Симптоми та лікування коліту у собаки (ентероколіт)

Під колітом розуміється гострий запальний процес товстої кишки. Це досить поширена патологія, яка має специфічні симптоми. Щоб уникнути розвитку небезпечних наслідків, лікування тварини має бути своєчасним.

Неправильне харчування провокує коліт у собаки.

Коліт - незаразна патологія. Основним фактором, що провокує його розвиток, зазвичай є неправильне харчування.

Чому розвивається патологія

Глисти - одна з причин розвитку захворювання.

Існує чимало причин розвитку цього захворювання. Найчастіше патологія провокується наступними паразитами:

• лямбліями;
• глистами;
• нематодами.

Гостра форма

Через стрес може виникнути синдром подразненого кишечника.

Гостра форма патології розвивається у тих тварин, які їдять велику кількість трави.

У ній містяться неперетравлювані волокна, що подразнюють кишечник.

Коліт може розвинутися на тлі застрягання в кишечнику неїстівного предмета. Іноді провокатором є алергія.

Синдром подразненого кишечника часто провокується стресом. Нерідко патологія розвивається на тлі онкології товстої кишки, панкреатиту, гастроентериту. Ще одним провокатором може стати перегрів організму.

Хронічна форма та група ризику

Німецькі вівчарки входять до групи ризику захворюванням лімфоцитарно-плазматичний ентероколіт.

Коліт часто набуває хронічної форми. Його симптоми спостерігаються у:

1. Французьких бульдогів.
2. Шарпеєв.
3. Англійських бульдогів.
4. Боксерів.
5. Німецьких вівчарок.

У боксерів зазвичай розвивається гістіоцитарний виразковий коліт. Ця хвороба є симптомом запальних патологій кишечника, що виникають у тварин, які не досягли дворічного віку.

У собак породи боксер часто спостерігається гістіоцитарний виразковий коліт.

У німецьких вівчарок прогресує лімфоцитарно-плазматичний ентероколіт.

Як проявляється патологія

При патології собака починає різко худнути.

Одним із явних симптомів роздратованого кишечника є постійний розлад шлунка. Собака завжди «ходить» рідким стільцем. У виділеннях присутні кров`яні або слизові домішки. До інших ознак цієї патології слід зарахувати:

• наявність больового синдрому у шлунку;
• різке «скидання» ваги;
• відмова від звичної їжі;
• поява газів;
• виникнення неприємного "аромату" з пащі;
• тахікардію;
• збільшення температури тіла на 2 градуси;
• освіту мовою нальоту сірого відтінку;
• блювання;
• болючі відчуття в кишечнику;
• сильне бурчання;
• відрижку.

Для хронічної форми характерна варіабельність симптоматики.

Аналогічні ознаки нерідко спостерігаються на тлі перебігу інфекційних та незаразних внутрішніх патологій.

Встановлення діагнозу

Виявивши симптоми, потрібно негайно вести собаку до ветеринарного лікаря. На першому етапі діагностики здійснюється огляд тварини. Фахівець обережно пальпує живіт, потім спрямовує вихованця на здачу аналізів сечі і крові.

Ультразвукове дослідження проводиться для встановлення діагнозу.

До інших діагностичних методів слід віднести:

1. Аналіз фекальних зразків.
2. Черевну рентгенограму.
3. Ультразвукове дослідження.
4. Колоноскопію.
5. Лапароскопію.

Проведення аналізу зразків фекалій

Метою цього дослідження вважається виявлення мікроскопічних грибків та паразитів ШКТ.

Потім лікар може порекомендувати проведення бактеріального висіву. Це дозволить точно визначити вид збудника патологічного процесу.

Аналіз фекалій необхідний визначення виду збудника.

Проведення черевної рентгенограми

Виявити наявність у просвіті товстої кишки сторонніх тіл допомагають такі діагностичні методи, як ультразвукове дослідження та черевна рентгенограма. І також виявляються такі відхилення:

• збільшення лімфовузлів;
• заворот кишки;
• потовщення тканин кишкових стінок;
• фекальне здавлювання.

