими тваринами. Під час ігор може бути пошкоджена дренажна трубка та операцію доведеться проводити повторно.

Піднімати вихованця на руки слід дуже обережно, щоб шунт не змістився. Також знадобляться регулярні відвідування ветеринарної клініки, обстеження дренажу та загального стану тварини.

З часом трубка може засмічитися і перестати відводити спинномозкову рідину. Також дренаж може бути пошкоджений. Існує небезпека розвитку запальних процесів у місці встановлення шунту, що без своєчасної діагностики може призвести до некрозу тканин.