Гематома у собаки: види, симптоми та лікування
Зміст
Гематома у собаки - часте явище серед рухливих чотирилапих друзів. Наслідки подібної патології здебільшого незначні, але залежно від місця розташування можуть перерости у серйозне захворювання. Симптоматика та особливості лікування синців розглядаються у статті.
Кровопідтік — наслідок механічної дії на тканині. Будь-який удар, перелом і забій здатні спровокувати ущільнення. Часто гематома супроводжується гострими больовими відчуттями. Незважаючи на безневинність новоутворення, бажано після його виявлення показати вихованця ветеринару. Це убезпечить тварину від нагноєння і запобігає можливим ускладненням. Однією з найнебезпечніших вважається вушна гематома.
Гематома вушної раковини – концентрація кровоносної лімфатичної рідини у просторі між хрящем та шкірою. Розташована на внутрішній частині вуха. Ущільнення виникає внаслідок пошкодження дрібних судин.
Причини виникнення
Ситуацій, за яких виникають ущільнення, безліч:
- травми, що характеризуються забоями м`яких тканин та пошкодженням судин;
- мікротравми, що утворилися після оперативного втручання;
- укуси.
У групі ризику знаходяться тварини, у яких знижена еластичність стінок судин, що негативно впливає на згортання крові.
Отогематома з`являється у таких випадках:
- удар лапою;
- алергічна реакція;
- розчісування внутрішньої частини вуха;
- отит;
- вплив кліща.
У вікових вихованців та тварин з авітамінозом синець може сформуватися після звичайного струшування головою. У літніх собак тонкий шар шкіри, що вистилає вушну раковину, не завжди здатний витримати внутрішній тиск кровоносних судин при різкому русі.
Подібна патологія нерідко зустрічається серед бійцівських і собак з довгими, висячими вухами - біглей, спанієлів і такс.
Особливості впливу гематоми на організм
Вушна гематома небезпечна через близькість до головного мозку.
Види гематом у собаки
Розроблено класифікацію, в рамках якої виділяють кілька різновидів синців. Розподіл здійснюється на підставі стану травмованих судин.
Таблиця. Різновиди гематом
Вид | Характеристика |
---|
Крім цього, залежно від місця знаходження розрізняють такі види гематом:
- Параректальна. Розташована в області прямої кишки.
- Підшкірна. Зосереджена під шкірою.
- Міжм`язова знаходиться між м`язами.
- Внутрішньоорганна розташовується в тканинах будь-якого органу.
- Внутрішньочерепна знаходиться у головному мозку.
- Заочеревинну можна знайти в абдомінальній зоні.
Не всі ущільнення впливають на стан здоров`я собаки. Проте сильні синці здатні значно погіршити життєві показники.
Симптоматика гематом
На початкових етапах освіта складно визначається. Однак є низка факторів, що допомагають виявити наявність гематоми на тілі вихованця:
- В області крововиливу утворюється невелике ущільнення, яке виникає відразу після забиття. Ущільнення поступово розширюється та добре пальпується.
- Іноді з появою освіти збільшуються лімфовузли.
- При великих гематомах може порушитися діяльність органу, що знаходиться по сусідству.
- Якщо в зоні синця починається запальний процес, з пошкодженої області випливає гнійна рідина.
Найчастіше гематома формується у зоні вух. Саме ця область має інспектуватися власниками вихованців найчастіше.
Ознаки вушної гематоми
Вушна раковина складається з 3 частин, і не всі вони піддаються візуальному огляду. Тому не завжди надається можливість виявити ущільнення. Побачити можна лише синець, розташований на зовнішній стороні вуха.
Отогематома часто супроводжується неприємною симптоматикою:
- підвищення температури тіла;
- припухлість стає м`якою;
- іррадіація болю в область очей та щелепу;
- виникнення дискомфорту у собаки під час промацування освіти;
- запалення лімфатичних вузлів;
- почервоніння внутрішньої частини раковини.
Крім цього, вихованець часто схиляє голову до пошкодженого вуха і виявляє занепокоєння.
Гематома може розвиватися на тлі сильної хворобливої сверблячки. Оскільки собака розчісуватиме травмовану область, велика ймовірність появи інфекції та нагноєння.
Якщо ущільнення сформувалося після забитого місця, перші ознаки гематоми помітні вже через 30 хвилин. Вушна раковина стає гарячою, і на місці травми помітний синець. Якщо освіта стала твердою, слід негайно звертатися до ветеринара для правильного лікування.
