Як розпізнати та вилікувати хламідіоз у собак

Сільські собаки хворіють частіше, адже не лише дикі тварини переносять хламідії. Вони знаходяться в організмах померлих особин великої та дрібної рогатої худоби (корови, кози, вівці, коні), в послідах тварин, що народили, і тілах абортованих особин.

Отже, зараження відбувається:

• повітряно-краплинним шляхом;
• при статевому контакті;
• при близькому контакті;
• внутрішньоутробно.

Діагностика

Діагноз ставлять на основі зібраних даних анамнезу, виражених симптомів, опитуванні власника вихованця. Для точного встановлення клінічної картини в лабораторних умовах проводиться серологічне дослідження. Незважаючи на наявність явних ознак, точно встановити діагноз будинку неможливо.

В основному для постановки діагнозу проводять імуноферментні аналізи та полімеразні ланцюгові реакції. В лабораторії проводять аналізи взятих зі слизових оболонок і мазків.

Симптоми

Захворювання може протікати як у латентній, так і субклінічній формі. Симптоми хламідіозу у собак можуть відрізнятися. У цьому відіграє роль вік, маса тіла, наявність раніше перенесених травм та захворювань.

При субклінічній формі виявляються такі ознаки:

• мляво поточний кон`юнктивіт;
• аритмія;
• уретрит;
• цистит;
• підвищення температури до 41 градуса;
• світлі виділення із статевих органів;
• безсоння або підвищена сонливість;
• млявість;
• тимчасова кульгання однією з кінцівок;
• рясні виділення з очей та вух;
• бронхіт;
• діарея;
• анорексія;
• енцефаліт;
• задишка і так далі.

Вагітні суки часто втрачають дитинчат у другій половині вагітності. При занедбаних формах захворювання, суки позбавляються можливості мати потомство.

Щенята, що народилися від інфікованої самки, часто страждають від бронхіту і кон`юнктивіту або мають інші фізіологічні відхилення, а при важкій формі зараження гинуть, не доживши до місяця.

Пси страждають від простатиту та уретриту. Відбувається запалення крайньої плоті, і виявляються гнійні виділення.

Залежно від локалізації паразитуючих клітин страждають певні органи. Клітини хламідій можуть уразити печінку, суглоби або середнє вухо.

Якщо собаці боляче наступати на лапи, і вона намагається більше лежати, швидше за все, вихованця вразив артрит, і терміново необхідно провести дослідження для виявлення причин розвитку хвороби.

Ті ж маніпуляції необхідно провести при отитах, кон`юнктивітах та розладах інших органів, наприклад, шлунково-кишкового тракту. Навіть порушення в роботі мікрофлори шлунка потребує лікування, інакше це може призвести до тяжких наслідків, не кажучи вже про хламідіоз собак.

Лікування

При виявленні симптомів захворювання, необхідно звернутися до клініки для збирання анамнезу. Виявлені симптоми можуть свідчити і про інші захворювання.

Але часто інші захворювання співіснують з наявністю хламідій в організмі, і зволікання в лікуванні може призвести до необоротних наслідків. Наявність кон`юнктивіту може призвести до повної сліпоти, а заражена печінка може не витримати навантаження при лікуванні або локалізації паразитів у ній.

Коли дані анамнезу зібрані та підозри підтвердилися, потрібно терміново розпочинати лікування. Самолікування категорично заборонено, адже хламідійні клітини важко виводяться навіть сильними препаратами. Крім того, захворювання може передатися людині.

Лікування відбувається так:

• призначають препарати тетрациклінової групи (метациклін);
• виписують макролід (Азитроміцин);
• призначають фторхінолони, наприклад, Цифран;
• при кон`юнктивіті лікують очі спеціальними краплями та мазями;
• у самок проводять промивання статевих органів молочною чи борною кислотою;
• у самців виробляють спринцювання препуціального мішка.

Зазвичай лікування триває близько чотирьох тижнів. Можливе курсове лікування. Спочатку препарат тварині дають протягом 10 днів, потім роблять перерву на такий самий термін, і повторюють кілька разів до кінця курсу. Так клітини, що паразитують, слабшають і значно швидше гинуть.

Крім безпосереднього лікування цього захворювання, тварині призначають засоби, що підтримують кишкову мікрофлору (Лінекс). Якщо цього не зробити, може початися дисбактеріоз, що негативно позначиться на організмі, що ослабнув від патології.

Будь-яке втручання в організм не проходить безслідно. У собаки, яка страждає на хворобу, може початися алергічна реакція на лікувальні препарати, тому необхідно давати їй антигістамінні препарати.

Для зміцнення організму виписують вітамінні комплекси (Гамавіт) та імуномодулятори (Циклоферон).

Профілактика

Для запобігання захворюванню собаку необхідно:

• постійно обстежувати у лікаря;
• захистити від близького контакту та спарювання із зараженими особинами;
• прищеплювати (Хламікон);
• годувати лише надійною їжею;
• перевіряти перед случкою.

Крім цього, після прогулянки необхідно переглядати собачу шерсть на наявність паразитів. При виявленні таких, терміново вжити заходів щодо їх винищення.

Прогноз

Перебіг захворювання та позбавлення від нього залежать від віку собаки, стану імунітету та призначеного лікування. Зазвичай лікування протікає успішно. І, пройшовши повний курс, тварина почувається, як і раніше.

Для збереження спокою та зниження ймовірності рецидиву хламідіозу у собаки, потрібно доводити лікування до кінця, повним курсом, та протягом кількох місяців після спостерігатися у лікаря.

Призначене ветеринаром лікування може виявитися невідповідним або неповноцінним, що дасть можливість вижити клітинам-паразитам і доведеться проводити додатковий курс лікування.

На щастя, вчасно розпізнати хламідіоз у собак дозволяють симптоми. І лікування, і діагностика мають проводитися під керівництвом досвідченого фахівця. Тому при виявленні вищеописаних симптомів, потрібно відправлятися за консультацією до ветеринара. Це дозволить зберегти спокій собі, а коханому псу — здоров`я.