Ниркова недостатність у собак

Причини виникнення проблем із нирками можуть бути різними. До них відносять попадання в організм інфекції, токсичних речовин. Також ниркову недостатність можуть спровокувати різні травми, перенесені раніше захворювання або просто неякісні продукти. Деякі собаки піддаються нирковій недостатності через зміни вікового характеру або через генетичну схильність.

Ниркова недостатність може мати дві форми: гостру та хронічну. Перша виникає через шок, токсичний вплив отруйних речовин, прийом деяких препаратів. Порушення функціонування проявляють себе досить гостро. Гостра форма менш небезпечна, ніж хронічна, оскільки виключається можливість відновлення.

Гостру ниркову недостатність лікарі ділять на кілька груп:

1. преренальна - розвивається внаслідок шоку, що виник із різних джерел при падінні артеріального тиску та порушення циркуляції крові всередині нирок;
2. ренальна - виникає і розвивається за наявності інфекцій, запальних процесів у нирках через безпосередній вплив на тканини нирок деяких речовин та препаратів;
3. постренальна - з`являється після сечокам`яної хвороби, при стисканні або навіть закупорці сечовивідних шляхів.

Хронічна ж форма виникає і проявляється протягом тривалого часу. При цьому відбувається процес постійного відмирання нефронів. Цікаво, що протягом деякого часу ще живі клітини беруть на себе завдання та повністю заміняють померлі. І лише коли ураженими виявляться 23 і більше тканин нирок, вони починають виявляти та виявляти ознаки захворювання.

Цей етап важко піддається лікуванню, якщо піддається взагалі. Максимум, який можна зробити - підтримувати життєдіяльність нирок собаки шляхом проведення безлічі різних процедур.

Симптоми ниркової недостатності собак

Хронічна ниркова недостатність є серйозним захворюванням. Воно супроводжується посиленою спрагою, зниженням температури, пригніченням загального стану організму, зневодненням, неприємним запахом з пащі, блювотою. Сечівник або різко падає, або зовсім пропадає..

При гострій формі тварина крім перерахованих вище обставин ще й стає менш активною. Собака поступово менше пересувається, більше спить.

До симптомів, які практично відразу помічають, відносять сильну спрагу собаки та часте сечовипускання. Щоб відрізнити цей симптом від нормального стану, потрібно запам`ятати, що здоровий собака на кожен кілограм ваги потребує 50 мілілітрів води. При нирковій недостатності кількість води, яку вона приймає, зростає як мінімум вдвічі.

Блювота спочатку може не проявлятися, але згодом собака їсть все менше і неохоче, іноді трапляється блювання, яке потім повторюється частіше.

Діагностує ниркову недостатність лікар на основі даних про стан тварини, а також за результатами проведених аналізів. Один із вирішальних у діагностиці параметрів — кількість сечі. Сечовина хворої собаки може містити сечовину та креатин, підвищується рівень кислотності та фосфору в крові. При аналізі в сечі вихованця можуть виявляти також білок, глюкозу, клітковину епітеліальних покровів нирки.

Крім загальних аналізів, проводять також рентгенодіагностику, включаючи введення в кров деяких спеціальних речовин, рідше УЗД-діагностику або біопсію.

Лікування ниркової недостатності у собак

Основний напрямок лікування собаки від ниркової недостатності - усунення причин, корекція дисбалансу рідини та електролітів, стимуляція діурезу, виведення з організму токсинів. Тому хворим вихованцям часто призначають інтенсивну терапію. Саме усунення причин відіграє величезну роль. Оскільки може вирішити одразу кілька проблем.

Для корекції водно-електролітного, кислотно-лужного балансів проводять інфузорну терапію. Її проводять, доки нормалізується вміст сечовини і креатину, а загальний стан не стабілізується. Під час лікування важливо стежити за тим, щоб не порушувалися важливі функції організму вихованця.

Якщо ж форма недостатності має хронічний характер, у нирках відбуваються незворотні патологічні зміни. Проведення в такому випадку такого ж, як при гострій формі лікування, буде недостатньо. Потрібен перитонеальний діаліз. Цю процедуру проводять лише у клініці.

Можна зробити висновок, що в будь-якому разі, навіть при найлегших проявах захворювання, потрібно звертатися до ветеринара, займатися лікуванням самостійно в жодному разі не можна, оскільки навіть при наданні своєчасної професійної допомоги тварина може померти через незворотні руйнування.

Допомогти лікуванню можна приділивши увагу харчування собаки. У стан хвороби дуже важливо, щоб тварина отримувала необхідну кількість поживних речовин. Якщо вихованець не втратив апетит і сам добре їсть, досить просто додати в раціон спеціальні дієтичні корми. Можна також ввести дієту, основна умова якої – зменшення кількості фосфору, натрію та білка.

За повної відсутності апетиту та відсутність блювоти тварину годують за допомогою зонда. Якщо блювота все-таки присутні потрібні речовини можна вводити внутрішньовенно.

Але краще все-таки берегти тварину і не допускати, щоб стан її здоров`я настільки погіршувався. Життя вихованця часто залежить виключно від дій господаря, і відповідальність також лежить на ньому.