Черевна рентгенограма виявить сторонні тіла в товстій кишці.

Ультразвукове дослідження далеко не завжди демонструє справжню картину патологічних процесів у кишечнику.

Причиною цього є наявність газів.

Проведення колоноскопії

Цей метод дозволяє провести більш детальне та точне дослідження товстої кишки. Ветеринар дає собаці потужне проносне. Це провокує максимальне спорожнення кишок. Після цього в анальний отвір собаки вводиться зонд із мікроскопічною камерою.

Перед проведенням колоноскопії собакі дається проносне.

Стан слизової оболонки відображається на екрані монітора. Це дозволяє ветеринару швидко усунути найактивніші ділянки запалення.

Якщо на моніторі з`являється пухлина, то за допомогою цього зонда проводиться біопсія.

Проведення лапароскопії

Ця малоінвазивна маніпуляція дозволяє оглянути органи шлунково-кишкового тракту за допомогою введеного через черевну стінку ендоскопу.

Лапароскопія відрізняється більшою інформативністю. Вона дозволяє здійснити інструментальну пальпацію тканин та органів. Надалі ветеринар робить висновок щодо їхньої стадії деформування.

Після проведення лапароскопії ветеринар робить висновки щодо ступеня деформування органів.

Лікування ентеколіту у собак

Способи терапії залежать від того, в якій формі та стадії протікає патологія. Виділяють такі пріоритетні цілі лікування:

1. Реанімація нормального середовища кишечника.
2. Ліквідація мікроорганізмів, грибків.
3. Реанімація нормальної роботи кишківника.

Зазвичай собаці призначається медикаментозне лікування. Воно поєднується з дієтою.

Лікування має поєднуватися з призначеною дієтою.

Особливості медикаментозної терапії

• Рухливість товстої кишки покращується на фоні прийому лопераміда. А також в організм собаки вводяться розчини з додаванням калію хлориду.
• Зростання клостридій пригнічується Метронідазол, Тілозін.

Лоперамід покращує рухливість товстої кишки.

Ці ліки призначаються при гострій формі патології. Виразковий коліт на протизапальні медикаменти не реагує. Їх замінюють Енрофлоксацином. Це потужний антибіотик, що має чудовий ефект.

Лікування хронічної форми

Ветеринарний лікар призначає застосування:

1. Преднізолону.
2. Мезалазіна.
3. Пігулок Сульфасалазину.

Преднізолон призначається за хронічної форми.

При необхідності, собаці прописуються клізми.

Дієтичні рекомендації

При діареї собакі призначається спеціальна дієта. Меню вихованця повинно включати в себе велику кількість клітковини. Бажано годувати собаку кашами. Можна давати відварений білий рис.

Можна давати собаці відварений рис.

Від вживання жирної їжі та сухого корму потрібно відмовитись. Дозволяється пригощати тварину відвареним курячим м`ясом. Воно багате білком і містить мінімум жирів.

У разі різкого загострення патології не можна годувати тварину протягом 48 год. Хронічна форма коліту передбачає дотримання дієти протягом 60-65 днів.

Профілактичні рекомендації

Найкращим методом, що запобігає появі коліту, є коректний догляд та збалансоване годування.

• Не можна забирати цуценят у матері раніше за визначений термін. Це необхідно для формування повноцінного колострального імунітету.
• Не можна допускати того, щоб собака пила із забруднених джерел. Важливо стежити за тим, щоб вихованець не поїдав екскременти інших тварин. Кістки собакам давати не треба. Іграшки вихованця повинні бути такого розміру, щоб він не міг їх проковтнути.
• Але також потрібно виключити контакт собаки з миючими речовинами. Ризик розвитку цієї патології знижується на тлі регулярної дегельмінтизації.

Раніше терміну не можна забирати цуценят у собаки, що годує.

Насамкінець

Велику роль у запобіганні цьому захворюванню відіграють імунні сили. Чим здоровіший собака, тим швидше настає одужання. А також знижуються ризики повторного захворювання.

Чим краще імунітет у собаки, тим більше шансів на одужання.

Відео про лікування ентериту у собак