Діагностика захворювання
На прийомі у спеціаліста буде використано такі методи обстеження:
- Пальпація пошкодженої зони. За хворобливою реакцією тварини лікар може зробити висновок про наявність гематоми.
- Огляд вуха за допомогою отоскопу.
- Мазок із вушної раковини. Аналіз вмісту проводиться щодо присутності інфекцій алергічного походження. За потреби роблять пункцію.
- Збір анамнезу. На підставі даних про стан здоров`я вихованця можна зробити висновок про присутність в організмі патологій, внаслідок яких сформувалася гематома.
Для точної оцінки ветеринаром фізичного стану собаки необхідно у найдрібніших подробицях описати присутню симптоматику.
Лікування гематоми
При незначних ушкодженнях призначають:
- теплові процедури на основі парафіну або резорбуючих мазей;
- обробку шкірних покривів струменем змішаної з озоном пари;
- застосування солюкс-лампи .
При серйозних травмах накладають пов`язку, що здавлює. Тромб, що утворився в процесі носіння бандажу, видаляють за допомогою оперативного втручання. Завершується терапія нетривалим курсом антибактеріальних препаратів.
Лікування вушної гематоми
Терапія отогематоми буває консервативною та хірургічною. Перший метод використовується рідше. При огляді забитого місця лікар визначає ступінь пошкодження тканин і вибирає відповідний спосіб.
Консервативний підхід
Використовується при невеликих або практично розсмокталися гематомах.
Техніка виконання:
- В ущільнення вводять шприц і вилучають ескудат, що накопичився.
- Процедуру повторюють кілька разів, оскільки патогенна рідина після першого проколювання знову збирається на місці припухлості.
Іноді ветеринари звертаються до неінвазивної методики лікування, що базується на використанні кортикостероїдів.
При великих поразках консервативний підхід який завжди дає необхідний результат. Тому ветеринари можуть порекомендувати видалення освіти хірургічним шляхом. Зважаючи на значне зменшення ризику виникнення рецидивів, оперативне втручання вважається кращим.
Хірургічний метод
Операція проходить під загальним наркозом. Після закінчення процедури здійснюється антисептична обробка вушної раковини.
Післяопераційні правила:
- Власник вихованця повинен постійно стежити, щоб вухо тварини після операції було зафіксовано в одному положенні.
- Для того, щоб закріпити вушну раковину, необхідно використовувати пов`язку. Бандаж вбиратиме сукровицю і лімфу, що виходить з рани.
- Собаці необхідно пройти курс лікування антибіотиками.
- Бажано носіння коміра, що підтримує. Цей аксесуар фіксує вухо в необхідному положенні та захищає орган від шкідливого впливу навколишнього середовища. Для неспокійних собак пристрій вважається обов`язковим, оскільки допомагає запобігти розчісування прооперованої області.
- Шви знімають через 4 тижні після проведення операції.
Якщо власник не хоче, щоб на тілі собаки залишалися шрами, хірургічне втручання виконують без накладання швів. Цей варіант зручний для вихованців, які активно беруть участь у конкурсах та виставках.
Можливі ускладнення
За несвоєчасного надання першої допомоги можливий розрив гематоми. При позитивному результаті рідина, що накопичилася, вийде, не завдавши шкоди організму. При негативному варіанті розвитку подій можливе нагноєння тканин пошкодженої ділянки та навіть їх відмирання. Трапляються ситуації, за яких лімфа та кров, що знаходяться в ущільненні, розсмоктуються без сторонньої допомоги. Незважаючи на те, що не виникає запальний процес, цей спосіб чреватий деформацією вушної раковини.
Профілактика гематом у собак
Щоб не формувалися отогематоми, господар собаки повинен регулярно робити наступні дії:
- Оглядати область укусів та шкірні прояви алергічних реакцій. При виявленні патологій, своєчасно звертатися до ветеринару.
- Періодично обробляти вушні раковини тварин антисептичними розчинами.
- Проводити антипаразитарну обробку чотирилапого друга, запобігаючи впливу бліх і кліщів на організм тварини.
Ветеринара слід відвідувати не менше 2 разів на рік. Це дозволить виявити патологію на ранній стадії розвитку та уникнути неприємних ускладнень.